Справа № 291/524/26
Провадження №1-кс/291/58/26
20 травня 2026 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
Слідчий суддя- ОСОБА_1
при секретарі- ОСОБА_2
слідчої - ОСОБА_3
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасове вилучено майно, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026060570000067 від 17.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
До слідчого Ружинського районного суду Житомирської області надійшло клопотання від старшого слідчого СВ ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_3 ,за погодженням прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення огляду, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026060570000067 від 17.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 09.05.2026 близько 20 год. ОСОБА_5 , перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_1 , користуючись тим, що користувач транспортного засобу - мопеду "HUNTER HM50 QTF-2" д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_6 заснув, незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, чим спричинив ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 15 тис. грн. (ЄО - 1254)
Так, в ході огляду місця події, проведеного 16.05.2026 в період часу з 17:05 по 17:54 в АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 , останній добровільно видав транспортний засіб мопед "HUNTER HM50 QTF-2" д.н.з НОМЕР_2 , яким, з його слів 09.05.2026 близько 20 год. незаконно заволодів ОСОБА_5 . Виявлене, опечатано згідно правил криміналістики, вилучено до ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області для проведення всіх відповідних слідчих дій та судових експертиз.
В ході огляду місця події, проведеного 16.05.2026 в період часу з 19:30 по 19:48 в АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 останній добровільно видав ключ від замка запалювання транспортного засобу мопеда "HUNTER HM50 QTF-2" д.н.з. НОМЕР_3 . Даний ключ вилучено та поміщено до спецпакету № PSP1193186 та вилучено до ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області. Присутній під час огляду ОСОБА_6 пояснив 09.05.2026 близько 20 год. ОСОБА_5 , перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_1 , незаконно заволодів його транспортним засобом, мопедом "HUNTER HM50 QTF-2" д.н.з НОМЕР_3 , який повернув у пошкодженому стані, завдавши останньому матеріального збитку. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить на праві власності ОСОБА_7 . Приймаючи до уваги, що у матеріалах кримінального провадження 12026060570000067 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, існують достатні підстави вважати, що мопед "HUNTER HM50 QTF-2" д.н.з. НОМЕР_1 , з механічними пошкодженнями та ключ від замка запалювання мопеда "HUNTER HM50 QTF-2" д.н.з. НОМЕР_1 є доказами факту чи обставин злочину, що встановлюються під час кримінального провадження. Водночас, відповідно до ст. 168 КПК України, вилучені в ході огляду місця події мопед "HUNTER HM50 QTF-2" д.н.з НОМЕР_5 , ключ від замка запалювання "HUNTER HM50 QTF-2" д.н.з НОМЕР_5 мають значення для кримінального провадження та є тимчасово вилученим майном. Вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026060570000067 від 17.05.2026.
Приймаючи до уваги, що вищевказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, просить накласти арешт на вищевказане майно.
Заслухавши пояснення учасників справи, кожного зокрема, дослідивши матеріали справи, кримінального провадження №12026060570000067 від 17.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026060570000067 від 17.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Як убачається із витягу з ЄРДР №12026060570000067 від 17.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, 09.05.2026 близько 20 год. ОСОБА_5 , перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_1 , користуючись тим, що користувач транспортного засобу - мопеду "HUNTER HM50 QTF-2" д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_6 заснув, незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, чим спричинив ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 15 тис. грн.
Частиною ч.1 ст.289 КК України встановлено відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом.
Відповідно до протоколу огляду місця події, проведеного 16.05.2026 в період часу з 19:30 по 19:48 в АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 останній добровільно видав ключ від замка запалювання транспортного засобу мопеда "HUNTER HM50 QTF-2" д.н.з. НОМЕР_3 . Даний ключ вилучено та поміщено до спецпакету № PSP1193186 та вилучено до ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.
Так, згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. ч. 3 - 5 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Частини 1 - 3 ст. 170 КПК України передбачають, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Разом з тим, з матеріалів клопотання вбачається, що фактично, крім вилученого майна будь-яких першочергових слідчих дій органом досудового розслідування проведено не було.
Нормами ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норми закону.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ст. 170 ч. 1 цього Кодексу. Крім того, відповідно до ст. 173 ч. 2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, крім іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Однак, всупереч вимогам ст. ст. 170, 173 КПК України, звертаючись з клопотанням слідчий не вказав яким чином буде досягнута мета накладення арешту збереження речових доказів, як це визначено ч. 2 ст. 170 КПК України, не перевірили наявності підстав накладення арешту, в межах ознак вчинення кримінального правопорушення та обмежилися лише формальним посиланням на доведення підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Саме по собі визнання майна речовим доказом постановою слідчого, ще не свідчить про те, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 та ч. 2 ст. 167 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасового вилученого майна.
З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що слідчим та прокурором не доведено сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що вилучене в ході проведення огляду місця події майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, тобто, що зазначене майно відповідає визначеним у ст. 98 та ч. 2 ст. 167 КПК України критеріям, у зв'язку з чим на таке майно відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України не може бути накладено арешт, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175 КПК України,
Відмовити в задоволені клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_3 ,за погодженням прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасове вилучено майно, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12026060570000067 від 17.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1