20.05.2026м. СумиСправа № 920/1226/20
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В., розглянувши скаргу (вх. № 1998 від 28.04.2026) Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі № 920/1226/20
за позовом: Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення 8536,40 грн,
представники учасників:
відповідача (в режимі відеоконференції) - Турченко С.П.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.04.2025 у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Сумської міської ради на користь фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 920/1226/20 апеляційну скаргу Сумської міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 07.04.2025 залишено без змін, стягнуто з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни 10000,00 витрат на професійну правничу допомогу.
На виконання вказаних судових рішень Господарським судом Сумської області 17.12.2025 видано відповідні накази.
28.04.2026 до суду надійшла скарга Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій вона просить суд визнати незаконною відмову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак Анжели Сергіївни від 23.04.2026 № б/н у прийнятті до виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.12.2025 у справі №920/1226/20 про стягнення з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни відповідно 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підставі заяви Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни від 20.04.2026; визнати незаконною відмову Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак Анжели Сергіївни від 23.04.2026 № б/н у прийнятті до виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.12.2025 у справі №920/1226/20 про стягнення з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни відповідно 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підставі заяви Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни від 20.04.2026; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження на підставі заяви Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни від 20.04.2026 № 2 про примусове виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.12.2025 у справі №920/1226/20 про стягнення з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни відповідно 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийняти до виконання відкрити та відкрити виконавче провадження на підставі заяви Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни від 20.04.2026 № 1 про примусове виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.12.2025 у справі №920/1226/20 про стягнення з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 342 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Ухвалою від 29.04.2026 суд призначив розгляд скарги в судове засідання на 20.05.2026.
29.04.2026 до суду надійшов відзив Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі у зв'язку з її необгрунтованістю з посиланнями на правову позицію Верховного Суду.
Розглянувши матеріали справи та скарги, дослідивши та оцінивши подані докази, суд установив наступне.
Згідно зі статтями 339-1, 341 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Скарга обгрунтована тим, що державний виконавець неправомірно відмовив стягувачу у відкритті виконавчого провадження та повернув виконавчі документи без прийняття до виконання з посиланням на п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконати судові накази інакше, ніж в порядку та спосіб визначений вказаним Законом, неможливо.
З матеріалів скарги вбачається, що 09.03.2026 представник стягувача - адвокат Турченко С.П. отримав відповіді Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції зі змісту яких вбачається про відмову у відкритті виконавчих проваджень за наказами Господарського суду Сумської області від 17.12.2025 про стягнення з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни відповідно 4000,00 грн і 10000,00 грн на професійну правничу допомогу та повернення цих наказів стягувачу. Підставою відмови у прийняття наказів до виконання є п. 9 ч 4 ст. 4, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, і державний виконавець позбавлений можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами, згідно з якими боржники фінансуються з державних чи місцевих бюджетів.
13.04.2026 представник заявниці - адвокат Турченко С.П. звернувся із заявами про примусове виконання наказів Господарського суду Сумської області від 17.12.2025 до Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області.
Згідно з відповідями Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області від 14.04.2026 вказані накази Господарського суду Сумської області повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю у Сумської міської ради відкритих рахунків в Державній казначейській службі.
20.04.2026 представник заявниці повторно звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявами про примусове виконання вищевказаних наказів суду, до яких додано копії відповідей Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області про відсутність у Сумської міської ради відкритих рахунків у Державній казначейській службі, що унеможливлює виконання наказів в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
23.04.2026 до електронного кабінету ФОП Крижановської Н.О. надійшло повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки боржник є органом місцевого самоврядування та органом виконання пред'явленого стягувачем виконавчого документа відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», підп. 1 п. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та п. 3 Порядку № 845, є виключно Казначейство, а не державна виконавча служба.
На підставі ст. 126-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частин 2, 4 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах 1 - 3 цієї статті, не є органами примусового виконання.
За приписами Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення №215) Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Відповідно до покладених на Казначейство завдань воно здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На територіальні органи Казначейства з метою забезпечення безперебійного виконання повноважень можуть покладатися завдання і функції інших територіальних органів Казначейства, які не працюють в штатному режимі. (підп. 3 п. 4, п. 9 Положення №215).
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ регламентовано Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі Порядок № 845).
Порядок № 845 визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
За змістом абзацу 3 пункту 2 Порядку № 845 у цьому Порядку термін «боржник» вживається у такому значенні - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок, відповідно, державного бюджету чи місцевого бюджету.
Відповідно до п. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
У розумінні Порядку №845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п. 6 цього Порядку (п. 24 Порядку № 845).
Пунктом 26 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Відповідно до п. 32 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.
Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (п. 47 Порядку №845).
Відповідно до підп. 1 п. 33 Порядку №845, у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
Згідно з підп. 2 п. 33 Порядку №845 норми цього пункту не застосовуються до безспірного списання з боржника за видатками, які фінансуються з місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України, та у разі, коли стягувачами є особи, визначені у частині другій статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництв.
Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що дія вказаного Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до частин 1, 3, 6, 7 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.
Боржник - Сумська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє Сумську міську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.
Отже, у спірних правовідносинах держава не виступає гарантом виконання зобов'язань за механізмами, передбаченими Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», тому виконання судових рішень стосовно органу місцевого самоврядування в порядку, передбаченому цим Законом, не є можливим, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема, в постанові від 30.11.2020 у справі № 52/125.
Як вбачається з відзиву Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України наголошує, що списання заборгованості повинно бути здійснене саме органом Казначейства, а не органом ДВС.
Водночас матеріали справи містять листи Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області від 14.04.2026 про повернення документів без виконання, в яких повідомлено представника стягувача, що Сумська міська рада в управлінні не обслуговується та не має відкритих рахунків, а відповідно до п. 2 Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
За п. 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві серед іншого в разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Ці рішення органу Казначейства не оскаржувалися, їх обгрунтування та доводи органом ДВС не спростовані. Його посилання на практику Верховного Суду суд не вважає подібною до цих правовідносин, ураховуючи звернення стягувача до органу казначейства, чинні рішення та роз'яснення останнього з цього приводу, і як наслідок відсутність можливості безспірного списання відповідним управлінням казначейства боргу за судовим рішенням.
Суд наголошує, що лише орган державної виконавчої служби може забезпечити ефективне та належне виконання рішення суду шляхом вжиття заходів примусового виконання судового рішення, оскільки органи Казначейства не прийняли його до виконання, а тому відповідно до підп. 2 п. 4, підп. 2, 4, 7 п. 5 Порядку № 845 не мають права вживати заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку і звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Також слід звернути увагу на той факт, що скаржник є відповідачем, а не ініціатором провадження у цій справі, та не міг визначити (замінити) позивача - майбутнього боржника, знаючи про особливості виконання судових рішень такої категорії.
Згідно з абз. 4 п. 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції № 4224/5 від 27.12.2019) відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.
За ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-pn/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-pn/2012).
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується зі ст. 129-1 Конституції України.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Сумська міська рада рішення суду добровільно не виконала, заходів, спрямованих на виконання судового рішення, яке ухвалене іменем України та згідно зі ст. 129-1 Конституції України є обов'язковим для виконання боржником, не вживає. Наразі воно залишається невиконаним у повному обсязі.
На переконання суду в спірних правовідносинах мета господарського судочинства може бути досягнута, а рішення суду виконано в процедурі виконавчого провадження.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, з метою ефективного захисту прав стягувача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги ФОП Крижановської Н.О. на дії державного виконавця.
Керуючись статтями 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу (вх. № 1998 від 28.04.2026) Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни на дії (бездіяльність) державного виконавця задовольнити.
2. Визнати незаконною відмову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сторчак Анжели Сергіївни від 23.04.2026 № б/н у прийнятті до виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.12.2025 у справі №920/1226/20 про стягнення з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі заяви Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни від 20.04.2026.
3. Визнати незаконною відмову Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сторчак Анжели Сергіївни від 23.04.2026 № б/н у прийнятті до виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.12.2025 у справі №920/1226/20 про стягнення з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі заяви Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни від 20.04.2026.
4. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження на підставі заяви Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни від 20.04.2026 № 2 про примусове виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.12.2025 у справі №920/1226/20 про стягнення з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження на підставі заяви Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни від 20.04.2026 № 1 про примусове виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.12.2025 у справі №920/1226/20 про стягнення з Сумської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Крижановської Наталії Олексіївни 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
6. Копію ухвали надіслати сторонам у справі, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 22.05.2026.
СуддяВ.В. Яковенко