Справа № 459/2315/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/349/26 Доповідач: ОСОБА_2
18 травня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Львові справу за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 та представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 30 січня 2025 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червонограда, Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 125 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_9 ,
оскарженим вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та засуджено до одного року пробаційного нагляду.
На підставі ч.2 ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Виконання покарання покладено на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду постановлено обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Вирішено цивільний позов, питання витрат на правничу допомогу та речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 , 06 червня 2022 року близько 18 год., знаходячись у приміщенні магазину «Діамант», розташованому на вул. Шевченка, 13А у м. Шептицькому (Червоноград) Львівської області, на ґрунті існуючих неприязних відносин, вчинив конфлікт із ОСОБА_8 , під час якого усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких для здоров'я останнього, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_8 , від чого останній впав на підлогу.
Своїми протиправними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження, а саме, закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, багатолінійні переломи кісток носа та носової перегородки зі зміщенням, травматичний підвих 1, 2, 3 верхніх зубів справа і перелом емалі 2-го зуба та струс головного мозку, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, з короткочасним розладом здоров'я. Синці та садна відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись із зазначеним вироком, обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 подали аналогічні за змістом апеляційні скарги.
В обґрунтування апеляційних скарг зазначили про відсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, стверджуючи, що останній не мав умислу на вчинення такого.
Звертають увагу, що в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував факту конфлікту, проте пояснив, що, штовхнув потерпілого, перебуваючи в стані кумулятивного афекту, викликаного тривалим невиконанням ОСОБА_8 зобов'язань щодо повернення грошей, однак вказаним обставинам суд першої інстанції не дав належної оцінки, у зв'язку з чим, просять апеляційний суд їх повторно дослідити.
Окрім цього, не погоджуються із цивільним позовом та вважають завищеними суми стягнення.
Просять скасувати вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 30 січня 2025 року та закрити кримінальне провадження.
В доповненні до своєї апеляційної скарги захисник - адвокат ОСОБА_7 , окрім іншого, покликається на те, що судом першої інстанції належно не враховано, що обвинувачений ОСОБА_6 проходив лікування у психіатра-епілептолога та мав тяжку травму голови, що підтверджується медичними документами, наявними в матеріалах справи.
Крім цього зазначає про наявність істотних порушень кримінального процесуального закону, зокрема ст. 290 та ч.5 ст. 301 КПК України, що регламентують порядок відкриття матеріалів кримінального провадження.
Наголошує, що обвинуваченому ОСОБА_6 копії матеріалів кримінального провадження не вручалися, і не відкривались такі потерпілому, а відтак, докази не можуть бути допустимими у суді.
Акцентує, що суду був наданий сфальсифікований протокол про вручення матеріалів провадження, який під час витребування був уже заповнений, хоча до цього сторона захисту надавала його копію з незаповненими графами, що стало підставою для подання відповідних клопотань до суду, а також звернень до Генеральної та обласної прокуратур.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 покликається на те, що висновок суду першої інстанції про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 лише 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу не відповідає фактичному обсягу виконаної адвокатом роботи, тривалості судового розгляду (понад два роки і три місяці), а також значенню справи для потерпілого, враховуючи його службове становище на момент вчинення кримінального правопорушення (директор ПрАТ «Шахта «Надія»), що вплинуло на репутацію останнього.
Наголошує, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому процесі була спрямована на затягування розгляду справи з метою закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності, тоді як дії потерпілого та його, як представника були послідовними і спрямованими на повне, об'єктивне та неупереджене з'ясування обставин справи у розумні строки.
Акцентує, що у матеріалах провадження наявний договір про надання правничої допомоги №51 від 26 вересня 2022 року, яким погоджено погодинну оплату в розмірі 1 000 грн./год, розрахунки виконаних робіт, акти приймання-передачі послуг, квитанції про оплату, а також документи, що підтверджують витрати на доїзд адвоката з м. Львова до м. Червоноград (2 год. на одне судове засідання), зокрема: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, фіскальні чеки на паливо тощо.
Звертає увагу, що в зазначену суму не включено витрати, понесені у зв'язку із судовими засіданнями 09 та 30 січня 2025 року, банківську комісію в розмірі 960 грн., а також витрати на підготовку заперечення на заяву обвинуваченого щодо стягнення ним витрат на правову допомогу.
Просить скасувати вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 30 січня 2025 року в частині про стягнення 25 000 грн. витрат на правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 фактично понесену суму витрат на правничу допомогу в розмірі 96 000 грн.В решті вирок залишити без змін.
До початку апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 подали клопотання, в якому просять скасувати вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 30 січня 2025 року, звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Наслідки закриття кримінального провадження з цих підстав ОСОБА_6 відомі та були роз'яснені у судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та виступ його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подане клопотання, просили не розглядати їхні апеляційні вимоги, заперечивши проти апеляційної скарги представника потерпілого, думку представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 та виступ прокурора ОСОБА_10 , які не заперечили щодо задоволення клопотання та підтримавши вимоги апеляційної скарги представника потерпілого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання сторони захисту та апеляційна скарга представника потерпілого підлягаютьдо задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).
Так, ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у законі строки, які диференційовані залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Наведене узгоджується з роз'ясненнями, що містяться у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України, «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року.
За змістом ст. 49 КК України закінчення строків давності є безумовною та імперативною підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності здійснюється в порядку, передбаченому ст. 284 КПК України.
П.2 ч.1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - зокрема, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Виходячи із встановленої ст. 12 КК України класифікації, з огляду на санкцію, інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.2 ст. 125 КК України кримінальне правопорушення - є проступком, вчиненим, як вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2022 року.
Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів вважає обґрунтованим і підставним клопотання обвинуваченого та його захисника і приходить до висновку про те, що наявні усі необхідні підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, згідно ст. 49 КК України, оскільки станом на 23 червня 2025 року, з дня вчинення обвинуваченим проступку минуло більше трьох років, протягом яких, останній не вчиняв нових кримінальних правопорушень, не ухилявся від досудового розслідування та суду, відтак, вирок підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - закриттю.
Що стосується заявленого у даному кримінальному провадженні цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та витрат на правничу допомогу, то колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_6 в частині стягнення витрат на правову допомогу не дотримано в повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Представник потерпілого просив стягнути витрати на правову допомогу в заявленому в позові розмірі 96 000 грн, а також 5 000 грн витрат, понесених під час апеляційного провадження, що підтверджується відповідними розрахунками та актами приймання-виконання робіт від 23.06.2025 року (Т.3 а.с.240-246, Т.4 а.с 142, 143).
Відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17), КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За приписами ч. 3 ст. 124 КПК, якщо, зокрема, суд апеляційної інстанції, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат, та згідно з п. 3 ч. 1 ст. 419 цього Кодексу зазначає про це в резолютивній частині ухвали.
За наведених обставин, колегія суддів уважає, що доводи апеляційної скарги представника потерпілого заслуговують на увагу.
Щодо апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , то такі не підлягають розгляду, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження є підставним та підлягає задоволенню.
Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 30 січня 2025 року слід скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням слід залишити без розгляду.
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 слід задоволити. Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_8 101 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Питання речових доказів слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 - задоволити.
Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 30 січня 2025 року - скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 задоволити.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_8 101 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Речові докази, а саме:
- цифрові носії: із записами телефонних дзвінків, які надійшли на спецлінію «102» 06.06.2022; відеозапис з бодікамери працівників поліції від 06.06.2022 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- медичну картку стаціонарного хворого № 4960 ОСОБА_8 , яка зберігається при матеріалах справи - повернути КП «Центральна лікарня Червоноградської міської ради»;
- медичну стаціонарного хворого № 29520 ОСОБА_8 , яка зберігається при матеріалах справи - повернути КНП «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова»;
- медичну картку амбулаторного хворого ОСОБА_8 , яка зберігається при матеріалах справи - повернути власнику ОСОБА_8 ;
- паперовий конверт білого кольору, в якому знаходиться диск із записом « ОСОБА_11 КТ голови +ШВ+ГВК 06.06.2022»; паперовий конверт білого кольору, в якому знаходиться диск із записом « ОСОБА_12 23.06.2022 голови +ШВ+ГВК 06.06.2022»; паперовий конверт білого кольору, в якому знаходиться диск із написом «Euro Clinic» м. Львів - Пиляй Ігор - МРТ шийного відділу хребта 08.06.2022; паперовий конверт білого кольору із написом «Euro Clinic», в якому знаходиться знімок магнітно-резонансної томографії; поліетиленовий пакет зелено-білого кольору із написом «Гемо Медика Червоноград», в якому знаходиться знімок КТ - повернути потерпілому ОСОБА_8 .
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4