79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
18.05.2026 Справа № 914/495/26
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Василькевич С. І., розглянувши у відкритому попередньому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали
заяви: Акціонерного товариства «А-Банк», м. Дніпро,
про:грошові вимоги в розмірі 359 086,06 грн,
до боржниці:ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
За участю:
від боржниці: Москвічов А. С. - адвокат,
від АТ «Ощадбанк»: Кравчишин М. В. - адвокатка,
від АТ КБ «Приватбанк»:Шевченко Л. П. - адвокатка,
від ТзОВ «Авентус Україна»: Калачик В. В. - адвокат,
На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/495/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , детальний рух якої відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань, а стислий - нижче.
Ухвалою суду від 06.03.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 ; призначено керуючою реструктуризацією Городніщеву Є. О.; попереднє засідання суду призначено на 22.04.2026 об 11:30 год.
01 квітня 2026 року до суду від АТ «А-Банк» надійшла заява про грошові вимоги до боржниці.
Ухвалою суду від 01.04.2026 заяву АТ «А-Банк» залишено без руху.
06 квітня 2026 року АТ «А-Банк» подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 10.04.2026 заяву АТ «А-Банк» про грошові вимоги до боржниці прийнято до розгляду в попередньому засіданні.
22 квітня 2026 року керуючою реструктуризацією подано суду повідомлення про розгляд грошових вимог АТ «А-Банк» до боржниці.
Ухвалою суду від 22.04.2026, серед іншого, продовжено строк проведення попереднього засідання; відкладено попереднє засідання на 18.05.2026.
У попередньому засіданні 18.05.2026 заслухано думку присутніх представників учасників справи щодо заявлених до ОСОБА_1 грошових вимог.
Зокрема, за відсутності обставин, що унеможливлюють розгляд заяви АТ «А-Банк», суд, заслухавши позиції учасників справи, дійшов висновку здійснити розгляд такої заяви у даному засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, зокрема, ст.45 КУзПБ.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 06.03.2026.
Заява АТ АТ «А-Банк» про грошові вимоги до боржниці надіслана до суду 18.03.2026.
Так, суд констатує, що така заява подана протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Розглянувши заяву АТ «А-Банк» про грошові вимоги до ОСОБА_1 , судом встановлено таке.
(1) 21 лютого 2024 року з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки ОСОБА_1 , шляхом підписання Анкети-заяви приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Також 21.02.2024 Мороз В. В. підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена».
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Боржниця підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті Банку, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Банк на боргові зобов'язання за Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно з до п. 2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг у разі виникнення прострочених зобов'язань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної визначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної Заборгованості з моменту виникнення Заборгованості під час дії Пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення Щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується.
Відповідно до п. 2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом та/або Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та інших зобов'язань за цим Договором.
21 лютого 2024 року банком відкрито ОСОБА_1 рахунок та видано їй кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 17 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 49,34 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком сторонами погоджено, що штраф за несвоєчасне погашення кредиту та / або відсотків становить:
- 50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн;
- 100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше;
- 500 грн + 5% від суми загальної заборгованості , уразі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов'язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів.
Кредитний ліміт за кредитом ОСОБА_1 неодноразово змінювався та становив станом: на 08.03.2024 - 47 000,00 грн, на 28.03.2024 - 80 000,00 грн, на 28.03.2024 - 82 000,00 грн, на 26.10.2024 - 77 630,00 грн, на 28.11.2025 - 77 230,02 грн.
ОСОБА_1 активно користувалась кредитними коштами, що підтверджується випискою АТ «А-Банк» по її картці за період з 21.02.2024 до 23.01.2026, копію якої долучено до матеріалів справи.
З розрахунку заборгованості за вказаними договором вбачається, що станом на 28.02.2026 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 153 537,89 грн, з яких: 77 130,02 грн - заборгованість за тілом кредиту, 75 057,87 грн - за відсотками, 1 350,00 грн - штраф.
(2) Надалі, 09.04.2024 ОСОБА_1 , підписавши заяву № ABH0CT155101712656315819, скористалась послугою Банку під назвою «Швидка готівка», за умовами якої їй надано кредит у розмірі 100 000,00 грн строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75% на рік.
Також у Заяві погоджено, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків від суми простроченого платежу.
АТ «А-Банк» подано суду Виписку по даному кредиту Мороз В. В. за період з 09.04.2024 до 23.03.2026.
З розрахунку заборгованості за вказаними договором вбачається, що станом на 28.02.2026 у Мороз В. В. наявна заборгованість у розмірі 205 551,17 грн, з яких: 98 800,20 грн - заборгованість за тілом кредиту, 88 422,29 грн - за відсотками, 18 328,68 грн - штраф.
Керуюча реструктуризацією зазначає, що ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 23.06.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву АТ «А-БАНК» у цивільній справі № 462/3940/25. Оскільки заява з грошовими вимогами до боржниці містить ті самі вимоги, що заявлені в позовній заяві, арбітражна керуюча позбавлена можливості розглянути дану заяву.
Оскільки вимоги АТ «А-банк», зазначені в заяві про грошові вимоги до боржниці сформовані станом на 05.03.2026, а позовну заяву з тим самим предметом спору було подано в червні 2025 року, арбітражна керуюча, з метою належного виконання своїх обов'язків, вважає доцільним дослідити матеріали справи № 462/3940/25, які мають бути направлені з Франківського районного суду міста Львова до Господарського суду Львівської області за клопотанням боржника або кредитора.
Щодо такої позиції керуючої реструктуризації суд зазначає, що частиною 4 статті 7 КУзПБ передбачено, що у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.
З вказаного вбачається, що законодавцем для суду встановлено так звану перевагу розгляду заяви про грошові вимоги до боржника перед розглядом позовної заяви про стягнення з боржника грошових коштів. Тому, навіть у випадку направлення до Господарського суду Львівської області матеріалів справи № 462/3940/25 для розгляду, позовна заява у такій справі підлягатиме залишенню без розгляду.
Позиція суду.
Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов?язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Із прийняттям 03.09.2015 Закону України «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - не домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз?яснення логічно пов?язані з нею (ч. 6 ст. 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В заявах Мороз В. В. засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем. ОСОБА_1 визнала, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк»
Таким чином, після підписання Анкети - заяви та заяви у сторін виникли взаємні права та обов?язки, зокрема, у банку виникло зобов?язання надати кредитні кошти ОСОБА_1 , а у ОСОБА_1 - зобов?язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно з тарифами, та повернути кредит.
З матеріалів справи вбачається, що АТ «А-Банк» відкрито Мороз В. В. поточний рахунок та видано картки.
З банківських виписок по рахунку Мороз В. В. вбачається, що АТ «А-Банк» надано їй кошти та можливість розпоряджатись ними на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Мороз В. В. активно користувалась банківськими послугами АТ «А-Банк», проте своєчасно у повному та визначеному розмірі кошти не повернула, за наслідком чого має заборгованість перед банком.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18 погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Перевіривши здійсненні АТ «А-Банк» нарахування на відповідність вимогам закону та умовам Договору, суд встановив, що кредитором правомірно та обґрунтовано заявлено до стягнення з боржниці 359 086,06 грн, з яких: 175 930,22 грн - заборгованості за кредитом, 163 480,16 грн - заборгованості за відсотками, 1 350,00 грн - штрафу та 18 328,68 грн - пені.
Щодо нарахування 1 350,00 грн - штрафу та 18 328,68 грн - пені, суд додатково вважає за необхідне вказати таке.
Відносини між кредитодавцями та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються Законом України «Про споживче кредитування».
Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення договору - 27.01.2024) у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, відповідальність сторін за порушення умов договору.
ОСОБА_1 та АТ «А-Банк» у заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком погоджено, що штраф за несвоєчасне погашення кредиту та / або відсотків становить:
- 50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн;
- 100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше;
- 500 грн + 5% від суми загальної заборгованості , уразі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов'язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів.
Також, у Заяві № ABH0CT155101712656315819 від 09.04.2024 погоджено, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків від суми простроченого платежу.
Суд звертає увагу, що пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що:
«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).».
Водночас, пунктом 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що:
«У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Суд вважає, що у сфері відносин споживчого кредитування Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальним законом, а Цивільний кодекс України загальним, тому за принципом «lex specialis derogat legi generali», що з латини означає «спеціальний закон скасовує загальний закон», до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону України «Про споживче кредитування».
З пункту 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, вбачається, що споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01.03.2020 до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до 23.01.2024 (Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24.12.2023. Тридцятий день з дня набрання таким Законом чинності припадає на 23.01.2024).
Водночас, у даній справі кредитні договори між ОСОБА_1 та АТ «А-Банк» укладені
21.02.2024 та 09.04.2024, а тому пункт 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», у даному випадку, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від обов'язку сплатити штраф та пеню за прострочення виконання зобов'язань, саме тому штраф у розмірі 1 350,00 грн та пеня у розмірі 18 328,68 грн визнані судом.
Статтею 133 КУзПБ визначений порядок задоволення вимог кредиторів.
Згідно з частиною 2 згаданої статті витрати, пов?язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов?язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об?єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини 4 згаданої статті вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи зазначені положення законодавства, суд зазначає, що сплачений АТ «А-Банк» судовий збір у розмірі 5 324,80 грн підлягає відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 339 410,38 грн - підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів; 19 678,68 грн - підлягають внесенню до третьої черги реєстру вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 2, 45, 122, 133 КУзПБ, ст. ст. 3, 12, 129, 234, 235 ГПК України, суд -
Грошові вимоги Акціонерного товариства «А-Банк» (ідентифікаційний код 14360080) до Мороз Віри Василівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати у розмірі 364 410,86 грн, з яких:
- 5 324,80 грн судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 339 410,38 грн підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів;
- 19 678,68 грн підлягають внесенню до третьої черги реєстру вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені КУзПБ та ГПК України.
Повна ухвала складена 22.05.2026.
Суддя Трускавецький В.П.