Справа № 909/634/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22.05.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства “АСК» про забезпечення позову від 19.05.2026 (вх.№ 9484/26 від 20.05.2026) у справі
за позовом: Фермерського господарства “АСК», вул. Берегова, буд. 45 А, с. Бокове, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28516,
до відповідача: Болехівська міська рада Івано-Франківської області, вул. Івана Франка, буд.12, м. Болехів, Калуський район, Івано-Франківська область,77202,
про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.03.2019 на той самий строк (сім років) та на тих самих умовах, що передбачені договором,
встановив: Фермерське господарство “АСК» звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.03.2019 на той самий строк (сім років) та на тих самих умовах, що передбачені договором.
Ухвалою суду від 21.05.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження.
20.05.2026 разом з позовною заявою від Фермерського господарства “АСК» до суду надійшла заява про забезпечення позову від 19.05.2026 (вх.№ 9484/26 від 20.05.2026), в якій просить суд:
- заборонити Болехівській міській раді Івано-Франківської області вчиняти будь-які дії (окрім укладення мирової угоди сторонами) щодо розпорядження, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділу чи об'єднання земельної ділянки кадастровий номер 2610292000:08:001:0125, загальною площею 18,3780 га, у тому числі 18,3780 га рілля (або її частини), та/або приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер кадастровий номер 2610292000:08:001:0125, загальною площею 18,3780 га, у тому числі 18,3780 га рілля (або її частини), або її частиною (в тому числі, але не виключно включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу чи об'єднання земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи інше користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну кадастрового номера);
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно прав (в тому числі особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), державним кадастровим реєстраторам органів Держгеокадастру вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 2610292000:08:001:0125, загальною площею 18,3780 га, у тому числі 18,3780 га рілля (або її частини).
У заяві про забезпечення позову зазначає про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити і навіть унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, за захистом яких здійснено звернення до суду, оскільки заявник не зможе поновити порушене право оренди на земельну ділянку.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 зазначала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
У кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання укладеною між Болехівською міською радою Івано-Франківської області та Фермерським господарством “АСК» додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.03.2019 без номеру, на той самий строк (сім років) та на тих самих умовах, що передбачені договором, у наведеній позивачем редакції.
Враховуючи, що позивачем заявлені позовні вимоги немайнового характеру, судом має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття такого заходу як арешт майна, яке є предметом спору, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та водночас має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Схожий правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 925/77/20).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Як зазначено у постанові від 3 грудня 2023 року у справі №522/21977/21 ВС у складі суддів КЦС забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Судом встановлено, що спір у справі стосується земельної ділянки, кадастровий номер 2610292000:08:001:0125, загальною площею 18,3780 га, яка є предметом договору оренди землі від 22.03.2019 без номеру, укладеним між Фермерським господарством “АСК», як орендарем, та Головним управлінням Держгеокадастру у Івано-Франківський області як орендодавцем.
В грудні 2020 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру було доручено забезпечити передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України, внаслідок чого дана земельна ділянка перейшла в комунальну власність Болехівської міської ради Івано-Франківської області.
Як зазначено у позовній заяві, після закінчення строку дії договору оренди землі позивач продовжив користуватися земельними ділянками і користується ними по даний час, вирощуючи сільськогосподарську продукцію. Ні фактично, ні за актом приймання-передачі позивач не повертав земельні ділянки відповідачу. Позивач не має заборгованості зі сплати орендної плати.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю переважного права перед іншими особами на його поновлення на новий строк.
Таким чином, враховуючи предмет позову у даній справі, заходи забезпечення позову, які просить вжити Фермерське господарство “АСК» стосуються предмета спору у даній справі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що вчинення відповідачем будь-яких дій щодо розпорядження, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділу чи об'єднання земельної ділянки кадастровий номер 2610292000:08:001:0125, загальною площею 18,3780 га, у тому числі 18,3780 га рілля (або її частини), та/або приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер кадастровий номер 2610292000:08:001:0125, загальною площею 18,3780 га, у тому числі 18,3780 га рілля (або її частини), або її частиною, а також вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки істотно ускладнить та/чи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, так як позивач не зможе захистити свої порушені права та інтереси в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Враховуючи, що між сторонами існує реальний спір, а запропоновані позивачем заходи забезпечення у вигляді заборони вчиняти дії є співмірними із заявленими вимогами, суд зазначає, що запропоновані позивачем заходи обмеження, про які зазначено у заяві про забезпечення позову, спроможні забезпечити ефективний захист інтересів позивача до вирішення справи по суті.
При цьому, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову (до такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.11.2018 у справі №915/508/18, від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 07.09.2020 у справі №904/1766/20, від 19.10.2020 у справі №916/30/20 від 16.12.2020 у справі №915/2460/19).
Відтак, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти конкретно визначені у заяві дії та приймати рішення, заборона державним кадастровим реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки унеможливить подальше її відчуження, поділ чи об'єднання, зміну конфігурації та реквізитів, чим гарантуватиме подальше виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
За таких обставин, врахувавши наявність реальної загрози порушення інтересів Фермерського господарства “АСК» у разі невжиття відповідних заходів забезпечення стосовно предмету спору (спірної земельної ділянки), суд дійшов до висновку про наявність підстав для застосування запропонованих заявником заходів забезпечення позову, оскільки в протилежному випадку - наведене може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача щодо спірної земельної ділянки, за захистом яких фермерське господарство звернулося до суду, унеможливити виконання майбутнього судового рішення та позбавити позивача у справі ефективного захисту інтересів держави у межах одного судового провадження.
Отже, такі заходи забезпечення позову відповідають заходам забезпечення позову, встановленим у ст.137 ГПК України, стосуються предмету спору, відповідають принципам розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача в обраний ним спосіб у разі задоволення цього позову.
Щодо цього, суд зазначає, що інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків від відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Цей інститут є гарантією захисту та відновлення прав осіб, а отже, елементом правосуддя.
При цьому, заходи забезпечення позову, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову жодним чином не обмежують права та законні інтереси ані відповідача, ані інших осіб, оскільки вони не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, мають тимчасовий характер та їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критерієм розумності, обґрунтованості та адекватності.
З приводу цього, суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову забезпечать підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06).
Відповідно, невжиття таких заходів призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, так як позивач не зможе захистити свої порушені права та інтереси в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Таким чином, у даному випадку, застосування судом заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст. ст. 136,-140, 144, 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фермерського господарства “АСК» про забезпечення позову від 19.05.2026 (вх.№ 9484/26 від 20.05.2026) - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони Болехівській міській раді Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 04054270) вчиняти будь-які дії (окрім укладення мирової угоди сторонами) щодо розпорядження, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділу чи об'єднання земельної ділянки кадастровий номер 2610292000:08:001:0125, загальною площею 18,3780 га, у тому числі 18,3780 га рілля (або її частини), та/або приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер кадастровий номер 2610292000:08:001:0125, загальною площею 18,3780 га, у тому числі 18,3780 га рілля (або її частини), або її частиною (в тому числі, але не виключно включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу чи об'єднання земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи інше користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну кадастрового номера).
- заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно прав (в тому числі особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), державним кадастровим реєстраторам органів Держгеокадастру вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 2610292000:08:001:0125, загальною площею 18,3780 га, у тому числі 18,3780 га рілля (або її частини).
3. Стягувачем за даною ухвалою є Фермерське господарство “АСК», вул. Берегова, буд. 45 А, с. Бокове, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28516, ідентифікаційний код 31077178).
Боржником за даною ухвалою є Болехівська міська рада Івано-Франківської області вул. Івана Франка, буд. 12, м. Болехів, Калуський район, Івано-Франківська область,77202 ідентифікаційний код 04054270).
4. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її винесення.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 22.05.2026.
Суддя Неверовська Л.М.