14.05.26
33/812/210/26
“14» травня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
у складі: головуючої - судді Фаріонової О. М.
за участю секретаря Козленко Ю. В.
прокурора Артеменка Р. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Весела Балка Казанківського району Миколаївської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює провідним спеціалістом Казанківської селищної ради,
- визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Наказом №2817-к від 24 квітня 2023 року ОСОБА_1 з 01 травня 2023 року призначено на посаду провідного спеціаліста Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
07 березня 2023 року ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця.
У відповідності до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Таким чином, обіймаючи посаду провідного спеціаліста Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_1 є державним службовцем категорії «в», та у відповідності до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
В подальшому, наказом №2421-к від 01 травня 2024 року ОСОБА_1 з 03 травня 2024 року звільнено з посади провідного спеціаліста Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 3 цього ж Закону (підпункт «в» - державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування), які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Так, ОСОБА_1 , будучи провідним спеціалістом Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, щодо несвоєчасного подання без поважних на те причин, декларації типу «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та провадження у справі закрити. Апелянт оспорює факт винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Зазначила, що відповідно до наказу №2421-к від 01.05.2024 її звільнено з 03.05.2024 з посади провідного спеціаліста Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Однак, з 06.05.2024, тобто через три дні після звільнення, її призначено на посаду спеціаліста відділу правового забезпечення та кадрової роботи Казанківської селищної ради, що є посадою в органах місцевого самоврядування і передбачає обов'язок декларування. Зазначила, що вона змінила орган, але все ще залишилась декларантом, а перерва між посадами- до 30 календарних днів, є безперервною діяльністю.
Посилається на наказ НАЗК №253/23 від 08.11.2023, згідно якого декларація при звільненні не подається у випадках, якщо особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.
Вважає, що у даному випадку відповідно до роз'яснень НАЗК та Наказу №253/23 від 08.11.2023 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки вона фактично безперервно продовжила виконання функцій держави, перейшовши на іншу посаду у строк менше 30 днів.
Просить звернути увагу, що підставою для скасування постанови суду першої інстанції, також є порушення порядку складання адміністративного протоколу. Вважає, що протокол містить ознаки недійсності: вказана не повна дата складання протоколу та більшість граф у протоколі залишені незаповненими (порожніми), що, на думку апелянта, свідчить про його неналежне оформлення. Також додала, що вона отримала протокол через «Нову Пошту», участі під час складання протоколу вона не брала, що порушує її права, гарантовані ст. 268 КУпАП. Зазначила, що суд не надав належної оцінки виявленим порушенням. постанова винесена без урахування належних доказів та в умовах порушення її права на захист.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Її неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Прокурор Артеменко Р. В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив таке.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції при постановленні рішення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу», державний службовець це громадянин України, який обіймає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу», інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б», віднесено до посад категорії «В» державної служби. Відповідно до підпункту «В», п. 1, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону, є державні службовці.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 3 цього ж Закону (підпункт «в» - державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування), які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Декларація при звільнені - така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.
Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в, «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У наказі НАЗК №253/23 від 08.11.2023 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування» передбачено, що декларація при звільненні не подається у випадках, якщо особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при ухваленні рішення.
Матеріалами справи встановлено, що наказом №2817-к від 24 квітня 2023 року ОСОБА_1 з 01 травня 2023 року призначено на посаду провідного спеціаліста Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). 07 березня 2023 року ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця.
Наказом №2421-к від 01 травня 2024 року ОСОБА_1 з 03 травня 2024 року звільнено з посади провідного спеціаліста Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 1 та п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, а саме, державним службовцем категорії «в».
Суд першої інстанції вважав, що в порушення абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади провідного спеціаліста Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області 03 травня 2024 року, без поважних причин, несвоєчасно, а саме 03 червня 2024 року, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, типу «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
На обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції послався на скрін-шот сторінки веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 подала декларацію типу «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями 03.06.2024 о 08:37.
Також суд першої інстанції дослідив дані послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в період з 03.05.2024 - 04.06.2024, з яких вбачається, що остання входила до реєстру 14.05.2024, 27.05.2024, 31.05.2024, та в подальшому не вчиняла жодних дій для своєчасного подання декларації.
Як встановлено судом першої інстанції, роботу ОСОБА_1 щодо заповнення декларації типу «при звільненні» розпочала 03.06.2024 о 08:17, та о 08:37 заповнила всі розділи декларації та успішно її подала.
Згідно інформаційного листа №70-09/45671-25 від 27.05.2025 року Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції, технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню ОСОБА_1 декларації до Реєстру, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Разом з тим, ці висновки суду першої інстанції є помилковими, з огляду на таке.
Так, наказом №2421-к від 01.05.2024 ОСОБА_1 з 03.05.2024 звільнено з посади провідного спеціаліста Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Як вбачається з доданого до апеляційної скарги наказу №167-к від 06.05.2024 ОСОБА_1 прийнято на посаду спеціаліста відділу правового забезпечення та кадрової роботи Казанківської селищної ради з 06.05.2024.
Отже, відповідно наказу «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування» №253/23 від 08.11.2023, обов'язок подання декларації при звільненні у ОСОБА_1 не виник, оскільки вона фактично безперервно продовжила виконання функцій держави та/або органів місцевого самоврядування, перейшовши на іншу посаду у строк менше 30 днів.
Суд вважає, що у даному випадку, звільнення ОСОБА_1 03.05.2024 з посади провідного спеціаліста Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не вважається припиненням діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки вона через 3 дні після звільнення з вищевказаної посади, знову набула статусу суб'єкта декларування.
Таким чином, з прийняттям на посаду спеціаліста відділу правового забезпечення та кадрової роботи Казанківської селищної ради з 06.05.2024, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування.
Як слідує з доданого до апеляційної скарги скрін-шоту сторінки веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за пошуковим запитом ОСОБА_1 , вона як спеціаліст відділу правового забезпечення та кадрової роботи Казанківської селищної ради 12.03.2025, тобто у передбачені законом строки, подала щорічну декларацію.
Отже, обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення №159 від 16.03.2026, тобто обов'язок ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
За такого апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О. М. Фаріонова