Справа № 466/3324/26
Провадження № 3/466/1384/26
20 травня 2026 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Ковальчук О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, студента, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
гр. ОСОБА_1 13.04.2026 року о 01.45год. на вул. В. Івасюка, 1А у смт. Брюховичі, керував транспортним засобом електроскутером марки «Corso Wilder», в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager Alkotest 6820», результат позитивний, 1,11%, порушивши вимоги п. 2.9а ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді матеріалів справи в суді ОСОБА_1 та адвокат Назаркевич С.М. вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП заперечили, підтримавши письмове заперечення щодо протоколу, долучене до матеріалів справи. ОСОБА_1 зазначив, що того дня в обід випив банку пива, більше алкоголю не вживав та не керував ТЗ в стані алкогольного сп'яніння. Враховуючи наведене, просили закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з наступних підстав.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.5, 2.9 а, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч.1 ст. 130 цього Кодексу передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пунктом 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
За загальним правилом, огляд на стан сп'яніння проводиться на місці зупинки, однак, як зазначено п. 7 Розділу І цієї Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п. 10 розділу ІІ Інструкції).
Згідно п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Факт вчинення адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №639318 від 13.04.2026 року, відеозаписом, Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду на стан сп'яніння - 1,11% та іншими матеріалами адміністративної справи.
Судом також встановлено, що згідно тестування на алкоголь за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820, проведеного 13.04.2026, тест №2376, результат тесту ОСОБА_1 становить 1,11 проміле алкоголю.
Разом з тим, відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, гранична норма алкоголю допустима у крові становить 0,2 проміле.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже суд бере до уваги, що з відеозапису з нагрудної боді-камери, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 при проходженні огляду на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - приладу "Drager "Alcotest 6820" не заявляв жодних зауважень щодо справності такого приладу.
Таким чином підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Європейський суд справ людини у своєму рішенні «Коробов проти України» вказав, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже на підставі викладеного вище, суд дійшов до висновку, що в матеріалах справи містяться докази, які випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків та неспростовних презумпцій факту.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення і які не викликають обґрунтованого сумніву в їх достовірності, приходжу до висновку про їх допустимість і відповідно, про наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника не приймаються до уваги, оскільки дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи вони не спростовуються, а оцінюються як такі, що здійснюються з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Порушення вимог ст. 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 07.11.2015) при складанні поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення - судом не встановлено.
Відтак дії гр. ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що стверджується письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.
Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого правопорушення та його характер, а також тяжкість вчиненого, особу правопорушника та обставини справи, вважаю, що їй слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 268, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч гривень) в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя О. І. Ковальчук