Номер провадження 22-ц/821/1014/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/2741/20 Категорія: на ухвалу Демчик Р. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
19 травня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
суддіНовіков О. М., Василенко Л.І.
секретар Любченко Т.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.03.2026 (суддя в суді першої інстанції Демчик Р. В.) у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: ОСОБА_2 ,
у січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця щодо виконання рішення суду у справі № 711/2741/20, в якій просила:
визнати незаконною (неправомірною) бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Скрипки Т. В. в рамках ВП 69893230, що полягає у несвоєчасній перевірці майнового стану боржника у строки, встановлені ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» та стягнути витрати на правничу допомогу.
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.04.2021 у справі №711/2741/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , позовні вимоги задоволені часткового, зокрема, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 11.07.2017 у розмірі 50 000 доларів США - основного боргу, 7 931,50 доларів США - відсотки за користування кредитними коштами, 3 961,64 доларів США - сума трьох відсотків річних за порушення виконання зобов'язання за ст. 625 ЦК України, а всього стягнуто 61 893,14 доларів США.
Ухвалою суду від 08.11.2021 у даній справі задоволено заяву ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення та розстрочено виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.04.2021 на строк до 18.08.2022.
Боржник добровільно в межах розстрочки погасив заборгованість лише частково в сумі 30 897,36 доларів США.
Виконавчий лист було пред'явлено до виконання до державної виконавчої служби, яка винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 69893230 від 20.09.2022.
В подальшому, було винесено постанову від 22.11.2022 про закінчення ВП 69893230, яка ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.01.2023 у справі №711/2741/20 визнана незаконною та її було скасовано.
На підставі цієї ухвали суду постановою від 08.03.2023 було відновлено виконавче провадження, а постановою від 28.04.2023 року матеріали виконавчого провадження передано до Другого відділу ДВС у м. Черкаси.
Заборгованість в межах виконавчого провадження погашена лише частково в сумі 23 723,96 доларів США. Залишок присудженої та не стягнутої заборгованості становить 7 271,82 доларів США.
Ухвалами Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.10.2024 та від 03.06.2025 було задоволено аналогічні скарги ОСОБА_1 та визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Петренко С. В. в рамках ВП 69893230, що полягає у несвоєчасній перевірці майнового стану боржника у строки, встановлені ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження.
Дані ухвали залишені в силі судами вищих інстанцій.
На даний час виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Другому відділі ДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) в провадженні головного державного виконавця Скрипник Т. В., яка також не вчиняє виконавчі дії або вчиняє їх з порушенням строку, встановленого Законом.
Так, з моменту задоволення попередньої скарги стягувача на бездіяльність державного виконавця (03.06.2025) і до даного часу протягом 7 місяців не вчинено жодної дії щодо виявлення нерухомого майна, зареєстрованого за боржником на праві власності та на праві спільної сумісної власності. Державним виконавцем не вчинено жодного запиту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Запит в органи МВС було здійснено 09.07.2025, 14.08.2025 та 28.10.2025. Однак за цей період відсутні будь-які дії щодо виявлення інформації про сільськогосподарську техніку, катери, судна тощо, які повинні бути зроблені не в органи МВС, а зовсім в інші установи (Державну службу морського та річкового транспорту, Державного суднового реєстру, Держпродспоживслужбу тощо).
Державний виконавець за останній час направив запити до органу Державної податкової служби України про наявність рахунків боржника ( ОСОБА_2 ) 08.07.2025, 06.08.2025, 08.08.2025, та 28.10.2025. Тобто запити відбуваються в більш ніж двотижневий термін - місяць, два місяці, що є порушенням двотижневого строку виявлення рахунків боржника, передбачених ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження».
Запит щодо виявлення електронних гаманців боржника за 7 місяців було здійснено лише два рази 08.07.2025 та 28.10.2025, що є також порушенням двотижневого строку виявлення електронних гаманців боржника, передбаченого ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження».
При цьому, державний виконавець просив розкрити банківську таємницю та надати інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців боржника лише вибірково у 15 банків (Приватбанк, Універсалбанк, Ощадбанк, Скайбанк, ТАСкомбанк, Акцент-банк тощо). В той же час, за офіційною інформацією НБУ станом на 01.01.2025 працювало 61 діючий банк (без врахування філій, іноземних представництв, кредитних спілок та інших фінансових установ, що мають право вести електронні гаманці клієнтів).
В даному випадку постійно порушується не лише двотижневий строк для виявлення електронних гаманців боржника, але навіть і цей запит направлено лише в 15 банків із 61 існуючих.
Крім цього, вся інформація про вчинені державним виконавцем в межах ВП 69893230 запити щодо виявлення активів боржника обов'язково вносяться до АСВП. Відсутність відповідних запитів в АСВП (у тому числі і після 28.10.2025) достовірно свідчить про бездіяльність державного виконавця.
Наведене свідчить про порушення державним виконавцем строків вчинення дій щодо виявлення майна боржника, передбачених ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», що свідчить про його бездіяльність та стало підставою для звернення до суду з відповідною скаргою.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.03.2026 скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Скрипки Т. В. в рамках ВП 69893230, що полягає у несвоєчасній перевірці майнового стану боржника у строки, встановлені ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження».
Ухвала суду обґрунтована тим, що скаржником повністю доведено обставину, що державний виконавець дійсно порушила строки проведення перевірки майнового стану боржника, встановлені ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем цього спростовано в судовому засіданні не було, тому наявні підстави для задоволення скарги.
Додатковою ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.03.2026 стягнуто з Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
В апеляційній скарзі Другий відділ ДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.03.2026 та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні скарги відмовити.'
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення скарги, оскільки державним виконавцем вчинялися всі відповідні дії в рамках ВП 69893230 в межах та у строки, визначені Законом, що підтверджується відомостями АСВП, тому бездіяльності у діях державного виконавця не допущено.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, щорішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.04.2021 у справі № 711/2741/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , позовні вимоги задоволені часткового, зокрема, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 11.07.2017 у розмірі 50 000 доларів США - основного боргу, 7 931,50 доларів США - відсотки за користування кредитними коштами, 3 961,64 доларів США - сума трьох відсотків річних за порушення виконання зобов'язання за ст. 625 ЦК України, а всього стягнуто 61 893,14 доларів США.
Ухвалою суду від 08.11.2021 у даній справі задоволено заяву ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, а саме: розстрочено виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 квітня 2021 року у цивільній справі № 711/2741/21 на строк до 18 серпня 2022 року, з моменту набрання даною ухвалою законної сили.
Виконавчий лист було пред'явлено до виконання до державної виконавчої служби, яка винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 69893230 від 20.09.2022.
22.11.2022 виконавчою службою було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.01.2023 визнано незаконною та скасовано.
Постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. від 08.03.2023 відновлено виконавче провадження № 69893230 з виконання виконавчого листа № 711/2741/20, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 05.07.2022. Згідно заяви стягувача залишок заборгованості становить 30 995,78 доларів США.
Постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С. В. від 28.04.2023 матеріали виконавчого провадження передано до Другого відділу ДВС у м. Черкаси.
На думку скаржника, державним виконавцем в ході проведення виконавчих дій з виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.04.2021 порушуються строки вчинення дій щодо виявлення майна боржника, передбачені ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки відповідні запити відсутні в АСВП, що свідчить про бездіяльність державного виконавця, тому для захисту своїх порушених прав ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною скаргою.
Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Стаття 4471 ЦПК України передбачає право на звернення із скаргою.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 (№ 18-рп/2012) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, у тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 2 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності, тощо.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Частиною 4 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Згідно ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше, ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника; не рідше, ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/25970/14 судам необхідно враховувати, що сам факт здійснення окремих дії щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов'язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.
Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Таким чином, будь-які складені державним виконавцем в межах виконавчого провадження документи підлягають реєстрації в Автоматизованій системі виконавчого провадження.
Судом першої інстанції під час розгляду скарги обґрунтовано враховано, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.06.2025 визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) Петренко С. В. в рамках ВП 69893230, що полягає у несвоєчасній перевірці майнового стану боржника у строки, встановлені ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження».
З наданих сторонами доказів, що були долучені до матеріалів справи вбачається, що за період з моменту задоволення скарги (03.06.2025) і до моменту звернення ОСОБА_1 з новою скаргою (02.01.2026), протягом семи місяців не вчинено жодної дії щодо виявлення нерухомого майна, зареєстрованого за боржником ОСОБА_2 на праві власності та на праві спільної сумісної власності. Такий запит до Державного реєстру речових прав здійснено лише 14.01.2026 (а.с.31 зворотна сторона-32) після звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою, тобто в більш ніж тримісячний термін, визначений ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження».
Крім того, державний виконавець за період з 03.06.2025 по 02.01.2026 направив запити до органу Державної податкової служби України про наявність рахунків боржника ( ОСОБА_2 ) 08.07.2025, 06.08.2025, 08.08.2025, 28.10.2025, тобто в більш ніж двотижневий термін, визначений ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження». Ще один запит здійснено 14.01.2026, після звернення ОСОБА_1 зі скаргою до суду.
Запити на встановлення залишку коштів на рахунках та наявність електронних гаманців боржника ( ОСОБА_2 ) направлялися виконавцем 08.07.2025, 28.10.2025 також в більш ніж двотижневий термін, визначений ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження». Ще один запит здійснено 14.01.2026, після звернення ОСОБА_1 зі скаргою до суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з наданих сторонами доказів вбачається, що запити про встановлення інформації про майновий стан боржника здійснюються в більш ніж двотижневий термін, а за період з моменту задоволення попередньої скарги стягувача на бездіяльність державного виконавця (03.06.2025) і до часу звернення скаржника з новою скаргою (02.01.2026) протягом 7 місяців не вчинено жодної дії щодо виявлення нерухомого майна, зареєстрованого за боржником на праві приватної власності та на праві спільної сумісної власності, такий запит здійснено лише 14.01.2026.
Представником державної виконавчої служби не надано суду жодних доказів, які б спростовували вищевстановлені судом першої інстанції обставини щодо допущення державним виконавцем бездіяльності щодо вжиття заходів встановлення інформації про майновий стан боржника в передбачений ЗУ «Про виконавче провадження» строк.
Доводи апеляційної скарги про те, що виконавцем у відповідності до положень ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» кожні два тижні перевірялася інформація про рахунки та майновий стан боржника спростовується встановленими обставинами справи та не підтверджена відомостями, наявними в АСВП. Жодних інших доводів, які б спростовували висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги, а саме доказів вчинення державним виконавцем усіх визначених ЗУ «Про виконавче провадження» дій щодо розшуку майна боржника, дотримання строку та порядку перевірки майнового стану боржника у виконавчому провадженні № 69893230 апелянтом не надано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.03.2026 у даній справі - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 19.05.2026.
Суддя-доповідач
Судді