15 травня 2026 року
м. Київ
справа № 750/6682/23
провадження № 61-6032ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши заяву судді Пророка В. В. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 17 квітня 2026 року,
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до КП «АТП-2528» з позовом про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
2. Деснянський районний суд м. Чернігова рішенням від 14 листопада 2023 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 . Задовольнив позов КП «АТП-2528». Стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «АТП-2528» заборгованість за надані послуги з поводження з побутовими відходами у розмірі 537,12 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
3. Деснянський районний суд м. Чернігова ухвалою від 20 березня 2025 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у цій справі.
4. Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 10 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 у частині відводу суддям Чернігівського апеляційного суду Висоцькій Н. В., Мамоновій О. Є., Шитченко Н. В. залишив без розгляду. Заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Чернігівського апеляційного суду Скрипці А. А., Онищенко О. І. Євстафієву О. К. та Шараповій О. Л. повернув заявнику. Застосував до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Стягнув з ОСОБА_1 у дохід Державного бюджету України штраф у сумі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
5. Ухвалою від 17 квітня 2026 року Чернігівський апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі від 10 квітня 2025 року.
6. 06 травня 2026 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 17 квітня 2026 року.
7. 06 травня 2026 року, до вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі, ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду Калараша А. А., Петрова Є. В., Пророка В. В. Мотивує тим, що існують обставини, які викликають сумніви у об'єктивності та упередженості колегії суддів, які брали участь у розгляді його касаційних скарг у цій справі та з постановленими цими суддями ухвалами заявник не згоден.
8. Під час розгляду заяви про відвід суддя Пророк В. В. подав заяву про самовідвід яку мотивує тим, що у поданій заяві ОСОБА_1 не заявляє відвід, а «нагадує» колегії суддів, що вони брали участь у розгляді справі № 750/6682/23, на підставі чого просить заявити собі самовідвід. За таких обставин суддя Пророк В. В. вважає, що заяву ОСОБА_1 суддя-доповідач мав повернути одноособово, визнавши зловживанням процесуальними правами та застосувавши засоби процесуального впливу, або повернути у позапроцесуальний спосіб у службовому порядку, оскільки статтею 40 ЦПК України не визначено порядок розгляду такого роду заяв.
9. Заяву про самовідвід зареєстровано 07 травня 2026 року та передано для розгляду судді-доповідачу Каларашу А. А. 08 травня 2026 року. З врахуванням того, що суддя - член колегії, Петров Є. В. на підставі наказу Голови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 квітня 2026 року № 1417/0/6-26 перебував у відрядженні з 08 травня 2026 року до 14 травня 2026 року включно, то розгляд заяви проводиться 15 травня 2026 року.
10. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
11. Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
12. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, від 09 листопада 2006 року).
13. Згідно з вимогами частин першої та другої статті 35 ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені при обговоренні під час ухвалення судового рішення.
14. При цьому, колегія суддів бере до уваги, що відповідно до частини третьої статті 35 ЦПК України суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
15. Отже, визначений процесуальним законом порядок визначає, що під час колегіального вирішення процесуальних питань судді - учасники колегії зобов'язані ухвалити відповідне судове рішення, підтримане більшістю голосів. При цьому жоден з суддів не має права утримуватися від голосування чи підписання такого судового рішення, а також не має права розголошувати свої міркування, що були висловлені при обговоренні під час ухвалення судового рішення.
16. Згідно з частиною другою статті 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
17. Процедурний порядок розгляду заяв процесуального характеру передбачає після реєстрації вхідної кореспонденції структурним підрозділом суду передання документа судді-доповідачу, який у разі необхідності ухвалення колегіального рішення за результатами розгляду цієї заяви доповідає її суть суддям - учасникам колегії. Після з'ясування думки кожного з суддів шляхом голосування за результатами розгляду заяви постановлюється ухвала, підтримана більшістю голосів.
18. Суддя Пророк В. В., пропустивши етап підписання підтриманої більшістю учасників колегії ухвали суду та заявивши собі самовідвід, наполягає на тому, що його незгода з підтриманим більшістю учасників колегії судовим рішенням щодо результату вирішення процесуального питання, а саме необхідність повернення заяви ОСОБА_1 без розгляду суддею-доповідачем одноособово з підстав визнання дій ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, може викликати у сторін спору сумніви у його об'єктивності та неупередженості.
19. Колегія суддів визнає такі доводи заяви безпідставними.
20. Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради Організації об'єднаних націй від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі - Бангалорські принципи) суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах. Перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
21. Відповідно до вимог частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
22. Особливості положень статей 36, 40 ЦПК України дають підстави для висновку, що ініціювання суддею питання про самовідвід унеможливлює подальше вирішення інших процесуальних питань у цій справі до розгляду самовідводу.
23. Враховуючи зазначене, питання щодо результату розгляду заяви ОСОБА_1 від 06 травня 2026 року неможливе до розгляду заяви судді Пророка В. В. про самовідвід та як наслідок з'ясування належного складу колегії суддів. Внаслідок надання доводам заяви про самовідвід оцінки в ухвалі суду та подальшого оприлюднення тексту ухвали відповідно до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» відбудеться розголошення міркувань суддею Пророком В. В. стосовно результату розгляду заяви ОСОБА_1 від 06 травня 2026 року.
24. Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Прикладами підстав для самовідводу у Бангалорських принципах зазначено: 1) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; 2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; 3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
25. Інститут самовідводу в цивільному судочинстві - це процесуальна гарантія забезпечення об'єктивності, неупередженості та безсторонності суду. Він зобов'язує, зокрема, суддю відмовитися від розгляду справи у разі наявності обґрунтованих сумнівів у його неупередженості чи об'єктивності. Водночас, право на самовідвід не може використовуватися для штучного ухилення від розгляду справи.
26. Згідно з пунктом 6.5 Бангалорських принципів суддя виконує всі свої обов'язки, включаючи винесення відкладених рішень, розумно, справедливо та з достатньою швидкістю.
27. Отже, діяльність судді повинна бути спрямована, зокрема, на ефективне вирішення процедурних питань та ухвалення рішень по суті спору у максимально можливі строки та без зайвого зволікання.
28. Подана суддею Пророком В. В. заява про самовідвід, доводами якої є розголошення ним своїх міркувань стосовно результату розгляду заяви ОСОБА_1 від 06 травня 2026 року, до ухвалення судового рішення по суті розгляду заяви ОСОБА_1 від 06 травня 2026 року зводиться до створення штучних обставин, які можуть стати приводом для позбавлення судді Пророка В. В. брати участь у касаційному перегляді судового рішення у цій справі, що суперечить Бангалорським принципам та нормам цивільного судочинства, не сприяє ефективному розгляду справ судом та призводить до затягування судових процесів під час розгляду справи, що не є підставою для відводу судді в розумінні статті 36 ЦПК України.
29. Інших, визначених статтями 36-37 ЦПК України підстав для самовідводу, також не встановлено.
30. За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв'язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 261 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк