Іменем України
18 травня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/292/26
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт", пр. Трубників, 56, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201;
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техавіаком", пр-т Миру, 53, офіс 213, м. Чернігів, 14005;
про стягнення 4 322 142,07 грн
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Муравський В.В. - адвокат, ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1493782, виданий 13.04.2026;
від відповідача: не прибув.
У судовому засіданні 18.05.2026, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
30.03.2026, за правилами загального позовного провадження, суд відкрив провадження в справі № 927/292/26 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" (далі - ПрАТ "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техавіаком" (далі - ТОВ "НВК "Техавіаком") про стягнення заборгованості за договором поставки від 15.04.2024 № 2241481 в сумі 4 322 142,07 грн, з них: 4 129 329,44 грн основного боргу, 58 677,57 грн 3% річних та 134 135,06 грн інфляційних втрат.
При відкритті провадження в справі суд установив сторонам процесуальні строки для подачі заяв по суті спору, в порядку статей 165 - 167, 178, 184 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У порядку статті 119 ГПК України, судом, за клопотанням відповідача, продовжений строк для подачі відзиву на позов, по 24.04.2026 (протокол судового засідання 20.04.2026); підготовче засідання відкладене з метою надання відповідачу можливості скористатись правом на подачу відзиву на позов у належний строк.
Відповідач скористався правом на подачу відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 ГПК України (з порушенням продовженого судом строку), заперечив проти задоволення позовних вимог. Підтвердив факт укладення сторонами договору поставки від 15.04.2024 № 2241481, проте вважає, що позов поданий до суду передчасно, оскільки його зобов'язання по розрахунку за поставлений товару, на момент вирішення цього спору, не настало. За доводами відповідача, розрахунки за товар за договором № 2241481 мали проводиться виключно на підставі рахунків, які йому не надані позивачем у порядку, погодженому в договорі. Поставив під сумнів наявність повноважень в особи, яка від імені покупця отримала товар за видатковими та товарно-транспортними накладними, доданими позивачем до матеріалів справи. З огляду на відсутність прострочених грошових зобов'язань, вважає, що в нього відсутній обов'язок по сплаті 3% річних та інфляційних втрат відповідно.
Позивач, спростовуючи доводи відповідача, подав до суду відповідь на відзив, пояснив, що листування за цим договором здійснювалось засобами електронного зв'язку, зокрема, шляхом направлення рахунків на оплату замовленого товару за договором (про що до відповіді на відзив долучив роздруківку електронного листування сторін). Обмін документами через електронну пошту був усталеною діловою практикою сторін. Водночас, ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 цього Кодексу, а тому не звільняє відповідача від обов'язку розрахуватись за поставлений та отриманий товар, що виник в силу закону. Акцентував увагу, що долучені до матеріалів справи видаткові та товарно-транспортні накладні, складені за підписом Тимощенка (працівник відповідача, комірник) або Солдатенко (працівник відповідача, менеджер), засвідчені печаткою юридичної особи, ТОВ «НВК «Техавіаком». У той час як відповідач періодично проводив часткову оплату в рахунок поставленого товару за документами первинного бухгалтерського обліку (достовірність яких безпідставно поставлена під сумнів у відзиві на позов). Також звертав увагу на підписання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків сторін за період січень - жовтень 2025 року. Наведене свідчить про суперечливу поведінку відповідача.
Відзив на позов та відповідь на відзив прийняті судом до розгляду.
04.05.2026, за результатами підготовчого засідання, суд постановив закрити підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 18.05.2026, про що відповідач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами електронного зв'язку в підсистемі Електронний суд.
18.05.2026, у судове засідання прибув повноважний представник позивача (участь якого забезпечена в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, ухвалою від 04.05.2026); відповідач до суду повторно не прибув, натомість, клопотав відкласти розгляд спору на іншу дати з технічних причин, що перешкодили прибуттю представника до суду.
Суд відхилив клопотання відповідача, як небунтоване, позаяк, останнім не доведено наявність поважних причин неприбуття його представника в засідання.
Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав повноважного представника позивача, який підтримав позов у повному обсязі, розглянув подані документи і матеріали, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
15.04.2024, між ПрАТ «Дніпропетровський ІТЦ «Контакт» (постачальник, позивач) та ТОВ «НВК «Техавіаком» (покупець, відповідач) укладений договір поставки № 2241481, за умовами якого (пункти 1.1., 1.2., 2.1., 2.2.) постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, продукцію в асортименті, кількості та ціною згідно з доданими до цього договору специфікаціями та/або рахунками, які додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною.
Поставка товару здійснюється партіями згідно з письмовою заявкою покупця, в якій зазначається найменування, асортимент, кількість товару і відображається постачальником у рахунку і видатковій накладній. Заявка на поставку товару направляється покупцем постачальнику за допомогою засобів факсимільного зв'язку і/або електронною поштою, вказаною у реквізитах (у розділ 11 договору).
Загальна сума договору складається з сум усіх поставок і остаточно визначається за всіма видатковими накладними та/або специфікаціями, виписаних при поставці продукції, протягом терміну дії договору. Загальна сума договору визначається в національній валюті з встановленням еквіваленту євро за курсом НБУ на дату відповідної специфікації /на дату оплати рахунку/ на дату виставлення рахунку.
Вартість кожної партії продукції, визначається в специфікації та/або рахунках, що є невід'ємною частиною договору.
Сторони в п. 2.3. договору встановили, що покупець здійснює передоплату в розмірі 100% загальної вартості товару (його партії) відповідно до рахунку-фактури на банківський рахунок постачальника впродовж 10 календарних днів після підписання специфікації, якщо інше не вказано в специфікації / або з дати отримання виставленого постачальником рахунку, якщо сторонами не було укладено відповідної специфікації на таку партію товару.
Виходячи з умов пунктів 3.1 - 3.4. договору постачальник постачає продукцію на умовах та за адресою, зазначених у специфікації. Якщо сторонами не було укладено відповідної специфікації на партію продукції, сторони погодили, що продукція постачається наступним чином: постачальник зобов'язаний поставити продукцію власними силами та за власний рахунок за адресою місцезнаходження покупця та/або інших умовах погоджених сторонами письмово. Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів після отримання предоплати відповідно до п. 2.3. цього договору, якщо не зазначено в специфікації інший строк.
Моментом здійснення поставки товару є момент отримання товару покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). Право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження продукції переходить від постачальника до покупця з моменту передачі продукції покупцю за адресою, вказаною в специфікації, а в разі її відсутності - за адресою визначеною у відповідності до п. 3.1. цього договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025 (п. 10.1.).
Суд установив, що сторонами окремо не складались специфікації на поставку партій товару за договором від 15.04.2024 № 2241481.
На виконання умов договору від 15.04.2024 № 2241481, позивач у період з червня по грудень 2025 року поставив відповідачу товар загальною вартістю 4 984 447,32 грн (з ПДВ), про що свідчать двосторонні видаткові та товарно-транспортні накладні: від 18.07.2025 № К25-004633 на суму 397 982,10 грн (ТТН від 18.07.2025 № К25-004633); від 30.06.2025 № К25-004220 на суму 14 076,00 грн (ТТН від 30.06.2025 № К25-004220); від 01.08.2025 № К25-004967 на суму 13 729,80 грн (ТТН від 01.08.2025 № К25-004940); від 23.07.2025 № К25-004529 на суму 4920,72 грн (ТТН від 23.07.2025 № К25-04529); від 01.08.2025 № К25-004968 на суму 15 253,50 грн (ТТН від 01.08.2025 № К25-004940); від 23.07.2025 № К25-004744 на суму 8508,84 грн (ТТН від 23.07.2025 № К25-004529); від 01.08.2025 № К25-004941 на суму 4959,00 грн (ТТН від 01.08.2025 № К25-004940); від 06.08.2025 № К25-005069 на суму 5374,68 грн (ТТН від 06.08.2025 № К25-005069); від 22.08.2025 № К25-005461 на суму 7511,76 грн (ТТН від 22.08.2025 № К25-005461); від 26.09.2025 № К25-006253 на суму 46 588,32 грн (ТТН від 26.09.2025 № К25-006253); від 26.09.2025 № К25-006254 на суму 38 868,96 грн (ТТН від 26.09.2025 № К25-006253); від 26.09.2025 № К25-006255 на суму 100 610,22 грн (ТТН від 26.09.2025 № К25-006253); від 17.10.2025 № К25-006744 на суму 167 274,60 грн (ТТН від 17.10.2025 № К25-006744); від 08.10.2025 № К25-006529 на суму 631,80 грн (ТТН від 08.10.2025 № К25-006529); від 17.10.2025 № К25-006740 на суму 1 777 720,20 грн (ТТН від 17.10.2025 № К25-006744); від 17.10.2025 № К25-006739 на суму 739 953,42 грн (ТТН від 17.10.2025 № К25-006744); від 23.10.2025 № К25-006518 на суму 990 528,42 грн (ТТН від 23.10.2025 № К25-006518); від 03.12.2025 № К25-007898 на суму 606 204,00 грн (ТТН від 03.12.2025 № К25-007897); від 03.12.2025 № К25-007897 на суму 43 750,98 грн (ТТН від 03.12.2025 № К25-007897).
Перераховані видаткові та товарно-транспорті накладні складено в двосторонньому порядку, за підписом відповідача, в особі працівників Тимощенко (комірник) та Солдатенко (менеджер), засвідчені печаткою юридичної особи, ТОВ «НВК «Техавіаком».
Відповідач частко повернув позивачу поставлений товар на суму 91 632,00 грн (з ПДВ), про що сторонами складено накладну на повернення від 03.12.2025 № 2.
Позивач виставив до сплати наступні рахунки (з урахуванням попередніх оплат проведених відповідачем): від 05.05.2025 № Р25-02699 на суму 46 000,00 грн; від 30.06.2025 № Р25-04790 на суму 14 076,00 грн; від 08.07.2025 № Р25-05007 на суму 18 650,52 грн; від 10.07.2025 № Р25-05062 на суму 15 253,50 грн; від 14.07.2025 № Р25-05160 на суму 8508,84 грн; від 16.07.2025 № Р25-05226 на суму 4959,00 грн; від 17.07.2025 № Р25-05254 на суму 5374,68 грн; від 22.08.2025 № Р25-06086 на суму 7511,76 грн; від 03.09.2025 № Р25-06394 на суму 46 588,32 грн; від 04.09.2025 № Р25-06399 на суму 38 868,96 грн; від 04.09.2025 № Р25-06400 на суму 100 610,22 грн; від 18.09.2025 № Р25-06759 на суму 167 274,60 грн; від 18.09.2025 № Р25-06745 на суму 1 508 884,80 грн; від 18.09.2025 № Р25-06760 на суму 665 958,08 грн; від 18.09.2025 № Р25-06799 на суму 891 475,58 грн; від 23.09.2025 № Р25-06878 на суму 545 583,60 грн; від 13.11.2025 № Р25-08309 на суму 43 750,98 грн.
У виставлених до сплати відповідачу рахунках за договором від 15.04.2024 № 2241481 позивачем враховано авансові платежі в рахунок замовленого товару за цим договором, на загальну суму 763 485,88 грн.
Сторонами проведено звірки взаємних розрахунків за період з січня по жовтень 2025 року та складено відповідний акт, яким також підтверджено факт вчинення господарських операції з поставки товару за договором від 15.04.2024 № 2241481 та часткового розрахунку за вказаний товар.
Акт звірки взаємних розрахунків за період з січня по жовтень 2025 року складений за підписом головного бухгалтера ТОВ «НВК «Техавіаком» та засвідчений печаткою юридичної особи.
Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача простроченої заборгованості за поставлений товар за переліченими видатковими та товарно-транспортними накладними, складеними на виконання договору від 15.04.2024 № 2241481, у розмірі 4 129 329,44 грн (4 984 447,32 грн - 91 632,00 грн - 763 485,88 грн).
Суд відхилив заперечення відповідача щодо передчасності заявлених вимог, виходячи з наступного.
За правовою природною укладеного правочину, між сторонами виникли відносини з поставки, що врегульовані §1, §3 глави 54 ЦК України. Договір поставки від 15.04.2024 № 2241481 припинив свою дію 01.01.2026, у зв'язку з закінченням строку, на який був укладений (п. 10.1.), що не звільняє сторін від виконання обов'язків, які настали під час дії даного договору.
Предметом позову в цій справі є стягнення вартості поставленого товару за договором; а також похідні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошових зобов'язань по своєчасному розрахунку за поставлений товар за приписами частини 2 статті 625 ЦК України.
Тобто до обставин, що входять до предмету доказування в цій справі, належить наявність між сторонами договірних правовідносин; факт поставки товару, обумовленого договором; порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати за отриманий товар; наявність достатніх правових підстав для застосування до відповідача господарської відповідальності в вигляді стягнення відсотків річних та інфляційних втрат за фактом порушення грошових зобов'язань.
За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з частиною 1 статті 693 цього Кодексу, якщо договором установлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, установлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Сторони в п. 2.3. договору від 15.04.2024 № 2241481 погодили проведення оплати за цим договором на умовах 100% попередньої оплати відповідно до рахунку-фактури впродовж 10 календарних днів після підписання сторонами специфікації на поставку партії товару або з дати отримання рахунку, якщо сторонами не складено відповідної специфікації.
Суд установив, що сторонами окремо не складались специфікації на поставку партій товару за цим договором. Позивач поставляв відповідачу товар без отримання 100% попередньої оплати. Тобто, сторони в ході виконання договору від 15.04.2024 № 2241481 не дотримувались умов по оплаті вартості товару, визначених у п. 2.3.
Відповідач спростовує факт отримання рахунків на оплату товару за цим договором (перелік яких наведений вище).
Дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов висновку, що позивачем не доведено на підставі належних доказів факту направлення та отримання відповідачем рахунків на оплату вартості товару (його партій), на умовах попередньої оплати, як погоджено в п. 2.3. цього договору. Контакті дані сторін наведені в п. 10.8. та розділі 11 цього договору (зокрема, для електронного листування з відповідачем e-mail: N.Zakharchenko@techaviacom.com та e-mail: info@techaviacom.com), натомість, долучені позивачем до матеріалів справи роздруківки електронного листування з відповідачем (скрин-шоти), свідчать про направлення рахунків за цим договором на інші, відмінні від зазначених у договорі адреси, що позбавляє суд можливості ідентифікувати отримувачів цих документів та наявність у них повноважень діяти від імені відповідача.
Долучені роздруківки (скрин-шоти) свідчать про одностороннє листування позивача з іншою стороною про хід виконання цього договору; відповіді або підтвердження про отримання відповідачем, засобами електронного зв'язку, рахунків на оплату за цим договором, позивач до матеріалів справи не долучив, відтак його твердження про усталену ділову практику щодо обміну сторонами документами, в ході виконання цього договору, в указаний ним спосіб, не знайшли свого підтвердження.
Зі змісту частини 1 статті 692 ЦК України суд установив, що відповідач прострочив оплату товару за видатковими накладними:
- від 30.06.2025 № К25-004220 на суму 14 076,00 грн з 01.07.2025;
- від 18.07.2025 № К25-004633 на суму 46 000,00 грн з 19.07.2025;
- від 23.07.2025 № К25-004529 на суму 4920,72 грн, від 23.07.2025 № К25-004744 на суму 8508,84 грн з 24.07.2025;
- від 01.08.2025 № К25-004967 на суму 13 729,80 грн, від 01.08.2025 № К25-004968 на суму 15 253,50 грн; від 01.08.2025 № К25-004941 на суму 4959,00 грн з 02.08.2025;
- від 06.08.2025 № К25-005069 на суму 5374,68 грн з 07.08.2025;
- від 22.08.2025 № К25-005461 на суму 7511,76 грн з 23.08.2025;
- від 26.09.2025 № К25-006253 на суму 46 588,32 грн; від 26.09.2025 № К25-006254 на суму 38 868,96 грн; від 26.09.2025 № К25-006255 на суму 100 610,22 грн з 27.09.2025;
- від 17.10.2025 № К25-006744 на суму 167 274,60 грн з 18.10.2025; від 17.10.2025 № К25-006740 на суму 1 508 884,80 грн; від 17.10.2025 № К25-006739 на суму 665 958,08 грн з 18.10.2025;
- від 23.10.2025 № К25-006518 на суму 891 475,58 грн з 24.10.2025;
- від 03.12.2025 № К25-007898 на суму 545 583,60 грн; від 03.12.2025 № К25-007897 на суму 43 750,98 грн з 04.12.2025.
Відповідач наявність простроченої заборгованості за поставлений товар за договором у загальному розмірі 4 129 329,44 грн не спростував, доказів оплати вартості отриманого товару на вказану суму, до суду не надав.
У досудовому порядку позивач звертався до відповідача з листом-вимогою від 15.12.2025 № 1521 про погашення наявної заборгованості за договором від 15.04.2024 № 2241481, до якого зокрема додано перераховані вище рахунки на оплату отриманого товару за спірними видатковими та товарно-транспортними накладними за цим договором (експрес-накладна ТОВ «Нова пошта»: 20451322714066), проте вимога залишена відповідачем без виконання.
Суд відхилив доводи відповідача про передчасність позовних вимог, позаяк неотримання рахунків на оплату товару, в порядку визначеному п. 2.3 договору № 2241481 (на умовах попередньої оплати), за висновком суду, не є відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України та водночас не є простроченням кредитора, в розумінні статті 613 цього Кодексу, та не звільняє відповідача від обов'язку розрахуватись за отриманий ним товар в силу частини 1 статті 692 ЦК України.
Виходячи з установлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача основний борг за поставлений товар за договором від 15.04.2024 № 2241481 у розмірі 4 129 329,44 грн, що ґрунтується на належних, допустимих та достатніх доказах у справі, відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.
За статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом (частина 1 статті 612 цього Кодексу).
За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних та інфляційних нарахувань від простроченої суми не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, зокрема, від знецінення грошової одиниці за час такого користування.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань по розрахунку за отриманий товар, суд, виходячи з установлених вище обставин, здійснивши перерахунок заявлених вимог з урахуванням визначених вище граничних строків оплати партій товару за переліченими видатковими та товарно-транспортними накладними, дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 50 040,00 грн за період з 01.07.2025 по 18.03.2026 та інфляційних втрат у сумі 95 917,77 грн за період з липня 2025 по лютий 2026 років.
В іншій частині позов задоволенню не підлягає за необґрунтованістю вимог, зокрема, в частині 3% річних у сумі 8637,57 грн та інфляційних втрат у сумі 38 217,29 грн.
Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що належними та допустимими доказами (наявними в матеріалах справи) підтверджується порушення відповідачем зобов'язань по розрахунку за отриманий товар за договором від 15.04.2024 № 2241481, суд задовольнив позов у частині вимог про стягнення на користь позивача: основного боргу в розмірі 4 129 329,44 грн, 3% річних у розмірі 50 040,00 грн за період з 01.07.2025 по 18.03.2026 та інфляційних втрат у сумі 95 917,77 грн за період з липня 2025 по лютий 2026 років.
В іншій частині позову суд відмовив.
При ухваленні рішення в даній справі, суд, зокрема, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору, що були понесені при зверненні позивачем до суду (платіжна інструкція від 24.03.2026 № 510), мають бути відшкодовані за рахунок відповідача в сумі 64 129,31 грн, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд
1. Задовольнити частково позов Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" (код ЄДРПОУ 13428292) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техавіаком" (код ЄДРПОУ 42980231) про стягнення 4 322 142,07 грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техавіаком" (код ЄДРПОУ 42980231; пр-т Миру, 53, офіс 213, м. Чернігів, 14005) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" (код ЄДРПОУ 13428292; пр. Трубників, 56, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201) ( НОМЕР_1 , назва банку: АТ «КРЕДОБАНК» в м. Львів, МФО 325365) основний борг у розмірі 4 129 329,44 грн, 3% річних у розмірі 50 040,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 95 917,77 грн та судовий збір у розмірі 64 129,31 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.
Повне судове рішення складено та підписано 22.05.2026.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко