Справа № 453/1396/21
№ провадження 1-кп/453/11/26
11 травня 2026 року м. Сколе
Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ;
предстаника цивільного позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ;
захисника - ОСОБА_8 ;
обвинуваченого - ОСОБА_9 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе клопотання прокурора ОСОБА_3 про зміну обсягу і порядку дослідження доказів у кримінальному провадженні № 1202114030000000638 від 25 червня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
В провадженні Сколівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження № 1202114030000000638 від 25 червня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні 20 травня 2026 року прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про зміну обсягу і порядку дослідження доказів у кримінальному провадженні. В обґрунтування клопотання зазначає, що в судовому засіданні визначено обсяг та встановлено порядок дослідження доказів, однак, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає в повному обсязі та частково не визнає лише цивільний позов (в частині розміру завданої моральної шкоди потерпілій ОСОБА_4 ), у відповідності до вимог ст.ст. 22, 28, 349, 352 КПК України, Постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2024 року у справі № 444/870/22 (провадження № 51-2989кмо23) та з метою ефективного судового розгляду в розумні строки, просить змінити обсяг і порядок дослідження доказів у кримінальному провадженні № 1202114030000000638 від 25 червня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ухваливши порядок дослідження доказів, передбачений ч. 3 ст. 349 КПК України, з визначенням обсягу і порядку дослідження доказівна підтвердження обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні й зазначені в ч. 1 ст. 91 КПК України.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав.
Представник потерпілої ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив.
Представник цивільного позивача ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 - в судовому засіданні клопотання прокурора підтримала.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 проти клопотання прокурора не заперечили, просили таке задовольнити.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, присутніх у судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Європейський суд вважає, що у розумінні п.1 ст.6 Конвенції важливе тільки те зволікання, яке тим чи іншим чином залежить від держави («Мертін проти України») якщо в розгляді справи бере участь державний орган, то затримка з його боку при наданні доказів ставиться на провину держави.
Відповідно до положень статті 349 КПК України після виконання дій, що передбачені статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду та в разі необхідності можуть бути змінені.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 18 січня 2024 року прокурором ОСОБА_10 запропоновано повний порядок дослідження доказів, однак, з метою оформлення порядку дослідження доказів в письмовому вигляді, в судовому засіданні 18 січня 2024 року оголошено перерву до 21 березня 2024 року (т. 2, а.с. 209-211).
Судове засідання неодноразово відкладалось за клопотаннями учасників кримінального провадження, востаннє - на 11 травня 2026 року.
При цьому, письмовий порядок дослідження доказів прокурором до матеріалів не долучено, а судом у вказаному кримінальному провадженні ухвала про обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження не постановлялась.
Беручи до уваги викладене, підстави для зміни обсягу і порядку дослідження доказів у кримінальному провадженні відсутні.
В той же час, суд погоджується із запропонованим прокурором порядком дослідження доказів, передбаченим ч. 3 ст. 349 КПК України, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
У статті 91 КПК викладено перелік обставин, що належать до предмета доказування у кримінальному провадженні, як сукупність фактів і обставин об'єктивної дійсності, які мають матеріально-правове, цивільно-правове, кримінальне процесуальне значення і є необхідними і достатніми фактичними обставинами для вирішення кримінального провадження по суті. Ця норма відповідає на питання, встановлення яких фактів і обставин є метою доказування. Аналіз зазначеної норми процесуального права свідчить, що в ній йдеться про обставини, які вказують на наявність або відсутність у досліджуваному діянні складу кримінального правопорушення, що впливають на визначення міри покарання чи звільнення від відповідальності або є підставами для закриття кримінального провадження.
Як наголошено у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2024 року у справі № 444/870/22 (провадження № 51-2989кмо23), суд у конкретному кримінальному провадженні, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, має право визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі, у разі…. невизнання цивільного позову, та в такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.
З огляду на викладене, зважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_9 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, з метою ефективного судового розгляду в розумні строки, беручи до уваги, що у суду існує безумовний обов'язок дослідження лише доказів щодо обставин, які оспорюються сторонами, тобто, в даному випадку, документів, що стосуються цивільних позовів, а саме цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 , суд дійщов висновку про можливість встановлення наступного порядку дослідження доказів, зокрема, обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням документів щодо заходів забезпечення кримінального провадження, анкетно-характеризуючих матеріалів на обвинуваченого, документів, що стосуються цивільних позовів та визнати недоцільним дослідження інших доказів.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 349 КПК України, обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження в разі необхідності можуть бути змінені.
Керуючись ст.ст. 349, 371, 392 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання про зміну обсягу і порядку дослідження доказів у кримінальному провадженні № 1202114030000000638 від 25 червня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.
Встановити обсяг і порядок дослідження доказів у кримінальному провадженні № 1202114030000000638 від 25 червня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, зокрема, обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням документів щодо заходів забезпечення кримінального провадження, анкетно-характеризуючих матеріалів на обвинуваченого, документів, що стосуються цивільних позовів та визнати недоцільним дослідження інших доказів.
Судове засідання відкласти на 15 липня 2026 року на 12 годину 30 хвилин.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складено 22 травня 2026 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1