8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
20 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/55/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (місцезнаходження: 34151, Рівненська область, Сарненський район, с. Кривиця, вул. Вишнева (Горького), буд.2а; код ЄДРПОУ: 43386233) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Земресурсінвест" (34151, Рівненська область, Сарненський район, с. Кривиця, вул. Вишнева (Горького), буд.2а; код ЄДРПОУ: 43587822)
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх; код ЄДРПОУ: 22630473)
про визнання недійсним та скасування рішення
за участю представників:
позивача: Корень О.М.(ордер серії АС №1175150 від 17.02.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №1140 від 07.06.2019);;
відповідача: Дикань О.М. (самопредставництво);
3-ої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 №70/205-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та накладення штрафу у справі №2/01-141-23.
Крім того, позивач просить суд покласти судові витрати на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/55/26.Справу постановдено розглядати за правилами загального позовного провадження.та призначено підготовче засідання на 09 лютого 2026 року об 11:20. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Земресурсінвест" (34151, Рівненська область, Сарненський район, с. Кривиця, вул. Вишнева (Горького), буд.2а; код ЄДРПОУ: 43587822).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2026 судом задовоелно клоптання позивача про відкладення розгляду справи (вх.№3184 від 09.02.2026), в якому позивач просив судове засідання призначене на 09.02.2026 об 11:20, відкласти на іншу дату, у зв'язку з потребою укладення позивачем договору про надання правничої допомоги та здійсненні в подальшому представництва інтересів позивача у справі №922/55/26 адвокатом, розгляд справи №922/55/26 в підготовчому засіданні відкладено на 23 лютого 2026 року о 12:00 годині.
23.02.2026 у зв'язку з вдпусткою судді Рильової В.В. 23.02.2026 підготовче засідання у справі № 922/55/26 не відбулось. Виходячи з наведеного вище, суд призначив нову дату розгляду справи № 922/55/26 в підготовчому засіданні. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.02.2026 судом повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 922/55/26 відбудеться "09" березня 2026 р. о 12:40 годині у приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 102).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 (яку занесено до протоколу судового засідання від 09.03.2026) судом задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх.№4499 від 23.02.2026), заяву відповідача (разом з диском) (вх.№5028 від 02.03.2026), відповідь на відзив (вх.№5141 від 03.03.2026), задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх.№5413 від 05.03.2026) та клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи (вх.№5536 від 06.03.2026). Також, в судовому засідання 09.03.2026 судом встановлено строк позивачу для подання заперечення на відповідь на відзив - до 18.03.2026 (включно). Підготовче провадження відкладено на 23.03.2026.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 (яку занесено до протоколу судового засідання від 23.03.2026) судом задоволено усне клопотання позивача та третьої особи про відкладення розгляду справи, розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 06.04.2026.
Ухвалою Госоподарського суду Харківської області від 06.04.2026 (яку занесено до протоколу судового засідання від 06.04.2026) судом задоволено усне клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, та відкладено підготовче засідання у справі на 27.04.2026 о 12:40 годині.
У зв'язку з тим, що 27.04.2026 з 12:30 години до 13:50 години на першому поверсі приміщення Господарського суду Харківської області, де розташовані зали судових засідань ( в тому числі і зал № 102, в якому відбуваються слухання справ судді Рильової В.В.) була відсутня електроенергія через аварійне вимкнення електромережі ОК ВЕП "Держпром" та судові засідання, які мали проводитися у режимі відеоконференції в цей проміжок часу (в т.ч. судове засідання з розгляду справи №922/55/26) не відбулися, судом ухвалою-повідомленням від 28.04.2026 повідомлено учасників справи №922/55/26, що підготовче засідання у справі №922/55/26 відбудеться "01" травня 2026 р. об 11:30 годині.
Однак, 01.05.2026 об 11:30 години в підготовчому засіданні з розгляду справи №922/55/26 виникли проблеми з відеозв'язком у позивача та відповідача (було відсутнє відеозображення), у зв'зку з чим керуючись п.3 ч.2 ст. 183 ГПК України, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 18.05.2026 о 12:20 годині (яку було занесено до протоколу судового засідання від 01.05.2026).
Крім того, суд ухвалою-повідомленням від 05.05.2026 повідомив сторін що розгляд справи № 922/55/26 в підготовчому засіданні відкладено на 18.05.2026 року о 12:20 годині, на підставі пункту 3 частини другої статті 183 та п.3 ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області 18.05.2026 судом задоволено усне клопотання представника позивача та розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 20.05.2026 року о 09:30 годині, на підставі пункту 3 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України.
20.05.2026 в судове засідання з'явились представник позивача та відповіадача.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, 19.05.2026 від третьої особи до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з залученням представника третьої особи адвоката Жуковського О.В. 20.05.2026 о 09:30 для участі у судовому засіданні з розгляду справи №569/28316/25 у Восьмому апеляційному адміністративному суді.
Суд, розглянувши клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення. Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом суду та допускається лише у випадку неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні. При цьому учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами та забезпечувати участь у справі належних представників. Судом враховано, що явка представників учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Суд зазначає, що сам по собі факт участі представника в іншому судовому засіданні не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки не свідчить про неможливість реалізації процесуальних прав учасника справи іншим способом. З огляду на викладене, з метою дотримання принципів розумності строків розгляду справи та недопущення затягування судового процесу, суд відмовляє у задоволенні клопотання третьої особи про відкладення підготовчого засідання.
Судом в судовому засіданні 20.05.26 оголошено документи, які надійшли до суду.
10.04.2026 від представника ТОВ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи в засіданні 27.04.26. Присутній в підготовчому засіданні 20.05.26 представник позивача зазначила про неактуальність вказаного клопотання з огляду на те, що вказане зсідання 27.04.26 вже було відкладено, а тому просить залишити дане клопотання без розгляду.
20.04.2026 від ТОВ "Земресурсінвест" надійшли додаткові пояснення у справі. Суд постановляє протокольну ухвалу про прийняття до розгляду додаткових пояснень у справі (вх.№ 9369/26 від 20.04.2026) та долучає їх до матеріалів справи.
23.04.2026 від Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшли заперечення на клопотання про проведення експертизи. Суд постановляє протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заперечень на клопотання про проведення експертизи (вх.№9748/26 від 23.04.2026) та долучає їх до матеріалів справи.
24.04.2026 від Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшли додаткові пояснення у справі та клопотання про долучення доказів у справі.
17.04.2026 від представника ТОВ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" надійшла заява про зміну підстав позову шляхом доповнення новими підставами.
27.04.2026 від представника ТОВ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" надійшла заява щодо реалізації процесуальних прав ( вх.№ 10085/26 від 27.04.2026). Суд постановляє протокольну ухвалу про долучення даної заяви до матеріалів справи.
27.04.2026 від представника ТОВ "Земресурсінвест" надійшла заява щодо участі у судовому засіданні ( вх.№ 10092/26 від 27.04.2026). Суд постановляє протокольну ухвалу про долучення даної заяви до матеріалів справи.
Щодо клопотання позивача про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі №922/55/26, яке 06.04.2026 надійшло до Господарського суду Харківської області. В даному клопотання позивач просить суд призначити комп'ютерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Чи використовували ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" однакову IP-адресу - 212.26.135.179 (час та дата) під час входу до електронного кабінету системи дистанційного банківського обслуговування “Клієнт Банк» в період проведення Аукціону 1 для проведення операцій по банківських рахунках відкритих в АТ “Райффайзен Банк»? Чи є вказана IP-адреса статична чи динамічна за типом присвоєння? Кому (якому провайдеру або абоненту) була виділена дана IP-адреса у визначений період часу?
2. Чи здійснювало ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" дії пов'язані з участю в Аукціоні 1 з IP адреси, використовували ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" під час входу до електронного кабінету в період проведення Аукціону 1 для проведення операцій по банківських рахунках відкритих в АТ “Райффайзен Банк»? Чи є вказана IP-адреса статична чи динамічна за типом присвоєння? Кому (якому провайдеру або абоненту) була виділена дана IP-адреса у визначений період часу?
3. З якої IP-адреси ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" здійснювало вхід на електронну поштову скриньку в період проведення Аукціону 1?
4. З якої IP-адреси та в який час ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" здійснювали вхід в Аукціон 1?
5. Чи використовували ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" однакову IP-адресу - 212.26.135.179 (час та дата) під час входу до електронного кабінету системи дистанційного банківського обслуговування “Клієнт Банк» в період проведення Аукціону 2 для проведення операцій по банківських рахунках відкритих в АТ “Райффайзен Банк»? Чи є вказана IP-адреса статична чи динамічна за типом присвоєння? Кому (якому провайдеру або абоненту) була виділена дана IP-адреса у визначений період часу?
6. З якої IP-адреси ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" було здійснено реєстрацію в особистому кабінеті на електронному майданчику, створено заявку на участь в Аукціоні 2 та завантаження документів для участі в Аукціоні 2?
7. Чи здійснювало ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" дії пов'язані з участю в Аукціоні 1 з IP адреси, використовували Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.04.2026 ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" під час входу до електронного кабінету в період проведення Аукціону 2 для проведення операцій по банківських рахунках відкритих в АТ “Райффайзен Банк»? Чи є вказана IP-адреса статична чи динамічна за типом присвоєння? Кому (якому провайдеру або абоненту) була виділена дана IP-адреса у визначений період часу?
8. З якої IP-адреси ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" здійснювало вхід на електронну поштову скриньку в період проведення Аукціону 2?
9. З якої IP-адреси та в який час ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" здійснювали вхід в Аукціон 2?
10. Чи використовували ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" однакову IP-адресу -212.26.135.179 (час та дата) під час входу до електронного кабінету системи дистанційного банківського обслуговування “Клієнт Банк» в період проведення Аукціону 3 для проведення операцій по банківських рахунках відкритих в АТ “Райффайзен Банк» в одні і ті ж дні? Чи є вказана IP-адреса статична чи динамічна за типом присвоєння? Кому (якому провайдеру або абоненту) була виділена дана IP-адреса у визначений період часу?
11. З якої IP-адреси ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" було здійснено реєстрацію в особистому кабінеті на електронному майданчику, створено заявку на участь в Аукціоні 3 та завантаження документів для участі в Аукціоні 3?
12. З якої IP-адреси ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" здійснювало вхід до електронного кабінету для проведення операцій по банківських рахунках, відкритих в АТ “ОТП БАНК»?
13. З якої IP-адреси ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" здійснювало вхід на електронну поштову скриньку в період проведення Аукціону 3?
14. Чи використовували ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" однакову IP-адресу - 188.166.52.91 під час подання податкової звітності до органів ДПС в період проведення Аукціону 3?
15. Чи використовували ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" однакову IP-адресу- 188.166.52.91, щодо входу до електронних поштових скриньок?
16. З якої IP-адреси та в який час ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" здійснювали вхід в Аукціон 3?
17. Чи міститься на наданому носії досліджуваного комп'ютера ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІССЯ» запити, інформація про створені та подані документи ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" для участі в Аукціонах з придбання: "Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Калюжна" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorго. Продажі» - UA-PS-2021-02-23-000039-3); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Ланівська" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro. Продажі» - SUE001-UA-20210325-18742); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Осів" (ідентифікатор аукціону в в системі “Prozorro.Продажі» -SUE001-UA-20210920-69815)?
18. Чи піддавався досліджуваний накопичувач певним процедурам з метою знищення інформації, щодо участі в Аукціонах ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" з придбання: -"Спеціального дозволу на користування надрами Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.04.2026 20 - Ділянка Калюжна" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorго. Продажі» - UA-PS 2021-02-23-000039-3); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Ланівська" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro. Продажі» - SUE001-UA 20210325-18742); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Осів" (ідентифікатор аукціону в в системі “Prozorro.Продажі» -SUE001-UA-20210920-69815)?
19. Чи могла бути створена зазначена інформація - документи для подання для участі в Аукціонах ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ» та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" з придбання-"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Калюжна" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorго. Продажі» - UA-PS-2021-02-23-000039-3); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Ланівська" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro. Продажі» - SUE001-UA-20210325-18742); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Осів" (ідентифікатор аукціону в в системі “Prozorro.Продажі» -SUE001-UA-20210920-69815) на наданому комп'ютері чи вона перенесена з іншого носія?
20. Якщо інформація (документи) перенесена з іншого комп'ютера (носія), то яким чином інформація - документи для подання для участі в Аукціонах з придбання спеціальних дозволів на користування надрами: -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Калюжна" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorго. Продажі» - UA-PS-2021-02-23-000039-3); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Ланівська" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro. Продажі» - SUE001-UA-20210325-18742); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Осів" (ідентифікатор аукціону в в системі “Prozorro.Продажі» -SUE001-UA-20210920-69815) перенесена до досліджуваного комп'ютера (носія)?
21. Яка технологія та хронологія створення ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" на наданому носії досліджуваного комп'ютера, пов'язаних із участю в Аукціонах з придбання спеціальних дозволів на користування надрами: "Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Калюжна" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorго. Продажі» - UA-PS-2021-02-23-000039-3); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Ланівська" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro. Продажі» - SUE001-UA-20210325-18742); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Осів" (ідентифікатор аукціону в в системі “Prozorro.Продажі» -SUE001-UA-20210920-69815)?
22. Які атрибути (час друку, редагування, створення, видалення тощо) файлів, що містять інформацію стосовно Аукціонів з придбання спеціальних дозволів на користування надрами: -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Калюжна" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorго. Продажі» - UA-PS-2021-02-23 000039-3); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Ланівська" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro. Продажі» - SUE001-UA-20210325-18742);-"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Осів" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі»-SUE001-UA-20210920-69815) та участі у ньому ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ"?
23. Чи міститься на наданому комп'ютері ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" інформація про підключення до інших мереж, що могли б надати однакову IP-адресу для різних учасників? 24. Чи наявні на комп'ютері сліди (логін/паролі, cookie-файли) авторизації в системах Prozorro/документообігу під іменами інших учасників закупівель? Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.04.2026 21
25. Чи існували технічні можливості для доступу до наданого комп'ютера ззовні (віддалене адміністрування, TeamViewer, AnyDesk) інших осіб (фізичних, юридичних) у період проведення Аукціонів з придбання спеціальних дозволів на користування надрами -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Калюжна" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorго. Продажі» - UA-PS-2021-02-23-000039-3); "Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Ланівська" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro. Продажі» - SUE001-UA-20210325-18742); -"Спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка Осів" (ідентифікатор аукціону в системі “Prozorro.Продажі»-SUE001-UA-20210920-69815) та участі у ньому ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІССЯ" та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ"?
26. Чи збігається хронологія створення електронних документів на комп'ютері з часом їх подання ТОВ “ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" в електронній системі закупівель?
27. Чи містяться на носії докази того, що документи, подані від різних учасників, створювалися в різний час на різних пристроях, навіть якщо IP-адреса виявилася однаковою?
10.04.2026 року до Господарського суду Харківської області від третьої особи надійшли додаткові пояснення (вх.№9369 від 20.04.2026), в яких ттретя особа позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд задовольнити клопотання позивача про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі №922/55/26.
23.04.2026 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про проведення експертизи (вх.№9748 від 23.04.2026), в якій останній зазначає, що позивачем не доведено наявність сукупності усіх умов, передбачених ч.1 ст.99 ГПК України для призначення експертизи, а саме що питання які будуть вирішені судовою експертизою стосуються встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі.
Представник позивача, присутній 20.05.2026 в судовому засіданні клопотання про призначення експертизи підтримав, просив суд його задовольнити.
Представник відповідача, присутній в судовому засіданні 20.05.2026 проти задоволення клопотання про призначнення експертизи заперечував, просив суд в його задоволенні відмовити.
Розглянувши клопотання позивача про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі №922/55/26, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи подане клопотання про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі, позивач зазначає, що у рішенні № 70/205-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 04.11.2025 у справі №2/01-141-23 Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України помилково вказує на узгодженість дій між ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" та ТОВ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" шляхом використання ними однієї і тієї ж IP-адреси під час входу до автоматизованої системи дистанційного банківського обслуговування клієнт-банк для проведення операцій по банківських рахунках.
У рішенні відповідачем стверджується, що однією із підстав для формування висновку про антиконкурентну узгодженість дій учасників вищезгаданих торгів у спірному рішенні покладено наступні доводи про комунікацію між учасниками в період проведення торгів; використання однієї ІР-адреси під час реєстрації на електронному майданчику та синхронність дій учасників у часі під час подання тендерних пропозицій.
Однак, на переконання позивача наведені висновки відповідача не відповідають критеріям понять «узгоджених дій» та «антиконкурентну узгодженість дій» визначених положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Позивач також стверджує, що з метою спростування висновків Відповідача зроблених при прийнятті оскаржуваного рішенні №70/205-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 04.11.2025 у справі №2/01-141-23, необхідним є зібрати усі необхідні докази в підтвердження або ж спростування висновків зроблених Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Тому, слід призначити комп'ютерно-технічну експертизу у справі №922/55/26.
На думку позивача, встановлення відповідності та допустимості висновків відповідача з питань віднесених комп'ютерно-технічної галузі є безумовно необхідним для правомірного вирішення спору у даній справі.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
За приписами ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2)жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
За змістом статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Статтею 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст.104 ГПК України).
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).
З наведених норм вбачається, що господарським процесуальним кодексом України на учасників процесу покладається обов'язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, сторона звертається з клопотанням про призначення експертизи до суду.
В пп. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.
З огляду на приписи статей 99, 101 ГПК України, проаналізувавши клопотання позивача про призначення судової експертизи, на думку суду позивачем не доведено необхідності призначення комп'ютерно-технічної експертизи та неможливість встановлення всіх обставин справи та вирішення спору на підставі поданих сторонами доказів без застосування спеціальних знань.
Крім того, позивач не був позбавлений можливості самостійно замовити експертне дослідження для отримання висновку експерта, який би був оцінений судом при дослідженні доказів у даній справі.
Аналіз норм Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом за його ініціативою у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Виходячи з повноважень, наданих суду Господарським процесуальним кодексом України та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.
Слід зазначити, що потреба у призначенні судової експертизи може бути обумовлена наявністю у справі суперечливих доказів, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість надати їм належну оцінку.
При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/882/21.
Суд зауважує, що необхідність у призначенні комп'ютерно-технічної експертизи у даній справі відсутня, оскільки встановлення обставин щодо ІР-адрес здійснюється органами Антимонопольного комітету України самостійно та не потребує спеціальних знань, крім того, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відтак, з огляду на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі.
Суд погоджується з позицією відповідача про те, що безпідставне призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
ЄСПЛ у справі "Ноймайстер проти Австрії" (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.
Отже ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши подані сторонами докази, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, необхідних для встановлення фактичних даних у справі, з'ясування обставин справи не потребує спеціальних знань і цілком може бути здійснено самостійно судом в межах його компетенції шляхом надання оцінки наявними в матеріалах справи доказам, а отже суд не вбачає необхідності у призначенні експертизи, тому відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання позивача.
З огляду на пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Крім того, суд приймає до уваги, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справа повинна бути розглянута в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).
Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про призначення експертизи, оскільки судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для встановлення усіх обставин справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність клопотання позивача про призначення у справі комп'ютерно-технічної експертизи, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання позивача ( вх .№ 8054 від 06.04.26) про призначення судової експертизи.
17.04.2026 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла заяву у формі доповнення підстав позову (вх.№9362 від 17.04.2026), в якій зазначає, що рішення на адресу ТОВ "Потенціал-Полісся" не надходило, товариство отримало лише витяг з рішення, а тому витяг з рішення не є доказом вчинення порушення, відповідальність за яке передбачено Законом України "Про захист економічної конкуренції", оскільки в самому рішенні може бути інформація, яка суперечитиме інформації наведеній у витягу. За твердженнями позивача, у даному випадку відсутні прямі докази узгодження поведінки між учасниками, що унеможливлює формування категоричного висновку про наявність антиконкурентних узгоджених дій. У своїй сукупності наведені непрямі докази формують лише припущення, а не доведений факт порушення, що суперечить принципу належності та достатності доказів. За таких обставин, позивач вважає, що направлення відповідачем саме витягу з рішення, а не повного тексту рішення, здійснено з порушенням вимог статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції. Таким чином, на думку позивача, допущене порушення процедури прийняття та доведення рішення до відома учасників справи є самостійною та достатньою підставою для скасування спірного рішення, оформленого у вигляді витягу. Крім того, позивач звертає увагу щодо збору інформації відповідачем, та зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у відповідача правових підстав для витребування інформації та документів у даному випадку. Так само відсутні докази, що отримання, аналіз і використання таких матеріалів здійснювалися у межах передбаченої законом процедури та компетенції. За таких обставин дії відповідача щодо витребування інформації, її дослідження та подальшого використання як підстави для прийняття рішення і притягнення до відповідальності не можуть вважатися правомірними.Докази зібрані у спосіб, який не передбачено Законом є неналежними та не допустимими та не можуть бути в основі притягнення ТОВ "Потенціал-Полісся" до відповідальності.
24.04.2026 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшли пояснення (вх.№9886 від 24.04.2026) та докази, надані до них разом із клопотанням про поноволення строку на їх подання. В обгрунтування клопотання про поновлення строку, відповідач зазначив, що оскільки позивачем у заяві (вх.№9362 від 17.02.2026) було зазанчено ряд обставин, які ним не було вказано в позовній заяві, то свої пояснення відповідач подає ознайомившись з заявою позивача про доповнення підстав позову (вх.№9362 від 17.04.2026), а тому просить поновити йому строк на подання таких пояснень разом із доказами, а самке дорученням Антимонопольного комітету України від 18.08.2022 №13-01/221 та витягу з акту Рахункової палати від 12.01.2022 №01-16-10/1.
Представник позивача в підготовчому засіданні 20.05.2026 року підтримував заяву про доповнення підстав позову, просив суд прийняти відповідну заяву та подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням.
Представник відповідача в підготовчому засіданні 20.05.2026 року просив суд поновити строк на подання додаткових пояснень та долучити відповідні пояснення разом з доказами до матеріалів справи.
Суд, розглянувши заяву позивача у формі доповнення підстав позову, зазначає наступне.
Приписами п.10 ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у підготовчому засіданні суд, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Відповідно до ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з ч.5 ст.46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
При зверненні до суду з позовом позивач як на підставу своїх вимог посилався на те, що відповідачем не доведено факту узгоджених антиконкурентних дій зі сторони ТОВ ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ, не встановлено негативних наслідків в ході участі ТОВ ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ в Аукціонах з придбання спеціальних дозволів на користування надрами, не виявлено обставин, які могли б бути належними доказами узгодження ТОВ ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ та ТОВ ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ своєї поведінки під час участі в Аукціонах та свідчити про наявність в діях вказаних суб'єктів господарювання ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, у зв'язку з чим рішення є недійсним та підлягає скасуванню.
Звертаючись до суду із заявою про доповнення підстав позову, позивач зазначає, що розслідування, ініційоване та проведене Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України щодо участі ТОВ ТОВ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" та "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" в аукціонах, здійснено з перевищенням наданих повноважень та поза межами встановленої компетенції, а також, допущене порушення процедури прийняття та доведення рішення до відома учасників справи є самостійною та достатньою підставою для скасування спірного рішення, оформленого у вигляді витягу. Позивач вважає, що направлення відповідачем саме витягу з рішення, а не повного тексту рішення, здійснено з порушенням вимог статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Таким чином, позивач як на підставу своїх вимог посилається зокрема на те, що у Антимонопольного комітету були відсутні повноваження на проведення розслідування та перевірки, а також на збирання доказів щодо позивача та третьої особи, а також порушено процедуру доведення до відома учасників справи про прийняте рішення.
Отже, позивач доповнив підстави позову, оскільки ним викладені нові обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги.
Враховуючи те, що заява позивача про зміну/доповнення підстав позову (вх.№9886 від 24.04.2026) подана до закінчення підготовчого засідання у даній справі, відповідає вимогам ГПК України, та до відповідної заяви додані докази направлення її копії іншим учасникам справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття заяви до розгляду, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання 20.05.26 та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням вказаної заяви.
Щодо пояснень відповідача (вх.№9886 від 24.04.2026) та доказів, наданих до них разом із клопотанням про поноволення строку на їх подання, суд зазначає таке.
Оцінюючи наведені відповідачем підстави пропуску процесуального строку, суд виходить із того, що необхідність подання відповідних доказів виникла саме після зміни позивачем підстав позову та доповнення їх новими обставинами, які не були предметом первісного позову. Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України (ст.119) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, а також зобов'язаний забезпечити реалізацію сторонами принципів змагальності та рівності учасників процесу. З огляду на те, що подання додаткових доказів безпосередньо пов'язане зі зміною позивачем підстав позову, а їх прийняття є необхідним для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та наявність підстав для його задоволення. Виходячи з наведеного вище, суд задовольняє клопотання відповідача про поновлення строків на подання пояснень (вх.№9886 від 24.04.2026) та доказів, наданих до них, визнає причини такого пропуску поважними та приймає до розгляду пояснення (вх.№9886 від 24.04.2026).
20.05.2026 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№12095 від 20.05.2026) разом із клопотанням про поновлення строку на його подання, яке обгрунтовано таким. Як зазначає позивач, з урахуванням об'єктивних обставин справи, а саме долучення Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 02.03.2026 електронного носія інформації (диску) з обмеженим доступом, а також з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 19.05.2026 у справі №922/55/26, відповідно до якої постановлено забезпечити учасникам справи доступ для ознайомлення з ними в системі “Електронний суд», позивач просить суд поновити строк на подання даного клопотання про витребування доказів. На думку позивача, підставою для поновлення строку є об'єктивні та незалежні від позивача причини, оскільки інформація щодо змісту, обсягу та характеру долучених електронних доказів відповідачем, а також факту їх використання відповідачем як доказів у справі, стала відома позивачу лише на теперішній час після ознайомлення з відповідними документами, долученими відповідачем на СD диску.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання доказів, суд зазначає таке.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК).
Статтею 86 ГПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частин 1, 2 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.91 ГПК).
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.80 ГПК).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.80 ГПК).
Відповідно до ч.8 ст.80 ГПК докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч.2 ст.207 ГПК).
Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14 (врахована судом апеляційної інстанції), від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18 та інші).
Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).
Частина 1 ст.43 ГПК передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з ч.1 ст.2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Однією із засад судочинства в силу приписів ст.129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
В клопотанні про поновлення строку на подання доказів, позивач посилається на те, що доступ для ознайомлення з диском CD-R, який є додатком до заяви від 26.02.2026 №70-02/юр-бн (вх.№5078 від 02.03.2026) в системі “Електронний суд» було забезпечено судом саме ухвалою суду від 19.05.2026, а тому позивач ознайомився з матеріалами ,які містяться на диску тільки 19.05.2026.
Вказані доводи позивача оцінюються судом критично, з огляду на те, що в ухвалі суду від 19.05.2026 суд звертав увагу на наступне.
17.02.2026 до Господарського суду Харківської області від представника позивача - адвоката Корень О.М. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, внесення РНОКПП до додаткових відомостей про участника справи та надання доступу до електронної справи (вх.№4047 від 17.02.2026), в якій остання просила суд внести її дані (зокрема РНОКПП) до додаткових відомостей про участника справи для доступу до електронної справи №922/55/26 як представника позивача. (Т.1 а.с.228).
Вказна заява адвоката Корень О.М. від 17.02.2026 задоволена судом шляхом внесенння її даних ( в тому числі і РНОКПП) до переліку учасників справи, про що свідчить її статус в Автоматизованій системі документообігу суду "Діловодство спеціалізованого суду" : представник позивача - Корень О.М. , а відповідно вказаній особі було надано доступ до електронної справи №922/55/26.
Суд також акцентував увагу позивача, що у відповідності до п.37 Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" такий документ (в даному випадку заява відповідача (вх.№5078 від 02.03.2026) разом із диском) надіслана до Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" як позивача, так і його представника, оскільки їх внесено до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС).
Крім того, з Автоматизованій системі документообігу суду "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що Корень О.М., як представник позивача, залучена до справи №922/55/26 18.02.2026 (о 14:50 годині), тобто на наступний день після її заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, внесення РНОКПП до додаткових відомостей про участника справи та надання доступу до електронної справи (вх.№4047 від 17.02.2026). Вказане підтверджується відповідним скріншотом екрану з вищевказаної програми, який долучено до матеріалів справи.
Відтак, суд виснує, що доступ до УСІХ матеріалів справи в електронному кабінеті був наявний у представника позивача з 18.02.2026.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на недоведеність позивачем належними доказами наявність об'єктивних причин неможливості вчасно надати докази у встановлений законом строк, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів (вх.№12095 від 20.05.2026) та залишення його без розгляду, у відповідності до ст.118 ГПК України.
Суд звертає увагу представника позивача, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Вказана позиція викладена в постанові ВС від 18 жовтня 2021 року у справі №299/3611/19 (провадження № 61-9218св21).
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Отже суд вважає за необхідне попередити учасників справи про неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до положень ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання та має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Згідно з положеннями ст . 195, 177 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Зважаючи на те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; розглянуто усі клопотання учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а такж враховуючи строк підготовчого провадження (з урахуванням його продовження), суд дійшов висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та призначення справи № 922/55/26 до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 99, 118, 119, 177, 185, 195, ч. 6 ст. 233 ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи (вх.№ 8054/26 від 06.04.26) у справі №922/55/26 - відмовити.
2 Прийняти до розгляду пояснення відповідача (вх.№9886 від 24.04.2026) та докази, надані до них.
3. Клопотання позивача про витребування доказів (вх.№ 12095/26 від 20.05.26) - залишити без розгляду.
4. В задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи (вх.№ № 12005/26 від 19.05.26) - відмовити.
5. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "28" травня 2026 р. о 09:30 годині у приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 102.
6. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу підписано 22.05.2026
СуддяВ.В. Рильова
Справа №922/55/26