Номер провадження 22-ц/821/1093/26 Справа № 707/304/26
19 травня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
суддіВасиленко Л. І., Новіков О. М.
секретарЛюбченко Т.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Давигори Світлани Анатоліївни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03.03.2026 (суддя в суді першої інстанції Суходольський О. М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) Територіальний сервісний центр МВС № 7141 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
у січні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на автомобіль марки Renault Megane Scenic, легковий, 2005 року випуску, дата реєстрації 06.06.2023, який зареєстровано за громадянином ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Останнім місцем проживання померлого є АДРЕСА_1 .
02.06.2025 відкрилася спадщина після ОСОБА_3 у вигляді автомобіля Renault Megane Scenic, 2005 року випуску.
В установлений шестимісячний законом строк після смерті батька позивачем було подано заяву про прийняття спадщини до Черкаської районної державної нотаріальної контори та заведено спадкову справу за № 74694531.
23.01.2026 державний нотаріус Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н. В. надала роз'яснення в письмовому вигляді щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину за № 61/02-14, оскільки нотаріусу не надано оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та (чи) технічний паспорт.
ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом на автомобіль, однак через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на дане спадкове майно не може оформити спадкові права, а саме отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.
В зв'язку з вищевикладеними обставинами ОСОБА_2 змушена звернутися до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 03.03.2026 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на автомобіль марки Renault Megane Scenic, легковий, 2005 року випуску, дата реєстрації 06.06.2023, який зареєстровано за громадянином ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду обґрунтовано тим, що після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно - легковий автомобіль. ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом і судом не встановлено даних про наявність спору щодо спадкового майна. Оскільки через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на автомобіль, позивач не може оформити спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, тому порушене право ОСОБА_2 підлягає судовому захисту.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Давигора С. А. просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03.03.2026 та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову та стягнути з неї на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не була учасником справи, однак оскаржуваним рішенням суду вирішено питання про її майнове право на автомобіль померлого, який останній набув у власність проживаючи разом з скаржницею, як подружжя, що не перебуває у шлюбі між собою.
Зазначено, що ОСОБА_3 з 2011 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу із ОСОБА_1 в с. Байбузи Черкаського р-ну Черкаської обл.
ОСОБА_1 здійснювала догляд останнього під час перебування його в закладах охорони здоров'я під час його хвороби та понесла витрати на поховання. ГУ ПФУ в Черкаській області здійснило ОСОБА_1 виплату у розмірі двомісячної пенсії померлого. Договір купівлі-продажу автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу як і сам автомобіль знаходяться у скаржниці ОСОБА_1 , яка мала намір оформити його в нотаріальному порядку, як спадкоємець 4 черги за законом і відповідно частину виділити, як дружина в судовому порядку. Про існування спадкової справи заведеної за заявою позивача її не повідомлено. Також зазначено, що автомобіль було придбано 05.06.2023 в період спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах їхньої сім'ї, а не сім'ї позивача та оформлено на ОСОБА_3 , тому рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 порушує права скаржника щодо оформлення спадкових прав на спірний автомобіль, а тому таке рішення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.
У своєму відзиві на вказану апеляційну скаргу сторона позивача ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а провадження у даній справі - закрити, оскільки суд першої інстанції прийняв законне обгрунтоване рішення, яким не вирішував питання щодо прав та обов'язків та законних інтересів апелянта.
Відзив на апеляційну скаргу надійшов від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) Територіальний сервісний центр МВС № 7141, в якому він висловлює свою думку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України праві свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Статтею 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2020 у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Тобто, у разі з'ясування, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи не вирішувалося, апеляційний суд закриває апеляційне провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, а не розглядає справу по суті.
Частина 1 ст. 352 ЦПК України визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки саме цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Схожого за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов'язки такої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Відкривши апеляційне провадження і призначивши справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, суд апеляційної інстанції забезпечив право заявниці на перевірку її аргументів, передусім чи вирішено оскаржуваним рішенням питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_1 .
У справі яка переглядається апеляційним судом, спірною є спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , у вигляді рухомого майна - автомобіля марки Renault Megane Scenic, легковий, 2005 року випуску, дата реєстрації 06.06.2023, який зареєстровано за громадянином ОСОБА_3 .
Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_2 (позивач у справі), яка звернулась вустановлений шестимісячний законом строк після смерті батька з заявою про прийняття спадщини до Черкаської районної державної нотаріальної контори та заведено спадкову справу за № 74694531, однак отримала відмову в зв'язку з відсутністю у неї оригіналу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та (чи) технічного паспорта на автомобіль, через що змушена звернутися до суду з відповідним позовом до суду про визнання права власності на автомобіль в порядку спадкування.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення суду, яким позов ОСОБА_2 задоволено, ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі посилалася на те, що спірний автомобіль був придбаний нею та померлим ОСОБА_3 в період спільного проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу і рішення суду порушує її майнові права щодо автомобіля, який знаходиться у її фактичному користуванні і який вона має намір оформити в нотаріальному порядку як спадкоємець 4 черги, виділивши перед цим свою частку в майні, як співвласника майна, що набуте в період проживання з померлим однією сім'єю.
Для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги, яка не брала участі у справі, підлягає встановленню, чи вирішувалося оскаржуваним судовим рішенням питання про права та обов'язки цієї особи, з урахуванням комплексної оцінки всіх доказів, наявних у справі та доданих до апеляційної скарги.
До апеляційної скарги додано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06.06.2023 автомобіля марки Renault Megane Scenic, легковий, 2005 року випуску за ОСОБА_3 та договір купівлі-продажу транспортного засобу від 05.06.2023, укладеного між ТОВ «Логістик-Транс Сервіс» та ОСОБА_3 .
Апеляційний суд враховує, що єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 являється його дочка ОСОБА_2 .
Автомобіль придбаний її батьком, який на момент придбання автомобіля не перебував в зареєстрованому шлюбі, тому таке рухоме майно належало йому на праві особистої приватної власності. Наявність у скаржника договору купівлі-продажу автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу взагалі не спростовує вказаної обставини.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на обставину спільного її проживання з померлим ОСОБА_3 жодним чином не підтверджує факту проживання однією сім'єю без шлюбу, оскільки дана обставина підтверджується лише судовим рішенням про задоволення відповідної заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. До матеріалів справи такого рішення не додано, як і не підтверджено обставини, що ОСОБА_1 взагалі зверталася до суду з такою заявою.
Крім того, в апеляційній скарзі вказано, що ОСОБА_1 має намір спадкувати спірний автомобіль як спадкоємець 4 черги, однак доказів того, що вона такою являється на даний час суду не надано. Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що спадкування, в даному випадку спірного автомобіля спадкоємцем 4 черги можливе лише за відсутності спадкоємців 1-3 черг, отже за наявності доньки померлого, яка прийняла спадщину, питання про можливість спадкування після смерті ОСОБА_3 апелянтом не підлягає до розгляду взагалі.
Тому, з урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд констатує, що скаржник ОСОБА_1 не довела існування у неї права апеляційного оскарження рішення суду у даній справі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд констатує, що питання про права, свободи, інтереси та обов'язки скаржника судом першої інстанції у цій справі не розглядалося та не вирішувалось, що є підставою для закриття апеляційного провадження. Таким чином право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 03.03.2026 у ОСОБА_1 відсутнє.
Оскільки судом закривається апеляційне провадження в даній справі, питання про розподіл судових витрат має вирішуватися в порядку вимог ч.5 ст.142 ЦПК України, шляхом звернення з вимогами про компенсацію понесених витрат внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони.
Інші апеляційні доводи скаржника правильності таких висновків апеляційного суду не спростовують, адже не підтверджують вирішення судом в оскаржуваному рішенні питання про свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 .
Апеляційний суд враховує, що ЄСПЛ виходить із поваги до правила res judicata як принципу остаточності судових рішень, відповідно до якого повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають використовуватися для виправлення фундаментальних судових помилок під час здійснення правосуддя, а не для нового розгляду справи. Перегляд справи не може розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох поглядів на предмет не є підставою для повторного розгляду справи (п.52 рішення від 24.07.2003 у справі «Ryabykh v. Russia»).
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, апеляційний суд,
закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Давигори Світлани Анатоліївни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03.03.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) Територіальний сервісний центр МВС № 7141 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня її постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну ухвалу складено 19.05.2026.
Суддя-доповідач
Судді