Номер провадження 22-ц/821/1161/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №708/1049/15-ц Категорія: на ухвалу Івахненко О. Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
19 травня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
суддіВасиленко Л. І., Новіков О.М.
секретар Любченко Т.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сенс-Банк» - адвоката Луньової Анни Геннадіївни на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 11.11.2021 про заміну сторони у виконавчому провадженні (суддя в суді першої інстанції Івахненко О. Г.) у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у листопаді 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з заявою про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, в якій просило суд замінити вибулого стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі № 708/1049/15-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування вимог заяви вказано, що заочним рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 16.09.2015 у цивільній справі № 708/1049/15-ц позовну заяву ПАТ Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 задоволено повністю та стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору.
28.01.2019 між АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «Веста» укладено договір факторингу про відступлення прав вимоги № 2019-1УСБ/ВЕСТА, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором, перейшло до ТОВ «ФК «Веста».
29.01.2019 між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 29-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за вказаним договором кредиту.
Ухвалою Чигиринського районного суду від 11.11.2021 заяву ТОВ «Вердикт Капітал» задоволено.
Замінено стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі № 708/1049/15-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала суду обґрунтована тим, що ТОВ «ФК «Веста» уклавши з ТОВ «Укрсоцбанк» договір факторингу набуло прав вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором, що був укладений між нею та ТОВ «Укрсоцбанк».
В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» уклавши з ТОВ «ФК «Веста» договір відступлення прав вимоги набуло прав щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за вказаним договором кредиту, тому в даному випадку заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги правонаступництва.
В апеляційній скарзі представник АТ «Сенс Банк» - адвокат Луньова А. Г. просить скасувати ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 11.11.2021 та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження та стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь АТ «Сенс Банк» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі зазначено, що АТ «Сенс Банк» не був учасником справи під час розгляду заяви ТОВ «Вердикт Капітал» однак оскаржуваною ухвалою суду порушуються його права, тому у відповідності до вимог ст. 352 ЦПК України Банк має право на оскарження ухвали суду від 11.11.2021.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що АТ «Сенс Банк» є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк» внаслідок реорганізації шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» з подальшим перейменуванням на АТ «Сенс Банк». ТОВ «Вердикт Капітал» не є універсальним правонаступником банку, а лише цесіонарієм за окремим договором цесії, що не призводить до повного вибуття первісного кредитора чи його правонаступника без перевірки дійсності переходу прав.
Вказано, що згідно договору факторингу № 2019-1УСБ/ВЕСТА від 28.01.2019. що було укладено між АТ «Уксоцбак» та ТОВ «ФК «Веста» дійсно було відступлено права вимоги за Кредитним портфелем, до складу якого входить кредитний договір, укладений з ОСОБА_1 .
За вказаним договором факторингу було відступлено права за кредитним договором № 26257895045860, що підтверджується витягом з додатку до договору факторингу. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що предметом судового розгляду у справі № 708/1049/15-ц було стягнення заборгованості за іншим кредитним договором, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , реквізити якого вказано в мотивувальній та резолютивній частині рішення та копія якого знаходиться в матеріалах справи, а саме кредитним договором № 895/06-034-354 від 04.07.2008.
За договором кредиту № 895/06-034-354 від 14.07.2008 не відбулося відступлення права вимоги, тому суд першої інстанції безпідставно застосував положення ч.ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України, а справжній стягувач АТ «Сенс Банк» не був залучений до участі у розгляді справи, тому відповідно не міг подати до суду свої заперечення та докази.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що заочним рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 16.09.2015 (а.с. 33-35) позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 895/06-034-354 від 04.07.2008 в розмірі 39 644,79 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.07.2014 еквівалентно 469 438,22 грн. та 3 654 грн. судового збору.
01.03.2016 ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з заявою (а.с. 39) про видачу копії рішення та виконавчих листів.
Згідно листа суду № 708/1049/15-ц/1194/2016 (а.с. 42) на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» було направлено копію рішення від 16.09.2015 та два виконавчих листа у справі № 708/1049/15-ц.
28.01.2019 між АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено договір факторингу № 2019-1УСБ/ВЕСТА (а.с. 95-105), відповідно до якого АТ «Укрсоцбанк» відступило», а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги щодо заборгованості за договорами кредиту, вказаних в додатку 1-1 до договору факторингу (а.с. 91-94), в тому числі за договором кредиту № 26257895045860, в якому боржником є ОСОБА_1
29.01.2019 між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 29-01/19/1 (а.с. 81-90), відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» відступило», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги щодо заборгованості за договорами кредиту, вказаних в додатку 1-1 до договору факторингу № 2019-1УСБ/ВЕСТА (а.с. 91-94), в тому числі за договором кредиту № 26257895045860, в якому боржником є ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду з заявою про заміну вибулого стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі № 708/1049/15-ц, ТОВ «Вердит Капітал» вказало, що внаслідок укладення вищевказаних договорів факторингу та відступлення права вимоги, товариство набуло право вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 , стягнення заборгованості за яким проводиться на підставі заочного рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16.09.2015 у справі № 708/1049/15-ц.
Відповідності ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінює правонаступником.
За таких обставин, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виконавче провадження є однією із стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом.
Частиною 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження».
Оскаржуючи ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 11.11.2021 АТ «Сенс Банк» вказав, що товариство не було залучене до участі у розгляді справи, а саме заяви ТОВ «Вердикт Капітал», однак оскаржуваною ухвалою порушуються права банку, оскільки банк був неправомірно позбавлений статусу стягувача у виконавчому провадженні на примусове виконання рішення суду у справі № 708/1049/15-ц, що ухвалене на його користь (як правонаступника АТ «Укрсоцбанк».
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2020 у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Частина 1 ст. 352 ЦПК України визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Схожого за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов'язки такої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Відкривши апеляційне провадження і призначивши справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, суд апеляційної інстанції забезпечив право скаржнику на перевірку його аргументів, передусім чи вирішено оскаржуваним рішенням питання про права, свободи та інтереси АТ «Сенс Банк».
У справі яка переглядається апеляційним судом, спірним є право вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 та заборгованість за яким стягнута судовим рішенням у цивільній справі № 708/1049/15-ц.
Згідно доданими до апеляційної скарги доказами вбачається, що загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
Згідно рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 (а.с. 181) було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме з 15.10.2019.
Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» та АТ «Сенс Банк». Відповідні зміни було внесено до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджено витягом з державного реєстру банків (а.с. 180).
Отже, з вищевказаних обставин вбачається, що АТ «Сенс Банк» є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк» внаслідок реорганізації шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» з подальшим перейменуванням на АТ «Сенс Банк».
Відповідно до змісту договору факторингу № 2019-1УСБ/ВЕСТА від 28.01.2019 (а.с. 95-105), що був укладений між АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «Веста» було відступлено права вимоги за кредитним портфелем, до якого входить кредитний договір, укладений з ОСОБА_1 .
Згідно додатку 1-1 до Договору факторингу № 2019-1УСБ/ВЕСТА від 28.01.2019 ТОВ «ФК Веста» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26257895045860 (порядковий номер 2396) (а.с. 92).
В свою чергу за договором відступлення права вимоги № 29-01/19/1 від 29.01.2019, укладеного між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал», останній також набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26257895045860 (порядковий номер 2396) (а.с. 92).
Розглядаючи заяву ТОВ «Кредит Капітал», суд першої інстанції не врахував, що предметом судового розгляду у справі № 708/1049/15-ц було стягнення заборгованості за кредитним договором № 895/06-034-354 від 04.07.2008, укладеним між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , реквізити якого містяться в мотивувальній та резолютивній частині заочного рішення суду від 16.09.2015 (а.с. 33-35), а сам договір міститься в матеріалах справи (а.с. 4-7).
При зверненні до суду з заявою про заміну вибулого стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі № 708/1049/15-ц заявником не було надано до суду доказів відступлення АТ «Укрсоцбанк» права вимоги за кредитним договором № 895/06-034-354 від 04.07.2008, матеріали таких доказів не містять.
Суд першої інстанції не дослідивши вказаної обставини, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви без доведення ТОВ «Вердикт Капітал» належними доказами його права на право вимоги до ОСОБА_1 саме за кредитним договором № 895/06-034-354 від 04.07.2008.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги АТ «Сенс Банк» про те, що заявником ТОВ «Вердикт Капітал» не доведено право вимоги за договором відступлення права вимоги (цесії), тому він не набув статус нового кредитора щодо виконання рішення від 16.09.2015 у справі № 708/1049/15-ц.
Крім того, апеляційний суд погоджується також з доводами апеляційної скарги про те, що ТОВ «Кредит Капітал» не є універсальним правонаступником банку, а лише цесіонарієм за окремим договором цесії, що не призводить до повного вибуття первісного кредитора чи його правонаступника без перевірки дійсності переходу прав.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що АТ «Сенс Банк» неправомірно був позбавлений статусу стягувача у виконавчому провадженні на примусове виконання заочного рішення суду у справі № 708/1049/15-ц і ухвалою суду від 11.11.2021 року дійсно були порушені його права, тому у відповідності до вимог ст. 352 ЦПК України він є особою, яка наділена правом на оскарження відповідної ухвали, яка підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал».
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну вибулого стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі № 708/1049/15-ц є обґрунтованими, адже такі доводи знайшли своє підтвердження під час перевірки матеріалів справи.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції. обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 11.11.2021 в даній справі слід скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, та прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Крім того, в апеляційній скарзі заявлено вимогу про стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь АТ «Сенс Банк» витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно меморіального ордера № 828204 від 15.04.2026 (а.с. 208) за подання апеляційної скарги АТ «Сенс Банк» сплачено судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп.
Оскільки апеляційна скарга підлягає до задоволення, тому у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь АТ «Сенс Банк» підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 2 662 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Луньової Анни Геннадіївни - задовольнити.
Ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 11.11.2021 - скасувати.
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником щодо виконання рішення у справі № 708/1049/15-ц - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 662 грн. 40 коп.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 19.05.2026 .
Суддя-доповідач
Судді