Іменем України
14 травня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/226/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», код ЄДРПОУ 00100227, вул. Симона Петлюри, буд.25, м. Київ, 01032
до відповідача: Акціонерного товариства “Чернігівобленерго»,
код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про стягнення 35 450 048,90 грн,
від позивача: Горопашний І.В., адвокат (поза межами приміщення суду),
від відповідача: Григор?єв О.М., адвокат,
Приватним акціонерним товариством “Національна енергетична компанія “Укренерго» через підсистему «Електронний суд» подано позов до Акціонерного товариства “Чернігівобленерго» про стягнення 35 295 732,39 грн заборгованості та 154 316,51 грн 3% річних.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 18.03.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення їх недоліків.
23.03.2026 в підсистемі “Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у розмірі 425 400,59 грн.
Ухвалою суду від 26.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16.04.2026 о 10:20; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
Ухвала суду від 26.03.2026 доставлена сторонам до їх Електронних кабінетів у підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС 26.03.2026 о 14:33, 14:25, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Ухвала суду від 09.04.2026 задоволено клопотання представника позивача, постановлено підготовче засідання 16.04.2026 о 10:20 та всі наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції.
09.04.2026, у встановлений судом процесуальний строк, від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
14.04.2026, від позивача через підсистему «Електронний суд», у встановлений судом процесуальний строк, надійшла відповідь відзив на позов від 13.04.2026, у якій позивач вважає доводи відповідача, викладені у відзиві необґрунтованими та просить задовольнити позов повністю.
15.04.2026 відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, у якому відповідач просить суд надати можливість для підготовки заперечень на відповідь на відзив.
Відповідач у підготовче засідання 16.04.2026 не прибув, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином. Як вбачається з системи відеоконференцзв'язку, представник позивача не зміг приєднатися для участі в судовому засіданні.
Враховуючи ту обставину, що відповідно до ст. 167, 182 ГПК України заперечення мають бути подані завчасно до початку розгляду справи по суті і ГПК України не передбачено обов'язковість їх подання у підготовчому провадженні, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.
Відзив на позов та відповідь на відзив залучені судом до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 16.04.2026 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 30.04.2026 о 11:00, про що сторони повідомлені ухвалою суду від 16.04.2026 (ухвала суду від 16.04.2026 доставлена сторонам до їх Електронних кабінетів у підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС 16.04.2026 о 17:51, 17:55, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
20.04.2026 від відповідача через підсистему «Електронний суд», у встановлений судом процесуальний строк, надійшли заперечення на відповідь на відзив, які відповідач просить суд врахувати при розгляді справи.
У судове засідання 30.04.2026 прибув повноважний представник відповідача.
Як стало відомо суду, представник позивача не зміг приєднатися до відеоконференції з технічних причин, зокрема через неотримання запрошення, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відкласти судове засідання з розгляду справи по суті на 14.05.2026 о 10:00, про що відповідач повідомлений розпискою представника, а позивач - ухвалою суду від 30.04.2026 (ухвала суду від 30.04.2026 доставлена сторонам до їх Електронних кабінетів у підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС 30.04.2026 о 23:40, 23:34, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
14.05.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення, у яких позивач заперечує щодо доводів відповідача, викладених у запереченнях на відповідь на відзив та просить позов задовольнити.
У судовому засіданні 14.05.2026 прийняли участь повноважні представники позивача та відповідача.
Відповідь на відзив позивача та заперечення на відповідь на відзив відповідача прийнято судом до розгляду.
Щодо поданих позивачем пояснень суд зазначає таке.
Заяви по суті відповідно до ст. 161 ГПК України фактично закінчуються поданням заперечень, у тому числі з огляду на принцип "останнього слова" за відповідачем. Дозволу на подання позивачем додаткових пояснень суд не надавав відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України. Позивач не обґрунтував виключну необхідність їх подання, фактично це є штучним доповненням до відповіді на відзив, тому суд у судовому засіданні 14.05.2026 постановив ухвалу про залишення цих пояснень без розгляду.
У судовому засіданні 14.05.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.
На час початку судового засідання 14.05.2026 о 16:00 повноважені представник сторін у судове засідання не прибули, у зв?язку з чим судом підписано скорочене рішення без його проголошення на підставі ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив скорочене рішення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №0531-03041-ПД.
Відповідач у поданому відзиві на позов проти позову заперечує та зазначає про те, що здійснення розрахунків між сторонами напряму залежить від розрахунків між усіма учасниками ринку електричної енергії, зокрема, споживачів, що потребує вжиття невідкладних заходів забезпечення взаєморозрахунків на законодавчому рівні. Крім того, з початку збройної агресії російської федерації об?єкти відповідача потребують постійних відновлювальних робіт, вартість яких станом на 01.04.2026 становить 126 918 810,00 грн, що потребує спрямування коштів. За доводами відповідача нарахування 3% річних на ті суми, які не входять у вартість фактично виконаних робіт, є безпідставним, тому позовні вимоги в частині стягнення 51 021,58 грн 3% річних за прострочення оплати планової вартості послуг є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Позивач у відповіді на відзив спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві та зазначає про те, що з огляду на приписи ст. 617 ЦК України недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника та відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов?язання. Порушення відповідачем термінів і порядку здійснення поетапної оплати планової вартості, відповідно до п.3.5. Договору порушує права позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання плати за надані послуги, визначені Договором, що в свою чергу є порушенням виконання грошового зобов?язання та підставою для відповідальності згідно з ст. 625 ЦК України. Розмір поетапного платежу у спірних правовідносинах визначається на підставі даних комерційного обліку, а отже не є потенційною (абстрактною) заборгованістю. Складовими для визначення вартості послуги з метою визначення як розміру поетапних планових платежів, так і по факту є обсяг та тариф. Вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 51 021,58 грн за прострочення поетапної оплати планової вартості є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив просить суд врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.07.2025 у справі №914/3621/23 та від 28.01.2026 у справі №918/177/25, з огляду на які нарахування позивачем 3% річних у сумі 51 021,58 грн за прострочення оплати планової вартості послуг є безпідставними, оскільки суперечать правовій природі грошового зобов?язання (ст. 625 ЦК України).
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р “Про погодження перетворення державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго» у приватне акціонерне товариство» державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго» реорганізовано шляхом перетворення в приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго», яке є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго» відповідно до статті 108 ЦК України, пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, пункту 3.2 Статуту НЕК “Укренерго», та 100 відсотків акцій якого належить державі.
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління.
Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначений додатком 5 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 309.
З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач подав заяву-приєднання, якою надав письмову згоду на приєднання до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, розміщеного на офіційному сайті позивача, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0531-03041, а саме індивідуальних характеристиках, зазначених у додатках до нього (а.с.36-37 т.1).
Наказом НЕК «Укренерго» від 07.06.2024 № 344 «Про затвердження умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління» затверджено умови договору в новій редакції.
Наказом НЕК «Укренерго» від 06.08.2025 № 627 «Про затвердження умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління» затверджено умови договору в новій редакції.
Позивач підтвердив акцептування заяви відповідача про приєднання з 01.01.2024 до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (ідентифікатор: № 0531-03041-ПД), в подальшому в редакції затвердженій наказом ПрАТ “НЕК “Укренерго» від 06.08.2025 № 627.
За ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, з 01.01.2024 між позивачем та відповідачем, які є учасниками ринку електричної енергії, виникли правовідносини з надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на підставі договору (ідентифікатор № 0531-03041-ПД) (далі - Договір), який є публічним договором приєднання, що встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі.
Відповідно до п. 2.1 Договору договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).
Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов договору (п. 2.2. Договору).
За умовами п. 3.1., 3.2. Договору ціна Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Відповідно до п. 3.3. Договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.
Планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 3.4. Договору).
Згідно з п. 3.5. Договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (п. 3.6. Договору).
За умовами п. 3.7. Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в “Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Пунктом 3.8. Договору визначено, що користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання користувачем.
Підпунктом 4.2.1. Договору передбачено обов'язок користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором, а підпунктом 3.3.2. Договору - право оператора системи передачі своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу.
Відповідно до п. 9.8. Договору Договір зі змінами оприлюднюється на офіційному вебсайті ОСП. Якщо Користувач не ініціював розірвання цього Договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим Договором.
Згідно з п. 11.3. Договору Акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.
Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один той самий спосіб (залежно від форми документу) (п. 11.5. Договору).
Відповідно до п. 11.6. Договору рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу “Доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені (п. 11.7. Договору).
Відповідно до п. 13.1. Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, в якому акцептована заява-приєднання. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.
На виконання умов Договору протягом грудня 2025 року-січня 2026 року позивач надав, а відповідач отримав Послугу на загальну суму 35 227 479,55 грн, що підтверджується Актами надання Послуги (а.с.205-217 т.1):
- № ДУА-0022105 за грудень 2025 року від 31.12.2025 на суму 16 630 466,95 грн;
- № ДУА-0022935 за січень 2026 року від 31.01.2026 на суму 18 597 012,60 грн.
Також, у вказаному вище періоді відбулося коригування фактичних обсягів та вартості наданих послуг за Договором за жовтень 2025 року на суму 68 252,84 грн, що підтверджується Актом коригування № ДУА_К-0006244 від 02.01.2026 до Акту надання Послуги №ДУА-0020414 від 31.10.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 №0531-03041-ПД (а.с.213-217 т.1).
Матеріали справи містять рахунки-фактури на оплату послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління:
- за грудень 2025 року: №ДУ-0082680/0531-03041-ПД від 15.12.2025 на суму 5 336 753,38 грн; №ДУ-0083452/0531-03041-ПД від 24.12.2025 на суму 5 365 678,25 грн; №ДУ-0084218/0531-03041-ПД від 05.01.2026 на суму 5 954 458,48 грн;
- за січень 2026 року: №ДУ-0085775/0531-03041-ПД від 14.01.2026 на суму 6 466 540,73 грн; №ДУ-0086529/0531-03041-ПД від 24.01.2025 на суму 6 100 675,75 грн; №ДУ-0087242/0531-03041-ПД від 05.02.2026 на суму 6 027 839,71 грн (а.с. 188-204 т.1).
Вищезазначені Акти надання Послуги, Акт коригування та рахунки-фактури на оплату послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за грудень 2025 року та січень 2026 року підписані уповноваженою особою оператора системи передачі за допомогою сервісу електронного документообігу з використанням електронного підпису та направлені користувачу (відповідачу) в електронній формі.
Станом на день звернення позивача до суду відповідач свої зобов'язання перед позивачем прострочив, Послугу за період грудень 2025 року-січень 2026 року не оплатив, внаслідок чого у відповідача за вказаний період виникла заборгованість на суму 35 295 732,39 грн.
За прострочення відповідачем виконання зобов'язання в частині своєчасної оплати вартості послуг позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 154 316,51 грн 3% річних за період з 19.12.2025 по 08.03.2026 на підставі розрахунку позивача (а.с.7 т.1).
З огляду на порушення відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні ст. 11 ЦК України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов'язків.
Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Верховний Суд у постанові від 10.12.2024 у справ № 914/1653/23 зробив висновок, що аналіз чинного законодавства свідчить про те, що правовідносини з надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є подібними з правовідносинами з надання послуг з передачі електричної енергії, оскільки є правовідносинами щодо надання послуг оператором системи передачі, для розрахунків за договорами з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління використовується плановий і фактичний обсяги послуги, спосіб оплати таких послуг (попередні планові платежі на основі наданих користувачем прогнозованих планових обсягів послуги та подальша доплата згідно відповідних актів надання послуги) є теж подібним.
Пунктом 4 статті 33 Закону України “Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.
Пунктами 6.1., 6.4. Розділу ХІ Кодексу системи передач, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 регламентовано, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором. Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється на власному вебсайті ОСП в мережі Інтернет.
Типова форма договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління наведена в додатку 5 до Кодексу системи передачі (затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309).
Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством “Національна енергетична компанія “Укренерго» та Акціонерним товариством “Чернігівобленерго», як учасниками ринку електричної енергії, укладений Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024, з ідентифікатором № 0531-03041-ПД, шляхом приєднання АТ “Чернігівобленерго» до умов типового договору, опублікованого на веб-сайті ОСП, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0531-03041, а саме: індивідуальних характеристиках, зазначених у додатках до цього Договору.
07.06.2024 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 28.05.2024 № 1036, затверджені нові умови договору, затвердженого наказом НЕК “Укренерго» від 07.06.2024 за № 344, розміщеного на сайті НЕК “Укренерго».
06.08.2025 зі змінами та доповненнями, внесеними постановами НКРЕКП від 15.07.2025 №1053 та від 29.07.2025 №1144 затверджені нові умови договору, затвердженого наказом НЕК “Укренерго» від 06.08.2025 за № 627, розміщеного на сайті НЕК “Укренерго».
Відповідач з 06.08.2025 не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами (з 06.08.2025), отже вважається, що відповідач погодився із зміненим договором (п. 9.8 Договору).
Відтак у спірному періоді договір від 01.01.2024 № 0531-03041-ПД діяв у редакції, затвердженій наказом ОСП від 06.08.2025 № 627.
Відповідач у період грудень 2025 року-січень 2026 року на підставі Договору від 01.01.2024 № 0531-03041-ПД отримав послуги з диспетчерського (оперативно-технічного) управління загальною вартістю 35 227 479,55 грн, що з урахуванням коригування фактичних обсягів та вартості наданих послуг за Договором за жовтень 2025 року на суму 68 252,84 грн, на момент звернення до суду, становила 35 295 732,39 грн.
Відповідач вчасно за отримані послуги не розрахувався, чим порушив грошові зобов'язання перед позивачем, встановлені в п. 3.5.-3.7. Договору.
Доказів сплати повної вартості отриманих послуг за спірний період відповідачем суду не надано.
Заперечень щодо суми заборгованості за отримані послуги та контррозрахунку спірної суми відповідач суду також не надав.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України та умов Договору від 01.01.2024 № 0531-03041-ПД взятих на себе зобов'язань не виконав та не здійснив своєчасну сплату отриманих послуг у передбачений Договором строк, тобто не виконав свої договірні зобов'язання належним чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 35 295 732,39 грн заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення 3% річних суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 4 частини 5 статті 33 Закону України “Про ринок електричної енергії» тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюються оператором системи передачі у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 6.5. глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передачі, передбачено, що оплата послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифом, який встановлюється регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті мережі Інтернет у триденний термін після його затвердження регулятором.
Цій нормі відповідає п. 3.2. Договору про те, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.enegy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Разом з тим, встановлені постановами НКРЕКП тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є державною регульованою ціною в розумінні Закону України “Про ціни і ціноутворення», встановленою НКРЕКП як уповноваженим органом державної влади, застосування якої для сторін відповідно до ст. 13 названого закону, ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України є обов'язковим.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Судом встановлено, що умовами договору (які відповідають положенням типового договору), при розрахунках між сторонами враховуються як планові так і фактичні обсяги, при цьому положеннями договору чітко передбачена передоплата вартості послуги, яка має бути вчинена до відповідної дати розрахункового місяця.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, зазначив таке: "168. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць".
Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21.
Отже, строки виникнення зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та фактичного обсягу, а також прострочка їх виконання, обчислюються окремо для кожного виду зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив строки оплати планової вартості послуг у грудні 2025 року-січні 2026 року, проведення розрахунку за фактичний обсяг послуг у цьому періоді та оплату вартості послуг, після коригування обсягів та вартості послуг за жовтень 2025 року, у зв'язку з чим позивач нарахував до стягнення 3% річних.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем, зокрема, нараховано та пред'явлено до стягнення 154 316,51 грн 3% річних за період прострочення з 19.12.2025 по 08.03.2026.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 у справі № 910/3711/21 (фактичні обставини якої подібні даній справі) зазначив, що невиконання або неналежне виконання користувачем зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 ЦК України.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до положень статті 625 ЦК України.
Виходячи з умов пунктів 3.4.-3.6. Договору, на АТ “Чернігівобленерго» (відповідача) покладений обов'язок здійснювати поетапну оплату вартості послуг (за плановий та фактичний обсяг споживання). Пункт 3.7. Договору визначає, що користувач здійснює розрахунок з оператором системи передачі за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу.
З урахуванням умов п. 3.5.-3.7. Договору позивачем визначено строк оплати вартості послуг:
- за рахунком-фактурою №ДУ-0082680/0531-03041-ПД від 15.12.2025 на суму 5 336 753,38 грн - до 18.12.2025 (оплату прострочено з 19.12.2025 по 15.01.2026);
- за рахунком-фактурою №ДУ-0083452/0531-03041-ПД від 24.12.2025 на суму 5 365 678,25 грн - до 28.12.2025 (оплату прострочено з 29.12.2025 по 15.01.2026);
- за рахунком-фактурою №ДУ-0084218/0531-03041-ПД від 05.01.2026 на суму 5 954 458,48 грн - до 08.01.2026 (оплату прострочено з 09.01.2026 по 15.01.2026);
- за Актом надання Послуги № ДУА-0022105 за грудень 2025 року від 31.12.2025 на суму 16 630 466,95 грн - до 15.01.2026 (оплату прострочено з 16.01.2026 по 08.03.2026).
- за рахунком-фактурою №ДУ-0085775/0531-03041-ПД від 14.01.2026 на суму 6 466 540,73 грн - до 18.01.2026 (оплату прострочено з 19.01.2026 по 15.02.2026);
- за рахунком-фактурою №ДУ-0086529/0531-03041-ПД від 24.01.2025 на суму 6 100 675,75 грн - до 28.01.2026 (оплату прострочено з 29.01.2026 по 15.02.2026);
- за рахунком-фактурою №ДУ-0087242/0531-03041-ПД від 05.02.2026 на суму 6 027 839,71 грн - до 08.02.2026 (оплату прострочено з 09.02.2026 по 15.02.2026);
- за Актом надання Послуги № ДУА-0022935 за січень 2026 року від 31.01.2026 на суму 18 597 012,60 грн - до 15.02.2026 (оплату прострочено з 16.02.2026 по 08.03.2026).
- за Актом коригування № ДУА_К-0006244 від 02.01.2026 на суму 68 252,84 грн - до 15.02.2026 (оплату прострочено з 16.02.2026 по 08.03.2026).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК).
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Верховний Суд у постанові від 11.03.2024 у справі № 922/1813/23 зазначив, що з аналізу ст. 254 ЦК України вбачається, що вказана норма, зокрема частини перша-четверта регулюють закінчення строку, який визначений роками, півроком або кварталом року, місяцями, у півмісяця та тижнями, і лише у випадку, коли останній день строку, закінчення якого визначено частинами першою-четвертою цієї статті, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку, згідно з частиною п'ятою цієї статті, є перший за ним робочий день.
Водночас правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов'язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК, яка визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов'язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №910/7012/23.
Таким чином, надані позивачем послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління мали бути оплачені відповідачем у визначені п. 3.5., 3.7. Договору дати, які є встановленими сторонами строками виконання зобов'язання, який вони не визначили роками, місяцями, тижнями, днями або годинами відповідно до закону.
При цьому, та обставина, що визначені дати могли припадати на вихідні дні (суботу, неділю) не звільняє відповідача від обов'язку своєчасно виконати взяті на себе за Договором зобов'язання з оплати послуги, тим більше, що сторони самостійно визначили такі строки (період часу), відповідно відповідач не був позбавлений права оплатити послуги раніше, якщо не мав можливості здійснити оплату в останній день строку, який міг припасти на вихідний день (суботу, неділю).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних за прострочення виконання зобов'язань з оплати рахунків-фактур та Актів надання Послуги за грудень 2025 року-січень 2026 року, а також Акту коригування, суд доходить висновку про те, що розрахунок 3% річних здійснено позивачем у відповідності до умов Договору, вимог законодавства та є арифметично правильним.
Суд зауважує, що висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.07.2025 у справі №914/3621/23, від 28.01.2026 у справі №918/177/25 та від 20.03.2026 у справі №914/2625/23 не є релевантними, оскільки у даних справах вони базувалися на інших умовах договорів, а саме про те, що:
- розрахунок за надану послугу здійснюється трьома частинами в процентному відношенні від вартості послуги, а вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період (п.5.40. постанови Верховного Суду від 28.01.2026 у справі №918/177/25);
- розрахунок за надану послугу здійснюється трьома частинами в процентному відношенні від вартості послуги, вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період (п.37 постанови Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №914/3621/23);
- вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період; - розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до ______ числа розрахункового місяця - __________ % вартості послуги; до ______ числа розрахункового місяця - __________ % вартості послуги; до ______ числа розрахункового місяця - __________ % вартості послуги. Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий період;- оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", за умови наявності електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (пункт 2.7) (п. 8.17. постанови Верховного Суду від 20.03.2026 у справі №914/2625/23).
Разом з цим у даній справі №927/226/26, відповідно до п. 3.5. Договору планові платежі вартості послуги здійснюються поетапно за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду, тобто не у процентному відношенні до фактично наданих послуг за календарний місяць, а за хоча і визначену як планову, але по суті за надану послугу у кожній декаді розрахункового місяця протягом 8 днів після закінчення такої декади і отриманої у ній послузі.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов щодо ненадання позивачем доказів правильності визначення розміру планових платежів відхиляються судом з огляду на те, що плановий обсяг послуги в спірному періоді визначався адміністратором комерційного обліку, яким є оператором системи передачі - позивачем, який своєчасно інформував відповідача про обсяг такої послуги, окремо, за кожну декаду розрахункового періоду, виставляючи до сплати відповідні рахунки, що, зокрема, узгоджується з умовами пунктів 3.4, 3.6., 3.7., 11.6. Договору. За підсумком, планові обсяги послуги у відповідному розрахунковому періоді сумарно відповідають фактично спожитому відповідачем обсягу послуги в звітному місяці, що останнім не спростовується.
Суд зауважує, що в матеріалах справи наявні рахунки-фактури №ДУ-0084991/0531-03041-ПД від 12.01.2026 на суму 16 698 719,79 грн та №ДУ-0088009/0531-03041-ПД від 11.02.2026 на суму 35 338 600,91 грн (а.с.194, 202 т.1), проте вимоги про стягнення боргу та 3% річних за прострочення виконання зобов'язань за цими рахунками-фактурами позивачем не пред'являлись.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України», “Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 425 400,59 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00100227, вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032) 35 295 732,39 грн боргу, 154 316,51 грн 3% річних та 425 400,59 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 22.05.2026.
Суддя В. В. Шморгун