65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5612/23
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю. В.,
розглянувши справу № 916/5612/23
за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1; код ЄДРПОУ 00131771)
до відповідача - Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51; код ЄДРПОУ 31918234),
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51; код ЄДРПОУ 31899285),
про стягнення 258 896,85 грн;
представники сторін:
від позивача - Єрашов І. Є. (в режимі відеоконференції),
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з'явився,
Суть спору.
Акціонерне товариство “Херсонська теплоелектроцентраль» (далі - позивач, АТ "Херсонська ТЕЦ") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач, ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"), в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 258 896,85 грн заборгованості, що виникла у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати спожитих послуг за Договором № 442 від 31.10.2012 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в приміщення за адресою: м. Херсон, вул. Поповича, 23 Б, площею 454 кв.м.
Процесуальні дії суду. Заяви та клопотання сторін.
Ухвалою від 27.12.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду зазначення про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
28.12.2023 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.
Ухвалою від 02.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/5612/23, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.01.2024, запропоновано сторонам скористатися правом на подання до суду заяв по суті справи, відповідно до ст. 165-167 ГПК України.
09.01.2024 представник позивача подав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 10.01.2024.
16.01.2024 до суду надійшла заява представника Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - АТ "ДАК "Автомобільні дороги України", в якій він просить залучити АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до участі у справі № 916/5612/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а також надати доступ до електронної справи в ЄСІТС.
Ухвалою від 30.01.2024 суд задовольнив заяву представника АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та залучив останнє до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Цією ж ухвалою суд надав АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі також - третя особа) доступ до електронної справи, запропонував третій особі подати до суду письмові пояснення у порядку ст. 168 ГПК України та задовольнив заяву про участь представника АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Судове засідання, яке було призначено на 31.01.2024 о 16:00, не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою від 31.01.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання призначено на 14.02.2024.
14.02.2024 представник третьої особи подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи
Ухвалою від 14.02.2024 суд задовольнив клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи та призначив наступне судове засідання на 04.03.2024.
04.03.2024 від представника третьої особи до суду надійшло клопотання про витребування у Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області документів щодо права власності на комплекс нежитлових приміщень у м. Херсон, вул. Поповича, 23, документів щодо користування приміщеннями за вказаною адресою ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та, у випадку наявності, документів щодо права власності чи користування нежитловими приміщеннями за адресою: м. Херсон, вул. Поповича, 23 Б, площею 454 кв.м. У цьому ж клопотанні представник третьої особи просив витребувати у позивача детальні розрахунки з підтвердженням нарахування та оплати за опалення за весь період дії договору № 442 від 31.10.2012, тобто з листопада 2012 року.
Ухвалою від 04.03.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, суд залишив без задоволення клопотання представника третьої особи про витребування доказів, оскільки таке клопотання було подано з порушенням приписів ч. 2 ст. 81 ГПК України. Водночас, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 18.03.2024.
Судове засідання, яке було призначено на 18.03.2024 о 16:00, не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою від 18.03.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання призначено на 03.04.2024.
29.03.2024 представник третьої особи подав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
03.04.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву в засіданні до 05.04.2024.
05.04.2024 від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення по справі (т. 2 а.с. 8-14). У письмових поясненнях заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналів доказів, якими обґрунтовані обставини справи, для огляду.
Судове засідання, призначене на 05.04.2024, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Волкова Р. В. на лікарняному з 04.04.2024 по 09.04.2024.
Ухвалою від 10.04.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання призначено на 22.04.2024.
Ухвалою від 22.04.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, суд задовольнив клопотання представника третьої особи про витребування у позивача оригіналів документів та оголосив перерву у судовому засіданні до 08.05.2024.
06.05.2024 від представника позивача надійшли оригінали доказів для огляду у судовому засіданні (т. 2 а.с. 53-103).
Ухвалою від 08.05.2024 суд здійснив перехід до розгляду справи № 916/5612/23 за правилами загального позовного провадження та зупинив провадження у справі до закінчення розгляду Верховним Судом справи № 908/1162/23.
Ухвалою від 28.10.2025 поновлено провадження у справі № 916/5612/23 та призначено підготовче засідання на 24.11.2025.
14.11.2025 представник позивача подав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також заяву про зменшення розміру позовних вимог та повернення частини сплаченого судового збору (т. 2 а.с. 124-125).
19.11.2025 до суду надійшла заява представника третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 24.11.2025 зупинено провадження у справі № 916/5612/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
09.03.2026 до суду надійшла заява представника позивача про поновлення провадження у справі.
Ухвалою від 19.03.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі та призначив підготовче засідання на 06.04.2026.
20.03.2026 від представника позивача надійшло клопотання про повернення оригіналів документів та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 06.04.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача про повернення частини сплаченого судового збору, у зв'язку зі зменшенням позовних вимог, та повернув АТ “Херсонська ТЕЦ» з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області 406,57 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 118 від 01.12.2023.
Ухвалою від 06.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2026. Ухвалу занесено до протоколу судового засідання.
29.04.2026 оголошено перерву в засіданні до 11.05.2026.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення їх розміру) та просив їх задовольнити.
Відповідач та третя особа явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час так місце його проведення були повідомлені належним чином.
11.05.2026 суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, у тому числі надані позивачем оригінали доказів, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій та доводів учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 442 від 31.10.2012, в частині повної та своєчасної оплати заборгованості на загальну суму 258 896,85 грн за спожиті відповідачем у період з грудня 2021 р. по лютий 2022 р. послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у приміщення по вул. Поповича, 23 Б у м. Херсоні, опалювальною площею 454 кв.м.
Відповідач не скористався правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.
Третя особа стверджує про неналежне виконання позивачем умов Договору № 442 від 31.10.2012 та при цьому зазначає, що АТ "Херсонська ТЕЦ", направивши відповідачу лист-вимогу від 16.10.2023 № 06-1/1320 про сплату спірної заборгованості, не додало до вказаного листа жодних підтверджуючих документів щодо виникнення заборгованості. Звертає увагу, що матеріали справи не містять підтвердження виконання позивачем зобов'язань в частині надсилання відповідачеві рішень виконавчого комітету Херсонської міської ради від 29.09.2021 № 594, від 16.12.2021 № 859, наказів АТ "Херсонська ТЕЦ" від 26.11.2021 № 274, від 31.01.2022 № 27, від 25.02.2022 № 58 та від 17.03.2022 № 60, а також методики розрахунку нарахувань за спірні періоди, які долучені до позовної заяви в якості доказів. Крім того, на переконання третьої особи, за адресою постачання послуг (вул. Поповича, 23 Б) може знаходитися тільки гараж, що не узгоджується із додатками до договору.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
31.10.2012 між АТ "Херсонська ТЕЦ" (виконавець) та ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (споживач) укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 442 (далі - Договір; т. 1 а.с. 43-47; т. 2 а.с. 54-58), згідно з п. 1 якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п.п. 2, 3 Договору послуги надаються за об'єктом, який знаходиться по вул. Поповича, 23 Б (адм. буд., гаражі); опалювальна площа - 454 кв.м; норматив теплоспоживання згідно рішення виконкому Херсонської міської ради від 20.01.2008 № 38 на опалення - 0,2228 Гкал/кв.м / місяць або 0,0000306 Гкал/кв.м / годину; теплове навантаження (на опалення) - 0,055 Гкал/годину; норма витоку мережної води - 0,0017 тн/годину.
Пункт 4 Договору містить характеристику засобів обліку води і теплової енергії, а саме теплолічильник Multikal-401, зав. № 2552255/204.
Пунктом 6 Договору передбачено, що розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами (нормами) та тарифами, діючими на момент споживання, та затвердженими (погодженими) державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими органами, які мають право на встановлення або зміну тарифу.
Згідно з п. 8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг, платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Договір укладається на строк до 31.12.2013 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 30 Договору).
Додатком № 1 до Договору є "Схема тепломережі із межею балансової належності споживача" (т. 1 а.с. 48; т. 2 а.с. 59).
Згідно з довідкою начальника відділу збуту теплової енергії АТ "Херсонська ТЕЦ" (т. 1 а.с. 14; т. 2 а.с. 77) заборгованість відповідача станом на 01.09.2023 становить 292 777,07 грн, у тому числі по місяцям: за грудень 2021 р. - 49 422,01 грн; за січень 2022 р. - 129 477,26 грн, за лютий 2022 р. - 79 997,58 грн, за березень 2022 р. - 33 880,22 грн.
Позивач виставив відповідачу рахунки за спожиту у грудні 2021 р., січні 2022 р. та лютому 2022 р. теплову енергію на загальну суму 258 896,85 грн (т. 1 а.с. 63-64; т. 2 а.с. 73-74).
У матеріалах справи наявні підписані з боку позивача акти на виконані роботи за грудень 2021 р., січень 2022 р. та лютий 2022 р. (т. 1 а.с. 65-67; т. 2 а.с. 69-71).
Також, позивач виставляв відповідачу рахунок за березень 2022 р. на суму 33 880,22 грн та підписав відповідний акт за цей період (т. 1, а.с. 64, 68; т. 2 а.с. 72, 74). Втім, вказані докази не беруться судом до уваги, так як позивач, скориставшись правом, передбаченим п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог на відповідну суму.
17.10.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості, розраховану станом на 16.10.2023, у розмірі 292 777,07 грн (т. 1 а.с. 58-60; т. 2 а.с. 83-86).
20.10.2023 супровідним листом від 19.10.2023 № 06-1/1357 позивач надіслав відповідачу акти та рахунки за спірний період (т. 1 а.с. 29-30; т. 2 а.с. 79-82).
У матеріалах справи наявний розрахунок спірної заборгованості (т. 1 а.с. 40; т. 2 а.с. 78).
При розрахунку вартості послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за Договором позивачем застосовано тарифи, установлені рішеннями виконкому Херсонської міської ради від 29.09.2021 № 594 та від 16.12.2021 № 895, а також враховано Постанову Кабміну від 10.11.2021 № 1209 (т. 1 а.с. 41-42, 61-62).
Предметом позову є вимога про стягнення з ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 258 896,85 грн заборгованості за спожиті відповідачем у період з грудня 2021 р. по лютий 2022 р. послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Суд установив, що 31.10.2012 між позивачем (виконавцем) та відповідачем (споживачем) укладено Договір № 442 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до приміщення, опалювальною площею 454 кв.м, котре знаходиться по вул. Поповича, 23 Б у м. Херсоні.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Так, з аналізу вищевказаного Договору у системному зв'язку з положеннями застосованих судом норм законодавства вбачається, що за своєю правовою природою Договір № 442 від 31.10.2012 є договором постачання (купівлі-продажу) теплової енергії.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Так, матеріали справи не містять доказів розірвання, припинення або визнання недійсним договору, у зв'язку з чим суд вважає, що він є чинним (продовженим на підставі п. 30 Договору) та обов'язковим до виконання сторонами у справі.
Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Положеннями ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.
Як уже було зазначено, предметом позову є вимога про стягнення з ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 258 896,85 грн заборгованості за спожиті відповідачем у період з грудня 2021 р. по лютий 2022 р. послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Так, дослідивши матеріали справи, суд встановив наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за теплову енергію, спожиту у грудні 2021 р., січні та лютому 2022 р., загальний розмір якої становить 258 896,85 грн.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені докази, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, суд зазначає, що вони були досліджені, проте не спростовують висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, з огляду на те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги з постачання теплової енергії у строки, визначені договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 258 896,85 грн є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими та вірогідними доказами, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 106,76 грн підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51; код ЄДРПОУ 31918234) на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1; код ЄДРПОУ 00131771) 258 896,85 грн заборгованості, 3 106,76 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 11 травня 2026 р. Повне рішення складено та підписано 21 травня 2026 р.
Суддя Р.В. Волков