Справа 688/1538/26
№ 2/688/1353/26
Рішення
Іменем України
заочне
20 травня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі головуючого - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Романової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказувало на те, що 05.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №2004548, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти, надані відповідачем, а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Договір укладено в електронній формі, шляхом його підписання електронними підписами сторін.
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» умови договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 10800 грн строком на 360 днів. Однак в подальшому відповідач не виконала свої зобов'язання щодо повернення кредиту.
28.08.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу №28082025, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», в тому числі щодо ОСОБА_1 .
Оскільки позичальник добровільно заборгованість не сплатила, товариство просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2004548 від 05.01.2025 у розмірі 38879,98 грн, з яких: 10799,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22680 грн - заборгованість за відсотками, 5400 грн - штрафні санкції.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, подала до суду клопотання про проведення розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив не подала.
2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 18.05.2026. Ухвалою суду від 20.05.2026 постановлено про заочний розгляд справи у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не повідомила про причини неявки, відзив не подала, представник позивача не заперечувала проти такого вирішення справи.
3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 05.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №2004548. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Т500 05.01.2025 22:41:59, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 10 кредитного договору, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 1.2.-1.5. кредит надається в гривні та споживач зобов'язується одержати та повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування ними, сума кредиту - 10800 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка - 1% в день та застосовується в межах строку кредитування.
Пунктом 1.8.1 кредитного договору передбачено, що орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 38880 грн.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що кредитні кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 10800 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №1-2808 від 28.08.2025 про здійснення переказу кредитних коштів 05.01.2025 в сумі 10800 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Пунктом 6.4 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1620 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 324 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
28.08.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу №28082025, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», в тому числі щодо ОСОБА_1 .
З наданого розрахунку заборгованості слідує, що відповідач частково сплатила заборгованість за кредитним договором у сумі 2808,02 грн.
Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, а тому існує заборгованість за кредитним договором №2004548 від 05.01.2025 у розмірі 38879,98 грн, з яких: 10799,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22680 грн - заборгованість за відсотками, 5400 грн - штрафні санкції.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору №2004548 від 05.01.2025; правилами надання коштів у позику; розрахунком заборгованості; копією паспорту споживчого кредиту; копією договору факторингу №28082025 від 28.08.2025; копією реєстру боржників; копією повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №1-2808 від 28.08.2025 та іншими матеріалами справи.
4.Застосовані норми права.
За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
5.Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в неї боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором факторингу.
Водночас суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості по штрафним санкціям слід відмовити.
Пунктом 6.4 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1620 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 324 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Розмір заборгованості по штрафним санкціям становить 5400 грн.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжено, останній раз - Указом Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану», який затверджений Законом України від 28.04.2026 № 4857-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 05 год 30 хв 02 серпня 2026 року на 90 діб.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення заборгованості по штрафним санкціям в розмірі 5400 грн задоволенню не підлягає.
Разом з тим, відповідач не звільнена від обов'язку повернути тіло кредиту, відсотки за користування кредитними коштами, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 2004548 від 05.01.2025, яка становить 33479,98 грн, яка складається з: 10799,98 грн - заборгованість за кредитом, 22680 грн - заборгованість за відсотками.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, ціна позову 38879,98 грн, позов задоволено на суму 33479,98 грн, тобто на 86,1%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2292,32 грн судового збору (2662,40/100х86,1).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 6000 грн, на підтвердження понесення яких долучила до позовної заяви договір про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, додаткову угоду №2004548 до договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, детальний опис виконаних робіт від 17.03.2026, акт надання послуг від 17.03.2026.
Судом встановлено, що 02.01.2026 між ТОВ «ФК «ПОЗИКА» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги № 39493634/03. Предметом вказаного договору є надання юридичних послуг (правової допомоги) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 на виконання вимог договору надала детальний опис наданих виконаних робіт від 17.03.2026 з якого слідує, що нею було надано послуги, в т.ч. - усна та письмова консультації, правовий аналіз обставин та надання правоих рекомендацій, погодження правової позиції, складення позовної заяви та формування додатків.
Згідно акта наданих послуг від 17.03.2026 ТОВ «ФК «ПОЗИКА» зобов'язане здійснити оплату за надані послуги у повному обсязі у сумі 6000 грн.
Отже, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача, його представником надано всі необхідні докази, а тому з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 5166 грн.
Керуючись ст. 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» 33 479 (тридцять три тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн 98 коп. заборгованості за кредитним договором № 2004548 від 05.01.2025, що складається з: 10799,98 грн - заборгованість за кредитом, 22680 грн - заборгованість за відсотками.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» 5166 грн витрат на правничу допомогу та 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київської області, ЄДРПОУ 39493634);
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Алла ЦІДИК