Номер провадження: 11-сс/813/1097/26
Справа № 523/7951/26 1-кс/523/3893/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 20.04.2026, якою в межах к/п № 12026162490000684 від 17.04.2026 стосовно:
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.06.2026, із визначенням розміру застави
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскарженою ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання ст. слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_10 та стосовно підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.06.2026, із визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 грн.
Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому злочину, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та відсутності підстав для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, що водночас не є для нього безальтернативним.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважає її необґрунтованою та незаконною, оскільки сторона обвинувачення не надала доказів на підтвердження існування ризиків в цьому к/п, при цьому слідчий суддя не взяв до уваги доводи сторони захисту щодо можливості обрання підозрюваному ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу, натомість аргументація слідчого судді щодо цього фактично зводиться до формалізму.
При цьому, підозрюваний ОСОБА_9 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, раніше не судимий, а тому його перебування під вартою не викликається нагальною необхідністю.
За таких обставин захисник ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_9 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Водночас, захисник ОСОБА_7 , також вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою з таких підстав:
- фактично підозрюваного ОСОБА_9 було затримано за місцем реєстрації о 10 год 17.04.2026, а не відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України як вказано у протоколі про затримання;
- пред'явлена 18.04.2026 ОСОБА_9 підозра є необґрунтованою, викладені в ній обставини не мають всіх кваліфікуючих ознак, законність проведення слідчих дій викликає сумніви, адже в протоколах пізнання відсутня інформація про те, яку ж в решті решт особу впізнав свідок;
- тяжкість ушкоджень встановлюється на підставі відповідних експертних досліджень. При цьому, з медичних документів потерпілих вбачається відсутність тяжких тілесних ушкоджень, тобто які були загрози життю потерпілих невідомо;
- розмір визначеної підозрюваному ОСОБА_9 застави є непомірним та не відповідає тяжкості інкримінованого злочину;
- існування ризиків в цьому к/п належним чином не доведена, а сама лише тяжкість інкримінованого діяння не може бути підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
З врахуванням наведеного захисник ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та обрати підозрюваному ОСОБА_9 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі, передбаченою п. 5 ст. 182 КПК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційні скарги сторони захисту та просив їх задовольнити, натомість прокурор ОСОБА_11 заперечував щодо їх задоволення.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позиції учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження та проаналізувавши доводи апеляційних скарг захисників, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За наслідками апеляційного провадження, колегія суддів вважає, оскаржувана ухвала зазначеним вище вимогам кримінального процесуального закону відповідає не в повній мірі з огляду на наступне.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пунктами 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики ЄСПЛ передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, ЄСПЛ повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, які надійшли до апеляційного суду для розгляду ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за кваліфікуючими ознаками - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Відповідно до обставин, викладених в повідомленні про підозру, ОСОБА_9 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем, 16.04.2026, приблизно о 18:30 год, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд. 26/32, діючи умисно, протиправно, на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли в ході словесного конфлікту з перехожими ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тримаючи у правій руці предмет за зовнішніми ознаками схожий на револьвер «EKOL Viper 4,5 mm» здійснив декілька пострілів у бік ОСОБА_12 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального проникаючого поранення ліворуч куполу діафрагми, після чого здійснив декілька пострілів у бік ОСОБА_13 спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення грудної клітини праворуч, правобічний тотальний пневмоторакс, після чого ОСОБА_9 покинув місце вчинення злочину.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_9 органом досудового розслідування підтверджується: заявою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.04.2026; заявою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.04.2026; медичною довідкою на ім'я ОСОБА_12 від 16.04.2026 з КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» ООР; медичною довідкою на ім'я ОСОБА_13 від 16.04.2026 з КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» ООР; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 17.04.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 17.04.2026; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_12 від 17.04.2026; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_13 від 17.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 17.04.2026; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 від 17.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 17.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 17.04.2026; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_17 від 17.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 17.04.2026; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_18 від 17.04.2026; протоколом огляду місця події від 17.04.2026; протоколом огляду місця події КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» ООР від 17.04.2026; проведеним 17.04.2027 в період часу з 14:13 по 14:33 годин невідкладним обшуком за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено: - предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням EKOL Viper 4,5 мм НОМЕР_1 , який запакований до картонної коробки з підписами понятих, учасників та слідчого; - предмети зовні схожі на патрони 4,5 мм. в кількості 9 шт., які запаковані до сейф-пакету № NPU 5727281 з підписами понятих, учасників та слідчого.
На підставі аналізу вище наведених доказів, надані матеріали в сукупності підтверджують причетність ОСОБА_9 до обставин, викладених в підозрі, тому апеляційний суд вважає, що підозра, пред'явлена ОСОБА_9 є обґрунтованою та потребує подальшого розслідування.
При цьому, відповідно до протоколів пред'явлення особи до впізнання за фото від 17.04.2026 потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вказали на ОСОБА_9 як на особу, яка здійснила постріли та нанесла їм тілесні ушкодження (а.к.п. 28-30, 36-38). Також, свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 впізнали ОСОБА_9 (а.к.п. 44-46, 51-53, 73-75), що спростовує доводи захисника ОСОБА_7 щодо відсутності в протоколах впізнання інформації про те, яку особу впізнав свідок.
Окрім того, апеляційний суд зауважує, що кримінальне провадження знаходиться на початковій стадії розслідування та орган досудового розслідування потребує вчинення необхідних слідчих дій задля встановлення істотних обставин к/п, в тому числі зібрання доказової бази задля підтвердження фактів, викладених в повідомленні про підозру, допит учасників к/п, в тому числі повторний за необхідності, встановлення нових обставин, проведення експертиз тощо, в зв'язку з чим в подальшому уповноважений орган може змінити підозру, з огляду на що апеляційний суд відхиляє посилання захисника на відсутність доказів тяжкості тілесних ушкоджень.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 17.06.2026 ОСОБА_9 був затриманий, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, підстава затримання - якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Як було вище зазначено, показаннями потерпілих та свідків, а також протоколами впізнання від 17.04.2026 було встановлено особу, яка підозрюється у вчиненні злочину - ОСОБА_9 , на підставі чого він був затриманий правоохоронним органом 17.04.2026 о 14 год, тобто після зібрання достатніх підстав для вчинення відповідної слідчої дії.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що відомостей про затримання ОСОБА_9 раніше за 14 год матеріали к/п не містять, а крім того, сторона захисту не оскаржувала його затримання у встановленому законом порядку. Підстави для констатації зворотного матеріали к/п, які надійшли до апеляційного суду для розгляду не містять, з огляду на що відповідні доводи апеляційної скарги відхиляються апеляційним судом.
За приписами ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Висновки про наявність ризиків та неможливість запобігання їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення неправомірної поведінки підозрюваним та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
За обставинами даного кримінального провадження ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років, що є тяжким злочином відповідно до класифікації, передбаченої ст. 12 КК України.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000 зазначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При цьому у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Колегія суддів зауважує, що ризик переховування ОСОБА_9 від органу досудового розслідування та суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), зокрема і суворістю передбаченого покарання, та обставинами вчинення інкримінованого злочину.
Відповідно до сформованої практики ЄСПЛ, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Водночас, апеляційний суд враховує, що згідно із ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу.
З врахуванням вище наведеного, оцінюючи наявність заявлених ризиків в цьому к/п, апеляційний суд враховує специфіку інкримінованого злочину проти життя та здоров'я особи, застосування зброї, обставини к/п та поведінку підозрюваного, суворість можливого покарання, початкову стадію розслідування, що обумовлює необхідність проведення ряду слідчих дій з метою зібрання доказів, допиту свідків, встановлення інших істотних обставин тощо, характеристики підозрюваного, ступінь суспільної небезпеки інкримінованого діяння, що в тому числі впливає на характеристики особи підозрюваного, зважаючи на те, що ОСОБА_9 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення нетяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, передбаченого ст. 128 КК України, апеляційний суд констатує наявність на цьому етапі к/п ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обґрунтовує та виправдовує застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який зможе гарантувати його належну процесуальну поведінку та відповідає меті й завданням цього к/п, а також унеможливлює застосування стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Апеляційний суд наголошує, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів на підтвердження того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, апеляційний суд критично ставиться до висновку слідчого судді про наявність в цьому к/п ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки по-перше, сторона обвинувачення на заявляла про його існування в своєму клопотанні та відповідно не надавала будь-яких доказів, а по-друге, специфіка інкримінованого злочину та обставини цього к/п не надають підстави для формування обґрунтованого припущення наявності цього ризику, крім того в ході обшуку за місцем проживання підозрюваного було вилучене ймовірне знаряддя злочину.
Окрім того, слідчий суддя обґрунтовуючи ризик переховування від органу досудового розслідування та суду послався на те, що підозрюваний ОСОБА_9 є громадянином респ. Молдови, що не узгоджується з матеріалами к/п, оскільки підозрюваний являється громадянином України. Разом з тим, вказані обставини не спростовують наявність вказаного ризику, обґрунтування якого було вище наведено.
Наявність міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, відсутність судимостей не спростовують вище встановлених ризиків та більш того, вказані обставини існували на момент ймовірного вчинення інкримінованого діяння, однак не мали на підозрювану особу достатнього впливу та не стали для неї стримуючим фактором.
Водночас, апеляційний суд наголошує на тому, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою носить тимчасовий характер та його необхідність через нетривалий період часу буде переглянута судом, що гарантовано кримінальним процесуальним законодавством, під час чого може бути встановлена відсутність потреби в його продовженні або ж застосований більш м'який запобіжний захід.
Крім того, з врахуванням вище наведених обставин цього к/п, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_9 альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
При цьому, слідчий суддя в обґрунтування такого свого висновку вказав, що вважає доцільним встановити підозрюваному ОСОБА_9 розмір застави в межах, визначених ст. 182 КПК України для тяжких злочинів. Натомість, слідчий суддя визначив заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що значно перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України граничний розмір застави. Будь-яких обґрунтувань щодо необхідності визначення застави в більшому розмірі, аніж встановлений законом, оскаржувана ухвала не містить.
В цьому контексті апеляційний суд зауважує, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину складає від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційний суд зауважує на тому, що ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, у рішенні від 23.09.1982 у справі «Єпорронг та Льон рот проти Швеції», що має існувати пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують та метою, яку прагнуть досягти, бо не буде відповідного балансу, якщо на особу покладено надмірний тягар.
Приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін. (рішення ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України»).
Водночас, на переконання колегії суддів, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Апеляційний суд звертає увагу на той факт, що слідчий в своєму клопотанні про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не навів підстави та мотиви для визначення розміру застави, який перевищує межі, визначені приписами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Враховуючи обставини цього к/п, характеристики підозрюваної особи, в тому числі позитивні, вік підозрюваного, його матеріальний стан, на переконання апеляційного суду, визначення підозрюваному ОСОБА_9 застави в 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе гарантувати його належну поведінку та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу сторони захисту, що в ході досудового розслідування та в разі подання стороною обвинувачення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, захист має право на звернення до суду з клопотанням про зміну визначеного розміру застави.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
З врахуванням вище наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги сторони захисту підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначає йому альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 182, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 20.04.2026, якою стосовно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.06.2026, із визначенням розміру застави - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання ст. слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_10 .
Застосувати щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.06.2026 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_9 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:
Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321
Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172
Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720
Призначення платежу: згідно ухвали апеляційного суду від 18.05.2026, заставна сума за ОСОБА_9 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_19 .
У вразі внесення застави у вище зазначеному розмірі звільнити підозрюваного ОСОБА_9 з-під варти на відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього строком до 15.06.2026 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками, визначеними слідчим у зазначеному к/п;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській обл. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному ОСОБА_9 наслідки невиконання приписів ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4