Справа № 138/1692/26
Провадження №:1-кс/138/432/26
21 травня 2026 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12026020160000198 від 18.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
19.05.2026 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12026020160000198 від 18.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 18.05.2026 до чергової частини Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшла письмова заява від начальника служби безпеки ТОВ «МХП-Агрокряж» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителям .м Вінниця, про те, що біля 08:00 год. 18.05.2026 водій даного підприємства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий по АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу із вантажного автомобіля САЗ-3507 номерний знак НОМЕР_1 , вчинив крадіжку засобів захисту рослин Фунгіцид Пропульс виробника Bayer, який знаходився у двох пластикових каністрах об'ємом по 5 літрів кожна.
За даним фактом 18.05.2026 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020160000198 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
18.05.2026 під час проведення огляду місця події, а саме ділянки розташованої при виїзді із села Тарасівка в напрямку села Кукавка Могилів-Подільського району на узбіччі дороги виявлено та вилучено автомобіль марки ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , дві пластикові каністри білого кольору об'ємом по 5 літрів кожна (засоби захисту рослин) Фунгіцид Пропульс виробника Bayer, які поміщені до спеціальних пакетів НПУ № RAWO115800, № RAWO115801.
Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що коли було виявлено ОСОБА_6 , то останній намагався викрадені каністри поставити до власного автомобіля марки ВАЗ 2108, відкривши пасажирські двері автомобіля.
18.05.2026 постановою слідчого вказані речі, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
На даний час у зв'язку з всебічним, повним та об'єктивним розслідуванням вказаного кримінального правопорушення, забезпечення можливості проведення судової товарознавчої експертизи, а також з метою уникнення можливості втрати речового доказу, оскільки він являється тимчасово вилученим майном та на протязі доби має бути арештованим або повернутий особі в якої він був вилучений, а тому виникає необхідність в накладені арешту.
За таких підстав, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому та проживаючому по АДРЕСА_1 та засоби захисту рослин Фунгіцид Пропульс виробника Bayer, який знаходиться у двох пластикових каністрах об'ємом по 5 літрів кожна, що належить ТОВ «МХП-Агрокряж», ЄДРПОУ: 36187994, адреса: вул. Головна, 161, с. Яришів Могилів-Подільського району Вінницької області.
Слідчий, прокурор, ОСОБА_6 та представник потерпілої особи ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились. Від слідчого та прокурора надійшли заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, просять клопотання задовольнити. ОСОБА_6 подав до суду заяву, в якій просив відмовити в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на автомобіль марки ВАЗ 2108, посилаючись на те, що вказаний автомобіль необхідний йому для особистого користування, зокрема, він їздить на роботу, а також возить дружину, яка хворіє, до лікарні, також просив розгляд клопотання проводити в його відсутність. Вказане згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить такого до висновку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що є джерелом права в Україні, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується захист від неправомірних обмежень не лише власникам існуючого майна, а й власникам майнових прав та інших активів, що мають "розумні очікування" на реалізацію свого майнового права (рішення у справі "Броньовський проти Польші" від 22.06.2004 за заявою № 31443/96, рішення від 01.06.2006 у справі "Федоренко проти України" (п.п. 21-34)).
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64).
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, право власності не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: a) чи є втручання законним; b) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; c) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейського суду з прав людини констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Положеннями ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканність права власності.
Відповідно до загальних засад кримінального провадження позбавлення або обмеження права власності здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
За визначенням ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Приписами ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За загальними правилами, визначеними ст. 132 КПК України, застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Поряд з цим, частиною 4 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно приписів ч. 3-6 ст. 170 КПК України, умовами арешту майна для досягнення у кримінальному провадженні законної мети відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є наявність визначеної сукупності обставин, які підлягають встановленню для прийняття відповідного процесуального рішення.
З урахуванням зазначеного, обґрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існування відповідної сукупності обставин фактичними даними, які випливають із представлених доказів.
Потреба в арешті майна обумовлюється як правовою підставою застосування цього заходу забезпечення, так і його метою та завданням відповідно до конкретних обставин кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен серед іншого враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, Могилів-Подільським районним відділом поліції ГУНП у Вінницькій області 18.05.2026 розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12026020160000198 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Вказані відомості внесені за заявою начальника служби безпеки ТОВ «МХП-Агрокряж» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем м. Вінниця, про те, що біля 08:00 год. 18.05.2026 водій даного підприємства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий по АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу із вантажного автомобіля САЗ-3507, номерний знак НОМЕР_1 , вчинив крадіжку засобів захисту рослин Фунгіцид Пропульс виробника Bayer, який знаходився у двох пластикових каністрах об'ємом по 5 літрів кожна.
Під час огляду місця події 18.05.2026, а саме ділянки розташованої при виїзді із села Тарасівка в напрямку села Кукавка Могилів-Подільського району на узбіччі дороги виявлено та вилучено автомобіль марки ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , дві пластикові каністри білого кольору об'ємом по 5 літрів кожна (засоби захисту рослин) Фунгіцид Пропульс виробника Bayer, які поміщені до спеціальних пакетів НПУ № RAWO115800, № RAWO115801.
Постановою слідчого від 18.05.2026 вилучене майно, а саме автомобіль марки ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 та дві пластикові каністри білого кольору об'ємом по 5 літрів кожна (засоби захисту рослин) Фунгіцид Пропульс виробника Bayer визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею з копій матеріалів, доданих до клопотання, також встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 07.02.2009 автомобіль марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_2 , 1912 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_6 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Необхідною умовою застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна у випадку вжиття цього заходу з метою забезпечення збереження речових доказів є наявність достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто: 1) було знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 3) є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, 4) набуте кримінально протиправним шляхом або отримано юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні про арешт майна, зокрема, повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Тобто саме на орган досудового розслідування покладено обов'язок визначити у клопотанні підстави для накладення арешту та додати до клопотання всі докази на підтвердження обставин, якими таке клопотання обґрунтоване.
Зі змісту клопотання про арешт майна вбачається, що підставою для його накладення слідчий посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982 р., будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися "згідно із законом", воно повинне мати "легітимну мету" та бути "необхідним у демократичному суспільстві".
Разом з тим, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні.
У даному випадку, вилучений під час огляду місця події у ОСОБА_6 автомобіль марки ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , постановою слідчого від 18.05.2026 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, як такий, що відповідає критеріям визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання щодо наявності критеріїв у майна, зокрема вказаного вище автомобіля, про арешт якого просить слідчий, останній посилається на всі критерії, визначені ст. 98 КПК України, проте не зазначає під які саме із вказаних в даній нормі критеріїв підпадає вилучений у ОСОБА_6 автомобіль.
За таких підстав слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий не довів, що автомобіль марки ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , який вилучений у ОСОБА_6 є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України, а відтак відсутні підстави для задоволення клопотання в цій частині.
При цьому, на думку слідчого судді, дві пластикові каністри білого кольору об'ємом по 5 літрів кожна (засоби захисту рослин) Фунгіцид Пропульс виробника Bayer підпадають під критерії визначені ст. 98 КПК України.
Враховуючи викладене, клопотання слідчого про арешт майна підлягає частковому задоволенню в частині накладення арешту на дві пластикові каністри білого кольору об'ємом по 5 літрів кожна (засоби захисту рослин) Фунгіцид Пропульс виробника Bayer, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження або знищення такого майна. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 64 Конституції України, ст.ст. 98, 170-173, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на засоби захисту рослин Фунгіцид Пропульс виробника Bayer, який знаходиться у двох пластикових каністрах об'ємом по 5 літрів кожна, що належить ТОВ «МХП-Агрокряж», ЄДРПОУ: 36187994, адреса: вул. Головна, 161, с. Яришів Могилів-Подільського району Вінницької області.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору, слідчому, ОСОБА_6 (вул. Поплавського, 8 кв. 29, селище Вендичани, Могилів-Подільський район, Вінницька область) та представнику потерпілої особи ТОВ «МХП-Агрокряж» ОСОБА_5 (вул. Пирогова, 115, м. Вінниця).
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим та/або прокурором.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1