вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"21" травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/486/15
Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Далекорій Б.В., розглянувши у судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570, місцезнаходження - 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д,
до відповідача Фізичної особи-підприємця Кучак Мирослава Ярославовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,
про стягнення суми 115921,13 грн,
за участі представників сторін:
від позивача не з'явився,
від відповідача не з'явився,
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2015 у справі №907/486/15 задоволено повністю позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до фізичної особи-підприємця Кучак Мирослави Ярославівни про стягнення суми 115921,13 грн заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 05.06.2013 р., в т.ч. 52000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 33763,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 22810,92 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 7346,33 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також стягнуто суму 2318,42 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 22.06.2015.
06.07.2015 на виконання рішення суду від 18.06.2015 у справі №907/486/15 Господарський суд Закарпатської області видав наказ про примусове виконання рішення. У наказі зазначено: рішення набрало законної сили - 03.07.2015, строк пред'явлення до виконання - 04.07.16.
28.04.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від позивача - Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» надійшла заява про видачу дубліката виконавчого документа від 23.04.2026 №Е.00.0.0.0/3-260423/44161 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/3933/26), згідно якої позивач просить видати дублікат судового наказу Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2015 у справі №907/486/15 про стягнення з Кучак Мирослави Ярославівни заборгованості на користь АТ КБ «ПриватБанк».
Позивач обґрунтовує заяву про видачу дубліката виконавчого документа тим, що на підставі наказу Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2015 у справі №907/486/15 про стягнення з ФОП Кучак Мирослави Ярославівни заборгованості в розмірі 118239,55 грн головним державним виконавцем Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби Пекар І.І. 21.09.2023 було відкрито виконавче провадження №72853641, яке в подальшому, а саме 23.12.2025, завершилося винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з листом Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області від 20.04.2026 №9046, оригінал виконавчого документа (як вбачається, наказу Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2015 у справі №907/486/15) разом із відповідною постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2025 направлено на адресу позивача за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50. Станом на 20.04.2026 конверт із відміткою Укрпошти щодо повернення вищезазначеного поштового відправлення за закінченням терміну зберігання до Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському району не надходив.
З посиланням на такі обставини у заяві про видачу дубліката виконавчого документа від 23.04.2026 №Е.00.0.0.0/3-260423/44161 АТ КБ «Приватбанк» вказує про неотримання поштового відправлення разом із наказом Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2015 у справі №907/486/15 та постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2025.
Наведене, на переконання заявника, свідчить про факт втрати виконавчого документа під час поштового пересилання. При цьому позивач наголошує, що встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не є пропущеним, що підтверджується змістом постанови державного виконавця від 23.12.2025, а тому на підставі п. 19.4 Перехідних положень ГПК України існують законні підстави для видачі дубліката втраченого наказу.
Згідно з ухвалою від 04.05.2026 суд призначив до розгляду в судовому засіданні з викликом учасників справи на 21.05.2026 на 14:00 заяву позивача - Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого документа від 23.04.2026 №Е.00.0.0.0/3-260423/44161 у справі №907/486/15.
14.05.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від позивача - Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» надійшла заява без участі №Е.16.0.0.0/4-7945836 від 14.05.2026, згідно з якою позивач просить справу призначену до розгляду 21.05.2026 на 14:00 розглянути без участі представника та зазначив, що вимоги викладені у заяві підтримує у повному обсязі.
Позивач та відповідач у судове засідання 21.05.2026 участі уповноважених представників не забезпечили, будучи належним чином повідомлені про дату, місце та час проведення судового засідання. Судом взято до уваги заяву позивача №Е.16.0.0.0/4-7945836 від 14.05.2026 про розгляд справи за відсутності його представника.
Розглянувши у судовому засіданні 21.05.2026 матеріали заяви про видачу дубліката виконавчого документа від 23.04.2026 №Е.00.0.0.0/3-260423/44161, суд зазначає наступне.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Підпунктом 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили (постанова Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №344/5708/15-ц, постанова від 17.10.2018 у справі №1304/8184/12, постанова від 12.06.2019 у справі №2-1316/736/11).
У випадках звернення стягувача з заявою про видачу дубліката у зв'язку із втратою виконавчого листа предметом доведення є встановлення факту втрати виконавчого документа, а причини втрати документа, як випливає з наведеного положення ГПК України, не мають значення для вирішення заяви. Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного суду від 15.11.2018 у справі №474/783/17, від 10.10.2018 у справі №2-504/11.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.02.2022 у справі №10/246 для мети отримання дубліката наказу, виданого на виконання чинного рішення, стягувач не повинен доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документу, який йому видано, та, як наслідок, відсутність у нього можливості звернутися до органів виконання, оскільки його прагненням є лише виконання чинного судового рішення.
З огляду на зазначене, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Судом встановлено, що 21.09.2023 Великоберезнянським відділом державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження за наказом Господарського суду Закарпатської області №907/486/15 від 06.07.2015 та зареєстровано в АСВП за №72853641.
В межах виконавчого провадження №72853641 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2025 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», що в свою чергу свідчить про невиконання рішення суду в повному обсязі та про відсутність пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
На виконання вказаної постанови її копію та оригінал судового наказу Господарського суду Закарпатської області у справі №907/486/15 від 06.07.2015 направлено на адресу стягувача.
Натомість, за твердженням заявника, оригінал судового наказу Господарського суду Закарпатської області у справі №907/486/15 від 06.07.2015 було втрачено при пересилці поштою, оскільки такий не отриманий стягувачем. Про вказані обставини також Великоберезнянським відділом державної виконавчої служби надано відповідь №9046 від 20.04.2026, згідно з якою станом на 20.04.2026 підтвердження повернення конверта до відділу державної виконавчої служби відсутнє, що свідчить про втрату виконавчого документа під час пересилання поштою.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред'явленням виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання (частина 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явленням такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
При цьому, суд враховує, що згідно з пункту 10-2 Розділу III Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Також судом враховується, що Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує заявника наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11, від 24.01.2022 у справі №18/113-53/81).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов'язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).
Крім цього, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду у справі «Ліпісвіцька проти України» зазначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
У рішеннях Європейського суду у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП Фея та інші проти України» зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Враховуючи все вище наведене, беручи до уваги, що судове рішення у даній справі не виконано, стягувачем не було отримано постанову про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого документа, судовий наказ втрачено при пересиланні поштою, а строк пред'явлення такого виконавчого документа до виконання не пропущено, що зафіксовано державним виконавцем у постанові від 23.12.2025, при цьому заявником сплачено судовий збір за видачу дубліката виконавчого документа у встановленому порядку та розмірі, суд вбачає підстави для видачі дубліката судового наказу Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2015 у справі №907/486/15.
З урахуванням викладеного, заява позивача - Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого документа від 23.04.2026 №Е.00.0.0.0/3-260423/44161 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Задовольнити заяву позивача - Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого документа від 23.04.2026 №Е.00.0.0.0/3-260423/44161 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/3933/26 від 28.04.2026).
2. Видати дублікат наказу Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2015 у справі №907/486/15 про стягнення з фізичної особи-підприємця Кучак Мирослави Ярославівни, ( АДРЕСА_2 , ід. номер НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570):
- суму 115921,13 грн, в т.ч. 52000,00 грн - заборгованість за кредитом, 33763,88 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 22810,92 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 7346,33 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.
- суму 2318,42 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 255 - 257 ГПК України.
Суддя С.В. Сисин