Справа №463/4628/26
Провадження №1-кс/463/4758/26
21 травня 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача ВД Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівської області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури №1 м. Львова ОСОБА_4 , про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні № 12025142360000604 від «09» липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
встановив:
дізнавач ВД Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова в якому просить суд надати тимчасовий доступ тимчасовий доступ до банківській карті № НОМЕР_1 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період часу з 03.07.2025 по час виконання ухвали, а саме :
- інформацію щодо осіб, на ім'я яких відкрито банківський рахунок у тому числі копії паспорту, заяв про відкриття рахунку, матеріалів фото-фіксації видачі (оформлення) картки, заяв та інших документів на видачу пластикових карток, картки із зразками підпису. У разі якщо картка була перевипущена, надати необхідну інформацію по новому картковому рахунку;
- відомості про рух грошових коштів на банківському рахунку із зазначенням всіх наявних даних про відправників/отримувачів коштів, дати, часу, адреси, суми, призначення платежу, місця та спосіб перерахування грошових коштів, номеру рахунку з розшифровкою інших відомостей про опонентів-власників рахунків, на які здійснене перерахування або з якого здійснено переказ грошових коштів;
- відомості про номер телефону, на який надходять смс - повідомлення про нарахування/зняття грошових коштів на банківському рахунку та інші операції;
- відомості про зняття готівки з банківського рахунку із зазначенням місця розташування банківських терміналів чи банкоматів з яких було здійснено операції зі зняття коштів та копії фото-відео записів осіб, які їх знімали;
- документи, які містять інформацію про реєстрацію у системі Інтернет-банкінгу, IP адреси чи інші ідентифікуючі ознаки пристроїв з яких здійснювався вхід із зазначення дати, часу та місця (GPS-координат) входу в обліковий запис, дій, які вчинялись у обліковому записі, у тому числі відомості про здійснені платежі по банківському рахунку;
- інформацію щодо IP-адрес підключення до Інтернет-банкінгу, платіжної системи (онлайн банкінгу), інформацією про МАС-адреси комп'ютерів чи мобільних пристроїв, з яких відбувалося з'єднання з системою, дати та часу за Київським часом в форматі: день, місяць, рік, години, хвилини, секунди таких з'єднань по банківських картках.
Клопотання мотивує тим, що 09.07.2025 до Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області надійшла письмова заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 03.07.2025 у період з 12:15 год по 17:09 год, невідома особа, шахрайським способом, через меседжер "Телеграм", під приводом підробітку, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 , які остання перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , переказала грошові кошти шістьма платежами зі своєї банківської картки " ІНФОРМАЦІЯ_3 " НОМЕР_2 на банківські картки: ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " НОМЕР_1 , ПАТ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " НОМЕР_3 та АТ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " НОМЕР_4 на загальну суму 83 327 гривень.
Дана інформація зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області за № 28536 від 09.07.2025.
Допитана потерпіла ОСОБА_5 повідомила що 02.07.2025 року близько 14.00 год. знаходилася за адресою свого місця проживання, та шукала підробіток в інтернеті. В цей час переглядаючи месенджер «Телеграм», натрапила на оголошення, а саме підробіток - онлайн. Перейшовши через посилання на телеграм, їй написала менеджер на ім'я ОСОБА_6 , та запропонувала роботу онлайн, де потрібно було ставити уподобання на оголошеннях товару, здійснювати купілю-продаж товару з метою підвищення рейтингів магазину, за що вони здійснювали оплату. На дану пропозицію вона погодилась, після чого менеджер скинула комплексне завдання, за виконання яких платять кошти. Після чого менеджер надіслала декілька посилань на сайт « ІНФОРМАЦІЯ_7 », з різними товарами, де ОСОБА_5 , повинна була проставити уподобання, придбати товар та одразу ж на сайті його продати без залучення власних грошових коштів. Третім завданням було здійснення переказу продавцю на суму 346 грн, після чого їй повернуть грошові кошти разом з винагородою 20% від суми. Виконавши вищеописані дії, менеджер ОСОБА_6 , декількома платежами з банківських карток, у вигляді винагороди за виконані завдання, переказала на банківську картку потерпілої АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 , грошові кошти в загальній сумі 535 грн. В подальшому менеджер знову скинув ОСОБА_5 , завдання, за виконання яких можна було отримати винагороду. Через деякий час останній., надійшло завдання, умовами якого було здійснення переказу на суму 7480 грн, після чого сума збільшиться, і їй повернуть грошові кошти в сумі близько 8500 грн, тому остання не зволікаючи погодилась на виконання даного завдання, і 03.07.2025 о 12:15 год. з власної банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_2 здійснила переказ на суму 748 грн., на банківську картку № НОМЕР_4 . Після отримання грошових коштів, менеджер написала, що на даний час зняти грошові кошти не вдасться, для успішного виведення коштів потрібно виконати ще одне завдання, у якого було здійснення переказу на суму 13 000 грн, після чого сума збільшиться, і ОСОБА_5 , повернуть вищевказану суму, з винагородою у вигляді +35%, тому вона знову погодилась на виконання даного завдання, 03.07.2025 о 12:58 год. з власної банківської картки НОМЕР_2 здійснила переказ на суму 13000 грн., на банківську картку № НОМЕР_3 . Після отримання коштів, менеджер знову написала, що для виведення грошових коштів, необхідно виконати, ще одне завдання, умовою якого було здійснення переказу на суму 12 134 грн., дане завдання зі слів менеджера являлось останнім, після успішного виконання якого, їй точно повернуть попередньо надіслані нею грошові кошти, а також винагороду у вигляді 30% від усієї суми. В подальшому вона знову 03.07.2025 о 12:04 год., з власної банківської картки здійснила переказ грошових коштів в суму 12134 грн., на банківську картку № НОМЕР_3 , та в цей же день, о 16:56 год., переказала другу частину суми, а саме 17 000 грн., на банківську картку № НОМЕР_1 . Через деякий час менеджер відписав їй, що цієї суми недостатньо для повернення коштів, і потрібно внести ще 17 500 грн., виконання завдання є обов'язковим, і після цього їй вдасться вивести усі грошові кошти, після чого 03.07.2025 року о 16:59 год здійснила переказ зі своєї банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 на банківську картку № НОМЕР_1 , в подальшому здійснила ще переказ о 17:09 год на банківську картку № НОМЕР_1 суму у розмірі 16 209 гривень. Внаслідок вищеописаних дій невстановленої особи мені було завдано матеріальної шкоди на суму 83 323 грн.
Так, емітентом банківської карти № НОМЕР_1 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код за ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Статтею 26 КПК України також встановлено засади диспозитивності кримінального провадження. Зокрема, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Таким чином, виходячи з наведених вище процесуальних положень, перешкод для розгляду клопотання не встановлено.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України).
Відповідно до положень ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно положень ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, серед іншого, тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до положень ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до статті 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно статті 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Відповідно до положень ч.ч. 5-7 статті 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 162 КПК України, вищевказана інформація може бути віднесена до інформації яка містить охоронювану законом таємницю.
Системний аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що застосування до ухвал слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду.
Таким чином, розглядаючи подане клопотання та наводячи мотиви ухваленого судового рішення, в тому числі у контексті змісту доказів, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Водночас, у поданому клопотанні дізнавач просить тимчасовий доступ до інформації по банківській карті № НОМЕР_1 емітентом банківської якої є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код за ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) з можливістю вилучення за місцем знаходження відділення ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код за ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) у м.Львові, однак не зазначено в якому з відділень у м. Львові АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » перебувають або можуть перебувати ці речі або документи.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що дізнавачем всупереч п. 1 ч. 5 ст. 163 КПК України не доведено, а відтак клопотання останнього не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 40-1, 131, 159, 160, 162, 163, 164 КПК України, -
в задоволенні клопотання дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей та документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142360000604 від «09» липня 2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1