Справа № 758/2548/25
06 травня 2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Блащука А.М.,
за участю секретаря судових засідань Пащелопи Д.Р.,
розглянувши заяву адвоката Починок В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник відповідача звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 07.07.2025 у справі № 758/2548/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В обґрунтування заяви покликається на те, що заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07.07.2025 у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово будівельна компанія «Управдом» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.02.2024 по 01.02.2025 в сумі 19 081,02 грн., збитків від інфляції- 2 242,30 грн, 3% річних - 433,37 грн. Відповідач ОСОБА_1 дізнався про існування даного рішення у мобільному застосунку «Дія», де воно з'явилось 24.09.2025, в Єдиному державному реєстрі судових рішень на сайті Судової влади України на момент подання даної заяви це рішення ще відсутнє. В рішенні суду, про перегляд якого подано дану заяву, вказана адреса місця знаходження майна відповідача: АДРЕСА_1 . Однак, насправді його зареєстрована адреса проживання в Україні: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади про місце реєстрації відповідача. Через відсутність відповідача (його представника) в судовому процесі, він був позбавлений можливості надати свої заперечення проти позову. Відповідач з рішенням категорично не погоджується та вважає його незаконним на тій підставі, що квартира за адресою АДРЕСА_1 була продана відповідачем 21.03.2025, і новий її власник ОСОБА_2 за домовленістю з продавцем (відповідачем) 30.03.2025 здійснила повне погашення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг. Отже, вже через місяць після пред'явлення даного позову заборгованість, стягнення якої було предметом позовних вимог, була погашена і на момент прийняття заочного рішення у даній справі 07.07.2025 її не існувало, про що позивачем суд повідомлено не було. Разом з тим, відсутність стягнутої судом заборгованості на момент прийняття заочного рішення суду, на яку посилається відповідач ОСОБА_1 даній заяві про перегляд заочного рішення, має значення для вирішення справи по суті та не була врахована судом під час постановлення заочного рішення. Ця обставина потребує дослідження під час судового розгляду. З урахуванням наведеного вище вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в порядку позовного провадження.
Представником позивача подано письмові пояснення на заяву про перегляд заочного рішення, у яких зазначено, що 30 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» звернулося до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 лютого 2024 року по 01 лютого 2025 року в загальному розмірі 19 081,02 грн, а також збитків від Інфляції у розмірі 2 242,30 грн та трьох відсотків річних у розмірі 433.37 грн. Підставою для звернення до суду стало систематичне невиконання відповідачем договірного та законодавчо визначеного обов'язку щодо своєчасної та повної оплати спожитих житлово-комунальних послуг. Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати належне йому майно, а тому обов'язок зі сплати житлово-комунальних послуг виникає у відповідача як власника нерухомого майна з моменту державної реєстрації права власності незалежно від факту його особистого проживання у квартирі чи перебування за кордоном. Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року позовні вимоги Позивача було задоволено у повному обсязі. Вже після звернення до суду та автоматичного розподілу справи між суддями, а саме у березні 2025 року, борг у добровільному порядку був сплачений на рахунок Позивача в загальному розмірі 21 402,53 грн. Вказані дії самі по собі є фактичним визнанням наявності заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та підтвердженням обґрунтованості позовних вимог. Щодо доводів відповідача про погашення заборгованості новим власником квартири ОСОБА_2 - позивач звертає увагу суду на те, що на момент ухвалення заочного рішення 07 липня 2025 року заборгованість за минулий період була погашена, однак Договір купівлі-продажу квартири від 21 березня 2025 року та здійснені після цього платежі не можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення, оскільки обов'язок своєчасної сплати за житлово-комунальні послуги лежав на відповідачеві як власнику майна протягом усього спірного періоду. Відповідно до статті 610 та частини першої етапі 612 Цивільного кодексу України невиконання грошового зобов'язання у встановлений строк є порушенням зобов'язання, а відповідач вважається таким, що прострочив його виконання. Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних є правомірними відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. Зазначені нарахування є законним способом захисту майнових прав кредитора, компенсують його втрати внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання і не потребують окремого доведення розміру збитків. Положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки об'єкт нерухомості розташований у місті Києві, яке не включено до переліку територій активних або можливих бойових дій чи тимчасово окупованих територій, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд вирішив здійснювати розгляд заяви за відсутності осіб, що не заявились, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява відповідача не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох умов: по перше, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин, по друге, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та аргументів відповідача, останній не надав суду істотних доказів для вирішення справи та інформації про їх наявність.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою : 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
З урахуванням того, що відповідачем не надано істотних доказів для вирішення справи та інформації про їх наявність, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 287, 288, 354 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Починок В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення суду може бути оскаржено в загальному порядку.
Строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя А.М.Блащук