65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5194/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання Задорожному А.О.,
за участю представників:
від позивача Шорстов О.Ю.;
від відповідача Калініченко С.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Приватного Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ 00100227);
до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б"; код ЄДРПОУ 00131713);
про стягнення 252 939,25 грн,
1. Суть спору.
26.12.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5335/25) Приватного Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 93 697 589,38 грн за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0522-02041-ПП від 01.01.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов'язання за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0522-02041-ПП від 01.01.2024, в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг в період жовтень-листопад 2025.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 31.12.2025 було відкрито провадження у справі №916/5194/25 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 29.01.26 р. о 13:45.
06.01.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№331/26).
13.01.2026 до суду від відповідача надійшла ухвала про продовження строків на подачу документів (вх.№1043/26).
26.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2680/26).
У судовому засіданні 29.01.2026 суд без оформлення окремого процесуального документа постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.02.2026 о 16:30.
03.02.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№4117/26).
13.02.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строк на подання заперечень (вх.№5490/26).
У судовому засіданні 16.02.2026 суд, без оформлення окремого процесуального документа задовольнив клопотання відповідача про продовження процесуального строку та продовжив строк на подання заперечень до 26.02.2026, а також без оформлення окремого процесуального документа відклав підготовче засідання на 09.03.2026 о 12:15.
26.02.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення (вх.№6951/26).
02.03.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№7231/26).
У судовому засіданні 09.03.2026 суд, без оформлення окремого процесуального документа постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та без оформлення окремого процесуального документа постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 06.04.2026 о 15:30.
06.04.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів (вх.№11747/26).
У судовому засіданні 06.04.2026, суд без оформлення окремого процесуального документа проголосив ухвалу якою оголосив про перерву в розгляді справи по суті до 29.04.2026.
09.04.2026 до суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення у справі (вх.№12260/26).
14.04.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення (вх.№12722/26).
28.04.2026 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі та повернення судового збору (вх.№14620/26).
Ухвалою суду від 29.04.2026 суд закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу.
У судовому засіданні 29.04.2026, за участі представників сторін, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі та відклав складення повного рішення на строк до 21.05.2026.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО".
У якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 01.01.2024 між ним та АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0522-03041-ПП.
Позивач повідомляє, що на виконання вказаного договору ним надавалися послуги відповідачу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Зокрема за розрахункові періоди протягом жовтня-листопада 2025 сторонами були підписані Акти приймання-передачі послуг шляхом накладення електронного цифрового підпису, а саме:
Акт приймання-передачі Послуги № ПРА-0013454 за жовтень 2025 року на суму 46 051 455,10 грн. з ПДВ;;
Акт приймання-передачі Послуги № ПРА-0014134 за листопад 2025 року на суму 46 900 255,64 грн. з ПДВ.
Також позивач зазначає, що сторонами відповідно до умов Договору та Правил ринку здійснено врегулювання та підписані Акти коригування за попередні розрахункові періоди, які сальдуються при здійсненні поточних розрахунків, а саме:
Акт коригування №ПРА_К-0011971 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0008635 від 28.02.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 №0522-02041-ПП (з урахуванням акту коригування №ПРА_К-0009612 від 07.05.2025 р.) за яким суму збільшено на 324 575,21 грн.;
Акт коригування №ПРА_К-0012432 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0009199 від 31.03.2025 р. згідно з Договором від 01.01.2024 №0522-02041-ПП (з урахуванням акту коригування №ПРА_К-0009945 від 06.06.2025) за яким суму збільшено на 93 494,07 грн.;
Акт коригування №ПРА_К-0011834 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0011562 від 31.07.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 №0522-02041-ПП за яким суму збільшено на 29 823,41 грн.;
Акт коригування №ПРА_К-0012720 до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0012181 від 31.08.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 №0522-02041-ПП за яким суму збільшено на 45 046,60 грн.
За твердженнями позивача, відповідач, розрахунки за надані послуги у жовтні-листопаді 2025 взагалі не здійснював.
Так позивач зазначає, що станом на 25.12.2025 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за наданні послуги у розрахункових періодах жовтень-листопад 2025 на загальну суму 93 444 650,03 грн.
З огляду на прострочення боржником виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних у розмірі 252 939,35 грн.
У відповіді на відзив позивач вказує, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.12.2024 за №2200 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2025 рік» установлено ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» тарифи на послуги з передачі електричної енергії на рівні: для користувачів системи (крім підприємств «зеленої» електрометалургії) - 686,23 грн/МВт.год (без урахування податку на додану вартість).
При цьому, щодо підписання та направлення первинної документації, позивач зазначає, що умовами Договору, сторони погодили можливість направлення актів про надання послуг, актів коригування, рахунків в тому числі за допомогою Сервісу та електронною поштою.
Так за твердженнями позивача акти надання Послуги та рахунки за спірні розрахункові періоди та акти-коригування до актів наданих послуг направлялися відповідачу на електронну пошту за допомогою Сервісу електронного документообігу «АСКОД».
Таким чином позивач вважає, що твердження відповідача, що матеріали справи не містять доказів підписання та направлення відповідачу, чи отримання ним актів надання Послуг, актів-коригування, рахунків за послуги у спірний період є безпідставними.
Крім того щодо відстрочення виконання рішення у справі, у випадку задоволення позовних вимог, позивач зазначає, що вказані відповідачем у заяві про відстрочку підстави не носять особливий або надзвичайний характер та не є виключними обставинами, більше того діяльність відповідача можлива виключно за умови належної функціональності інших учасників Ринку, зокрема позивача, викладені у Заяві про відстрочку доводи щодо скрутного фінансового стану підприємства, не підтверджені належними та допустимими доказами, навпаки, фінансовий звіт за І півріччя 2025 р., за 9 місяців 2025 р. свідчить про те, що відповідач має прибутковість своєї господарської діяльності, негативні події, такі як збройна агресія Російської Федерації проти України торкнулись не лише на відповідача, а на всі підприємства та громадян України в тому числі на позивача, тому ця обставина не може бути підставою для відстрочки відповідальності за систематичні порушення строків оплати з боку відповідача.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що в даному випадку не вбачається будь-яких правових підстав для відстрочення виконання рішення у разі задоволення позову.
3.2.Аргументи АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
У якості заперечень проти позовних вимог відповідач зазначає, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх недоведеними та безпідставними.
На думку відповідача, надані позивачем на підтвердження заявлених вимог документи, а саме: рахунки-фактури та акти приймання-передачі Послуги, містять посилання на договір від 01.01.2024 № 0522- 02041-ПП, яке в свою чергу не узгоджується із діючим на час їх формування договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 06.08.2025.
АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звертає увагу, що позивачем документально не підтверджено ані планового, ані фактичного обсягу Послуги, які згідно з п.п. 5.1 та 6.2 Договору визначаються на підставі даних Адміністратора комерційного обліку за кожну відповідну декаду розрахункового періоду та відповідно до п. 5.7 глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі електричної енергії.
Крім того відповідач вважає, що, як і з підписанням актів приймання-передачі Послуги та рахунків-фактури, позивач не доводить наявність відповідних повноважень на підписання актів коригування електронним підписом, у особи яка здійснила їх підписання.
Також відповідач зазначає, що додані до позовної заяви Акти приймання-передачі Послуги, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки-фактури не містять належних доказів їх направлення (надання) та отримання.
У запереченнях на відповідь на відзив АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вказує, що надані НЕК УКРЕНЕРГО в обґрунтування позовних вимог матеріали не містять доказів, якими підтверджуються планові обсяги послуги, що використовується для розрахунку відповідачем планової вартості послуги, а тим більше направлення відповідачу та отримання ним рахунків-фактури за надані послуги з передачі електричної енергії.
Також відповідач повідомляє, що не зважаючи на наявність форс-мажорних обставин, АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" не відмовлялось і не відмовляється від здійснення розрахунків з ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" за надані послуги з передачі електричної енергії, в тому числі, за спірний період. Та відповідно до положень Договору, що не заперечується позивачем, Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин .
У заяві про відстрочення виконання судового рішення відповідач вказує, що у разі ухвалення судом рішення про повне або часткове задоволення вимог ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», справедливим є надання відповідачу відстрочки виконання рішення строком на 1 рік та така відстрочка є не тільки справедливою, а й буде враховувати інтереси сторін та забезпечить економічний баланс між сторонами.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
На підставі повідомлення про приєднання до договору про надання послуги з передачі електричної енергії, 01.01.2024 між Приватним акціонерним товариством «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», як оператором системи передачі (ОСП), та Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», як користувачем, було укладено Договір про надання послуги з передачі електричної енергії №0522-02041-ПП, який регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії, а Користувач здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору. Послуга яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код 35.12.
Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору (п. 2.2. Договору).
За пунктом 4.1 Договору, планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.
Згідно з п. 5.1 Договору, для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги.
Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.
Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП.
У відповідності п.6.1. Договору Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 6.2 Договору встановлено, що Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно з такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО (адміністратора комерційного обліку) за кожну декаду розрахункового періоду.
Також пунктом 6.4. Договор встановлено, що Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням в порядку, визначеному законодавством електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягу та вартості Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуги Користувач здійснює до 15 числа місяця наступного за місяцем в якому отримав акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахування в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Акти приймання-передачі та акти коригування Користувач підписує протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання.
Відповідно до п. 6.5. Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманих від OCП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення OCП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає OCП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Як зазначає позивач, за п. 6.6 Договору, у разі, якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів). За наявності заборгованості за Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований с оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Згідно з підпунктом 1) п. 7.1 Договору, ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну плату, а Користувач відповідно до підпунктів 1) та 2) п.9.3. Договору зобов'язаний: підписувати зі свого боку акти приймання-передачі Послуги, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги та повертати ОСП; здійснювати своєчасно та в повному обсязі оплату за Послугу на мовах, визначених Договором.
Також у матеріалах справи наявні підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг, а саме:
- Акт приймання-передачі Послуги № ПРА-0013454 за жовтень 2025 року на суму 46 051 455,10 грн. з ПДВ;
- Акт приймання-передачі Послуги № ПРА-0014134 за листопад 2025 року на суму 46 900 255,64 грн. з ПДВ.
- Акт коригування №ПРА_К-0011971 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0008635 від 28.02.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 № 0522-02041-ПП (з урахуванням акту коригування №ПРА_К-0009612 від 07.05.2025 р.) за яким суму збільшено на 324 575,21 грн.;
- Акт коригування №ПРА_К-0012432 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0009199 від 31.03.2025 р. згідно з Договором від 01.01.2024 №0522-02041-ПП (з урахуванням акту коригування №ПРА_К-0009945 від 06.06.2025) за яким суму збільшено на 93 494,07 грн.;
- Акт коригування №ПРА_К-0011834 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0011562 від 31.07.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 №0522-02041-ПП за яким суму збільшено на 29 823,41 грн.;
- Акт коригування №ПРА_К-0012720 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0012181 від 31.08.2025 згідно з Договором від 01.01.2024 №0522-02041-ПП за яким суму збільшено на 45 046,60 грн.
Крім того у матеріалах справи наявні рахунки-фактури, а саме:
- рахунок-фактура №ПР-0049487/0522-02041-ПП від 15.10.2025 на суму 14 404 709,48 грн за жовтень 2025;
- рахунок-фактура №ПР-0050084/0522-02041-ПП від 24.10.2025 на суму 14 950 563,17 грн за жовтень 2025;
- рахунок-фактура №ПР-0050680/0522-02041-ПП від 04.11.2025 на суму 16 799 715,66 грн за жовтень 2025;
- рахунок-фактура №ПР-0051913/0522-02041-ПП від 14.11.2025 на суму 15 982 522,36 грн за жовтень 2025;
- рахунок-фактура №ПР-0051913/0522-02041-ПП від 14.11.2025 на суму 15 982 522,36 грн за листопад 2025;
- рахунок-фактура №ПР-0052535/0522-02041-ПП від 24.11.2025 на суму 15 194 186,46 грн за листопад 2025;
- рахунок-фактура №ПР-0053142/0522-02041-ПП від 04.12.2025 на суму 15 991 321,58 грн за листопад 2025;
- рахунок-фактура №ПР-0051295/0522-02041-ПП від 11.11.2025 на суму 95 986 573,36 грн за жовтень 2025.
Дані рахунки підписані з боку ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" та були направлені на електронну адресу АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ".
У зв'язку з наявністю заборгованості позивачем здійснено нарахування 3 % річних що становить суму 252 939,35 грн.
Під час розгляду справи АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" здійснило сплату основного боргу на суму 93 697 589,38 грн, відповідно до наданих позивачем копій платіжних інструкцій №4362450 від 08.01.2026, №4362452 від 08.01.2026, №4362451 від 08.01.2026, №4362453 від 08.01.2026, №4372038 від 19.01.2026, №431686 від 28.01.2026, №4381684 від 28.01.2026, №4381687 від 28.01.2026, №4381685 від 28.01.2026, №4500090 від 31.03.2026, №4510792 від 08.04.2026.
У зв'язку з чим ухвалою суду від 29.04.2026 провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу було закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії», в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.
Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу VII Кодексу, системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу, споживання електричної енергії та зберігання енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - диспетчерське управління).
Господарський суд зазначає, що Договір про надання послуги з передачі електричної енергії №0522-02041-ПП за своєю правовою природою є договором про надання послуг, які мають надаватись відповідно до вимог законодавства, яке регулює функціонування ринку електричної енергії.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
На час звернення позивача до суду із даним спором за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 93 697 589,38 грн, яка під час розгляду справи в суді була погашена відповідачем у повному обсязі, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Водночас, окрім основної заборгованості, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 252 939,35 грн.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч.1,2 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.
Так за ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Варто зауважити, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18, від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).
Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та підтверджені постановою ВП ВС від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами.
Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних розмір яких є 252 939,35 грн, судом встановлено його обґрунтованість та арифметичну правильність, у зв'язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Окремо щодо доводів відповідача стосовно наявності в нього форс-мажорних обставин, та у зв'язку з цим протиправність нарахування позивачем 3 % річних, суд зазначає, що відповідно до положень чинного законодавства, наявність форс-мажорних обставин звільняє від відповідальності за порушення зобов'язань, а не від виконання самого зобов'язання.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Щодо відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
У своєму клопотанні відповідач в якості обґрунтування необхідності відстрочення виконання даного рішення суду, зокрема тим, що за провадження ліцензійної діяльності за 2022 2025рр., спричинене як наслідками військової агресії так і зокрема невідповідністю встановлених тарифів, коли відповідач як оператор систем розподілу недоотримує кошти, адже встановлені тарифи менші за фактичну собівартість розподіленої енергії. Відповідно це має своїм наслідком ускладнення можливого виконання відповідачем вже своїх зобов'язань перед іншими учасниками ринку електричної енергії, виконання інвестиційної програми тощо. Слід зауважувати й щодо великої заборгованості учасників ринку електричної енергії та інших суб'єктів перед АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", що також позбавляє останнє отримання коштів й належного ведення розрахунків, та накопиченню вже власних боргів, у тому числі й перед позивачем.
Як вказує відповідач, враховуючи вказані номінальні доходи й збитки АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" за 2022-2025, сума доходів (3,05 млрд.грн), значно нижча за суму збитків, витрат, зобов'язань Товариства (5,12 млрд.грн.). Такі процеси відносно негативного фінансового балансу мають триваючий характер, а також спостерігається динаміка до збільшення розриву доходної частини від витратної, внаслідок систематичного недоотримання коштів від здійснення ліцензійної діяльності (як внаслідок невідповідності тарифів, неповних розрахунків учасників ринку електроенергії, так і внаслідок військових факторів та інших збитків та чинників).
Таким чином, станом на сьогодні не створені жодні компенсаторні механізми, щоб дали змогу відшкодувати АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" хоча б збитки від військових чинників, не кажучи вже про невідповідність тарифів чи інші фактори ринку електроенергії.
Так відповідно до ст.129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 18 ГПК України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Так, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.99).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається заявник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.
Разом з тим суд наголошує, що положеннями ч. 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення.
З огляду на доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку, що подана заява про відстрочення виконання рішення є належним чином обґрунтованою, а надані відповідачем докази є достатніми задля встановлення судом існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та водночас з яких вбачається за можливість встановити всі сукупні фактори, визначені статтею 331 ГПК України.
Суд враховує, що заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована загальновідомими обставинами, зокрема, військовою агресією рф проти України, масованими ракетними обстрілами енергетичної інфраструктури України, що має негативний вплив на економіку держави, та ускладнює діяльність як позивача, так і відповідача, а отже негативно впливає на сторін спору.
Як слідує з заяви про відстрочення виконання рішення суду, першочерговим завданням АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м.Одеси та Одеської області, а відтак, відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов'язань.
За наведеного, суд погоджується з позицією відповідача, що кошти, які він наразі отримує під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватися в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду, а також для відновлення зруйнованих об'єктів енергетичної інфраструктури відповідача.
Окрім того суд зазначає, що відповідачем самостійно було сплачено основний борг в розмірі 93 697 589,38 грн, відтак відстрочення сплати на користь позивача 3 % річних у розмірі 252 939,35 грн не створить для позивача негативних наслідків, оскільки в порівнянні з уже сплаченим розміром основного боргу, розмір 3 % річних є незначним та не призведе до погіршення ефективності діяльності позивача та його фінансового стану, а також у суду відсутні підстави вважати, що відповідач має на меті уникнення сплати нарахованих позивачем 3 % річних.
Отже, з урахуванням того, що на відповідача фактично покладено зобов'язання забезпечення здійснення ним виробничої діяльності (передачу електричної енергії), відстрочка виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість відповідачу продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов'язання.
З огляду на викладене, суд вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно відповідача хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, яку останній здійснює, в тому числі з метою забезпечення вирішення соціально важливих питань.
Враховуючи понесені від військової агресії збитки та матеріальний стан, у якому опинився відповідач, необхідність проведення ремонтних робіт об'єктів критичної інфраструктури, зруйнованих внаслідок військової агресії, з огляду на викладені інші обставини справи щодо скрутного фінансового становища відповідача та приймаючи до уваги особливості та вид господарської діяльності відповідача, яка у даний час має стратегічно важливе значення для життєзабезпечення населення, дію воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання судового рішення з підстав, зазначених відповідачем, та беручи до уваги, заперечення позивача щодо проведення відстрочення виконання рішення суду, враховуючи суму яка підлягає стягненню з відповідача, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та вважає за доцільне відстрочити виконання даного рішення строком на 3 місяці, а саме на строк до 11.08.2026.
Відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі пропорційному розміру грошових коштів які стягуються за даним рішенням суду.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б"; код ЄДРПОУ 00131713) на користь Приватного Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ 00100227) 252 939/двісті п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять/грн 35 коп. 3 % річних та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2288/дві тисячі двісті вісімдесят вісім/грн 77 коп.
3.Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 у справі №916/5194/25 строком на три місяці до 11.08.2026.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 21 травня 2026 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська