65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/961/26
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/961/26 за позовом ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (76002, м. Івано Франківськ, вул. Деповська, буд. 89А, код ЄДРПОУ 03491062) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТекКонстракшн" (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 28, кв. 139, код ЄДРПОУ 44904278) про стягнення 240 000,00 грн,
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що Івано-Франківський обласний центр зайнятості є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Фонд), що діє від імені Фонду відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення». Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (Порядок), визначено процедуру надання суб'єктам господарювання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, розмір мікрогрантів, джерела фінансування, а також умови повернення отримувачем коштів. Відповідно до п. 17 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості.
Так, з метою отримання коштів мікрогранту, через Єдиний державний вебпортал електронних послуг “Дія», відповідач - ТОВ “ТекКонстракшн» подав заяву від 30.05.2023 № 626XBH та проєкт бізнес-плану, зазначивши основний вид економічної діяльності “41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель». За результатами перевірки відомостей вказаних в заяві, оцінки ділової репутації уповноваженим банком та проведеної співбесіди Івано-Франківським обласним центром зайнятості, Державним центром зайнятості наказом від 23.06.2023 № 92 прийнято рішення про надання ТОВ “ТекКонстракшн» мікрогранту у розмірі 240 000,00 грн, у зв'язку з чим, 07.07.2023 між ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИМ ОБЛАСНИМ ЦЕНТРОМ ЗАЙНЯТОСТІ та ТОВ “ТекКонстракшн» був укладений договір про надання мікрогранту, за формою затвердженою наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969, шляхом підписання заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту. 24.07.2023 було зараховано кошти мікрогранту на рахунок отримувача мікрогранту - ТОВ “ТекКонстракшн» у розмірі 240 000,00 грн. Позивач стверджує, що відповідач фактично використав кошти у розмірі 240 000,00 грн, що підтверджується актами спостереження та випискою по рахунку наданою АТ «Ощадбанк». Кошти мікрогранту витрачені на покриття таких витрат, що відповідає переліку, передбаченому у бізнес плані, а саме: модуля з'єднання на базі WAD-MIO ECO на суму 59 640,00 грн (договір від 20.09.2023 № 20-09/23, рахунок-фактура від 20.09.2023 № 04-09/23); теплового насосу Ariston-Nimbus 90-S (повітря-вода) на суму 180 360,00 грн (договір поставки від 25.09.2023 № 05/09-23, рахунок-фактура від 25.09.2023 № ПП-25/09). Проте, позивач не в змозі був встановити їх фактичну наявність, оскільки ТОВ “ТекКонстракшн» відсутнє за адресою фактичного провадження діяльності та за місцем реєстрації юридичної особи, не відповідає на дзвінки за номерами телефонів, які зазначені у заяві на отримання гранту на власну справу та Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, у зв'язку із неможливістю встановлення факту цільового використання мікрогранту, відсутності доказів в підтвердження цільового використання коштів мікрогранту відповідачем, невиконання обов'язкової умови щодо створення двох робочих місць та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту, не проведення відповідачем господарської діяльності ні за адресою місця провадження господарської діяльності - м. Івано-Франківськ, вул. Української Перемоги (Мельника Андрія), буд. 23, та ні за місцем юридичної адреси, яку вказано в заяві №626XBH на отримання гранту, Івано-Франківським обласним центром зайнятості 09.01.2026 прийнято рішення про повернення ТОВ “ТекКонстракшн» коштів мікрогранту в сумі 240 000,00 грн, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 240 000,00 мікрогранту.
Відповідач правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що ухвалу суду від 23.03.2026 було надіслано за адресою реєстрації відповідача, але вручено відповідачу не було та 11.04.2026 повернуто до суду з поміткою відділення зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», з цих підстав 14.04.2026 для відповідача судом зроблено публікацію на сайті суду із інформацією щодо розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 23.03.2026 відкрито провадження у справі №916/961/26, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
30.05.2023, з метою отримання коштів мікрогранту, через Єдиний державний веб-портал електронних послуг “Дія», ТОВ “ТекКонстракшн» було подано заяву № 626XBH та проєкт бізнес-плану, зазначивши основний вид економічної діяльності “41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель», із встановленням суми запиту у розмірі 240 000,00грн.
Наказом Державного центру зайнятості Мінекономіки від 23.06.2023 № 92 було прийнято рішення про надання ТОВ “ТекКонстракшн» мікрогранту у розмірі 240000,00 грн за запитом від 30.05.2023 № 626XBH.
07.07.2023 між ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИМ ОБЛАСНИМ ЦЕНТРОМ ЗАЙНЯТОСТІ та ТОВ “ТекКонстракшн» був укладений договір про надання мікрогранту, за формою затвердженою наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969, шляхом підписання заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту.
До матеріалів справи подано заяву ТОВ “ТекКонстракшн» про приєднання до договору про надання мікрогранту від 07.07.2023, відповідно до якої ТОВ «ТекКонстракшн», в особі директора Тітова Геннадія Юрійовича, який діє на підставі модельного статуту, приєдналося до умов договору про надання мікрогранту, оприлюдненого на офіційному сайті Державного центру зайнятості, на підставі рішення Державного центру зайнятості №626XBN від 23.06.2023. Розмір мікрогранту - 240 000,00 грн.
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання Уповноваженому банку заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб'єктом господарювання щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.
Відповідно до п. 6 розд.VII Договору у разі невиконання отримувачем обов'язкової умови договору мікрогранту, він повертає до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі. Відповідно до пункту 1 розділу VII Договору сторони відповідають за своїми зобов'язаннями в межах, визначених чинним законодавством України.
Згідно п. 8 розд. VII Договору у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
Відповідно до п. 20 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та п. 1 розд. V Договору для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. Обов'язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацом другим п. 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного п. 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
За умовами абз. 3 п. 21 Порядку, п. 8 Розділу IV, пп. 6 п. 2 Розділу VI, п. 7 Розділу VII Договору - у разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
24.07.2023 ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИМ ОБЛАСНИМ ЦЕНТРОМ ЗАЙНЯТОСТІ було зараховано кошти мікрогранту на рахунок отримувача мікрогранта - ТОВ “ТекКонстракшн» у розмірі 240 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку ТОВ “ТекКонстракшн».
На підтвердження фактичного виконання відповідачем умов договору від 07.07.2023 позивачем надано до суду: акти спостереження (моніторингу та контролю) дотримання умов договору мікрогранту від 09.10.2023 № 281, від 10.01.2024 № 591, від 10.04.2024 № 863, від 09.10.2024 № 1546, від 08.08.2025 № 748, виписку по рахунку ТОВ “ТекКонстракшн», договір від 20.09.2023 № 20-09/23, рахунок-фактуру від 20.09.2023 № 04-09/23, договір поставки від 25.09.2023 № 05/09-23, рахунок-фактуру від 25.09.2023 № ПП-25/09.
На виконання вимог Порядку, 17.07.2025 та 18.11.2025 Івано-Франківською філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості на адресу фактичного місця провадження діяльності ТОВ “ТекКонстракшн», яка зазначена в заяві № 626XBH на отримання гранту на власну справу, а саме: Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Івано-Франківськ, вул. Української Перемоги (Мельника Андрія), 23, були направлені повідомлення про проведення виїзного огляду місця провадження господарської діяльності щодо дотримання умов договору від 07.07.2023. Однак, за зазначеною адресою ТОВ “ТекКонстракшн» відсутнє, про що працівниками Філії були складені акти від 30.07.2025 № 1 та від 04.12.2025.
29.10.2025 до ТОВ “ТекКонстракшн» на юридичну адресу за місцем реєстрації директора Титова Геннадія Юрійовича, що міститься в заяві № 626XBH на отримання гранту на власну справу, а саме: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 28, кв. 139 було здійснено виїзну перевірку грантоотримувача. Однак за зазначеною адресою ТОВ “ТекКонстракшн» відсутнє, директор теж не перебуває, тому неможливо встановити факт наявності обладнання, про що працівниками Філії був складений акт від 29.10.2025 № 500.
09.01.2026 Івано-Франківським обласним центром зайнятості було направлено ТОВ “ТекКонстракшн» претензійну вимогу № 130-11/28-26 про повернення коштів мікрогранту в сумі 240 000,00 грн на підставі наказу Івано-Франківського обласного центру зайнятості №29 від 09.01.2026. Претензія не отримана ТОВ “ТекКонстракшн».
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Згідно ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст.638 ЦК України, передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до приписів ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (далі - Порядок), визначено процедуру надання суб'єктам господарювання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, розмір мікрогрантів, джерела фінансування, а також умови повернення отримувачем коштів.
Відповідно до п. 17 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості.
Згідно абз. 1 п. 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацем третім пункту 20 цього Порядку.
Абзацом 5 п. 21 Порядку передбачено, що отримувач зобов'язаний письмово повідомити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про зміну місцезнаходження, місця провадження господарської діяльності та переміщення обладнання, придбаного за кошти мікрогранту, протягом десяти робочих днів від моменту проведення відповідних змін.
Відповідно до абзаців третього, четвертого пункту 21 Порядку у разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. У разі встановлення під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту факту відсутності меблів, обладнання, транспортних засобів, придбаних отримувачем за кошти мікрогранту, які не підлягають відчуженню відповідно до абзацу другого пункту 5 цього Порядку, отримувач повертає вартість таких меблів, обладнання, транспортних засобів.
Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.
Оскільки кошти мікрогранту являються безповоротною державною допомогою фізичним особам, суб'єктам господарюванням, то однією з обов'язкових умов надання та використання коштів мікрогранту відповідно до пункту 3 Порядку, являється наявність у грантоотримувача статусу суб'єкта господарювання. Згідно положень даного пункту суб'єктами господарювання, вважається суб'єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа-підприємець або юридична особа) у значені статті 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб»: суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом.
Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» передбачено, що державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Згідно п. 1 Порядку цей Порядок визначає умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант). Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Відповідно до п. 6 Порядку надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацами сьомим та восьмим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ Ощадбанк (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1). Надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом шостим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Державним центром зайнятості в межах обсягу коштів, передбачених в бюджеті Фонду на поточний бюджетний період за відповідним напрямом, через уповноважений банк відповідно до договору про взаємодію між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Отже, судом встановлено, що ТОВ «ТекКонстракшн» через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» було подано заяву на отримання мікрогранту №626XBH від 30.05.2023 та бізнес-план щодо здійснення господарської діяльності за видом економічної діяльності « 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель». За результатами перевірки поданих документів, ділової репутації та проведеної співбесіди наказом Державного центру зайнятості від 23.06.2023 №92 було прийнято рішення про надання відповідачу мікрогранту у розмірі 240 000,00 грн. Судом встановлено, що 07.07.2023 між сторонами було укладено договір про надання мікрогранту, форму якого затверджено Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969, шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до умов договору.
Відповідно до умов договору та пункту 20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (Порядок) обов'язковою умовою отримання мікрогранту було створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів двох робочих місць та працевлаштування на них осіб строком не менше ніж на 24 місяці.
Так, матеріалами справи підтверджується, що 24.07.2023 на рахунок ТОВ «ТекКонстракшн» було перераховано кошти мікрогранту у розмірі 240 000,00 грн. Також, позивачем надано докази використання відповідачем коштів гранту на придбання обладнання, а саме: модуля з'єднання на базі WAD-MIO-ECO та теплового насосу Ariston-Nimbus 90-S, що підтверджується договорами, рахунками-фактурами та банківською випискою.
Разом із тим, відповідно до пункту 21 Порядку, центр зайнятості здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту шляхом проведення періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача.
Між тим, судом встановлено, що позивачем неодноразово здійснювалися заходи контролю щодо перевірки фактичного здійснення відповідачем господарської діяльності та наявності обладнання, придбаного за кошти мікрогранту. Так, повідомленнями від 17.07.2025 та від 18.11.2025 відповідача було повідомлено про проведення виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Української Перемоги (Мельника Андрія), 23. Однак, як підтверджується актами від 30.07.2025 №1 та від 04.12.2025, ТОВ «ТекКонстракшн» за вказаною адресою відсутнє. Крім того, 29.10.2025 позивачем було проведено перевірку за юридичною адресою відповідача у м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 28, кв. 139, за результатами якої складено акт №500 про відсутність відповідача та неможливість встановлення фактичної наявності обладнання, придбаного за кошти гранту.
Наразі, відповідно до абзацу третього пункту 21 Порядку у разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту отримувач зобов'язаний повернути кошти мікрогранту протягом одного місяця на спеціальний рахунок уповноваженого банку. Аналогічні положення містяться у пунктах 6, 7, 8 розділу VII Договору про надання мікрогранту, відповідно до яких у разі невиконання обов'язкових умов договору або неможливості встановлення факту цільового використання коштів сума мікрогранту підлягає поверненню у повному обсязі.
Так, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне здійснення господарської діяльності за заявленою адресою, наявність придбаного обладнання, а також належне виконання обов'язкових умов договору щодо створення та збереження робочих місць. У матеріалах справи також відсутні докази відповіді відповідача центру зайнятості про зміну місцезнаходження чи переміщення обладнання у порядку, передбаченому пунктом 21 Порядку. Відсутність таких доказів у сукупності з актами перевірок свідчить про порушення відповідачем умов отримання державної допомоги. Звідси, оцінюючи подані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт перерахування відповідачу коштів мікрогранту, наявність договірних зобов'язань між сторонами, а також факт порушення відповідачем умов договору та Порядку надання мікрогрантів, що відповідно до умов договору та вимог законодавства є підставою для повернення отриманих коштів у повному обсязі. Крім того, судом встановлено, що Івано-Франківським обласним центром зайнятості 09.01.2026 було прийнято рішення про повернення ТОВ «ТекКонстракшн» коштів мікрогранту у сумі 240 000,00 грн та направлено відповідачу претензійну вимогу, яка залишилась останнім без виконання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Івано-Франківського обласного центру зайнятості про стягнення з ТОВ «ТекКонстракшн» коштів мікрогранту у розмірі 240 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги позивача судом задоволенні у повному обсязі, стягненню з відповідача підлягає на користь позивача 2 880,00грн судового збору сплаченого за подання даної позовної заяви.
Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити повністю позов ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (76002, м. Івано Франківськ, вул. Деповська, буд. 89А, код ЄДРПОУ 03491062) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТекКонстракшн" (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 28, кв. 139, код ЄДРПОУ 44904278) про стягнення 240 000,00 грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТекКонстракшн" (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 28, кв. 139, код ЄДРПОУ 44904278) на користь ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (76002, м. Івано Франківськ, вул. Деповська, буд. 89А, код ЄДРПОУ 03491062, отримувач АТ «Ощадбанк», код отримувача: 00032129, рахунок отримувача: UA 683004650000029093142000001, призначення платежу: повернення суми гранту (ПІП отримувача, код ЄДРПОУ)) 240 000 (двісті сорок тисяч) грн суми мікрогранту, 2 880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.05.2025.
Суддя І.А. Малярчук