Справа № 686/14638/26
Провадження № 1-кс/686/4980/26
21 травня 2026 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, матеріали за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача СД ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 25.03.2026 про закриття кримінального провадження №12026243460000059 від 10.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України,
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на постанову старшого дізнавача СД ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 25.03.2026 про закриття кримінального провадження №12026243460000059 від 10.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, посилаючись на те, що вона винесена передчасно з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, є незаконною, необґрунтованою та прийнята з грубим порушенням норм КПК України.
Скаржниця в судове засідання не з'явилась проте подала заяву в якій просила проводити розгляд скарги за її відсутності.
Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Дізнавач будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду скарги у судове засідання не з'явилась, у відповідності до ст.306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону, слідчий суддя вважає за можливе прийняти рішення по суті скарги за відсутності скаржниці, дізнавача, на підставі наданих сторонами доказів.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12026243460000059, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст.2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а ст.92 цього Кодексу обовязок доказування покладається на слідчого, прокурора. На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст.93 КПК України здійснює збирання доказів.
Цих вимог Закону діздавач не виконала та передчасно прийняла постанову про закриття кримінального провадження.
СД ВнП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12026243460000059 від 10.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України.
За версією дізнання встановлено, що кримінальне провадження підлягає закриттю, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 390-1 КК України. На підставі викладеного, старшим дізнавачем СД ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 25.03.2026 року було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12026243460000059 від 10.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
В ході судового розгляду скарги, встановлено, що при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження №12026243460000059 дізнавачем не було вжито усього комплексу слідчих дій результат яких має суттєве значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Зокрема, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що відносно ОСОБА_5 рішенням суду від 10.09.2025 було видано обмежувальний припис, яким йому, зокрема, заборонено наближатися до місця проживання ОСОБА_3 переслідувати її, розшукувати особисто або через третіх осіб, а також будь-яким способом контактувати з нею, у тому числі через засоби зв'язку та соціальні мережі. Водночас потерпіла послідовно зазначала про систематичне порушення вказаного припису, зокрема шляхом надсилання повідомлень у месенджерах, телефонних дзвінків, поширення в соціальній мережі TikTok відео та публікацій образливого характеру щодо неї та її співмешканця, а також демонстрації непристойних жестів під час особистого візуального контакту.
Незважаючи на це, дізнавач фактично обмежився формальним отриманням пояснень ОСОБА_5 , який не був допитаний у належному процесуальному статусі із попередженням про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, та безпідставно поклав такі пояснення в основу висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.
При цьому матеріали кримінального провадження містять відомості про огляд телефону потерпілої, огляд сторінки TikTok, на якій зафіксовано публікації із зображеннями надписами образливого характеру щодо ОСОБА_3 та її співмешканця ОСОБА_6 , а також допит свідка - співмешканця потерпілої ОСОБА_6 , однак належної правової оцінки вказаним доказам дізнавачем надано не було.
Крім того, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 здійснював негативне листування щодо потерпілої через третіх осіб, зокрема вів переписку з ОСОБА_7 . Водночас органом досудового розслідування не вжито заходів для допиту останньої як свідка з метою перевірки обставин такого спілкування, встановлення його змісту, характеру, періодичності та можливого використання третіх осіб для здійснення розшукування та психологічного впливу на потерпілу всупереч вимогам обмежувального припису.
Непроведення вказаної слідчої дії свідчить про неповноту досудового розслідування, оскільки такі відомості могли мати істотне значення для встановлення наявності чи відсутності у діях ОСОБА_5 ознак умисного невиконання обмежувального припису та систематичного переслідування особи.
Крім того, твердження дізнавача про відсутність ознак переслідування ОСОБА_3 спростовується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме показаннями самої ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_6 , наявними скріншотами листування, відеоматеріалами із соціальної мережі TikTok та іншими матеріалами провадження, яким у постанові фактично не надано належної оцінки.
Таким чином, висновок про відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення зроблений без повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження, а тому постанова про його закриття є передчасною та підлягає скасуванню з поверненням матеріалів для продовження досудового розслідування.
Крім того, згідно п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача та прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Оскільки, закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, провадження має закриватися після всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин та після надання оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Відповідно до закону, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, має бути викладена суть заяви особи, фактичні обставини, має бути надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що здійснює захист своїх прав.
В постанові від 25.03.2026 року підставою до закриття кримінального провадження дізнавач зазначив п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Проте, у розумінні вимог кримінального провадження, відсутність в діянні складу кримінального правопорушення передбачає наявність самої події, у якій відсутні певні ознаки (обов'язкові елементи конкретного складу) правопорушення. За таких обставин рішення дізнавача повинно містити вказівку на те, яке діяння мало місце (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та які ознаки кримінального правопорушення в діях конкретної особи відсутні. Зазначена постанова не відповідає вимогам КПК України.
Резолютивна частина постанови дізнавача від 25.03.2026 року не конкретизована, оскільки закриття кримінального провадження можливе за відсутністю конкретного складу кримінального правопорушення можливе відносно певних осіб, а дізнавач зазначив лише про відсутність складу кримінального правопорушення, проте, в діях якої особи склад кримінального правопорушення відсутній не вказав, що у сукупності із наведеними вище доводами є підставою для скасування постанови дізнавача, у зв'язку з її невідповідністю вимогам КПК України.
Зазначені недоліки постанови слідчого стосуються суті рішення та є істотними.
Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів, тому висновок дізнавача про закриття кримінального провадження є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
У зв'язку із наведеним, слідчий суддя приходить до висновку, що вимога особи, яка подала скаргу на постанову про закриття провадження, ґрунтується на нормах закону, що є належною підставою для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст.91,110,303,306, 307,309 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову старшого дізнавача СД ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 25.03.2026 про закриття кримінального провадження №12026243460000059 від 10.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України - скасувати .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: