27 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги прокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2026 року,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42024040000000371 від 26.08.2024 про арешт майна вилученого 28.05.2025 під час обшуку автозаправної станції за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заозерна, 20-а.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2026 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання, накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку автозаправної станції за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заозерна, 20-А, а саме:
- грошові кошти в сумі 15 470 грн;
- товарний чек, дві роздруковані квитанції із записами, порожні розрахункові квитанції;
- 2 плати із написами «1-54 Плата 20-00 3000003225975» та «1-54 Плата 20-00 3000003203580»;
- 3 стартові пакети оператору ПрАТ «Київстар» із номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_1, НОМЕР_1;
- 4 рулоні касової стрічки;
- 2 зошити із чорновими записами, 1 аркуш паперу із чорновими записами, 1 заповнений товарний чек та 85 порожніх товарних чеків, 8 наліпок та 2 аркуші із написом «Не працює»;
- системний блок «НР ЕliteSmallFormFactor C2C1429JV5»;
- касовий апарат;
- мережевий відеореєстратор «DHI-NVR2104», s/n:7L03DB8PAzC8046, з блоком живлення;
- комутатор «DН-РF3 3006-4ЕТ-60», s/n: 8Н03FА3РА38F158із блоком живлення;
- резервуар інв.№ 104200001 з пальним;
- резервуар «ДТ» інв. № 10420002 з пальним;
- резервуар «95» інв. №10420003 з пальним;
- резервуар «Бензин автомобільний А-92 Євро 5-Е5» інв. №10420004;
- 4 паливно-роздавальні колонки.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, зазначає про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
Вважає, що вилучені на АЗС рідини (пальне) не відповідають вимогам до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 927, оскільки лише за сім днів до проведення вказаного обшуку (21.05.2025) детективами БЕБ України також проводився обшук на вищевказаній АЗС, в ході якого було вилучене пальне, яке згідно з висновком експерта № 5623/25-34.1 від 11.08.2025 відноситься до некондиційного бензину Євро 5 та не відповідає ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» щодо бензину автомобільного ЄВРО 5. При цьому за результатами вказаного обшуку резервуари з пальним були опломбовані з метою унеможливлення подальшої роботи АЗС. Однак, незважаючи на те, особи, причетні до незаконного обігу пального, зірвавши пломби, знов почали реалізовувати зазначене пальне на вищевказаній АЗС, що було зафіксовано 28.05.2025 в ході обшуку співробітниками СУ ГУНП в Дніпропетровській області.
Системний блок, мобільний телефон, документи та чорнові записи, вилучені в ході обшуку на вищевказаній АЗС, містили відомості про факти незаконного зберігання та збуту пального, у зв'язку з чим потребують додаткових оглядів та досліджень, для проведення яких необхідний певний проміжок часу.
Крім цього, з метою дотримання принципу безпосереднього дослідження показань, речей і документів, виявлені та вилучені рідини, речі та документи необхідно зберігати відповідно до порядку, визначеного ст. 100 КПК України, протягом усього часу кримінального провадження у сторони обвинувачення, оскільки є достатні підстави вважати, що інші можуть їх знищити чи приховати з метою уникнення відповідальності.
29.05.2025 виявлені та вилучені вищезазначені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України.
Також з метою встановлення відповідності вилучених рідин вимогам ДСТУ, відповідності маркування вимогам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», можливості реалізації на митній території України вилученого пального, 14.07.2025 до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» призначено судову експертизу матеріалів, речовин та виробів.
Згідно з листами з Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» від 30.07.2025 та від 13.03.2026 у зв'язку з великим експертним завантаженням експертиза буде виконана в строк більше ніж 90 календарних днів, у порядку черги. На теперішній час зазначена експертиза не завершена.
Так, судом проігноровані ті обставини, що слідчим саме з метою перевірки обставин вчинення кримінального правопорушення та встановлення чи та сама продукція яка вироблена на ТОВ «КРИВБАС-ТРАНС ОЙЛ» траспортується на заправні станції та у подальшому реалізується винесено постанову про призначення судово-хімічної експертизи та подано на виконання до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса».
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
З матеріалів провадження вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Українипроводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000371 від 26.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209 КК України.
27.01.2026 прокурор четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна вилученого в ході проведення обшуку автозаправної станції за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заозерна, 20-А, а саме:
- грошові кошти в сумі 15 470 грн;
- товарний чек, дві роздруковані квитанції із записами, порожні розрахункові квитанції;
- 2 плати із написами «1-54 Плата 20-00 3000003225975» та «1-54 Плата 20-00 3000003203580»;
- 3 стартові пакети оператору ПрАТ «Київстар» із номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_1, НОМЕР_1;
- 4 рулоні касової стрічки;
- 2 зошити із чорновими записами, 1 аркуш паперу із чорновими записами, 1 заповнений товарний чек та 85 порожніх товарних чеків, 8 наліпок та 2 аркуші із написом «Не працює»;
- системний блок «НР ЕliteSmallFormFactor C2C1429JV5»;
- касовий апарат;
- мережевий відеореєстратор «DHI-NVR2104», s/n:7L03DB8PAzC8046, з блоком живлення;
- комутатор «DН-РF3 3006-4ЕТ-60», s/n: 8Н03FА3РА38F158із блоком живлення;
- резервуар інв.№ 104200001 з пальним;
- резервуар «ДТ» інв. № 10420002 з пальним;
- резервуар «95» інв. №10420003 з пальним;
- резервуар «Бензин автомобільний А-92 Євро 5-Е5» інв. №10420004;
- 4 паливно-роздавальні колонки.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року у задоволенні клопотання відмовлено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляючи ухвалу має зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.
Так, 28.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2025 проведено обшук за адресою:Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заозерна, 20-а, в ході якого виявлено та вилучено зазначене в клопотанні майно.
В подальшому постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 29.05.2025 зазначене майно визнано в кримінальному провадженні речовим доказом.
Крім того, постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 14.07.2025 у справі призначено судову експертизу матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.4 «Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів».
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вважає колегія суддів, надані матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а суд на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Дослідивши надані матеріали, враховуючи вимоги ст. 173 КПК та з метою забезпечення збереження речових доказів, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення.
Враховуючи вищевикладені обставини, які свідчать про однобічність, неповноту, необ'єктивність і формальність судового розгляду, апеляційна скаргапрокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення вказаного клопотання сторони обвинувачення, накладення арешту на зазначене в ньому майно, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зумовити труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні № 42024040000000371 від 26.08.2024, спричинити втрату інформації, яка має доказове значення в ході здійснення досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42024040000000371 від 26.08.2024 про арешт майна вилученого 28.05.2025 під час обшуку автозаправної станції за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заозерна, 20-а,- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку автозаправної станції за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заозерна, 20-А, а саме:
- грошові кошти в сумі 15 470 грн;
- товарний чек, дві роздруковані квитанції із записами, порожні розрахункові квитанції;
- 2 плати із написами «1-54 Плата 20-00 3000003225975» та «1-54 Плата 20-00 3000003203580»;
- 3 стартові пакети оператору ПрАТ «Київстар» із номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_1, НОМЕР_1 ;
- 4 рулоні касової стрічки;
- 2 зошити із чорновими записами, 1 аркуш паперу із чорновими записами, 1 заповнений товарний чек та 85 порожніх товарних чеків, 8 наліпок та 2 аркуші із написом «Не працює»;
- системний блок «НР ЕliteSmallFormFactor C2C1429JV5»;
- касовий апарат;
- мережевий відеореєстратор «DHI-NVR2104», s/n:7L03DB8PAzC8046, з блоком живлення;
- комутатор «DН-РF3 3006-4ЕТ-60», s/n: 8Н03FА3РА38F158із блоком живлення;
- резервуар інв.№ 104200001 з пальним;
- резервуар «ДТ» інв. № 10420002 з пальним;
- резервуар «95» інв. №10420003 з пальним;
- резервуар «Бензин автомобільний А-92 Євро 5-Е5» інв. №10420004;
- 4 паливно-роздавальні колонки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3625/2026 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 761/2345/26
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_7
Доповідач: ОСОБА_1