Справа №462/4811/25 Головуючий у 1 інстанції:Бориславський Ю.Л.
Провадження №22-ц/811/202/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
21 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приймака Володимира Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м.Львова в складі судді Бориславського Ю.Л. від 19 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 19 грудня 2025 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розмір аліментів - відмовлено.
Вказане рішення оскаржив ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2025 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що 24.12.2024 Залізничним районним судом м. Львова у справі №462/9630/24 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 23.12.2024 і до досягнення нею повноліття. Після розірвання шлюбу позивач вдруге одружився із ОСОБА_5 , у якому народилися двоє дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку з цим, на думку позивача, відбулася зміна його сімейного та матеріального стану, що стало підставою для звернення з позовом про зменшення розміру аліментів. Вказує, що з урахуванням наявності трьох дітей загальний розмір аліментів не може перевищувати 1/2 доходу платника, тобто по 1/6 на кожну дитину, тоді як наразі з нього стягується 1/4 доходу на одну дитину. При цьому, хоча розмір заробітку не змінився, істотно зросли витрати на утримання двох дітей у новому шлюбі, що свідчить про погіршення його матеріального стану. Зазначає, що дружина перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, у зв'язку з чим усі витрати на утримання дітей несе позивач. При цьому, позивач не відмовляється від сплати аліментів, однак об'єктивно не має можливості сплачувати їх у розмірі, визначеному судовим наказом від 24.12.2024.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 51 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 137, 141 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 179, 179-182, 192 СК України, п.23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», постанову Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанову Верховного Суду від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23, ст.2 Конвенцію ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року та відмовляючи у задоволенні позову, - виходив з того, що 24.12.2024 Залізничним районним судом м. Львова у справі №462/9630/24 видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , 2011 року народження, у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 23 грудня 2024 року. Аліменти на підставі судового рішення стягуються з відповідача в примусовому порядку, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 12.07.2022 зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 , у даному шлюбі народився син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . Відповідно до довідки про доходи №214/68 від 05.09.2025 ОСОБА_1 займає посаду поліцейського офіцера громади Головного управління Національної поліції у Львівській області та за період з січня 2025 по серпень 2025 отримав дохід за винятком утримань та аліментів у розмірі 206182, 63 грн. У вказаному періоді сплачено аліментів у розмірі 72236,62 грн. До матеріалів справи стороною відповідачки долучено документи про проходження медичного обстеження ОСОБА_4 та квитанції про їх вартість, а також висновок психологічної характеристики ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 29.08.2025 відповідно до якого вона потребує подальшої психологічної підтримки, зокрема у сфері подолання емоційних наслідків зменшення уваги з боку батька. Наявність тісних і довірливих відносин із матір'ю є важливим ресурсом для стабілізації її емоційного стану та гармонійного розвитку. За умови збереження підтримуючого середовища та продовження роботи з психологом дитина має позитивні перспективи для подальшого навчання, соціалізації та особистісного розвитку. Звертаючись з позовом до суду, позивач, як на підставу позовних вимог, посилався на те, що після видачі судового наказу у нього змінився сімейний стан, він одружився та в нього у 2023 році народився син, а у 2025 році народилася дочка. Водночас, на думку суду, зміна сімейного стану позивача, а саме народження у нього дітей в іншому шлюбі, сама по собі не є безумовною та достатньою підставою для зміни розміру аліментів, які стягуються за рішенням суду на утримання дитини від попереднього шлюбу. У даному випадку для вирішення питання про зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , обов'язково слід встановити також реальний майновий стан позивача на даний час та, відповідно, його можливість чи об'єктивну неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів на утримання доньки, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану. Доводи сторони позивача про те, що на даний час змінився сімейний стан позивача, який фактично створив нову сім'ю, на його утриманні перебуває дружина та діти від теперішнього шлюбу, а тому наявні підстави для зменшення розміру аліментів, суд не прийняв до уваги, оскільки створення нової сім'ї не може бути достатньою та безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини та звільнення позивача від обов'язку утримувати до досягнення повноліття доньку, батьком якої він є. Як вбачається з довідки про доходи позивача, його дохід за період з січня по серпень 2025 року є стабільним, такий не зменшувався до рівня, що об'єктивно перешкоджало б йому сплачувати аліменти на утримання доньки у встановленому судом розмірі. Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів позивач повинен довести обставини, які мають істотне значення та є для нього перешкодою для сплати аліментів у встановленому раніше розмірі, однак позивачем не доведено наявності таких перешкод. Позивач не надав відомостей та доказів щодо витрат на утримання дітей від другого шлюбу, зокрема, яку частку його доходу становлять такі витрати, в тому числі для порівняння таких витрат із сумами аліментів, які він сплачує чи які йому нараховуються на утримання доньки від попереднього шлюбу. Як встановлено судом та цього не заперечили сторони сплата аліментів позивачем фактично є єдиним способом виконання ним батьківського обов'язку щодо неповнолітньої ОСОБА_4 , так як він проживає окремо та не приймає участі у вихованні дитини. Натомість, відповідач займається постійною організацією виховання дитини, забезпечує їй належні умови проживання, навчання, розвитку, оздоровлення та дозвілля. Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховано особу з Пенсійного фонду України за 2025 рік станом на липень 2025 року дохід відповідача ОСОБА_2 становить 78323,27 грн. Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану, який будучи працездатною особою має можливість сплачувати аліменти, жодних доказів неможливості сплачувати аліменти у визначеному у судовому наказі розмірі, погіршення його стану здоров'я, суду не подав. Також судом враховано, що на час винесення наказу Залізничним районним судом м. Львова 24 грудня 2024 року у справі № 462/9630/24 про стягнення з позивача аліментів на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у нього вже була дитина у новому шлюбі, син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому вказана обставина народження дитини, на яку посилається позивач як на підставу зменшення розміру аліментів, не є такою, що виникла після призначення цих аліментів, оскільки вона виникла раніше, ніж суд призначив аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , розмір яких у цій справі оспорює позивач, а донька ОСОБА_6 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто через 4 місяці після звернення до суду із даним позовом. Таким чином суд прийшов до переконання, що визначений судом розмір аліментів забезпечить право дитини на нормальний життєвий рівень, достатній для її фізичного, морального, культурного і соціального розвитку.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в якому просив:
- зменшити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_4 , 2011 року народження, згідно судового наказу Залізничного районного суду м. Львова від 24.12.2024 №462/6543/20 з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 11.01.2020 року шлюб між сторонами розірвано. 24.12.2024 року Залізничним районним судом м.Львова видано судовий наказ про стягнення із позивача на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 23.12.2024 року та до досягнення дитиною повноліття. Позивач створив нову сім'ю із ОСОБА_11 , у шлюбі із якою народилася дитина ОСОБА_6 , 2023 року народження та на час звернення до суду із позовом його дружина вагітна. Оскільки відповідач є працездатною, а тому може приймати участь у матеріальному забезпеченні дитини. Таким чином, оскільки у позивача змінився сімейний стан, просить позов задовольнити.
За ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо після виконання аліментних зобов'язань згідно з частиною четвертою цієї статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, з нього за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття. Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми. Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім'ї, у якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Також, відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, - 24.12.2024 року Залізничним районним судом м.Львова у справі №462/9630/24 видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , 2011 року народження, у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 23 грудня 2024 року (а.с.9).
Аліменти на підставі судового рішення стягуються з відповідача в примусовому порядку, що підтверджується матеріалами справи (а.с.43) та не заперечується сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 12.07.2022 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 , у даному шлюбі народився син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.7), свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки про доходи №214/68 від 05.09.2025 р. ОСОБА_1 займає посаду поліцейського офіцера громади Головного управління Національної поліції у Львівській області та за період з січня 2025 по серпень 2025 отримав дохід за винятком утримань та аліментів у розмірі 206182, 63 грн. У вказаному періоді сплачено аліментів у розмірі 72236,62 грн. (а.с.43).
Відповідно до витягу з реєстру зареєстрований осіб Державного загальнообов'язкового державного соціального страхування виданого Пенсійним фондом України (а.с.46) вбачається, що дохід відповідачки в середньому за період 2024-2025 року складав 11277,30 грн.
До матеріалів справи стороною відповідачки також долучено документи про проходження медичного обстеження дитини сторін ОСОБА_4 та квитанції про їх вартість, з яких вбачається, що у дитини ОСОБА_4 наявні хронічні захворювання, а саме: міопія слабого ступеня обох очей, порушення акомодації обох очей та сколіоз першого ступеня (а.с.37-38, 41), що потребує проходження медичних оглядів, у зв'язку з чим відповідачкою оплачуються консультації відповідних лікарів та призначені ними медичні процедури, такі як масаж, вправи для очей та медичні препарати (а.с.36, 39).
Також, відповідачкою долучено до матеріалів справи, висновок психологічної характеристики ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 29.08.2025 відповідно до якого вона потребує подальшої психологічної підтримки, зокрема у сфері подолання емоційних наслідків зменшення уваги з боку батька. Наявність тісних і довірливих відносин із матір'ю є важливим ресурсом для стабілізації її емоційного стану та гармонійного розвитку. За умови збереження підтримуючого середовища та продовження роботи з психологом дитина має позитивні перспективи для подальшого навчання, соціалізації та особистісного розвитку. (а.с.42).
Із позовної заяви вбачається, що позивач, як на підставу зменшення розміру аліментів, зокрема, посилався на зміну його сімейного стану, а саме народження у нього дітей в іншому шлюбі та перебування на його утриманні дружини та дітей від теперішнього шлюбу, однак судом першої інстанції правильно встановлено, що створення нової сім'ї не може бути достатньою та безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини та звільнення позивача від обов'язку утримувати до досягнення повноліття доньку, батьком якої він є.
У даному випадку для вирішення питання про зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , обов'язково слід встановити, зокрема, реальний майновий стан сторін на даний час та, відповідно, можливість позивача чи об'єктивну неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Як вбачається з довідки про доходи позивача, його дохід за період з січня по серпень 2025 року є стабільним, такий не зменшувався до рівня, що об'єктивно перешкоджало б йому сплачувати аліменти на утримання доньки у встановленому судом розмірі, тоді як доходи відповідачки є значно меншими.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів позивач повинен довести обставини, які мають істотне значення та є для нього перешкодою для сплати аліментів у встановленому раніше розмірі, однак позивачем не доведено наявності таких перешкод.
Окрім того, позивач не надав відомостей та доказів щодо витрат на утримання дітей від другого шлюбу, зокрема, яку частку його доходу становлять такі витрати, в тому числі для порівняння таких витрат із сумами аліментів, які він сплачує чи які йому нараховуються на утримання доньки від попереднього шлюбу.
Також, слід вказати і про те, що на час винесення наказу Залізничним районним судом м.Львова 24 грудня 2024 року у справі №462/9630/24 про стягнення з позивача аліментів на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у нього вже була дитина у новому шлюбі, син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому вказана обставина народження дитини, на яку посилається позивач як на підставу зменшення розміру аліментів, не є такою, що виникла після призначення цих аліментів, оскільки вона виникла раніше, ніж суд призначив аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , розмір яких у цій справі оспорює позивач, а донька ОСОБА_6 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто через 4 місяці після звернення до суду із даним позовом.
Також, судом першої інстанції правильно встановлено та не заперечується сторонами, що сплата аліментів позивачем фактично є єдиним способом виконання ним батьківського обов'язку щодо неповнолітньої ОСОБА_4 , так як він проживає окремо та не бере жодної участі у вихованні дитини, не опікується нею. Фактично всі обов'язки щодо виховання, піклування, забезпечення належних умов проживання, навчання, медичного забезпечення (зважаючи на певні проблеми зі здоров'ям у дитини), відпочинку, розвитку, тощо покладено на матір дитини, що теж враховується при визначенні матеріального стану та розміру аліментів.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що аліменти, які на даний час сплачує позивач у розмірі близько 9000,00 грн., враховуючи сучасні воєнні реалії, витрати та потреби дитини, враховуючи, що така має хронічні захворювання пов'язані із зором та опорно-руховим апаратом, здатні забезпечити належне утримання та розвиток дитини, враховуючи також і те, що середньомісячний дохід відповідачки становить близько 11277,30 грн.
Враховуючи вказане, а саме те, що на батьків покладено рівні обов'язки щодо утримання дітей; те, що донька сторін проживає з відповідачкою та перебуває на повному її утриманні; склади сімей обох сторін; матеріальний стан позивача та відповідачки; прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, який відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» складав для дітей від 6 до 18 років - 3196 грн. на місяць; прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, який відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» складає для дітей від 6 до 18 років - 3512 грн. на місяць; стан здоров'я дитини та наявність в неї хронічних захворювань зору та опорно-рухового апарату, які потребують лікування та відповідно додаткових витрат; те, що виключно мати забезпечує належні умови проживання, навчання, піклування, оздоровлення, тощо дитини, - колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Відтак, судом першої інстанції правильно встановлено, що розмір аліментів, який стягується з позивача, поряд із матеріальним забезпеченням, яке повинна забезпечити дитині, також, і мати, складатиме достатній рівень грошового утримання в місяць та не буде надмірним та завищеним, як і не буде недостатнім для утримання дитини сторін.
Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 19 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 21 травня 2026 року.
Судді: Я.А. Левик
Н.П. Крайник
М.М. Шандра