Єдиний унікальний номер справи 175/2891/26
Номер провадження 3/175/1182/26
21 травня 2026 року селище Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Качаленко Є.В., за участю секретаря Савченко О.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Ігнатова Є.Є., розглянув матеріали справи, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
01.01.2026 о 12:51 по вул. Шкільна, біля буд. №9 в м. Краматорськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, нз НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія із застосуванням приладу газоаналізатора Alkotest 6820, результат огляду 1,44‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Ігнатов Є.Є. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Зазначив, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 здійснена безпідставно та є протиправною. Матеріали справи не містять направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Крім того, протокол складено не уповноваженою на те особою - поліцейським, замість уповноваженої особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром військової частини.
Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Ігнатова Є.Є., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 складений за ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за якою настає у даному випадку за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Незважаючи на захисну позицію ОСОБА_1 , його вина підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протокол серії АБА №094799 від 01.01.2026, матеріалами відеофіксації порушення, чек тест Drager, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом. Вказані докази досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану сп'яніння закріплено у ст.266 КУпАП, в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд водія на стан алкогольного сп'яніння повинен був проводитися поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, під час якого поліцейський повинен застосувати технічні засоби відеозапису або провести огляд у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в разі незгоди з його результатами, огляд повинен бути проведений в закладі охорони здоров'я. Аналогічні вимоги закріплені в ч. 4, 6 ст. 266 КУпАП.
З наявного у матеріалах справи відеозапису слідує, що після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, хитка хода, йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці із використанням приладу Drager, який показав результат 1,44‰. Ознайомившись з результатами газоаналізатора ОСОБА_1 з ними погодився, жодних зауважень не висловив.
З роздруківки газоаналізатора Drager встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат позитивний 1,44‰. ОСОБА_1 поставив свій підпис на чек-тесті.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів встановлено, що огляд ОСОБА_1 був проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, хитка хода, результат огляду на стан сп'яніння позитивний. Акт містить підпис ОСОБА_1 у відповідному пункті, в якому він підтвердив, що з результатами згоден.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 підписав без заперечень, підтвердивши підписом, що ознайомлений із змістом протоколу, підтвердив правильність відомостей про особу.
Зафіксована на відеозаписі поведінка ОСОБА_1 , а також наведені документи підтверджують, що він фактично погодився із результатами огляду, встановлений стан сп'яніння не заперечив.
За таких обставин у суду не виникає сумнівів, що поліцейськими дотримано вимог нормативних актів щодо огляду водія на стан сп'яніння та належним чином задокументовано інкриміноване правопорушення.
Щодо аргументів захисника про порушення співробітниками поліції вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки матеріали справи не містять доказів, які свідчать про правові причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Згідно п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
З дослідженого відеозапису встановлено, що причиною зупинки була отримана поліцейськими інформація щодо скоєння дорожньо-транспортної пригоди, тому перевіряли водіїв, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» є підставою для зупинки транспортного засобу поліцейськими.
Згаданий Закон не містить обов'язку поліцейського повідомляти особі детальні відомості про джерела, форму і зміст інформації, яка стала підставою для зупинки транспортного засобу. Той факт, що поліцейський неодноразово поінформував особу, що причиною зупинки є п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», процитувавши зміст норми, на думку суду у даній справі є достатнім інформуванням водія про підстави зупинки.
З урахуванням наведеного, подальші дії працівників поліції вчинені у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Позиція захисника щодо дій поліцейського з приводу відсутності направлення на проходження огляду у закладі охорони здоров'я є безпредметною з огляду на те, що водій пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager і не заперечував встановлений результат. Оскільки заперечень чи незгоди з результатом ОСОБА_1 не висловлював, тому поліцейський не пропонував продовжити огляд в медичному закладі.
Посилання адвоката на вимоги ст. 266-1 КУпАП, не є слушними, оскільки вказана норма є спеціальною, і передбачає огляд військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Якщо військовослужбовець як водій керує транспортним засобом, то його огляд проводиться відповідно до вимог ст.266 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.1 ст.15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
А згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи про правопорушення, в тому числі, за ст.130 Кодексу.
Суд вважає доведеною повністю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, оскільки він порушив Правила дорожнього руху України:
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника про зупинення провадження у справі до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби, виходячи з того, що ч.4 ст.277 КУпАП імперативно визначено можливість зупинення судом лише строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією, а застосування аналогії закону в даному випадку за ст.130 КУпАП неможливо.
З приводу клопотання адвоката про призначення ОСОБА_1 стягнення із застосуванням аналогії права щодо призначення більш м'якого покарання ніж визначено законом, без позбавлення права керування транспортними засобами, суд зазначає наступне.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст.33 КУпАП враховує всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу із обов'язковим застосуванням додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Законодавство про адміністративні правопорушення не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
Законодавець не передбачає можливості призначення водієві за ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, що унеможливлює задоволення клопотання адвоката.
При цьому, дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно, вчинене правопорушення законодавець відносить до грубого порушення, а водій не може не розуміти загрози для оточуючих внаслідок власної поведінки.
Відомості стосовно особи ОСОБА_1 , який провину не визнав, перебуває на військовій службі та є залученим до керування транспортними засобами, у зв'язку із проходженням служби, не можуть слугувати підставою для задоволення клопотання, виходячи з встановленої законодавцем санкції, характеру вчиненого діяння та суспільної небезпеки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 як водій, керуючи джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлював, що це заборонено законом та становить небезпеку для оточуючих та його самого. При цьому посилання захисту на те, що позбавлення права керування ОСОБА_1 "паралізує військову службу решти військовослужбовців" суд сприймає критично, оскільки саме ОСОБА_1 несе адміністративну відповідальність за ст.130 КУпАП, як водій був обізнаний і усвідомлював всі негативні наслідки своєї протиправної поведінки.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою та є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити стягнення в межах санкції ч.1ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП слід стягнути судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, ч.2 ст.268, ст.283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок).
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач - ГУК у Дніпр-кій області/ Дн-ка обл, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту винесення постанови.
Суддя Є.В. Качаленко