22 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/3130/21
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.,
розглянув заяву ОСОБА_1
про відмову від скарги на дії приватного виконавця
у справі № 916/3130/21
за заявою кредитора Приватного акціонерного товариства "Універмаг «Україна"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк розваг Планета»
про визнання банкрутом.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Хлєбникова О.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Хлєбникова О.В. задоволено частково. Визнано неправомірними дії приватного виконавця Хлєбнікова О.В. у виконавчому провадженні № ВП НОМЕР_1. Зобов'язати приватного виконавця Хлєбнікова О.В. усунути порушення шляхом повторного визначення вартості майна, а саме: Торговельної марки "Фітнес центр Шторм" (порядковий номер реєстрації 272437; Торговельної марки "ФЦ Форма" (порядковий номер реєстрації 272435); Торговельної марки "Гагарін Фуд Хаб" (порядковий номер реєстрації 313445) з відповідним повідомленням сторін виконавчого провадження у визначені законодавством строки. В іншій частині скарги відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 у справі № 916/3130/21 змінено та викладено її резолютивну частину в наступній редакції:
"1. Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Хлєбникова О.В. - задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця Хлєбнікова О.В. у виконавчому провадженні № ВП НОМЕР_1.
3. Визнати протиправним та скасувати Звіт про оцінку об'єкту прав інтелектуальної власності: знак для товарі і послуг 272437 Торговельної марки "Фітнес центр Шторм", виготовлений ФОП В.В. Гуков (дата завершення складання звіту 29.08.2025).
4. Визнати протиправним та скасувати Звіт про оцінку об'єкту прав інтелектуальної власності: знак для товарі і послуг 313445 Торговельної марки "Гагарін Фуд Хаб", виготовлений ФОП В.В. Гуков (дата завершення складання звіту 29.08.2025).
5. Визнати протиправним та скасувати Звіт про оцінку об'єкту прав інтелектуальної власності: знак для товарі і послуг 272435 Торговельної марки "ФЦ Форма", виготовлений ФОП В.В. Гуков (дата завершення складання звіту 29.08.2025).
6. В іншій частині скарги - відмовити".
Приватний виконавець Хлєбников О.В. та ПрАТ "Універмаг "Україна" звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 у справі №916/3130/21.
Ухвалами Верховного Суду від 16.04.2026 та від 24.04.2026 за касаційними скаргами Приватного виконавця Хлєбникова О.В. та ПрАТ "Універмаг "Україна" відкрито касаційні провадження, які об'єднані в одне касаційне провадження, та постановлено здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
14.05.2026 через систему "Електронний Суд" до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від скарги на дії приватного виконавця. У заяві просить прийняти відмову ОСОБА_1 від скарги на дії приватного виконавця Хлєбникова О.В. у виконавчому провадження № ВП НОМЕР_1 та закрити провадження у справі № 916/3130/21 в цій частині; визнати нечинними ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 у справі №916/3130/21.
Верховний Суд зазначає, що у статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається ГПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Розділ VI ГПК "Судовий контроль за виконанням судових рішень" передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Розділ VI ГПК "Судовий контроль за виконанням судових рішень" це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ, а тому до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі щодо рішень, дій чи бездіяльності виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження.
Частиною третьою статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.
Відповідно до статті 307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно з частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Аналіз приписів статті 191 ГПК України дозволяє дійти висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №925/2151/14, від 03.11.2023 у справі №918/686/21).
Згідно зі статтею 14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб'єкта відмовитися від свого права чи інтересу.
Враховуючи застосований у господарському судочинстві принцип диспозитивності, право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від позову або частини позовних вимог (постанова Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21, ухвали Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №916/3844/19, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
Тобто право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії провадження у справі, в тому числі у суді касаційної інстанції, гарантується (постанова Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21, п.4.1.2 ухвали Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №924/830/19, п.20 ухвали Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
Відповідно до пункту 4 частини першої та частини третьої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Стаття 307 ГПК України передбачає, що у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинним судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині (пункт 6 частини першої статті 308 ГПК України).
В контексті поданої у справі заяви про відмову від скарги на дії приватного виконавця, з огляду на відсутність визначеного процесуальними нормами порядку розгляду такої заяви, колегія суддів зауважує, що частина десята статті 11 ГПК України передбачає, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (частина одинадцята статті 11 ГПК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.02.2024 у справі № 911/1850/18, від 12.02.2025 у справі № 5015/2060/11.
З матеріалів цієї справи Верховним Судом встановлено, що заява про відмову від скарги на дії приватного виконавця підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Ягодніковим С.Ю., який підписував та подавав до суду скаргу на дії приватного виконавця. Відповідно до ордеру на надання правничої допомоги серії ВН № 1405545 від 04.09.2024, долученого до заяви, договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
Згідно змісту поданої заяви, ОСОБА_1 підтверджує, що наслідки відмови від скарги на дії приватного виконавця йому відомі та зрозумілі.
З урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства та змісту поданої ОСОБА_1 заяви про відмову від скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для прийняття відмови ОСОБА_1 від скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Хлєбникова О.В., з огляду на що Верховний Суд визнає нечинними судові рішення першої та апеляційної інстанцій та закриває провадження у справі в цій частині.
З огляду на визнання нечинними судових рішень першої та апеляційної інстанцій відсутні підстави для поновлення дії зазначених судових рішень у справі №916/3130/21.
Керуючись статтями 191, 231, 234, 235, 307, 308 ГПК України Верховний Суд
1. Заяву ОСОБА_1 про відмову від скарги на дії приватного виконавця Хлєбникова Олександра Володимировича у виконавчому провадження № НОМЕР_1 у справі №916/3130/21 задовольнити.
2. Прийняти відмову ОСОБА_1 від скарги на дії приватного виконавця Хлєбникова Олександра Володимировича у виконавчому провадження № НОМЕР_1 та закрити провадження у справі № 916/3130/21 в цій частині.
3. Визнати нечинними ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 у справі № 916/3130/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді В.І. Картере
В. Г. Пєсков