12 травня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/135/26
Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, за участю секретаря судового засідання Косован А.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці, м. Чернівці
до приватного підприємства “КМ БУД», м. Чернівці
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 437570,47 грн.
представники сторін:
від позивача - Сідлецький Д.Ю., довіреність від 02.01.2026
від відповідача - не з'явився
прокурор - Самокіщук М.Ю.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до приватного підприємства “КМ БУД» м. Чернівці, в якому просить:
- визнати недійсною додаткову угоду від 12.01.2022 №1 до договору про постачання електричної енергії від 29.12.2021 №695 в частині ціни за одиницю товару;
- визнати недійсною додаткову угоду від 28.02.2022 №2 до договору про постачання електричної енергії від 29.12.2021 №695 в частині ціни за одиницю товару;
- визнати недійсною додаткову угоду від 27.06.2022 №3 до договору про постачання електричної енергії від 29.12.2021 №695 в частині ціни за одиницю товару;
- стягнути з приватного підприємства “КМ БУД» надмірно сплачені кошти в розмірі 437570,47 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 справу № 926/135/26 передано на розгляд судді Миронюку С.О.
Ухвалою від 15.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.02.2026.
03.02.2026 до суду від Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшла заява про вступ у справу.
Ухвалою від 11.02.2026 задоволено заяву Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про вступ у справу від 03.02.2026, допущено Чернівецьку спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону до розгляду справи №926/135/26, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 926/135/26 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 19.03.2026.
Судове засідання 19.03.2026 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Миронюка С.О., яка тривала з 17.03.2026 по 23.03.2026.
Ухвалою від 24.03.2026 призначено підготовче судове засідання на 14.04.2026.
У судовому засіданні 14.04.2026 представник позивача зазначив, що вважає за можливе закрити підготовче провадження і призначити справу до розгляду по суті. Представник відповідача та прокурор у судове засідання не з'явились.
Ухвалою суду від 14.04.2026 закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті на 12.05.2026 р.
В судовому засіданні 12.05.2026 прокурор та позивач позовні вимоги підтримали.
У судове засідання 12.05.2025 представник відповідача не з'явився.
В силу приписів ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала від 14.04.2026 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання 12.05.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача.
Довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення (правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21, від 23.08.2023 по справі № 380/24487/21).
Оскільки скаржник має зареєстрований "Електронний кабінет" у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС і судом апеляційної інстанції копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було направлено саме до такого "Електронного кабінету", колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушень норм процесуального права, якими регулюється питання вручення судового рішення при такому направленні не відбулося (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №904/4199/20).
Пунктом 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Крім того, за змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відтак, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання суд вважає за можливе розгляд справи по суті провести за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці діє на підставі Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці, затвердженого наказом начальника Західного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України від 29.01.2025 № 4 (далі Положення).
Пунктом 1 Положення визначено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці є органом управління, який входить до структури Збройних Сил України, та створений з метою організації виконання завдань квартирно експлуатаційного забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України дислокованих у гарнізонах Чернівецької області та Кам'янець-Подільського району Хмельницької області у мирний час та на особливий період.
Згідно Положення, серед основних завдань КЕВ міста Чернівці є: утримання та організація експлуатації фондів військових містечок, які перебувають у користуванні військових частин та забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями.
Фінансування КЕВ міста Чернівці отримується з Державного бюджету України.
Між КЕВ міста Чернівці та приватним підприємством “КМ БУД» укладено Договір від 29.12.2021 № 695 про постачання електричної енергії (далі ?- Договір).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.3, 3.1 Договору та Додатків № 2, № 3 до Договору, постачальник продає споживачу із 01.01.2021 до 31.12.2022 електричну енергію в кількості 4 300 000 кВт*год.
Згідно умов Договору обсяг закупівлі становить 4 300 000 кВт*год на суму 19 534 108,80 грн.
На момент укладання договору тариф становив 4,542816 грн з ПДВ.
Судом встановлено, що в продовж дії Договору було укладено наступні додаткові угоди, про внесення змін, а саме:
- додаткова угода від 12.01.2022 № 1 про збільшення ціни та зафіксовано вартість за 1 кВт*год на рівні 4,98 грн з ПДВ, при цьому обсяг закупівлі з 01.01.2021 становить 2 194 036 кВт*год, а загальна вартість договору склала 10 926 300,24 грн з ПДВ;
- додаткова угода від 28.02.2022 № 2 про внесення змін в частині строку поставки товару: “з 01.01.2022 по 28.02.2022». Обсяг закупівлі становить 1 118 809 кВт*год, а загальна вартість договору склала 5 571 668,82 грн, при цьому ціна за 1 кВт*год залишилася на рівні 4,98 грн з ПДВ;
- додаткова угода від 27.06.2022 № 3 про внесення змін в частині вартості договору, яка склала 4 984 402,32 грн., а обсяг закупівлі становить 1 000 884 кВт*год, при цьому ціна за 1 кВт*год залишилася на рівні 4,98 грн з ПДВ.
В період з 01 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року за Договором було спожито 1 000 884 кВт*год на загальну суму 4 984 402,32 грн.
Згідно Акту від 18.02.2022 № 3: - 536 485 кВт*год на суму 2 671 695,30 грн.
Згідно Акту від 25.02.2022 № 6:- 301 204 кВт*год на суму 1 499 995,92 грн.
Згідно Акту від 16.03.2022 № 9:- 163 195 кВт*год на суму 812 711,10 грн.
Відповідно до зазначених вище актів КЕВ міста Чернівці здійснено оплату приватному підприємству “КМ БУД» за електричну енергію на загальну суму 4 984 402,32 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: від 18.02.2022 № 101 на суму 2 671 695,30 грн; від 25.02.2022 № 123 на суму 1 499 995,92 грн; від 16.03.2022 № 236 на суму 812 711,10 грн.
На момент укладання Договору тариф становив 4,542816 грн з ПДВ за 1 кВт*год.
Згідно листа від 10.01.2022 № 03/01 від ПП “КМ БУД», КЕВ міста Чернівці було повідомлено про необхідність збільшити тариф на постачання електричної енергії з 01 січня 2022 року та погодити нову ціну 4,98 грн з ПДВ за 1 кВт*год, у зв'язку із:
- коливанням ціни на ринку електричної енергії, яке документально підтверджено довідкою Чернівецької торгово-промислової палати від 05.01.2022 № 10. У даній довідці надана інформація про середньозважену ціну РДН ОЕС за 10.12.2021 3273,54 грн/МВт.год та за 02.12.2021 - 2958,95 грн/МВт.год. Згідно наданої довідки коливання ціни на ринку електричної енергії відбулось в період з 02.12.2021 по 10.12.2021 та не може бути застосовано для збільшення вартості Договору, термін дії якого був з 01 січня 2022 року та постачання електричної енергії відбулось з 01 січня 2022 року;
- затвердженням Постанови НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454, якою було встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,34564 грн без ПДВ або 0,414768 грн з ПДВ, в той час як при проведенні закупівлі тариф на послуги з передачі електричної енергії становив - 0,29393 грн без ПДВ або 0,352716 грн з ПДВ.
Враховуючи вищенаведене додаткова угода від 12.01.2022 № 1 до Договору укладена всупереч положень Закону України “Про публічні закупівлі» (далі - Закон), а тому підлягає визнанню недійсною в частині ціни за одиницю товару з урахуванням наступного.
Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону замовниками є органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад.
Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Підстави для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, передбачені виключно вимогами статті 41 Закону.
Відповідно до положень п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
Згідно з п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Слід зазначити, що постанова НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454 на яку посилається у своєму листі ПП “КМ БУД» від 10.01.2022 № 03/01 оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 01.12.2021 та набула чинності з 01.01.2022.
Отже, вищезазначена постанова діяла на час укладання Договору (29.12.2021).
Таким чином, вищезазначене не підтверджує наявність зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, в бік збільшення в період між укладанням Договору (29.12.2021) та укладанням додаткової угоди від 12.01.2022 № 1 до Договору.
Відповідно до абз. 4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
З урахуванням вищевикладеного, додаткова угода №1 від 12.01.2022 до Договору, якою внесено зміни до істотних умов основного Договору, що укладені з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, підлягає визнанню недійсною в частині ціни за одиницю товару.
Слід зазначити, оскільки додатковою угодою № 1 до Договору відбулося збільшення ціни за одиницю товару, Додаткові угоди № 2 від 28.02.2022 та № 3 від 27.06.2022 до Договору якими теж була збільшена ціна за одиницю товару також підлягають визнанню недійсними в частині ціни за одиницю товару.
Вважаючи обґрунтованими доводи позивача щодо наявності підстав для визнання додаткових угод № 1, 2, 3 до Договору недійсними в частині ціни за одиницю товару, з урахуванням положень ст. 670 ЦК України, із ПП “КМ БУД» підлягають стягненню безпідставно отримані кошти відповідно до Договору від 29.12.2021 № 695 про постачання електричної енергії з урахуванням наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України передбачено, що у випадку коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Враховуючи недійсність додаткової угоди № 1 до Договору, відсутня правова підстава щодо оплати за підвищеними цінами.
Так, у період з 01 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року ПП “КМ БУД» поставило 1 000 884 кВт*год електричної енергії, оплата якої здійснювалася за ціною 4,98 грн за 1 кВт*год з ПДВ, (тобто увесь обсяг поставленої електроенергії оплачено з урахуванням підвищеної ціни згідно додаткової угоди № 1 до Договору), за що КЕВ міста Чернівці сплатило 4 984 402,32 грн.
Таким чином, відповідно до умов Договору від 28.12.2021 № 723 про постачання електричної енергії, з урахуванням додаткової угоди від 12.01.2022 № 1, якою внесені зміни до істотних умов договору, додаткових угод № 2 та № 3 якими зафіксовано ціну 4,98 грн за 1 кВт*год з ПДВ, Споживачем надміру сплачено, а ПП “КМ БУД» безпідставно збережено кошти на загальну суму 437 570,47 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, наявність встановленого порушення відповідача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та є адекватним фактичним обставинам справи.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд відзначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В зв'язку з вищенаведеним, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 3, 4, 20, 46, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Чернівці (код ЄДРПОУ 08179180) і приватним підприємством «КМ БУД» (код ЄДРПОУ 42924292) додаткову угоду №1 від 12.01.2022 до договору про постачання електричної енергії від 29.12.2021 №695 в частині ціни за одиницю товару.
3. Визнати недійсною укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Чернівці (код ЄДРПОУ 08179180) і приватним підприємством «КМ БУД» (код ЄДРПОУ 42924292) додаткову угоду №2 від 28.02.2022 до договору про постачання електричної енергії від 29.12.2021 №695 в частині ціни за одиницю товару.
4. Визнати недійсною укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Чернівці (код ЄДРПОУ 08179180) і приватним підприємством «КМ БУД» (код ЄДРПОУ 42924292) додаткову угоду №3 від 27.06.2022 до договору про постачання електричної енергії від 29.12.2021 №695 в частині ціни за одиницю товару.
5. Стягнути з приватного підприємства «КМ БУД» (58002, м. Чернівці, вул. Конституційна, 42, код ЄДРПОУ 42924292) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці (58002, м. Чернівці, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 08179180, рахунок №UA818201720313251002202005673 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) надмірно сплачені кошти в сумі 437570,47 грн та судовий збір в сумі 13238,05 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2026 р.
Суддя С.О.Миронюк