12 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 915/899/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Руда Г. В.,
за участю представників:
позивача - Тамазликара Л. Й. (адвоката, в режимі відеоконференції),
відповідача - Горбача А. М. (адвоката, в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 (колегія суддів: Сулім В. В. - головуючий, Коротун О. М., Майданевич А. Г.) і рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 (суддя Павленко Є. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення коштів,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальне обладнання" (далі - ТОВ "Індустріальне обладнання") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України") про стягнення 2 436 766,39 грн, з яких: 2 343 414,00 грн - основна заборгованість, 23 049,97 грн - 3 % річних, 70 302,42 грн - інфляційні втрати.
1.2. Позовні вимоги ТОВ "Індустріальне обладнання" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 в частині повної та своєчасної оплати переданої продукції.
1.3. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2024 у справі № 915/899/24 матеріали позовної заяви ТОВ "Індустріальне обладнання" передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
1.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 відкрито провадження у справі № 915/899/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
1.5. 15.11.2024 через систему "Електронний суд" ТОВ "Індустріальне обладнання" подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просило суд стягнути з відповідача: 3 % річних у розмірі 48 537,56 грн та інфляційні втрати в розмірі 178 568,17 грн. При цьому ТОВ "Індустріальне обладнання" зазначало, що відповідно до платіжної інструкції від 12.11.2024 № 307379 ТОВ "Оператор ГТС України" сплатило суму основної заборгованості в розмірі 2 343 417,00 грн.
1.6. Заява ТОВ "Індустріальне обладнання" про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у справі № 915/899/24.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 915/899/24, в задоволенні позову ТОВ "Індустріальне обладнання" відмовлено.
2.2. Постановою Верховного Суду від 29.07.2025 у справі № 915/899/24 касаційну скаргу ТОВ "Індустріальне обладнання" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 скасовано, а справу № 915/899/24 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
2.3. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій, зазначив про недослідження умов договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 в частині порядку прийняття товару. При цьому суд касаційної інстанції виснував, що дослідження умов договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 впливає на встановлення дати поставки товару, яка, за висновком суду, є визначальною для встановлення дати початку та дати завершення прострочення виконання грошового зобов'язання у спірних правовідносинах.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що суди залишили поза увагою та не спростували належним чином доводи позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин приписів Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 (далі - Інструкція П-6), та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-7 (далі - Інструкція П-7), із доповненнями та змінами. При цьому Суд виснував, що застосування зазначених нормативних актів щодо порядку приймання товарів та фіксації претензій щодо якості або кількості поставлених товарів сторони передбачили в підпунктах 5.14.1, 5.14.2 пункту 5.14 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593.
2.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 915/899/24, в задоволенні позову ТОВ "Індустріальне обладнання" відмовлено.
2.5. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "Індустріальне обладнання", виходив із того, що умовами пунктів 4.2 та 5.9 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 визначено, що початком перебігу строку оплати відповідачем переданого товару є дата підписання ТОВ "Оператор ГТС України" акта приймання продукції та передання постачальником усіх визначених цим правочином товаросупровідних документів.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що пунктом 6.4.1 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 передбачено право постачальника вимагати від покупця оплатити товар лише в разі підписання останнім акта приймання товару за кількістю та якістю, а положення пункту 5.14 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 жодним чином не впливають і не змінюють встановлений сторонами строк оплати спірного товару.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що грошове зобов'язання відповідача з оплати спірного товару виникло з 06.11.2024, кінцевий строк оплати - до 15.11.2024 включно. Відтак суд першої інстанції виснував, що строк оплати спірного товару відповідачем порушений не був, тому підстави для нарахування заявлених позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України компенсаційних виплат відсутні.
2.6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ "Індустріальне обладнання" є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
При цьому суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи позивача про те, що відповідач при прийнятті товару порушив вимоги, передбачені Інструкцією П-7, зазначив, що застосування положень Інструкції П-7 до правовідносин сторін у частині підписання відповідачем акта приймання товару суперечить положенням пункту 5.8 цього правочину з огляду на можливість підписання такого акта ТОВ "Оператор ГТС України" в односторонньому порядку (без залучення продавця). Тому суд виснував, що безпідставними та необґрунтованими є твердження ТОВ "Індустріальне обладнання" про неналежність та недопустимість акта № 1 від 22.02.2024 з посиланням на порушення Інструкції П-7 при його складенні.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Індустріальне обладнання" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 915/899/24 в частині відмови у стягненні з ТОВ "Оператор ГТС України" на користь ТОВ "Індустріальне обладнання" інфляційних нарахувань на суму боргу в розмірі 178 568,14 грн, 3 % річних у розмірі 48 537,56 грн, а також судового збору в розмірі 3 406,48 грн та витрат на професійну правову допомогу в сумі 75 000,00 грн; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Індустріальне обладнання"; стягнути з ТОВ "Оператор ГТС України" на користь ТОВ "Індустріальне обладнання" інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 178 568,14 грн, 3 % річних у розмірі 48 537,56 грн, а також судовий збір у розмірі 3 406,48 грн та витрати на професійну правову допомогу в сумі 100 000,00 грн; стягнути з ТОВ "Оператор ГТС України" на користь ТОВ "Індустріальне обладнання" судові витрати, понесені в суді касаційної інстанції, зокрема, судовий збір у сумі 6813,18 грн та витрати на професійну правову допомогу в сумі 20 000,00 грн.
3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ТОВ "Індустріальне обладнання" зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 530, 625, 688, 712, 13, 526 Цивільного кодексу України, та порушення норм процесуального права, зокрема, статей 86, 236, 300 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду:
- викладених у постановах від 10.05.2023 у справі № 922/3808/21, від 14.03.2024 у справі № 904/2003/23, від 10.08.2020 у справі № 910/2873/19, від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18, від 16.01.2019 у справі № 915/78/18, від 01.06.2018 у справі № 922/3560/17, відповідно до яких односторонній акт приймання не може визнаватися належним доказом порушення якості без дотримання спеціальної процедури перевірки;
- викладених у постановах від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 07.03.2023 у справі № 913/864/21, щодо застосування Інструкції П-7 у подібних правовідносинах;
- викладених у постанові від 11.02.2020 у справі № 922/2871/17, щодо моменту виникнення обов'язку з оплати товару;
- викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, щодо принципу добросовісності учасників господарських правовідносин;
- викладених у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/2730/21, щодо надання належної оцінки доказам.
На думку скаржника, за відсутності доказів щодо повноважень представника позивача, дотримання процедури перевірки якості, залучення компетентного органу або експерта, акт № 01 не може вважатися належним і допустимим доказом, а отже, не підтверджує факт недоліків товару, які нібито виявив відповідач. Крім того, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо того, чи може покупець, отримавши товар у фактичне володіння, відкладати момент його прийняття на невизначений строк, а відтак - і момент виникнення грошового зобов'язання виключно з власної волі, без доведення істотності недоліків і без дотримання розумного строку та уникати застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
ТОВ "Індустріальне обладнання" також зазначає про неповне виконання судами вказівок Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у цій справі, що розглядається. На думку скаржника, суди не надали правової оцінки тому, що відповідач протягом восьми місяців утримував товар, не здійснюючи оплати; не дослідили, чи є строк 8 місяців між фактичною передачею товару та його формальним прийняттям розумним; не встановили, коли саме були виявлені недоліки, чи були вони істотними, чи відповідали вони критеріям пункту 5.10 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593; не надали оцінки доводам позивача щодо недобросовісності поведінки відповідача.
3.3. ТОВ "Оператор ГТС України" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ТОВ "Індустріальне обладнання", рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 915/899/24 залишити без змін.
ТОВ "Оператор ГТС України" зазначає, що воно виконало умови зобов'язання своєчасно та відповідно до умов договору. При цьому відповідач стверджує, що постачальник підписав видаткову накладну 14.10.2024 та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.10.2024, а тому ТОВ "Оператор ГТС України" оплатив товар 12.11.2024, тобто у строки та відповідно до умов пунктів 4.2, 4.3, 4.4 та 5.8 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593.
На думку ТОВ "Оператор ГТС України", доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими, оскільки стосуються необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин, установлених судами попередніх інстанцій.
Відповідач також зазначає, що повністю заперечує проти заявлених позивачем судових витрат. На думку ТОВ "Оператор ГТС України", вони є безпідставними, неспівмірними та такими, що не підтверджені документально.
3.4. ТОВ "Оператор ГТС України" 06.04.2026 звернулося до Верховного Суду з клопотанням про закриття касаційного провадження, в якому зазначає, що наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що справа № 915/899/24 має виняткове значення для скаржника та становить значний суспільний інтерес. На думку відповідача, доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням скаржником власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійснені судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи по суті та в цілому - до заперечення результату розгляду справи.
3.5. ТОВ "Індустріальне обладнання" звернулося до Верховного Суду 07.04.2026 із заявою, в якому просить відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "Оператор ГТС України" про закриття касаційного провадження у справі № 915/899/21.
3.6. Колегія суддів, розглянувши клопотання ТОВ "Оператор ГТС України" про закриття касаційного провадження та заперечення ТОВ "Індустріальне обладнання", зазначає, що підстави для відкриття касаційного провадження обґрунтовані в касаційній скарзі та враховані Верховним Судом при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у цій справі. Крім того, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу після відкриття касаційного провадження Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу, якщо установить, що висновки щодо застосування норми права, які викладені в постановах Верховного Суду та на які посилається скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними,. З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "Оператор ГТС України" від 06.04.2026 про закриття касаційного провадження у справі № 915/899/21.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 26.05.2023 за результатами проведення тендерної закупівлі за № UA-2023-03-27-011252а "Інструменти для паяння м'яким і твердим припоєм та для зварювання, машини та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання (Агрегати зварювальні)", код класифікатора ДК 021:2015:42660000-0, між ТОВ "Оператор ГТС України" та ТОВ "Індустріальне обладнання" укладено договір № 4600007593 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), за умовами якого ТОВ "Індустріальне обладнання" зобов'язалось у визначений договором строк передати у власність покупця інструменти для паяння м'яким і твердим припоєм та для зварювання, машини та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання (агрегати зварювальні) (далі - товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до договору (далі - специфікація), а ТОВ "Оператор ГТС України" - прийняти й оплатити такі товари.
4.2. Цей правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
4.3. Відповідно до пункту 1.2 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації.
4.4. У специфікації (додаток № 1 до договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593) сторони погодили найменування, асортимент, кількість, вартість і строк поставки товару, а саме: агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі та агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі у кількості 4 комплекти, за ціною 1 603 315,00 грн (без ПДВ) за комплект, загальною вартістю 6 413 260,00 грн (без ПДВ); агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі з причепом у кількості 13 комплектів, за ціною 1 952 845,00 грн (без ПДВ) за комплект, загальною вартістю 25 386 985,00 грн (без ПДВ). Виробник товарів - "Yamabiko Corporation" (Японія). Строк поставки - 280 днів із дати укладення договору.
4.5. Ціна договору, яка визначається загальною вартістю товарів, зазначених у специфікації, становить 38 160 294,00 грн з ПДВ (пункт 3.1 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593).
4.6. Згідно з пунктом 4.1 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у розділі 15 цього правочину, на умовах, визначених цією угодою. ТОВ "Оператор ГТС України" зобов'язано сплатити вартість переданих товарів не раніше 20-ти та не пізніше 30-ти календарних днів з дати поставки.
4.7. Пунктом 4.2 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 передбачено, що постачальник, якщо він є платником ПДВ, зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, із зазначенням обов'язкових реквізитів відповідно до вимог Податкового кодексу України з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у порядку та у строки, встановлені Податковим кодексом України.
Несвоєчасне надання постачальником податкової накладної / розрахунку коригування або її оформлення з порушенням порядку заповнення, встановленого Податковим кодексом України, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або непідтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН у терміни, передбачені Податковим кодексом України, є відкладальною обставиною для настання обов'язку покупця щодо здійснення оплати товарів за цим договором до моменту одержання покупцем такої податкової накладної / розрахунку коригування та одержання інформації з ЄРПН про підтвердження факту здійснення такої реєстрації постачальником та перевірки податкової накладної / розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання (пункти 4.3, 4.4 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593).
4.8. Відповідно до пунктів 5.1, 5.3 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. ТОВ "Індустріальне обладнання" зобов'язане одночасно з товаром передати покупцю документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), які стосуються товару та підлягають передачі разом із товаром відповідно до цього правочину та чинного законодавства України.
Поставка товарів здійснюється на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки згідно специфікації), правил Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року)), з урахуванням умов пункту 5.1 цього правочину.
4.9. Згідно з пунктом 5.8 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 датою поставки товарів є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.14 цього договору та передачі постачальником у повному обсязі таких документів: видаткової накладної; паспортів та/або інших документів з технічною інформацією товарів (агрегатів зварювальних, причепів (шасі), рукавичок із крагами (рукавиць захисних для зварювальників)), складених виробником або його офіційним представництвом або дистриб'ютором в Україні (якщо зазначені документи складено іншою ніж українською мовою, надається переклад українською мовою); гарантійний талон із зазначенням серійного номера та терміну гарантії на кожну одиницю товару; інструкції (керівництва) з експлуатації товару, складених виробником відповідної продукції (агрегатів зварювальних, щитків зварника з автосвітлофільтром) (якщо зазначені документи складено іншою ніж українською мовою, надається переклад українською мовою); скан-копії завірених постачальником сертифікатів та/або декларацій відповідності зварювальних агрегатів Технічному регламенту безпеки машин, Технічному регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, Технічному регламенту низьковольтного електричного обладнання, Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання; скан-копії завіреного постачальником сертифіката та/або декларації відповідності рукавичок з крагами (рукавиць захисних для зварювальників) EN 388, EN 407, EN 12477; скан-копій завіреного постачальником сертифіката та/або декларацій відповідності щитків зварника з автосвітлофільтром EN 166, EN 175, EN 379; комплекту документів для постановки причепу (шасі) двохосного на облік у Сервісному центрі МВС України та можливості експлуатації на автошляхах України; товарно-транспортної накладної; рахунка-фактури; інших необхідних документів, якщо такі зазначені в додатку № 2.
4.10. Пунктом 5.7 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 визначено, що приймання ТОВ "Оператор ГТС України" товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання ТОВ "Індустріальне обладнання" його обов'язку з поставки обумовлених товарів і відсутності в покупця претензій щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику в порядку, визначеному договором та чинним законодавством України.
4.11. Згідно з пунктами 5.9, 5.10 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 у разі виявлення недоліків переданого товару (будь-яка невідповідність товару вимогами нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договору, або вимогам, що пред'являються до товарів, а також інформації про товар, наданій виробником (постачальником)), ТОВ "Оператор ГТС України" має право, незалежно від можливості використання товарів за призначенням, вимагати від ТОВ "Індустріальне обладнання" за своїм вибором: пропорційного зменшення вартості товарів; безоплатного усунення недоліків товарів у визначений ТОВ "Оператор ГТС України" строк, але не пізніше 30-ти календарних днів із моменту отримання постачальником повідомлення покупця про виявлені недоліки; відшкодування витрат на усунення недоліків товарів.
У разі виявлення істотних недоліків товарів (недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, або який виник з вини виробника (постачальника) й після його усунення проявляється знову з незалежних від покупця причин і наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів; робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором), недотримання гарантій, визначених пунктом 1.3 договору, ТОВ "Оператор ГТС України" має право за своїм вибором: відмовитися від договору шляхом його розірвання в односторонньому порядку й вимагати повернення сплаченої за товари грошової суми; вимагати заміни товарів на товари належної якості та/або на товари, які відповідають гарантіям, наданим постачальником відповідно до пункту 1.3 цієї угоди, у визначений покупцем строк, але не пізніше 30-ти календарних днів з моменту отримання постачальником повідомлення про заміну товарів.
4.12. Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акта приймання товарів за кількістю та якістю. Приймання товарів покупцем розпочинається з перевірки якості та кількості поставленого товару умовам цього договору та вимогам Інструкцій П-6 та П-7, які застосовуються до правовідносин сторін у тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором. Покупець в односторонньому порядку підписує акт приймання товарів за кількістю та якістю у порядку, передбаченому цим договором. У випадку участі постачальника у прийманні товарів за кількістю та якістю, відповідний акт підписується обома сторонами (пункт 5.14 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593).
4.13. Згідно з пунктом 5.15 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 неналежне оформлення постачальником документів, зазначених у пункті 5.8 договору або відсутність хоча б одного із цих документів, або невиконання чи неналежне виконання інших вимог договору вважається простроченням постачальника, до усунення якого покупець має право відстрочити виконання своїх зобов'язання з оплати товарів.
4.14. Відповідно до підпункту 6.4.1 вказаного договору ТОВ "Індустріальне обладнання" має право вимагати від покупця належного виконання зобов'язань з оплати товарів лише у разі підписання актів приймання товарів за кількістю та якістю покупцем відповідно до пункту 5.14 договору.
4.15. Згідно з пунктами 6.3.4 та 6.3.5. договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 ТОВ "Індустріальне обладнання" зобов'язалось: забезпечити безоплатне усунення порушень умов договору, що виникають у ТОВ "Оператор ГТС України" у зв'язку з нестачею, недоліками, невідповідністю вимогам щодо якості (комплектності), кількості товарів; у разі поставки товарів неналежної якості (комплектності) та/або надання послуг неналежної якості - виконати вимоги покупця.
4.16. Відповідно до пунктів 13.1, 13.7 та 13.9 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 з метою виконання умов договору сторони будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою системи електронного документообігу "DEALS". Сторони погоджують, що первинний електронний документ (акт виконаних робіт / наданих послуг, видаткова накладна тощо) складається в момент здійснення господарської операції.
Дата складання, зазначена як обов'язковий реквізит в первинному електронному документі, вважається датою належним чином оформленого первинного документа для цілей бухгалтерського та податкового обліку, за умови його підписання стороною, яка отримала цей електронний документ. Датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ та складання податкової накладної буде вважатися дата складання первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладення сторонами КЕП.
4.17. Будь-які повідомлення за договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово й направлені іншій стороні на її адресу, зазначену в розділі 15 цієї угоди, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення, або доведені до відома іншої сторони кур'єром під розписку та/або на електронну адресу, зазначену в пункті 14.12 цього правочину (пункт 14.9 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593).
4.18. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31.05.2024 (включно), а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 12.1 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593).
4.19. 09.02.2024 позивач звернувся до ТОВ "Оператор ГТС України" з повідомленням про поставку обумовленого договором товару, а також вказав своїх повноважних представників на підписання акта приймання товарів за кількістю та якістю.
4.20. Як установили господарські суди, позивач зазначав, що на виконання умов договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 12.02.2024 він передав на підставі видаткової накладної № 12 для приймання ТОВ "Оператор ГТС України" товар - "Агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі з причепом" на загальну суму 2 343 414,00 грн (у тому числі ПДВ).
Разом із вказаним товаром відповідачу були надані: видаткова накладна від 12.02.2024 № 12, товарно-транспортна накладна від 12.02.2024 № Р14 (копія вказаної товарно-транспортної накладної з підписами уповноважених осіб вантажовідправника та вантажоодержувача наявна в матеріалах справи), рахунок на оплату від 12.02.2024 № 10 на суму 2 343 414,00 грн, а також інші товаросупровідні документи. Факт передачі спірного товару позивачем 12.02.2024 відповідач не заперечує.
4.21. Як зазначили суди, відповідно до копії акта невідповідності товарно-матеріальних цінностей по кількості та/або якості від 22.02.2024 під час прийняття товару ТОВ "Оператор ГТС України" були виявлені такі недоліки: ненадання ТОВ "Індустріальне обладнання" оформленої відповідно до пункту 5.8 договору товаросупровідної документації; відсутність супровідної документації, визначеної пунктом 5.8 договору (відсутність гарантійних талонів на кожну одиницю товару, експлуатаційної та технічної документації на допоміжне обладнання, що входить у комплектацію товару та необхідне для реєстрації в регіональних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України, відсутність обов'язкових додатків до сертифіката типу колісного транспортного засобу). Крім того, відповідач установив невідповідність поставленого товару технічним вимогам, обумовленим додатком № 2 до договору, а саме - невідповідність конструкції рами причепу. У цьому ж акті зафіксовано, що поставлений позивачем товар, усупереч умовам договору, складається з різних частин різних виробників, а не є продукцією обумовленого виробника - компанії "Yamabiko Corporation". Вказаний акт підписаний членами приймальної комісії ТОВ "Оператор ГТС України", а також представником позивача.
Про виявлені недоліки щодо якості товару ТОВ "Оператор ГТС України" повідомило постачальника листом від 26.02.2024 № ТОВВИХ-24-2856 із пропозицією їх усунути відповідно до умов договору.
4.22. Листом від 26.02.2024 вих. № 2602/1ІN позивач повідомив ТОВ "Оператор ГТС України" про те, що недотримання технічних характеристик, визначених у додатку № 2, зумовлене тим, що "при виробництві причепів було застосовано технологічні рішення, необхідні для забезпечення експлуатаційних характеристик, гарантування безпеки та збільшення корисного простору кузова, що у сукупності є належним виконанням договору з відповідним покращенням характеристик виробу без збільшення договірної ціни"; виробник товарів "Yamabiko Corporation" виготовляє зварювальні агрегати, генератори та іншу техніку й не виготовляє причепів, рукавичок, щитків та іншого обладнання, а "Агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі" є комплектним інженерним рішенням; щодо відсутності супровідної документації покупець відомостей не надав. Зауваження та претензії щодо порушення відповідачем порядку прийняття товару за актом від 22.02.2024 у вказаному листі позивач не зазначав. У цьому ж листі позивач визнав, що ним було допущено ряд технічних помилок при підготовці та комплектуванні пакету супровідних документів, а додатки № 1, № 2 до сертифіката типу колісного транспортного засобу могли загубитися при постачанні та прийманні.
4.23. Відповідно до копії акта приймання товарно-матеріальних цінностей за кількістю та якістю від 28.02.2024 № 1 комісією ТОВ "Оператор ГТС України" при повторному прийманні товару у присутності представників постачальника було зафіксовано, що викладені в акті від 22.02.2024 зауваження ТОВ "Індустріальне обладнання" усунуті не були. Тому відповідач згідно з положеннями пункту 5.9 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 визначив перелік недоліків поставленого товару, які підлягали усуненню постачальником. У цьому ж акті зазначено, що приймання товару відбудеться після усунення ТОВ "Індустріальне обладнання" всіх зауважень. Цей акт підписаний членами приймальної комісії відповідача та уповноваженим представником позивача (із зауваженням останнього: "З актом не згоден. Акт складено з порушенням Інструкції П-7").
4.24. Листом від 29.02.2024 № ТОВВИХ-24-3143 ТОВ "Оператор ГТС України" повторно повідомило позивача про недоліки товару з пропозицією їх усунути.
4.25. Листом від 04.03.2024 вих. № 0403/1N позивач висловив свої зауваження до акта приймання товарно-матеріальних цінностей від 28.02.2024.
4.26. Листом від 18.03.2024 № ТОВВИХ-24-4250 відповідач повідомив позивача про наявність недоліків товару та заявив вимогу про вивезення вказаного товару з території промислового майданчика Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів або здійснення його заміни постачальником на належний.
4.27. Листом від 20.03.2024 вих. № 2003/1N позивач повідомив про безпідставність визначених відповідачем зауважень до товару та вимагав його прийняти.
4.28. Після звернення ТОВ "Індустріальне обладнання" до суду із цим позовом про стягнення 2 436 766,39 грн, з яких: 2 343 414,00 грн - основна заборгованість, 23 049,97 грн - 3% річних, 70 302,42 грн - інфляційні втрати, товар був прийнятий відповідачем у визначеному договором порядку за актом приймання товарів за кількістю та якістю від 16.10.2024. Копія цього акта, підписаного у визначеному договором порядку, наявна в матеріалах справи.
4.29. Суд першої інстанції встановив, що прийнятий на підставі акта від 16.10.2024 товар був оплачений відповідачем у визначений пунктом 4.1 договору строк - 12.11.2024.
4.30. ТОВ "Індустріальне обладнання", посилаючись на неналежне виконання ТОВ "Оператор ГТС України" зобов'язань за договором про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 в частині своєчасної оплати, звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.11.2024) про стягнення 48 537,56 грн 3 % річних та 178 568,17 грн інфляційних втрат.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені в касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги ТОВ "Індустріальне Обладнання" про стягнення з ТОВ "Оператор ГТС" коштів, зокрема, 48 537,56 грн 3 % річних та 178 568,17 грн інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.11.2024).
Позовні вимоги ТОВ "Індустріальне Обладнання" обґрунтовані тим, що, всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593, відповідач в обумовлений договором строк не оплатив поставлений товар.
5.4. Колегія суддів зазначає, що правовідносини між ТОВ "Індустріальне Обладнання" та ТОВ "Оператор ГТС" виникли на підставі договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593, який за своєю правовою природою є договором поставки.
5.5. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.6. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
5.7. Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією зі сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї зі сторін.
5.8. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
5.9. За змістом частини 6 статті 265 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до правовідносин поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
5.10. Відповідно до положень частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
5.11. Згідно із частиною 1 статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
5.12. Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за відсутності факту прострочення виконання грошового зобов'язання вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають положенням частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
5.13. У справі, яка розглядається, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ТОВ "Індустріальне обладнання". При цьому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для нарахування позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційних втрат.
5.14. Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Індустріальне обладнання" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ТОВ "Індустріальне обладнання" зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 530, 625, 688, 712, 13, 526 Цивільного кодексу України, та порушення норм процесуального права, зокрема, статей 86, 236, 300 Господарського процесуального кодексу України.
5.15. Касаційна скарга ТОВ "Індустріальне обладнання" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду:
- викладених у постановах від 10.05.2023 у справі № 922/3808/21, від 14.03.2024 у справі № 904/2003/23, від 10.08.2020 у справі № 910/2873/19, від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18, від 16.01.2019 у справі № 915/78/18, від 01.06.2018 у справі № 922/3560/17, відповідно до яких односторонній акт приймання не може визнаватися належним доказом порушення якості без дотримання спеціальної процедури перевірки;
- викладених у постановах від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, щодо застосування Інструкції П-7 у подібних правовідносинах;
- викладених у постанові від 11.02.2020 у справі № 922/2871/17, щодо моменту виникнення обов'язку з оплати товару;
- викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, щодо принципу добросовісності учасників господарських правовідносин;
- викладених у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/2730/21, щодо надання належної оцінки доказам.
5.16. Скаржник також у касаційній скарзі посилається на незастосування судами попередніх інстанцій під час вирішення справи постанов Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 07.03.2023 у справі № 913/864/21, проте не наводить висновків, які, на його думку, не враховані судами.
5.17. Як зазначає ТОВ "Індустріальне обладнання", за відсутності доказів щодо повноважень представника позивача, дотримання процедури перевірки якості, залучення компетентного органу або експерта, акт № 01 не може вважатися належним і допустимим доказом, тому не підтверджує факт недоліків товару, які нібито виявив відповідач. Крім того, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо того, чи може покупець, отримавши товар у фактичне володіння, відкладати момент його прийняття на невизначений строк, а відтак - і момент виникнення грошового зобов'язання виключно з власної волі, без доведення істотності недоліків і без дотримання розумного строку та уникати застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
5.18. ТОВ "Індустріальне обладнання" в касаційній скарзі також зазначає про неповне виконання судами вказівок Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у цій справі, що розглядається. На думку скаржника, суди не надали правової оцінки тому, що відповідач протягом восьми місяців утримував товар, не здійснюючи оплати; не дослідили, чи є строк 8 місяців між фактичною передачею товару та його формальним прийняттям розумним; не встановили, коли саме були виявлені недоліки, чи були вони істотними, чи відповідали вони критеріям пункту 5.10 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593; не надали оцінки доводам позивача щодо недобросовісності поведінки відповідача.
5.19. Розглянувши доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що в постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 922/3808/21, на яку посилається скаржник, викладено висновок щодо застосування положень пункту 20 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості отриманої продукції, а також висновок щодо необхідності дотримання покупцем товару вимог пункту 20 Інструкції П-7 при складанні акта приймання товарів за якістю для подальшого його використання в суді як належного доказу проведення перевірки якості отриманого товару.
5.20. Як зазначає скаржник, подібні висновки щодо необхідності дотримання вимог Інструкції П-7 при складанні акта приймання товарів за якістю викладені в постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 904/2003/23, від 10.08.2020 у справі № 910/2873/19, від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18, від 16.01.2019 у справі № 915/78/18, від 01.06.2018 у справі № 922/3560/17.
5.21. У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, на яку посилається скаржник, викладено висновок про те, що Інструкція П-7 застосовується у випадку, коли дефекти виникли при прийманні продукції виробничо-технічного призначення, а не в процесі експлуатації продукції, на яку надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації).
5.22. У постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/2871/17, на яку посилається скаржник, сформульовано такий висновок:
"8.3. Надаючи правову оцінку зазначеним актам комісії АТ "Укргазвидобування", суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неналежність цих доказів, оскільки на порушення умов пункту 5.11 Договору поставки перевірка якості поставленого товару та складання за її результатами відповідних актів відбулися без дотримання вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 № П-7".
5.23. Як установила колегія суддів, у справі № 922/3808/21, на відміну від справи, яка розглядається, предметом позову були вимоги покупця до постачальника про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів, сплачених за товар. Спір у справі № 922/3808/21 виник у зв'язку із поставкою неякісного, за твердженням позивача, товару.
5.24. Колегія суддів також зазначає, що предметом позову у справі № 904/2003/23 були вимоги покупця до постачальника про розірвання договору та стягнення коштів. У справі № 910/2873/19 предметом позову були вимоги покупця до постачальника про зобов'язання здійснити заміну неякісної продукції та стягнення коштів. У справі № 922/3560/17 предметом позову були вимоги покупця до постачальника про стягнення коштів у зв'язку із поставкою товару неналежної якості. У справі № 904/5002/18 предметом позову були вимоги покупця до постачальника про заміну продукції неналежної якості та стягнення коштів.
У зазначених справах № 922/3808/21 № 904/2003/23, № 910/2873/19, № 922/3560/17, № 904/5002/18 позовні вимоги покупців обґрунтовані поставкою неякісного товару постачальником.
5.25. Колегія суддів зазначає, що предметом позову в цій справі, яка розглядається, є позовні вимоги про стягнення коштів із відповідача - 3 % річних та інфляційних втрат. При цьому позовні вимоги обґрунтовані тим, що покупець в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, що є підставою для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Спірним у справі № 915/899/24, що розглядається, є встановлення дати поставки товару, яка у спірних правовідносинах є визначальною для встановлення факту прострочення та дати початку й дати завершення прострочення виконання грошового зобов'язання, а отже, і для застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Відтак фактичними обставинами, які мають значення для правильного вирішення цього спору, є дата початку і дата завершення прострочення виконання грошового зобов'язання, а не обставини щодо якості поставленого товару.
5.26. Відтак за змістовим, суб'єктним і об'єктним критеріями спірні правовідносини у справі № 915/899/24, яка розглядається, та у справах № 922/3808/21, № 904/5002/18, № 904/2003/23, № 910/2873/19, № 922/3560/17 не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких справ, пов'язаних із правами та обов'язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних скаржником правових висновків у спірних правовідносинах.
5.27. Тому Суд не може взяти до уваги доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 922/3808/21, від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 14.03.2024 у справі № 904/2003/23, від 10.08.2020 у справі № 910/2873/19, від 01.06.2018 у справі № 922/3560/17.
5.28. У справі № 922/2871/17, на неврахування висновків у якій посилається скаржник, предметом позову були вимоги постачальника про зобов'язання покупця здійснити дії - прийняти товар і підписати первинні документи та про стягнення коштів - вартості поставленого за договором поставки товару. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з покупця коштів, суди врахували умови договору поставки, якими визначалося, що приймання товару, зокрема, за якістю проводиться відповідно до Інструкції № П-7 та сертифіката якості та/або паспорта заводу-виробника. Вирішуючи справу № 922/2871/17, суди послалися на недоведення покупцем належними доказами поставки неякісного товару, тому дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог постачальника про стягнення з покупця вартості поставленого за договором поставки товару. При цьому у справі № 922/2871/17 позивач не звертався з вимогами про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Отже, висновки суду касаційної інстанції у справі № 922/2871/17 щодо застосування положень Інструкції П-7 викладені з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених судами, які визначають зміст спірних правовідносин.
5.29. Колегія суддів також зазначає, що в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18, від 16.01.2019 у справі № 915/78/18, на які посилається скаржник, Верховний Суд викладав висновки щодо належних та допустимих доказів поставки неякісної продукції, посилаючись, зокрема, на вимоги, визначені пунктами 19, 20 Інструкції П-7.
5.30. Колегія суддів установила, що у справі № 910/6975/18 та у справі № 915/78/18 предметом позову були, зокрема, вимоги постачальника до покупця про стягнення коштів за поставлений товар за договором. Висновки суду касаційної інстанції щодо застосування положень Інструкції П-7 у постановах від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18, від 16.01.2019 у справі № 915/78/18 сформульовані з урахуванням установлених судами фактичних обставин справ на підставі доказів, поданих сторонами. При цьому в наведених скаржником постановах висновки щодо застосування Інструкції П-7 не можуть вважатися універсальними висновками щодо застосування норм права, оскільки викладені з урахуванням умов укладених договорів, наявності чи відсутності експертних висновків та інших доказів, фактичних обставин, установлення яких було необхідним для правильного вирішення справ.
5.31. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, на яку посилається скаржник, викладено висновок щодо застосування загальних засад цивільного права, визначених, зокрема, статтею 3 Цивільного кодексу України у цивільних правовідносинах. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
5.32. У постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справи № 910/2730/21, на яку посилається скаржник, сформульовано такий висновок:
"Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо".
5.33. Колегія суддів зазначає, що у справах № 902/417/18 (про стягнення з покупця коштів за поставлений товар) та № 910/2730/21 (про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України) Верховний Суд виклав універсальні висновки щодо застосування загальних засад цивільного права, а також щодо обов'язковості встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, які підлягають урахуванню судами при розгляді господарських справ, незалежно від критеріїв подібності, визначених у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
5.34. Колегія суддів з урахуванням доводів скаржника, проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які покликається ТОВ "Індустріальне Обладнання", зазначає, що у справі, яка розглядається, на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 29.07.2025 у цій справі, суди встановили, що за змістом копії акта невідповідності товарно-матеріальних цінностей по кількості та/або якості від 22.02.2024 під час прийняття спірного товару ТОВ "Оператор ГТС України" були виявлені 12 зауважень, зокрема: ненадання ТОВ "Індустріальне Обладнання" оформленої відповідно до пункту 5.8 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 товаросупровідної документації; відсутність супровідної документації, визначеної пунктом 5.8 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 (відсутність гарантійних талонів на кожну одиницю товару, експлуатаційної та технічної документації на допоміжне обладнання, що входить у комплектацію товару та необхідне для реєстрації в регіональних СЦ МВС, відсутність обов'язкових додатків до сертифіката типу колісного транспортного засобу). Крім того, ТОВ "Оператор ГТС України" була встановлена невідповідність поставленого товару технічним вимогам, обумовленим додатком № 2 до договору, а саме - невідповідність конструкції рами причепу.
Як зазначили суди, в цьому ж акті зафіксовано, що поставлений позивачем товар, всупереч умовам договору, складається з різних частин різних виробників, а не є продукцією обумовленого виробника - компанії "Yamabiko Corporation".
При цьому суди встановили, що вказаний акт підписаний членами приймальної комісії ТОВ "Оператор ГТС України", а також представником позивача.
Суди також установили, що у своєму листі від 26.02.2024 року вих. № 2602/1ІN позивач визнав, що ним було допущено ряд технічних помилок при підготовці та комплектуванні пакету супровідних документів, а додатки №№ 1, 2 до сертифіката типу колісного транспортного засобу могли загубитись при постачання та прийманні.
5.35. Крім того, суди установили, що відповідач неодноразово звертався до ТОВ "Індустріальне Обладнання" з вимогами у зв'язку з недоліками поставленого товару в межах встановленого договором та чинним законодавством строку.
При цьому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що застосування положень Інструкції П-7 до правовідносин сторін у частині підписання відповідачем акта приймання товару суперечить положенням пункту 5.8 цього правочину з огляду на можливість підписання такого акта ТОВ "Оператор ГТС України" в односторонньому порядку (без залучення продавця). Водночас, за встановленими обставинами, відповідно до пункту 5.14 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 Інструкції П-6 та П-7 застосовуються до правовідносин сторін у тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором.
Відтак суди відхилили доводи позивача про те, що акт від 22.02.2024 № 1 є юридично неспроможним, оскільки складений із порушенням Інструкції П-7, як безпідставні та необґрунтовані. При цьому суди зазначили, що обставини подальшого прийняття відповідачем спірного товару, а також обґрунтованість його вимог щодо усунення ТОВ "Індустріальне Обладнання" недоліків товару не є предметом цього спору.
З огляду на наведене необґрунтованими є доводи скаржника про невстановлення судами причин утримування відповідачем товару, а також дати виявлення недоліків.
Крім того, безпідставними є доводи скаржника про необхідність встановлення судами обставин щодо істотності недоліків товару, а також їх відповідності критеріям пункту 5.10 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 з огляду на предмет цього позову.
5.36. Отже, висновки судів попередніх інстанцій відповідають установленим фактичним обставинам у цій справі та не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 11.02.2020 у справі № 922/2871/17, від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18, від 16.01.2019 у справі № 915/78/18, на які посилається скаржник, щодо застосування положень Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості отриманої продукції. При цьому безпідставними є доводи скаржника про неповне виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у цій справі, яка розглядається.
5.37. У справі, яка розглядається, суди встановили, що за умовами пунктів 4.2 та 5.9 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 початком перебігу строку оплати відповідачем переданого позивачем товару є дата підписання ТОВ "Оператор ГТС України" акта приймання продукції та передання постачальником усіх визначених цим правочином товаросупровідних документів.
За висновками судів, прийнятий на підставі акта від 16.10.2024 товар був оплачений відповідачем у визначений пунктом 4.1 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 строк - 12.11.2024. Тому суди дійшли висновків про відсутність підстав для стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Зазначені висновки судів не суперечать висновкам Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/2871/17, від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18, від 16.01.2019 у справі № 915/78/18, від 22.12.2022 у справи № 910/2730/21, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, на які посилається скаржник.
Відтак наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження.
5.38. Касаційна скарга ТОВ "Індустріальне обладнання" мотивована також тим, що за відсутності доказів щодо повноважень представника позивача, дотримання процедури перевірки якості, залучення компетентного органу або експерта, на думку скаржника, акт № 01 не може вважатися належним і допустимим доказом, тому не підтверджує факт недоліків товару, які нібито виявив відповідач. При цьому скаржник зазначає, що суди не надали правової оцінки тому, що відповідач протягом восьми місяців утримував товар, не здійснюючи оплати; не дослідили, чи є строк 8 місяців між фактичною передачею товару та його формальним прийняттям розумним; не встановили, коли саме були виявлені недоліки, чи були вони істотними, чи відповідали вони критеріям пункту 5.10 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593; не надали оцінки доводам позивача щодо недобросовісності поведінки відповідача.
5.39. Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.40. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
5.41. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
5.42. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.43. Доводи скаржника про те, що за відсутності доказів повноважень представника позивача, дотримання процедури перевірки якості, залучення компетентного органу або експерта, акт № 01 не може вважатися належним і допустимим доказом, а тому не підтверджує факт недоліків товару, пов'язані з переоцінкою доказів, та встановленням нових обставин справи, що не належить до повноважень Верховного Суду відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
5.44. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови із цих підстав.
5.45. Крім того, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо того, чи може покупець, отримавши товар у фактичне володіння, відкладати момент його прийняття на невизначений строк, а відтак - і момент виникнення грошового зобов'язання виключно з власної волі, без доведення істотності недоліків і без дотримання розумного строку та уникати застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
5.46. Колегія суддів зазначає, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.
5.47. Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Отже, у статті 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання, незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання, у нього виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.
Для застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України необхідним є встановлення дати початку та дати завершення прострочення виконання грошового зобов'язання. Саме такі фактичні обставини підлягають установленню судами в подібних правовідносинах. Момент виникнення грошового зобов'язання не може бути пов'язаний виключно з волею одного з контрагентів договору, оскільки істотними умовами договору поставки, зокрема, є строки виконання зобов'язань його сторонами.
5.48. У справі, яка розглядається, за встановленими судами обставинами, початком перебігу строку оплати товару відповідачем відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору про закупівлю товарів від 26.05.2023 № 4600007593 була дата підписання ТОВ "Оператор ГТС України" акта приймання продукції та передання постачальником усіх визначених цим правочином товаросупровідних документів, тому висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України є обґрунтованими. Суди не встановили прострочення відповідача, а відтак правильно застосували положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
5.49. Оскільки під час касаційного перегляду судових рішень не підтвердилися доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, тому у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновку щодо застосування цієї норми права.
5.50. Колегія суддів також визнає безпідставними посилання скаржника на незастосування судами попередніх інстанцій під час вирішення справи постанов Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 07.03.2023 у справі № 913/864/21, оскільки скаржник не наводить висновків, які, на його думку, не враховані судами.
5.51. Крім того, колегія суддів не може взяти до уваги посилання скаржника на судові рішення у справі № 922/540/20, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня постанова Верховного Суду у справі № 922/540/20. Натомість Верховний Суд постановив ухвалу від 17.11.2020 у справі № 922/540/20, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 922/540/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства ?Укргазвидобування? в особі філії Газопромислового управління ?Шебелинкагазвидобування? на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2020. Водночас відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
5.52. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із цих підстав.
5.53. За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судами попередніх інстанцій із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни судового рішення, що оскаржується.
5.54. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарського суду, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.
5.55. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених господарським судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.4. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
7. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 у справі № 915/899/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак