Справа №463/4760/26
Провадження №1-кс/463/5004/26
21 травня 2026 року слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого першого СВ ДБР (з дислокацією у м. Львові) ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
Слідчий першого СВ ДБР (з дислокацією у м. Львові) ОСОБА_6 як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що перебуваючи на посаді стрільця відділення оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_4 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе.
Разом з цим, ОСОБА_4 , діючи у порушення наведених вище вимог Закону, став на шлях злочинної діяльності та вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №331 від 09.12.2025, ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця відділення оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 на якій останній перебував станом на 19.05.2026.
Функціональними обов'язками стрільця відділення оповіщення визначено, що ОСОБА_4 відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань.
Згідно наказу №256 «Про проведення заходів оповіщення військовозобов'язаних на території Залізничного та Личаківського районів м. Львова від 18.05.2026 ОСОБА_4 включено до складу групи оповіщення на 19.05.2026.
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №560 від 16.05.2024 визначено, що уповноважена особа районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка входить до складу групи оповіщення уповноважена на вручення повістку резервісту або військовозобов'язаному.
Статтею 18 КК України визначено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 перебуваючи на посаді стрільця відділення оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 за спеціальними повноваженнями здійснював функцію представника влади, а тому являвся службовою особою.
Водночас ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та іншими на даний час невстановленими досудовим розслідуванням особами, незважаючи на обов'язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, здійснюючи функції представників влади, і відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, будучи зобов'язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства, висловили та одержали неправомірну вигоду за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища за попередньою змовою групою осіб, що мало місце за наступних обставин.
Так, 27.01.2026 військовозобов'язаного ОСОБА_9 оголошено в розшук, у зв'язку із неприбуттям за повісткою до ТЦК та СП.
Надалі, 07.05.2026, точний час органом досудового розслідування не встановлено, стрілець відділення оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 зателефонував на месенджер «WhatsApp» до ОСОБА_9 з метою надання останньому консультації щодо механізму зняття його з розшуку. В ході розмови ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів і мети незаконного збагачення, достовірно знаючи про порядок зняття військовозобов'язаної особи з розшуку, висловив останньому вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США за вчинення дій із залученням службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо зняття ОСОБА_10 з військового розшуку та внесення відповідних даних до системи «Оберіг».
18.05.2026, о 16:21 год. ОСОБА_4 в ході листування через месенджер «WhatsApp» з ОСОБА_9 , повторно висловив останньому протиправну вимогу, щодо надання йому неправомірної вигоди в розмірі 3 500 доларів США за зняття ОСОБА_10 з військового розшуку.
ОСОБА_9 будучи поставленим в умисно створені ОСОБА_4 умови усвідомлюючи, що у разі відмови у наданні неправомірної вигоди за зняття його з розшуку та внесення відповідних даних до системи «Оберіг», останньому будуть штучно створенні перешкоди для реалізації свої законних прав, тому був вимушений погодитись на протиправні вимоги ОСОБА_4 , а саме в наданні йому неправомірної вигоди, у сумі 3 500 доларів США.
В той же час ОСОБА_4 розуміючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел не зможе, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів і мети незаконного збагачення, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 19.05.2026 залучив до своєї протиправної діяльності старшого дільничного офіцера поліції ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 , котрий разом з ним входив до групи оповіщення та інших на даний час невстановлених осіб, з якими вступив у злочинну змову.
У подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди з метою протиправного збагачення, за попередньою змовою із ОСОБА_8 , домовились про зустріч 19.05.2026 із ОСОБА_9
19.05.2026, близько 16.45 год, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 знаходячись в автомобілі марки «KIA», моделі «Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , прибули на заздалегідь обумовлене місце зустрічі та повідомили про своє прибуття ОСОБА_9 , а саме поблизу ТЦ «Інтерсіті», що розташоване за адресою: м. Львів, просп. В. Чорновола, 67Г.
Згідно попередньої домовленості ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зустрілись із ОСОБА_9 , та останній на їх вимогу сів до вказаного автомобіля. В свою чергу ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи службовою особою, повторно висловили вимогу та одержав від ОСОБА_9 для себе, ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб, неправомірну вигоду в розмірі 3 500 доларів США що згідно курсу НБУ станом на 19.05.2026 становило 154 556,85 грн, за зняття ОСОБА_9 з військового розшуку без подальшої мобілізації до лав Збройних Сил України.
Однак, того ж дня, одразу після отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_8 від ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 3 500 доларів США, поблизу ТЦ «Інтерсіті», що розташоване за адресою: м. Львів, просп. В. Чорновола, 67Г, протиправна діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_8 була припинена працівниками правоохоронних органів, а грошові кошти в сумі 3 500 доларів США, вилучено.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 - ч. 3 ст. 368 КК України: прийняття пропозиції та одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснила, що на його думку, необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки ОСОБА_4 перебуваючи на волі,може продовжувати свою злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, чинити тиск на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, підозрюється у вчиненні одного з кримінальних правопорушень, відповідальність за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 10 років, а тому в органу досудового розслідування є об'єктивні підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою забезпечить йому належну процесуальну поведінку та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, що унеможливлює запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Просив призначити мінімальний розмір застави.
Захисник заперечив проти задоволення такого клопотання, оскільки вважає таке необгрунтованим. Просив призначити як альтернативу мінімальний розмір застави.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, та захисника, оглянувши і перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до наступного.
До Єдиного реєстру досудового розслідування внесені дані за вказаним вище злочином з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України та розпочато кримінальне провадження за № 42026142400000042 від 08.05.2026.
20 травня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності,а саме: повідомленням про виявлення ознак кримінального правопорушення від 08.05.2026;показаннями свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду ідентифікації та вручення грошових коштів (імітаційних засобів) від 19.05.2026; протоклом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 ; протоколом обшуком автомобіля марки «KIA», моделі «Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , за участі ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у ході якого вилучено предмет неправомірної вигоди;затриманнями в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ;повідомленнями про підозру ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ;іншими матеріалами кримінального провадження №42026142400000042 від 08.05.2026.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені одного з злочинів, який передбачає покарання до 10 років позбавлення волі. Вік та стан підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування, враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному в майбутньому він може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та вчинити новий злочин.
Слід також взяти до уваги і рішення ЄСПЛ справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від З0 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Окрім цього, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що прокурор на даному етапі слідства довів обґрунтованість підозри, висунутої підозрюваному.
Враховуючи наведене, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та з метою запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень, а також можливості незаконно впливати на свідків даного кримінального провадження, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
З огляду на особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого злочину, майновий стан підозрюваного та його стан здоров'я, а також членів його сім'ї, факт перебування на утриманні малололітньої дитини, той факт, що підозрюваний є учасником бойвих дій, та наявність поранень внаслідок цього, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави,а саме - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 гривень.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого першого СВ ДБР (з дислокацією у м. Львові) ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань (№ 19) Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту затримання особи о 18-50 годині 19 травня 2026 року до 18-50 години 17 липня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 133 120(сто тридцять три тисячі сто двадцять ) гривень .
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичності;
-не відлучатися із Львівської області, на території якої він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_9 , військовими посадовими та службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 (з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення), підозрюваним ОСОБА_8 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити у Львівську установу виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1