Справа № 293/411/26
Провадження № 2/293/498/2026
21 травня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
Процесуальні дії по справі.
ОСОБА_1 звернулася до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 , за змістом якого просить:
- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після, померлого чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємцем за законом, однак нею пропущений строк для прийняття спадщини, оскільки вона вчасно не подала заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори.
Ухвалою від 01.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 28 квітня 2026 року об 14:00 год.
Одночасно п.11 даної ухвали суд, в порядку ст. 84 ЦПК України, витребував у державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчука В.І. належним чином засвідчену копію спадкової справи, що заведена до майна померлого, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
10.04.2026 на адресу суду надійшла інформаційна довідка із спадкового реєстру відносно ОСОБА_3 ( а.с. 43-44).
Ухвалою від 28.04.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 28.04.2026, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 21.05.2026.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак з поважних причин пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позивач вказує, що після смерті чоловіка ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла квартира, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , дві земельні ділянки для обслуговування житлових будинків, дві земельні частки (пай) та легковий автомобіль.
Позивач пояснює, що у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин. Вказане доводить тим, що за три тижні до смерті чоловіка , а саме 15.10.2024 їй була виконана складна операція на серці, що підтверджує випискою з історії хвороби. А після операції отримала другу групу інвалідності та проходила тривалу реабілітацію.
Також спадкоємцем першої черги є відповідач, який являється сином позивача та її померлого чоловіка ОСОБА_3 .
Вказує, що позивачу відмовлено у подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з пропуском строку подання заяви для прийняття спадщини.
Оскільки позивач у позасудовому порядку не може захистити свої права, за захистом свого порушеного права на спадкування звернулася до суду.
У судове засідання сторони не з'явились.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
19.05.2026 на адресу суд від відповідача надійшла заява, згідно якої останній просить розгляд справи здійснювати без його участі, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка сторін судом не визнавалась обов'язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України за результатами оцінки доказів, поданих до суду, у справі суд підписав рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Головине Житомирського району Житомирської області помер ОСОБА_3 , у віці 57 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25.11.2024 Черняхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а. с. 16).
Родинний зв'язок між померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивачем) підтверджується копією повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Черняхівського РУЮ свідоцтва про шлюб, згідно якого 17.08.1991 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укладений шлюб, який зареєстрований виконкомом Головинської селищної ради за актовим записом № 8. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_5 " (а.с.15 ).
Позивач вказує, що після смерті чоловіка ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла квартира, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , дві земельні ділянки для обслуговування житлових буднків, дві земельні частки (пай) та легковий автомобіль.
Згідно довідки Черняхівської селищної ради № 188 від 04.12.2025, згідно записів по господарської книги № 12, особовий рахунок № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . На день смерті спадкодавця за даною адресою зареєстровані та проживають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 17).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , не заводилась ( а.с. 43-44).
Листом Черняхівської державної нотаріальної контори № 112/01-16 від 25.02.2026 позивачу повідомлено про пропуск шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 (а.с.14).
Позивач пояснює, що у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка з поважних причин.
Вказане доводить тим, що за три тижні до смерті чоловіка, а саме 15.10.2024 їй була виконана складна операція на серці, що підтверджує випискою з історії хвороби. А після операції отримала другу групу інвалідності та проходила тривалу реабілітацію. Вказані фатки позивач підтверджує медичними довідками, що містяться у матеріалах справи ( а.. 13,18-33).
Позивач, вказуючи на те, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить захистити порушене право шляхом визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідач щодо позову не заперечив.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статей 15 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на предмет та підстави позову суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини із спадкування, зокрема щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, які регулюється нормами права, що містяться в книзі 6 ЦК України.
За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за відсутності інших спадкоємців пред'являється до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, посилається на перебуванні на лікуванні та тривалій реабілітації після операції на серці що унеможливило своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд дослідив поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Варто зазначити, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:
1) тривала хвороба спадкоємців;
2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.
Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об'єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.
Розподіл судових витрат
В порядку 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.258,259,263-265,268,272,273, 354,355 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі Головине Житомирського району Житомирської області.
3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави 1331,20 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя Людмила ЛОСЬ