Справа №463/4677/26
Провадження №1-кс/463/4800/26
про відмову в задоволенні скарги
20 травня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань та про зобов'язання до вчинення дій, -
до суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі його заяви датованої 04.05.2026р. та про зобов'язання до вчинення дій.
Скаргу мотивує тим, що 04 травня 2026 року Скаржник (потерпілий) подала до Територіального управління Державного бюро розслідувань України у м. Львові заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 426-1 Кримінального кодексу України, перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Заяву отримано 07 травня 2026 року. Зокрема, заява стосувалася неправомірних дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 (ТЦК). Однак, після отримання повідомлення суб'єктом оскарження не було розпочате кримінальне провадження. Оскільки жодних дій уповноваженими особами вчинено не було, вважає, що бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідає вимогам ст. 214 КПК України, а тому просить скаргу задоволити.
ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримала, просила таку задоволити з мотивів викладених письмово. Вказала, що на момент затримання ОСОБА_6 повідомляв про наявність у нього права на відстрочку у зв'язку з навчанням у закладі вищої освіти, однак зазначені обставини службовими особами проігноровано. Відомості щодо відстрочки не були належним чином актуалізовані у системі «Резерв+», що безпідставно стало підставою для визнання його таким, що підлягає мобілізації. У подальшому, внаслідок протиправних дій працівників ТЦК та СП, ОСОБА_6 5 березня 2025 року був змушений пройти військово-лікарську комісію, за результатами якої його визнано придатним до військової служби, після чого 06 березня 2025 року ОСОБА_6 було примусово направлено до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 навчальний центр « ОСОБА_7 ») для проходження військової підготовки, попри наявність обставин, що виключали законність таких дій. Також представник повідомила, що під час перебування на території військової частини ОСОБА_6 були завдані тілесні ушкодження, поданому факту здійснено повідомлення в ТУ ДБР в Хмельницькій області. Також зазначила, ОСОБА_6 загинув в наслідок суїциду, за місцем свого проживання, в березні 2026 р.
Представник суб'єкта оскарження - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги та заслухавши пояснення захисника, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником, представником заявника, потерпілим або його представником.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 скерувала до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, заяву датовану 04.05.2026р. про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст.214 КПК України в якій просив внести відомості в ЄРДР за статтею 426-1 КК України, перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.
Відповідно до вимог ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Таким чином, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
З наведених положень вбачається, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне порушення.
Згідно ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як вказано у скарзі та підтверджено представником скаржника у судовому засіданні, інформація щодо наявності у ОСОБА_6 права на відстрочку не була своєчасно та належним чином актуалізована в електронній системі «Резерв+». Наведене, виключає однозначність висновку про умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих повноважень службових осіб ТЦК та СП, що є обов'язковим елементом об'єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ст. 426-1КК України.
За таких обставин, подане звернення не містить достатніх та об'єктивних відомостей, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, а відтак не породжує передбаченого ст. 214 КПК України обов'язку щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Беручи до уваги вказані вимоги КПК України та встановлені в судовому засіданні обставини в задоволенні скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 22, 26, 214, 303-307, 309, 372 КПК України, суд-
відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань та про зобов'язання до вчинення дій.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1