Провадження №2/447/873/26
Справа №447/698/26
(ЗАОЧНЕ)
20.05.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Друзюк М.М.,
секретаря судового засідання Пастернак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Стислий виклад позиції сторін.
Представник ТОВ «ФК «ЕЙС» подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у розмірі 15 352 грн.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 10.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №644215632 на суму 2 050 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV845ZP. ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти на банківську карту відповідачки. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором №644215632 від 10.01.2022 становить 15 352 грн, яка складається з: 7 999,90 грн заборгованість за тілом кредиту, 7 352,10 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, у зв'язку з чим позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 15 352 грн., судовий збір 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 16.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
На адресу суду 10.04.2026 надійшов лист від АТ КБ «Приватбанк», в якому вказано, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Окрім того, повідомили, що на вищевказаний банківський рахунок 10.01.2022 зараховано переказ грошових коштів у розмірі 2 050 грн, 13.01.2022 зараховано переказ грошових коштів у розмірі 800 грн, 27.01.2022 зараховано переказ грошових коштів у розмірі 1 000 грн, 27.01.2022 зараховано переказ грошових коштів у розмірі 1 000 грн, 29.01.2022 зараховано переказ грошових котів у розмірі 2 400 грн, 30.01.2022 зараховано переказ грошових коштів у розмірі 1 750 грн.
Ухвалою суду від 17.04.2026 розгляд справи відкладено.
В позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити за відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у її відсутності, зважаючи на те, що така повідомлялася про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було.
За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, 10.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №644215632. Відповідно до кредитного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 2 050 грн. строком на 18 днів (дисконтний період користування). За користування кредитом відповідачка зобов'язана сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до п.1.12 договору кредитної лінії №644215632 від 10.01.2022, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного , однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
В паспорті споживчого кредиту визначено основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та іншу додаткову інформацію..
З заявки на отримання грошових коштів в кредит від 10.01.2022 вбачається, що така містить загальну інформацію про кредит, персональні дані позичальника, також вказано номер банківської картки ОСОБА_1 .
Згідно з платіжним дорученням від 10.01.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачці ОСОБА_1 грошові коштів у розмірі 2 050 грн., призначення платежу переказ коштів згідно з договором №644215632 від 10.01.2022.
Згідно з платіжним дорученням від 13.01.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 800 грн., призначення платежу переказ коштів згідно з договором №644215632 від 10.01.2022.
Згідно з платіжним дорученням від 27.01.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 000 грн., призначення платежу переказ коштів згідно з договором №644215632 від 10.01.2022.
Згідно з платіжним дорученням від 29.01.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2 400 грн., призначення платежу переказ коштів згідно з договором №644215632 від 10.01.2022.
Згідно з платіжним дорученням від 30.01.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 750 грн., призначення платежу переказ коштів згідно з договором №644215632 від 10.01.2022.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» заборгованість ОСОБА_1 за період з 10.01.2022-22.04.2022 складає 12 832 грн, з яких: 7 999,90 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 832,10 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога»(клієнт), клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з витягом з реєстру боржників №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №644215632 від 10.01.2022 у розмірі 12 832 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 складає 15 352 грн, з яких 7 999,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7 352,10 грн. - заборгованість за відсотками.
Додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено строк дії договору факторингу.
Відповідно до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс»(клієнт) клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з витягом з реєстру боржників №1 від 30.10.2023 до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №644215632 від 10.01.2022 у розмірі 15 352 грн.
Відповідно до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги , строк виконання зобов'язань, за якою настав або виникне у майбутньому третіх осіб боржників включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №644215632 від 10.01.2022, у розмірі 15 352 грн, яка складається з: 7 999,90 грн заборгованість за тілом кредиту, 7 352,10 грн заборгованість за відсотками.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №644215632 від 10.01.2022 наданої директором ТОВ «ФК «ЕЙС», за період з 14.07.2025-26.12.2025, сума кредиту складає 15 352 грн, яка складається з: 7 999,90 грн заборгованість за тілом кредиту, 7 352,10 грн заборгованість за відсотками.
Норми права, які застосував суд
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що 10.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №644215632. Відповідно до кредитного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 2 050 грн. строком на 18 днів (дисконтний період користування). За користування кредитом відповідачка зобов'язана сплатити проценти за користування кредитом.
Надавши оцінку аргументам позивача, суд погоджується з аргументами позивача, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування, надані у встановленому законом порядку, узгоджуються між собою та доповнюють один одного.
Суд зауважує, що відповідачка, підписавши договір про надання кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" погодилася з умовами договору, однак належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.
Отже, сторонами узгоджено істотні умови договору, якими є: розмір кредиту, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення кредитного електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнувши з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість у сумі 15 352 грн, яка складається з: 7 999,90 грн заборгованість за тілом кредиту, 7 352,10 грн заборгованість за відсотками.
Вирішуючи питання судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України представником ТОВ «ФК «ЕЙС» долучено до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правової допомоги №20/08.25-01 від 20.08.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; акт прийому передачі наданих послуг , відповідно якого сторони підтвердили, що адвокатське бюро "Соломко та партнери" надав, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 7 000 грн.
Суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (які складаються з написання позовної заяви), а також критерію розумності їхнього розміру, дійшов переконання, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи, розгляд якої проведений в порядку спрощеного позовного провадження та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір у сумі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265,280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» заборгованість у розмірі 15 352 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят дві) грн, з яких:
7 999 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 90 (дев'яносто) коп становить заборгованість за тілом кредиту,
7 352 (сім тисяч триста п'ятдесят дві) грн 10 (десять) коп становить заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення..
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи..
Повні найменування та ім'я сторін
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, м. Київ, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Друзюк М. М.