Справа № 11-сс/824/3600/2026 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 761/11629/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 199 КПК
28 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026 року,-
Цією ухвалою частково задоволено клопотанням прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 25.05.2026, із визначенням застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 280 000 гривень, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Докучаєвськ Волноваського району Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч 1 ст. 111-2 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026 року, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а тому такою, яка підлягає скасуванню.
Зазначає про те, що розгляд клопотання відбувся у відсутність підозрюваного.
Наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено.
Визначений розмір застави є для підозрюваного занадто великим та завідомо непомірним.
Заслухавшидоповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019240110000101 від 29.03.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
16.10.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч 1 ст. 111-2 КК України, тобто у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2025 до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.11.2025.
Постановою першого заступника Генерального прокурора від 28.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 11.12.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.11.2025 продовжено строк тримання ОСОБА_8 під вартою без визначення розміру застави до 11.12.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.12.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до п'яти місяців, тобто до 11.02.2026 включно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.12.2025 продовжено строк тримання ОСОБА_8 під вартою без визначення розміру застави на 60 днів, тобто до 06.02.2026.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до восьми місяців, тобто до 11.04.2026 включно
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.02.2025 продовжено строк тримання ОСОБА_8 під вартою без визначення розміру застави на 60 днів, тобто до 03.04.2026 включно.
24.03.2026 слідчим за дорученням прокурора Офісу Генерального прокурора повідомлено підозрюваному ОСОБА_8 та захиснику ОСОБА_10 про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22026000000000299 від 20.03.2026 та надання доступу до матеріалів кримінального провадження.
27.03.2026прокурор першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий зазначив, що закінчити розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , немає можливості, оскільки для прийняття законного процесуального рішення у кримінальному провадженні необхідно виконати певний перелік процесуальних дій.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026 року задоволено вказане клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до 25.05.2026, із визначенням застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 280 000 гривень.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, слідчий суддя з'ясував, що слідчий у клопотанні та доданих до нього документах, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч 1 ст. 111-2КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось безпідставного чи недопустимого не встановив.
Крім того, слідчим суддею, у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховано тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, характер та обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони сформульовані в повідомленні про підозру, наявність суспільного інтересу в забезпеченні об'єктивності досудового розслідування, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного в подальшому при здійсненні досудового розслідування належить утримувати його під вартою.
Разом з цим, слідчий суддя встановив, що завершити досудове розслідування до закінчення даного строку неможливо внаслідок складності кримінального провадження та необхідності проведення певної кількості слідчих та процесуальних дій.
При цьому, доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, як вважає колегія суддів, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення у вчиненні, якого вона підозрюється.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч стверджень апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Щодо тверджень захисника про розгляд клопотання у відсутність підозрюваного, то вони спростовуються журналом судового засідання від 27.03.2026, згідно якого ОСОБА_8 приймав участь у судовому засіданні та висловив свою думку з приводу даного клопотання.
Крім того, продовживши підозрюваному ОСОБА_8 строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, визначив останньому і розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Тому такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, відтак доводи апеляційної скарги захисника в цій частині також не відповідають дійсності.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026
року, якою частково задоволено клопотанням прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 25.05.2026, із визначенням застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 280 000 гривень, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4