12 травня 2026 року Справа № 916/3644/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участю сторін:
прокурор - Левкович А.Є.
від позивачів (представник позивача) - в судове засідання не з'явився,
від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області
електронна пошта: berislprok@kherson.gp.gov.ua
в інтересах держави в особі
Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області, вул. Визволителів, 112, с-ще Високопілля, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74000,
електронна пошта: 26555391@mail.gov.ua
Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, вул. Визволителів, 100, с-ще Високопілля, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74000
електронна пошта: vysokopillya@kronau.gov.ua
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"
електронна пошта: kanc@elektropostach.mk.ua
про стягнення 151 689,43 грн.
Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області, Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про стягнення 151 689,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.09.2022 Господарський суд Одеської області видав судовий наказ у справі №916/2276/22 про стягнення з Високопільської селищної ради на користь ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" заборгованості за активну електроенергію в сумі 151 689,43 грн. Зазначений судовий наказ був виданий in absentia (без виклику сторін) у порядку наказного провадження, і фактично ґрунтувався на твердженні про споживання електроенергії селищною радою.
Прокурор зазначає, що 07.09.2023 Управлінням ДКС України у Високопільському району Херсонської області з рахунку Високопільської селищної ради було здійснено безспірне списання коштів на рахунок ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" в сумі 151 689,43 грн.
Високопільська селищна рада, дізнавшись про існування судового наказу та його примусове виконання, звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 вересня 2023 р. судовий наказ від 19.09.2022 у справі № 916/2276/22 було скасовано.
Таким чином, прокурор посилається на те, що оскільки скасовано судовий наказ, на підставі якого з селищної ради були стягнуті кошти, то відповідно кошти підлягають поверненню Високопільській селищній раді.
З огляду на викладене, прокурор просить стягнути з відповідача 151689,43грн на підставі ст.1212 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2025 (суддя - Шаратов Ю.А.) відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження, призначено засідання на 08.10.2025.
У зв'язку з відрахуванням судді Шаратова Ю.А. зі штату суду, розпорядженням керівника апарату суду від 18.12.2025 №411 призначено повторний авторозподіл справи, за результатами якого справу передано судді Литвиновій В.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2025 (суддя - Литвинова В.В.) справу №916/3644/25 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 справу №916/3644/25 розподілено судді Господарського суду Миколаївської області Семенчук Н.О.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026 справу №916/3644/25 прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження суддею Семенчук Н.О. Підготовче засідання призначено на 17.02.2026. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву №03-07/70 від 22.01.2026 (вх.№984/26 від 22.01.2026) в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує що позов пред'явлено прокурором із перевищенням повноважень, передбачених Законом України «Про прокуратуру». Зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» та Високопільською селищною радою 27.01.2022 був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу №100/196. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань у боржника утворилась заборгованість за активну електроенергію за березень - червень 2022 в сумі 151 689,43 грн., тому Товариство звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Високопільської селищної ради заборгованості за спожиту електричну енергію. Господарським судом Одеської області 19.09.2022 було видано судовий наказ №916/2276/22 та стягнуто з Високопільської селищної ради 151 689,43 грн. боргу та 248,10 грн. судового збору. Після отримання оригіналу судового наказу, який набрав законної сили, Товариство звернулось до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області для примусового стягнення боргу. Вказує, що 07.09.2023 від ГУ ДКСУ у Херсонській області на рахунок Товариства надійшли кошти в сумі 151 689,43 грн. основного боргу та 248,10 грн. судового збору в рахунок погашення заборгованості по справі №916/2276/22. Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2023 було скасовано судовий наказ про стягнення з Високопільської селищної ради заборгованості. Вказує, що у грудні 2024 споживачем було подано заяву про поворот виконання рішення суду №916/2276/22. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2025 в задоволенні вказаної заяви було відмовлено, у зв'язку з пропущенням строку на таке звернення. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 ухвала Господарського суду Одеської області залишена без змін. Вважає, що у відповідача ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» відсутні підстави для повернення стягнутої Господарським судом Одеської області по справі № 916/2276/22 суми коштів. Також, зазначає, що дії постачальника в частині постачання електричної енергії споживачу у 2022 році є правомірними та такими, що не порушують вимог законодавства.
Прокурор через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив №50-768-25 від 26.01.2026 (вх.№1244/26 від 27.01.2026) в якій зазначає, що заперечення відповідача щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави є необґрунтованими та спростовуються нормами закону та фактичними обставинами, зокрема бездіяльністю Високопільської селищної ради та Високопільської військової селищної адміністрації. Вказує, що Бериславською окружною прокуратурою у межах та у спосіб передбачений законодавством реалізовано повноваження представництва інтересів держави, оскільки встановлено порушення економічних інтересів територіальної громади (держави) тоді як уповноважені органи не забезпечили їх належного захисту, що відповідає критеріям ч.3 ст.23 Закону «Про прокуратуру». Зазначає, що позовна вимога спрямована на поповнення бюджету селищної територіальної громади коштами, які незаконно вибули з нього, тобто на захист економічної основи місцевого самоврядування, що відповідає публічним інтересам держави, адже відновлення фінансової спроможності громади позитивно впливає на реалізацію державної політики на місцях. Зазначає, що у даній справі юридичним фактом, що тягне за собою певні правові наслідки є скасування Господарським судом Одеської області судового наказу від 19.09.2022 у справі №916/2276/22 про стягнення з Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області коштів у розмірі 151 689,43 грн, як безспірної грошової заборгованості за договором. Фактичною підставою звернення прокурора з позовом до суду є настання правових наслідків, а саме збереження Відповідачем грошових коштів за рахунок Позивача без достатньої правової підстави. Зазначає, що посилання Відповідача на невиконання зобов'язань Позивачем, поряд з посиланням на спосіб формування рахунків на сплату спожитої електроенергії на підставі відомостей отриманих від адміністратора комерційного обліку щодо її обсягу не є предметом вказаного спору та не підлягає розгляду судом у даній справі. Вказує, що питання належності виконання зобов'язань сторонами за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 100/196 від 27.01.2022 у тому числі , формування рахунків на сплату спожитої електроенергії на підставі відомостей отриманих від адміністратора комерційного обліку, обсяг її споживання, є спірними вимогами, які підлягають розгляду в позовному провадженні. Зазначає, що заперечення, викладені Відповідачем у відзиві, Бериславською окружною прокуратурою Херсонської області не визнаються у повному обсязі, а викладені у відзиві доводи не ґрунтуються на нормах матеріального права, та жодним чином не спростовують викладені у позовній заяві доводи.
Відповідач через систему «Електронний суд» подав заяву б/н від 17.02.2026 (вх.№2110/26 від 17.02.2026) в якій просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача. Проти позовних вимог заперечує.
Ухвалою суду від 17.02.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2026.
Високопільська селищна військова адміністрація Бериславського району Херсонської області (позивач-2) через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення №989 від 26.02.2026 (вх.№2830/26 від 03.03.2026) (арк.215-224) в яких підтримує позовні вимоги Бериславської окружної прокуратури, викладені в позовній заяві, а також аргументи наведені в їх відповіді на відзив відповідача. Вказує, що позивачі вживали вичерпних заходів для самостійного повернення коштів, зокрема шляхом подання заяви про поворот виконання судового наказу у справі №916/2276/22. Проте ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2025 (залишеною без змін постановою апеляційної інстанції від 12.03.2025) у задоволенні заяви було відмовлено з процесуальних підстав (пропуск строку). У зв'язку з неможливістю подальшого самостійного захисту прав у такий спосіб, позивачі звернулися до Бериславської окружної прокуратури (лист від 21.05.2025 №1833). Вказує, що судовий наказ Господарського суду Одеської області від 19 вересня 2022 року у справі №916/2276/22 про стягнення 151 689,43 грн. було скасовано ухвалою від 13 вересня 2023 року. Після скасування наказу правової підстави для утримання коштів Відповідачем не має, що тягне за собою обов'язок повернути безпідставно набуте майно відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України.
Також, позивач-2 через систему «Електронний суд» подав заяву (вх.№2833/26 від 03.03.2026) якій просить суд розгляд справи, який призначений на 19.03.2026 проводити без участі представника Високопільська селищна військова адміністрація Бериславського району Херсонської області за наявними в матеріалів справи документами.
Високопільська селищна рада Бериславського району Херсонської області (позивач-1) через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення №988 від 26.02.2026 (вх.№3522/26 від 17.03.2026) (арк..233-242) в яких, як орган місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади повністю підтримує позовні вимоги Бериславської окружної прокуратури, викладені в позовній заяві, а також аргументи наведені в їх відповіді на відзив відповідача. Вказує, що в умовах воєнного стану та тимчасової окупації території громади не мала можливості повноцінно здійснювати захист своїх інтересів самостійно. Вказує, що зверталася з заявою про поворот виконання судового наказу у справі № 916/2276/22, але отримала відмову через пропущені строки (ухвала Господарського суду Одеської області від 14 січня 2025 року, залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 березня 2025 року). Зважаючи на це, Позивачі офіційно звернулися до Бериславської окружної прокуратури листом від 21 травня 2025 року № 1833 з проханням здійснити представництво інтересів у суді для стягнення спірних коштів, що виключає порушення принципу субсидіарності. Захист бюджетних коштів, які незаконно утримує приватна компанія, є прямим інтересом держави, що є підставою для представництва прокурора відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 131-1 Конституції України. Зазначає, що судовий наказ Господарського суду Одеської області від 19 вересня 2022 року у справі № 916/2276/22 про стягнення 151 689,43 грн. було скасовано ухвалою від 13 вересня 2023 року. Після скасування наказу правової підстави для утримання коштів Відповідачем не має, що тягне за собою обов'язок повернути безпідставно набуте майно відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України.
Також, позивача-1 через систему «Електронний суд» подав заяву (вх.№3529/26 від 17.03.2026) в якій просить суд розгляд справи, призначений на 19.03.2026 проводити без участі представника Високопільської селищної ради за наявними в матеріалів справи документами.
У зв'язку з оголошенням у місті Миколаєві та області повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті судове засідання у справі № 916/3644/25 призначене на 19.03.2026, не відбулось.
Ухвалою суду від 19.03.2026 повідомлено учасників справи про розгляд справи 20.04.2026.
Позивача-1 через систему «Електронний суд» подав заяву (вх.№4253/26 від 27.03.2026) в якій просить суд розгляд справи, призначений на 20.04.2026 проводити без участі представника Високопільської селищної ради за наявними в матеріалів справи документами.
Позивач-2 через систему «Електронний суд» подав заяву (вх.№4254/26 від 27.03.2026) в якій просить суд розгляд справи, призначений на 20.04.2026 проводити без участі представника Високопільської селищної військової адміністрації за наявними в матеріалів справи документами.
У зв'язку з оголошенням у місті Миколаєві повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті судове засідання у справі № 916/3644/25 призначене на 20.04.2026, не відбулось.
Ухвалою суду від 20.04.2026 повідомлено учасників справи, що розгляд справи відбудеться 12.05.2026 та ухвалено розглянути справу № 916/3644/25 поза межами встановленого статтею 195 Господарського процесуального кодексу України строку у "розумний строк".
Відповідач через систему «Електронний суд» подав заяву №03-07/535 від 12.05.2026 (вх.№6992/26 від 12.05.2026) в якій просить розглядати справу без участі представника відповідача.
Прокурор у судовому засіданні 12.05.2026 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
27 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (постачальник) та Високопільською селищною радою (споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (т.1 арк.43-47).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Високопільської селищної ради заборгованості за договором №100/196 про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022 у розмірі 151 689, 43 грн. та судового збору у розмір 248,10 грн.
19.09.2022 Господарським судом Одеської області видано судовий наказ №916/2276/22, яким стягнуто з Високопільської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" заборгованість по активній електроенергії у сумі 151 689, 43 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 248,10 грн. (т.1 арк.29).
07 вересня 2023 року Управлінням Державної казначейської служби у Високопільському районі Херсонської області з рахунку Високопілської селищної ради було здійснено безспірне списання коштів на рахунок ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" в сумі 151 689,43 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №146 від 04.09.2023, з призначенням платежу «безспірне списання коштів згідно заяви про виконання рішення від 14.08.2023 №03/15-2104, судового наказу від 19.09.2022 №916/2276/22» (т.1 арк.55).
Високопільська селищна рада звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про скасування судового наказу по справі №916/2276/22 від 19.09.2022 та клопотанням про поновлення пропущеного строку, для подачі заяви про скасування судового наказу (т.1 арк.30, 32).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 у справі №916/2276/22, клопотання Високопільської селищної ради про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про скасування судового наказу задоволено, поновлено Високопільській селищній раді строк для подачі заяви про скасування судового наказу. Заяву Високопільської селищної ради про скасування судового наказу у справі №916/2276/22 задоволено. Скасовано судовий наказ від 19.09.2022 у справі №916/2276/22. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" право звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження (т.1 арк.31).
Високопільська селищна рада звернулась до ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" з листом №2793 від 25.09.20233 в якому просила повернути кошти в сумі 151 937,53 грн., у зв'язку з скасуванням судового наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/2276/22 від 19.09.2022 на рахунок Високопільської селищної ради (т.1 арк.57).
Відповіді від ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на вказаний лист матеріали справи не містять.
У подальшому, Високопільська селищна рада звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про поворот виконання судового наказу у справі №916/2276/22 та у порядку повороту стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» безпідставно стягнуті 151 689,43 грн, а також судові витрати в сумі 248,10 грн.(т.1 арк.33, 34).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2025 у справі №916/2276/22, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025, у задоволенні заяви Високопільської селищної ради про поворот виконання судового наказу у справі №916/2276/22 відмовлено (т.1 арк.37-42).
Прокурор та позивачі вважають, що ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" утримує отримані з рахунку селищної ради бюджетні кошти в сумі 151 689,43 грн. без жодних правових підстав, оскільки судовий наказ, на підставі якого здійснювалось списання скасовано, а тому вказані кошти підлягають поверненню Високопільській селищній раді в порядку ст.1212 ЦК України.
Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у суді прокурором.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст.131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
В обґрунтування порушення інтересів держави та необхідності їх захисту прокурор зазначає, що реалізація державних інтересів відіграє ключову роль не лише з погляду функціонування самої держави, а і правової системи й суспільства загалом. Реалізація інтересів держави здійснюється на основі правових норм шляхом застосування юридичних механізмів у межах законодавчої та управлінської діяльності. За недостатньої ефективності реалізації цих інтересів держава позбавляється здатності втілювати й завдання щодо захисту суспільства і громадян, забезпечувати соціально-економічний фундаментальних прав особи. розвиток країни, захист
Прокурор вказує, що органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівноправними носіями публічної влади поряд із державними органами. Хоча інтереси територіальної громади не мають загальнодержавного масштабу, вони спрямовані на виконання функцій держави на конкретній території у визначений законом спосіб, і перебувають у тісному зв'язку із загальнодержавними інтересами.
Місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Таким чином, порушення економічних (бюджетних) інтересів органу місцевого самоврядування одночасно означає порушення інтересів держави в цілому, оскільки підриває спроможність громади реалізовувати покладені на неї публічні завдання.
Відповідно до ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Частиною 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Правовий висновок щодо застосування ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Так, за п.76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Згідно із п.80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
У даному випадку прокурором здійснюється представництво інтересів держави у суді в особі Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області та Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області.
Так, відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно ч.5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
З урахуванням ст.ст.1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" селищна рада як орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Одним із основних принципів місцевого самоврядування згідно з ст.4 Закону, є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VІІІ (далі за текстом - Закон) на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження.
Отже, підставою створення військової адміністрації є не припинення сільської ради, як юридичної особи, а невиконання такою радою своїх функцій як представницького органу місцевого самоврядування.
Відповідно до п.8 ст.4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військова адміністрація населеного пункту є тимчасовим державним органом, який здійснює свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.
Указом Президента України від 27.10.2022 № 738/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області» утворено Високопільську селищну військову адміністрацію Бериславського району Херсонської області.
У відповідності до ч.2 ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.
Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Прокурор вказує, що будь-яка селищна рада одночасно має два статуси: виборний орган місцевого самоврядування та юридична особа публічного права.
Повноваження селищних військових адміністрацій населених пунктів визначені у ч. 2 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та не передбачають повноважень представництва територіальної громади.
Прокурор вказує, що Високопільська сільська рада (код ЄДРПОУ26555391) як юридична особа публічного права не припиняла та не призупиняла своєї діяльності, а лише фактично в умовах воєнного стану тимчасово змінила свого керівника - яким став начальник Високопільської сільської військової адміністрації, у зв'язку із чим Високопільська селищна військова адміністрація зазначена позивачем у справі.
Згідно ст.18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», орган місцевого самоврядування має право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Таким чином, Високопільська селищна рада та Високопільська селищна військова адміністрації є органами, на які покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
У даному випадку Високопільська селищна рада зазнала безпідставної втрати коштів бюджету громади, з яких фінансуються програми соціально-економічного розвитку, відновлення інфраструктури, забезпечення життєдіяльності населення тощо. Позовна вимога спрямована на поповнення бюджету селищної територіальної громади коштами, які незаконно вибули з нього, тобто на захист економічної основи місцевого самоврядування, що в свою чергу, відповідає публічним інтересам держави, адже відновлення фінансової спроможності громади позитивно впливає на реалізацію державної політики на місцях.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави Бериславська окружна прокуратура звернулась до Високопільської селищної ради та Високопільської селищної військової адміністрації з листом №50 - 1922вих-25 від 14.05.2025 згідно якого просила надати інформацію з приводу виявленого порушення та повідомити чи має намір Високопільська селищна рада (Високопільська селищна військова адміністрація) звертатись до суду з позовною заявою щодо стягнення грошових коштів у сумі 151 937,5 грн. з ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» (т.1 арк.60-61).
У відповідь на вказаний запит Високопільська селищна рада листом №1833 від 21.05.2025, надала Бериславській окружній прокуратурі процесуальні документи по справі 916/2276/22, з яких вбачається, що остання зверталась з заявою про поворот виконання судового наказу, однак отримала відмову у зв'язку з пропущенням строку на таке звернення. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» просила звернутись до суду з позовною заявою в інтересах Високопільської селищної військової адміністрації щодо стягнення грошових коштів у сумі 151 937,50 грн. з ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» на користь Високопільської селищної ради (т.1 арк.62).
Таким чином, Високопільською СВА, як органом, до повноважень якого відноситься питання розпорядження місцевим бюджетом та захисту інтересів територіальної громади, всупереч вимогам ст.ст.16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», заходів, направлених на усунення зазначених порушень, окрім направлення листа з вимогою про сплату, а також подання заяви про поворот виконання судового рішення в задоволенні якої відмовлено - не вжито, у зв'язку з чим інтереси держави та територіальної громади до цього часу залишаються незахищеними.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, сам факт незвернення до суду обраного прокурором позивача з відповідним позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
У постанові від 26.07.2018 по справі №926/1111/15 Верховний Суд зазначив, що прокурор, встановивши не усунуті порушення інтересів держави, має не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту.
Бериславська окружна прокуратура звернулась до Високопільської селищної ради та Високопільської селищної військової адміністрації з повідомлення №50-3483ВИХ-25 від 27.08.2025 в якому повідомила, що Бориславською окружною прокуратурою буде подано позовну заяву в інтересах держави в особі Високопільської селищної ради та Високопільської селищної військової адміністрації до ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» про стягнення грошових коштів у розмірі 151 689,43 грн. (т.1 арк.84).
Таким чином, звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Високопільської селищної ради та Високопільської селищної військової адміністрації відповідає положенням ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та ст.53 ГПК України.
У рішенні ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного королівства" суд наголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі так і на практиці, зокрема, у тому сенсі щоб його використання не було ускладнено діями чи недоглядом органів влади відповідної держави. Подання позову прокурором за таких умов є єдиним ефективним засобом поновлення порушених інтересів держави та у даному випадку прокурор виступає не як альтернативний, а як єдиний можливий суб'єкт звернення до суду, забезпечуючи європейський принцип рівності сторін у процесі шляхом здійснення представництва інтересів держави у суді та усунення невигідності у становищі між сторонами правовідносин.
Разом з тим, Верховний Суд у справі №126/786/19 від 15.01.2020 (провадження №61-12929св19) зазначив, що Закон України "Про прокуратуру" та положення ЦПК України не містять жодної норми, яка б зобов'язувала прокурора надавати докази неналежного здійснення органом, уповноваженим здійснювати функції у спірних правовідносинах, своїх повноважень щодо захисту інтересів держави та доказів неможливості такого звернення самостійно. Прокурор повинен лише обґрунтувати наявність підстав.
Підкреслюючи необхідність дотримання принципу рівності процесуальних можливостей сторін у справі "Бацаніна проти Росії" в пункті 27 Європейський Суд з прав людини визначив, що підтримка прокуратурою одної із сторін може бути виправдана за певних обставин, в тому числі, у випадку, коли інтереси держави потребують захисту (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" № 8927/02 від 26 травня 2009 року).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що прокурором при поданні позову дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України.
Щодо суті позовних вимог.
Предметом спору у даній справі є матеріально - правова вимога про стягнення з відповідача в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України грошових коштів у розмірі 151 689,43 грн. збережених відповідачем без достатньої правової підстави, у зв'язку зі скасуванням судового наказу від 19.09.2022 у справі №916/2276/22.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Визначаючи предмет позову, як спосіб захисту права чи інтересу, важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України, за приписами якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач, скориставшись правом на судовий захист своїх прав та інтересів, обрав спосіб, передбачений ст.1212 ЦК України.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Так, ст.1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Конструкція ст.1212 ЦК України передбачає необхідну умову застосування кондикційного зобов'язання - у разі, коли певна вимога власника майна не охоплюється нормативним регулюванням основного способу захисту права.
У даному випадку основний інтерес, який просить захистити прокурор, полягає у поверненні того становища, яке існувало до виконання судового наказу у справі №916/2276/22.
Виходячи з цього слід зазначити, що законодавчо закріпленим спеціальним способом захисту інтересів відповідача з якого було стягнуто грошові кошти за судовим рішенням, скасованим у подальшому, є поворот виконання судового рішення.
Суд зазначає, що поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
У Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 року №13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.
З матеріалів справи вбачається, що спірна сума 151 689,43 грн. була списана Управлінням Державної казначейської служби у Високопільському районі Херсонської області з рахунку Високопілської селищної ради на підставі судового наказу від 19.09.2022 №916/2276/22», який у подальшому було скасовано ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2023.
Після скасування судового наказу у справі №916/2276/22 від 19.09.2026 Високопільська селищна ради звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про поворот виконання судового наказу (т.1 арк.33, 34).
Проте, ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2025 у справі №916/2276/22, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025, у задоволенні заяви Високопільської селищної ради про поворот виконання судового наказу у справі №916/2276/22 відмовлено (т.1 арк.37-42).
Як зазначає прокурор, фактичною підставою звернення прокурора з даним позовом до суду є настання правових наслідків, а саме збереження відповідачем грошових коштів за рахунок позивача без достатньої правової підстави.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Суд зазначає, що якщо з тих чи інших причин поворот виконання не був здійснений боржник не втрачає матеріального права на повернення свого майна.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц виснувала, що повернення виконаного за скасованим судовим рішенням може здійснюватися як у порядку процесуального інституту повороту виконання рішення, так і шляхом подання окремого кондикційного позову (позову про повернення безпідставно набутого майна) - ці механізми є подібними за змістом, але не перетинаються, оскільки регулюються нормами різних галузей права.
Судом встановлено, що на час розгляду даної справи правова підстава згідно якої здійснювалося списання грошових коштів у розмірі 151 689,43 грн., а саме судовий наказ у справі №916/2276/22 від 19.09.2022, скасовано ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2023.
Таким чином, у даній справі підлягають застосуванню норми глави 83 ЦК України, оскільки після скасування судового наказу подальше утримання стягувачем одержаних коштів не має правового виправдання.
З урахуванням заперечень відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач отримав грошові кошти за судовим наказом, який є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
При цьому, з аналізу статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що головною умовою для звернення особи до суду із заявою про видачу судового наказу є наявність безспірних вимог грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що питання належності виконання зобов'язань сторонами за Договором про постачання електричної енергії споживачу №100/196 від 27.01.2022 у тому числі, формування рахунків на сплату спожитої електроенергії на підставі відомостей отриманих від адміністратора комерційного обліку, обсяг її споживання, підлягають розгляду в окремому позовному провадженні.
Враховуючи викладене вище, у зв'язку зі скасування судового наказу законні підстави для збереження коштів, отриманих за цим наказом відсутні, а тому такі кошти мають бути повернуті їх власнику (заявнику) на підставі статті 1212 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888) на користь Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області (вул.Визволителів, 112, с-ще Високопілля, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74000, код ЄДРПОУ 26555391) грошові кошти у розмірі 151 689,43 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888) на користь Херсонської обласної прокуратури (реквізити: одержувач коштів: Херсонська обласна прокуратура, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 04851120; Банк отримувача: Державна казначейська служба України у м.Києві; МФО: 820172; р/р UA568201720343100001000002291; Призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ:2800) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 22.05.2026.
Суддя Н.О. Семенчук