Провадження № 11-сс/821/226/26 Справа № 712/17771/25 Категорія: ст. 303 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
19 травня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі:
представника скаржника адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.02.2026, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 від 24.10.2025, 30.10.2025, 30.10.2025, 03.11.2025,
ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.02.2026 відмовлено у задоволенні зазначеної вище скарги з посиланням на те, що скаржником не подано жодних доказів подання до органу досудового розслідування заяви про кримінальне правопорушення, натомість із матеріалів, поданих органом досудового розслідування, вбачається, що відповідні звернення до поліції не надходили.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді засобами поштового зв'язку 03.04.2026 подав до Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу, вказуючи про істотне порушення вимог КПК України, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просив скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.02.2026 та матеріали справи направити на новий розгляд в суд першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано на те, що слідчим суддею проведено неповний розгляд справи та не надано можливості йому та його захиснику представити медичні довідки після обстеження ОСОБА_7 .
У скарзі ОСОБА_7 наголошує на існуванні неоднозначної судової практики з розгляду скарг щодо невнесення відомостей до ЄРДР - щонайменше двох протилежних підходів, один з яких передбачає оцінку відповідної заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу злочину. Натомість другий підхід не передбачає автоматичного внесення відомостей, викладених у будь-яких заявах чи повідомленнях і вносяться лише ті, які, на думку суб'єкта, який їх вносить, дійсно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. ВССУ наводячи приклад, що в окремих випадках слідчі судді перевіряють не лише факт реагування чи не реагування на заяву про кримінальне правопорушення, а й здійснюють аналіз причин, внаслідок яких належне реагування не було забезпечено, категорично не заперечував можливості такої судової практики.
Крім того, скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження, вказуючи про те, що він не був присутнім у судовому засіданні 09.02.2026 при розгляді скарги, був етапований до Хмельницького СІЗО, з якого вибув 03.03.2026 та копію оскаржуваного рішення отримав у Чернігівському СІЗО 30.03.2026.
Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_7 за його участі призначено на 19.05.2026 у режимі відеоконференції із ДУ «Чернігівский СІЗО».
27.04.2026 ОСОБА_7 направив апеляційному суду клопотання, яким просив розглядати його апеляційну скаргу без його участі та не забезпечувати проведення відеоконференції (т.2 а.с.13-14).
13.05.2026 на електронну пошту апеляційного суду прокурор ОСОБА_8 направила клопотання, яким просила проводити розгляд апеляційної скарги ОСОБА_7 без участі прокурора.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 405 КПК України про те, що неявка належним чином повідомлених учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора та скаржника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків, виходячи з такого.
Стосовно клопотання ОСОБА_7 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, то суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
За змістом ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді.
У даному провадженні скаржник особисто не був присутній в судовому засіданні під час розгляду його скарги 09.02.2026, але був присутнім його представник - адвокат ОСОБА_6 , повний текст ухвали отримав 30.03.2026, апеляційну скаргу подав 03.04.2026.
Зважаючи на те, що скаржник, попри наявність його представника в судовому засіданні, утримується в умовах слідчого ізолятора та ознайомився з мотивами прийнятого судом рішення лише після отримання повного тексту ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає необхідним поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.02.2026.
Далі, з матеріалів справи вбачається та встановлено слідчим суддею, що 12.12.2025 ОСОБА_7 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявами від 24.10.2025, 30.10.2025, 03.11.2025 про вчинення ним та його спільником злочини в м. Черкаси. Однак жодної відповіді та витягу з ЄРДР він не отримав, відтак вбачає бездіяльність посадових осіб Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, адже прокурор зобов'язаний в силу ст. 214 КПК України зобов'язаний внести відомості до ЄРДР про вчинення злочину, розпочати слідство та надати витяг з ЄРДР.
Скаржник в судовому засіданні 12.01.2026 скаргу підтримав, зобов'язався надати суду докази звернення до Черкаського районного управління поліції ГУНІ в Черкаській області із заявами від 24.10.2025, 30.10.2025, 03.11.2025 про кримінальне правопорушення.
На виконання ухвали слідчого судді від 05.01.2026 Черкаське РУП ГУНП в Черкаській області листом №15035-2026 від 29.01.2026 повідомило слідчого судді про те, що моніторингом інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», відповідно до інформації, наданої в ухвалі Соснівського районного суду м. Черкаси встановлено, що 24.10.2025, 30.10.2025, 03.11.2025 заяви чи повідомлення від гр. ОСОБА_7 до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області не надходили (т. 1 а.с.147).
Предметом оскарження та обґрунтування у цій скарзі ОСОБА_7 зазначив відсутність відомостей у ЄРДР за його заявами від 24.10.2025, 30.10.2025, 03.11.2025.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.02.2026 відмовлено у задоволенні зазначеної вище скарги з посиланням на те, що скаржником не подано жодних доказів подання до органу досудового розслідування заяви про кримінальне правопорушення, натомість із матеріалів, поданих органом досудового розслідування, вбачається, що відповідні звернення до поліції не надходили.
Такими є встановлені обставини справи, а зазначене питання бездіяльності органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення має наступне правове регулювання.
Частина 1 ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч. 5 ст. 214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Тобто слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені у повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Положення ст. 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Розглядаючи скаргу на бездіяльність посадових осіб щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Скаржник у своїй скарзі до слідчого судді вказує, що посадовими особами Черкаського РУП ГУНП не було внесено відомості про злочин за його заявами від 24.10.2025, 30.10.2025, 03.11.2025. Однак скаржник не представив ні слідчому судді ні суду апеляційної інстанції доказів подачі ним заяв за згадані вище дати. Натомість Черкаський РУП ГУНП в Черкаській області повідомив, що моніторингом інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», що 24.10.2025, 30.10.2025, 03.11.2025 заяви чи повідомлення від гр. ОСОБА_7 до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області не надходили (т. 1 а.с.147).
Отже, зважаючи на те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, а скаржник не довів, що він такі заяви про вчинення злочину дійсно подавав, відтак слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 , із зазначених в оскаржуваній ухвалі мотивів, адже бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей до ЄРДР не може виникнути, якщо до такого органу не надходило заяви чи повідомлення про злочин.
Копія заяви ОСОБА_7 , адресована керівнику СВ Черкаського РУП ГУНП, яка надана скаржником та є у матеріалах даного провадження (т.1 а.с.15-16), не містить на собі підтвердження саме подачі чи направляння її до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, а саме її існування не підтверджує безпосередньо факту подачі чи направлення такої заяви, адже на ній відсутній штамп про реєстрацію органом досудового розслідування, супровідний лист із ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», оскільки скаржник наразі там утримується, конверт, тощо.
Апеляційна скарга в даній справі не містить посилань на обставини, які б вказували на помилку у вирішенні слідчим суддею скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявами ОСОБА_7 , і зводиться до незгоди скаржника з прийнятим слідчим суддею рішенням.
Посилання скаржника на практику Верховного Суду щодо неоднакового підходу до вирішення справ щодо оскарження бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей про злочин до ЄРДР, з урахування встановлених слідчим суддею обставин даної справи (відсутність доказів подання заяв чи повідомлень про кримінальне правопорушення) не релевантні обставинам справи, яка переглядається.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_7 не підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.02.2026 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.02.2026, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 від 24.10.2025, 30.10.2025, 30.10.2025, 03.11.2025, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді