Справа № 344/9625/26
Провадження № 1-кс/344/3900/26
21 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №62026140150000447 від 18.05.2026, -
Слідчий П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 за погодженням із прокурором звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що П'ятим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026140150000447 від 18.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Нагляд за здійсненням досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Івано-Франківської обласної прокуратури.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 17.05.2026 близько 23:00 год. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи посаду старшого державного інспектора ГУ ДПС в Івано-Франківській області, керуючи транспортним засобом марки «KIA NIRO», р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , рухаючись по вул. Набережна у напрямку до вул. Кармелюка у м. Івано-Франківську, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який переходив проїжджу частину вул. Набережна по регульованому пішохідному переході зліва направо відносно руху автомобіля на червоне світло світлофора для пішохода. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_6 від отриманих травм загинув на місці події.
18.05.2026 проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено транспортний засіб марки «KIA NIRO», р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який у подальшому поміщено на спеціальний майданчик для утримання транспортних засобів ГУ НП в Івано-Франківській області, розташований у м. Калуш Івано-Франківської області, а також пара кросівок білого кольору, які належали ОСОБА_6 , поміщені у спеціальний сейф-пакет «Національна поліція України» № PSP3257281.
Накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів. Незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин події вчиненого кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також може призвести до їх втрати, що сприятиме уникненню осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності.
У зв'язку з наведеним, враховуючи, що вищезгаданий автомобіль та пара кросівок містять на собі пошкодження та сліди, які утворились внаслідок ДТП та які, в подальшому, будуть предметом експертних досліджень, виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль та пару кросівок.
Зважаючи на викладене, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, просить клопотання задовольнити.
Слідчий подав заяву, відповідно до якої просить розглянути клопотання у його відсутності.
Володілець майна подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Встановлено, що слідчий за погодженням із прокурором звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.
П'ятим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026140150000447 від 18.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
18.05.2026 проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено транспортний засіб марки «KIA NIRO», р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який у подальшому поміщено на спеціальний майданчик для утримання транспортних засобів ГУ НП в Івано-Франківській області, розташований у м. Калуш Івано-Франківської області, а також пара кросівок білого кольору, які належали ОСОБА_6 , поміщені у спеціальний сейф-пакет «Національна поліція України» № PSP3257281.
Згідно постанови слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 від 18 травня 2026 року транспортний засіб марки «KIA NIRO», р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував старший державний інспектор ГУ ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , а також пару кросівок білого кольору, які належали ОСОБА_6 , поміщені у спеціальний сейф-пакет «Національна поліція України» № PSP3257281, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за №62026140150000447 від 18.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Слідчим поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що транспортний засіб марки «KIA NIRO», р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував старший державний інспектор ГУ ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , а також пару кросівок білого кольору, які належали ОСОБА_6 , поміщені у спеціальний сейф-пакет «Національна поліція України» № PSP3257281, можуть бути використані, як доказ у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання виходить з того, що втручання у право власності повинно не лише бути законним і переслідувати за фактами та у принципі «законну мету» «відповідно до загальних інтересів», але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державою, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичної особи. Ця вимога виражена у понятті «справедливий баланс», який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Подія щодо якої здійснюється досудове розслідування, свідчить про те, що на даний час і на даному етапі досудового розслідування таке втручання у право власності особи є справедливим, правомірним та пропорційним.
Однак вважаю, що в частині накладення арешту на транспортний засіб марки «KIA NIRO», р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував старший державний інспектор ГУ ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , слід застосувати спосіб арешту майна шляхом заборони на його відчуження, розпорядження та користування, оскільки користування транспортним засобом марки «KIA NIRO», р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 може призвести до зміни його технічного стану.
Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю, що клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «KIA NIRO», р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , шляхом заборони на його відчуження, розпорядження та користування, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Накласти арешт на вилучені 18.05.2026 року в ході проведення огляду місця події пару кросівок білого кольору, які належали ОСОБА_6 , поміщені у спеціальний сейф-пакет «Національна поліція України» № PSP3257281, шляхом заборони на їх відчуження, розпорядження та користування, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1