Справа №: 463/1997/26
Провадження №: 2/343/687/26
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді -Керніцького І.І.,
секретаря судового засідання - Луцик Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
В Долинський районний суд Івано-Франківської області 07.04.2026 з Личаківського районного суду міста Львова поступила цивільна справа № 463/1997/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивачка просить ухвалити рішення, яким:
- розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 02.09.2015 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Болехівського міського управління юстиції в Івано-Франківській області; місце проживання дитини визначити за нею; після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_3 "; -стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі (сплачений судовий збір).
І. Рух провадження та процесуальні рішення.
Ухвалою віду від 08.04.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
ІІ. Стислий виклад позиції сторін
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що вона та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 02.09.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Болехівського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, про що складено відповідний актовий запис за № 47.
Від даного шлюбу у них народилася одна малолітня дитина - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Протягом останнього часу стосунки між ними розладились через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуту. Вже тривалий проміжок часу кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування, а шлюб носить лише формальний характер.
Протягом останнього часу відповідач не бере участі у веденні домашнього господарства, не піклується про створення нормальних сімейних стосунків. Постійно виявляє до неї неповагу, вчиняє сварки. Все це призвело до фактичного припинення шлюбних відносин з вини відповідача.
Вона наполягає на розірванні шлюбу, оскільки не бажає продовжувати подружнє життя з відповідачем. Примирення та збереження шлюбу вважає неможливим (а.с.1-3).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026, цивільна справа № 463/1997/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передана на розгляд судді Керніцькому І.І. (а.с.31).
Ухвалою судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 08.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 463/1997/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено підготовче судове засідання на 30.04.2026 (а.с.32).
У зв'язку із неявкою сторін, підготовче судове засідання відкладено на 21.05.2026.
ІІІ. Докази, досліджені судом
Позвна заява, свідоцтво про шлюб, копія свідоцтва про народження дитини, кватанція про оплату судового збору, копія довідки з місця проживання дитини.
Позивачка ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому Законом порядку. 21.05.2026 до початку підготовчого судового засідання на адресу суду скерувала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, розгляд справи просила проводити у її відсутності (а.с.50).
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку. 21.05.2026 до початку підготовчого судового засідання на адресу суду подав заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, розгляд справи просив проводити у його відсутності (а.с.51).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що визнання позову відповідачем, не суперечать Закону, не порушує права, свободи та інтересів інших осіб.
ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Cуд, вивчивши матеріали справи, подані заяви сторін, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в підготовчому судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов, підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Ч.3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути подано одним із подружжя.
У відповідності до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане повторно 09.03.2016 (а.с.9) свідчить про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 02 вересня 2015 року був укладений шлюб, зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Болехівського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №47. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка " ОСОБА_3 ", дружини " ОСОБА_3 ".
Від спільного проживання у сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_4 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.02.2016 а.с.14).
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, що привело до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім'ї.
Позивачка та відповідач не бажають зберегти сім'ю, оскільки вони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту, проживають окремо, їх сім'я розпалася.
Ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного Кодексу України).
Ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Таким чином шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише одного із подружжя продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу.
V. Висновки суду
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти цього, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Вирішуючи вимогу позивачки про визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові №200/952/18 від 15 січня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
Відповідно до положень ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків.
Суд, враховуючи вік малолітньої дитини ОСОБА_4 , те, що дитина фактично проживає разом з мамою, позивачкою по справі ОСОБА_1 , дійшов до висновку, що після розірвання шлюбу малолітнього сина сторін по справі ОСОБА_6 , слід залишити із позивачкою.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Позивачка просить також після розірвання шлюбу прізвище " ОСОБА_3 " їй не змінювати, що, відповідно до ст. 113 СК України, є її правом.
Беручи до уваги волевиявлення сторін по справі щодо розірвання шлюбу, а також те, що внаслідок розірвання шлюбу права сторін по справі та їх дитини порушені не будуть, суд вважає за доцільне заяву про розірвання шлюбу задоволити, шлюб між сторонами розірвати, малолітню дитину залишити проживати з матір'ю, прізвище якій після розірвання шлюбу залишити без змін.
VI. Стягнення витрат по оплаті судового збору.
Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України.
Позивачкою при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1 371,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією на переказ готівки №78 від 25.02.2026 (а.с.4).
Таким чином, сума сплаченого судового збору в розмірі 1 371,50 грн підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, ст. ст. 24,56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 141, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 вересня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Болехівського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №47- розірвати.
Малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_1 .
Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу не змінювати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 371 (одну тисячу триста сімдесят одну) гривню 50 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Сторони по справі
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , жителька: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Долинського районного суду І.І.Керніцький