Справа № 205/1037/26
(2/199/4867/26)
Іменем України
21.05.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей до досягнення ними повноліття, посилаючись на те, що сторони мають малолітніх спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне проживання з відповідачем припинено, діти проживають з позивачем. Матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надає, в зв'язку з чим вона просить стягнути з відповідача на утримання дітей аліменти у розмірі 15000 гривень до досягнення дітьми повноліття.
22 квітня 2026 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра було прийнято до провадження та призначено цивільну справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому не заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки це є його обов'язком як батька.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідач є батьком малолітніх дітей - а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Діти проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні.
Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, обов'язок утримання дітей до досягнення ними повноліття, є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Відповідно до частини першої статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, проте такої домовленості сторони, як встановлено в ході дослідження матеріалів справи, не досягли.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням віку та потреб малолітніх дітей та з урахуванням того, що відповідачем позовні вимоги визнано у повному обсязі, суд вважає за доцільне позов про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити, а саме стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 15000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст. ст. 180-183 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 15000 ( п'ятнадцять тисяч) грн. щомісячно, які підлягають індексації відповідно до вимог закону, починаючи стягнення з 26 січня 2026 року та до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко