Справа № 138/1691/26
Провадження №:1-кс/138/431/26
21.05.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суду Вінницької області, у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження за №12026025160000078 від 19.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
19.05.2026 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло вказане вище клопотання.
Клопотання мотивоване тим, зокрема, що сектор дізнання Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026025160000078 від 19.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Встановлено, що 18.05.2026 до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення від Прикордонної служби України про те, що 18.05.2026 близько 15 годин 05 хвилин на міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Могилів-Подільський - Волчинець», що знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, буд. 13, м. Могилів-Подільський, Вінницької області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель: АДРЕСА_1 пред'явив свідоцтво про народження дитини № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 від 11.11.2022, яке видано ОСОБА_6 та свідоцтво про народження дитини № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 від 11.11.2022, яке видано Федеративною Республікою Німеччина з прошитим засвідченим перекладом з німецької мови на українську мову до кожного, та у яких вбачаються ознаки підробки.
18.05.2026 під час проведення огляду місця події на міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Могилів-Подільський - Волчинець», що знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, буд. 13, м. Могилів-Подільський, Вінницької області, працівниками поліції Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області було виявлено та вилучено зазначені документи, а саме: свідоцтво про народження дитини № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 від 11.11.2022 з прошитим засвідченим перекладом з німецької мови на українську мову, яке видано Федеративною Республікою Німеччина та свідоцтво про народження дитини № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 від 11.11.2022, яке видано Федеративною Республікою Німеччина з прошитим засвідченим перекладом з німецької мови на українську мову, які упаковано до паперового конверта з маркуванням «Національна поліція України Слідче Управління».
Під час перевірки документа у прикордонного наряду виникли сумніви щодо його дійсності. Зокрема, за результатами поглибленої перевірки встановлено, що документи не відповідають встановленому зразку, текст нанесено поверх печаток, а особа не орієнтується в порядку отримання документів.
Відповідно до повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 18.05.2026 під час перевірки працівником ДПС України встановлено, що дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_8 знаходиться на території України, останній перетин здійснила на в'їзд в Україну 27.07.2021, тобто, факт народження 2-х дітей у Федеративній Республіці Німеччині 30.10.2022 викликає обґрунтований сумнів.
Старший дізнавач сектору дізнання Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_9 19.05.2026 винесла постанову про приєднання зазначених документів до справи як речових доказів.
19.05.2026 було направлено запит до посольство України у Федеративній Республіці Німеччина з метою перевірки достовірності виданих документів. Станом на теперішній час відповідь на зазначений запит не надійшла.
ОСОБА_4 відмовився від надання пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України.
Свідоцтво про народження дитини № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 від 11.11.2022 з прошитим засвідченим перекладом з німецької мови на українську мову, яке видано Федеративною Республікою Німеччина та свідоцтво про народження дитини № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 від 11.11.2022, яке видано Федеративною Республікою Німеччина з прошитим засвідченим перекладом з німецької мови на українську мову, які упаковано до паперового конверта з маркуванням «Національна поліція України Слідче Управління», збережені зі слідами вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази.
Необхідність арешту обґрунтована тим, що зазначені документи є предметом кримінального правопорушення, а також речовими доказами, тому арешт доцільний для їх збереження та забезпечення проведення подальших слідчих (розшукових) дій, зокрема, призначеної експертизи.
Зважаючи на викладене вище, прокурор просив накласти арешт на вказані вище документи.
Прокурор клопотання підтримала.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений завчасно та належним чином за наявними в матеріалах клопотання засобами зв'язку. Про поважність причин неявки до суду не повідомив.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з таких підстав.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Отже, прокурором доведено, що вказані вище документи можуть бути використані, як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки могли зберіг на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметами, що могли бути набутими кримінально протиправним шляхом, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його відчуження або знищення, що не забезпечить виконання завдання кримінального провадження.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Слідча суддя дійшла висновку, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчому судді не надано.
Також, суд звертає увагу на положення абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України відповідно до якої арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 18.05.2026 на міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Могилів-Подільський - Волчинець», що знаходиться за адресою: вул. Вокзальна буд. 13, м. Могилів-Подільський Вінницької області, документи, а саме: свідоцтво про народження дитини № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 від 11.11.2022 з прошитим засвідченим перекладом з німецької мови на українську мову, яке видано Федеративною Республікою Німеччина та свідоцтво про народження дитини № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 від 11.11.2022, яке видано Федеративною Республікою Німеччина з прошитим засвідченим перекладом з німецької мови на українську мову.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим та/або прокурором.
Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Зобов'язати прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на вказане вище майно.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору та ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ).
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1