Справа № 420/27737/25
20 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000125/2 від 12.08.2025;
визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000245 від 12.08.2025.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, зазначає, що 27.08.2024 між ТОВ «ДАНН.» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG-00D/270824.
У позовній заяві вказано, що з метою митного оформлення, позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580006098U4, в якій було визначено для митного оформлення товари № 1-2 загальною вартістю 6960,00 дол. США (графа 22).
Представник позивача зазначає, що в графі 31 МД ІМ 40 ДЕ 25UA500580006098U4 позивач визначив митну вартість - по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору).
Крім цього, як зауважує представник позивача, разом з митною декларацією позивачем до митного органу були подані документи, зокрема пакувальний лист (Packing List) №06/08/2025 від 01.08.2025, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial Invoice) №06/08/2025 від 01.08.2025, коносамент (Bill of Lading) №BW25060066B від 09.06.2025, автотранспортну накладну (Road consignment note) №48431 від 11.08.2025; декларацію про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №06/08/2025 від 01.08.2025, статус особи, яка подає митну декларацію №2 від 23.04.2025, договір поставки №AUG - 00D/270824 від 27.08.2024; специфікацію №48431 від 01.08.2025 до договору поставки № AUG - 00D/270824 від 27.08.2024, договір про надання послуг митного брокера №ТЕ 19042025/1 від 19.04.2025.
За твердженням представника позивача, на вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, позивачем були надані прайс б/н від 31.07.2025, експертне дослідження №343/25 від 12.08.2025, експортну декларацію №310120250609823547 від 09.06.2025 і комерційні пропозиції продавця (підтверджується листом № 48431/1 від 12.08.2025).
Як вказано у позовній заяві, 12.08.2025 відповідачем винесено картку відмови №UA500580/2025/000245 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів.
За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 12.08.2025 №UA500580/2025/000125/2.
На переконання представника позивача, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні ввезеного на митну територію України товару за заявленою ним у митній декларації ІМ 40 ДЕ 25UA500580006098U4 митною вартістю, і відповідно винесені оспорювані позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картка про відмову у митному оформленні (випуску) товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Стислий виклад заперечень відповідача.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що, як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500580006098U4 від 12.08.2025.
У відзиві на позовну заяву вказано, що для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500580006098U4 від 12.08.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
Представник відповідача зазначає, що на виконання вимог статті 54 МКУ, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000125/2 від 12.08.2025.
За твердженням представника відповідача, у Одеської митниці виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості щодо складових митної вартості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення.
Як вказано у відзиві на позовну заяву, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
Представник відповідача вказує, що 12.08.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 31.07.2025 б/н на умовах поставки EXW, в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, технічних і якісних характеристик та артикулів; копію митної декларації країни відправлення від 09.06.2025 №310120250609823547; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 12.08.2025 №343/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника.
За твердженням представника відповідача, згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.
Крім цього, представник відповідача зазначає, що 12.08.2025 у своєму електронному повідомленні імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
За висновком представника відповідача, вказані вище розбіжності усунені не були, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.
Представник відповідача зауважує, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500580006098U4 від 12.08.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Додатково, представник відповідача зауважує, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ).
Підсумовуючи вищенаведене, представник відповідача зазначає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500580/2025/000125/2 від 12.08.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000245 від 12.08.2025 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ДАНН.».
Процесуальні дії у справі.
Суд ухвалою від 21 серпня 2025 року прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України в електронній формі, встановив сторонам строки на подання заяв по суті справи, витребував у товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» належним чином засвідчені копії додатків до позову, викладених іноземною мовою, з офіційним перекладом.
На виконання ухвали суду від 21.08.2025, 01 вересня 2025 року представник позивача подав до суду належним чином засвідчені копії додатків до позову, викладених іноземною мовою, з офіційним перекладом на українську мову.
Ухвалою від 20.05.2026 залишив без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «ДАНН.» (Покупець) та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Продавець) укладено Договір поставки від 27.08.2024 №AUG-00D/270824 (далі - Договір №AUG-00D/270824), згідно з предметом якого Продавець зобов'язується передати у зумовлені строки Покупцеві Товар та документи, що відносяться до нього, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар і сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму. Товар, що поставляється за цим Договором - це інструменти, авто-мото та запчастини. Сторони можуть домовитись про постачання інших категорій товарів за цим Договором.
Згідно з п.2.1. Договору №AUG-00D/270824, сторони погоджують та визначають умови та строки поставки Товару у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 4.2. Договору №AUG-00D/270824 передбачено, що оплата за цим Договором здійснюється за кожну поставку Товару в порядку, визначеному Специфікацією.
В межах Договору №AUG-00D/270824, сторонами складено Специфікацію від 01.08.2025 №48431, в якій сторони узгодили поставку такого товару:
фарбопульт акумуляторний за ціною 1,96 дол. США за одиницю у загальній кількості 500 одиниць, загальна вартість - 980,00 дол. США;
мийка акумуляторна за ціною 11,96 дол. США за одиницю у загальній кількості 500 одиниць, загальна вартість - 5980, дол. США.
Ціни розраховані на умовах DPU Vinnytsia (відповідно дo Incoterms 2020). Ціна товару обумовлена в цій Специфікації є остаточна та зміні після підписання Специфікації не підлягає.
Умови поставки: DPU Vinnytsia (відповідно до Incoterms 2020). Товар вважається поставленим в момент завершення митного оформлення. Продавець несе всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту коли товар буде вивантажений із прибувшого транспортного засобу в погодженому місці призначення та переданий у розпорядження Покупця. Продавцем товару є компанія Alltag und Geratetechnik AG.
Оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 (сорока п'яти) днів після отримання товару. Якщо Покупець прострочив оплату товару, Продавець має право вимагати від нього повернення товару. Валюта ціни - долар США або євро. Валюта платежу - долар США або євро.
На зазначений у Специфікації від 01.08.2025 №48431 товар компанією Alltag und Geratetechnik AG складено пакувальний лист від 06.08.2025 №06/08/2025 до Договору №AUG-00D/270824 від 27.08.2024.
У зазначеному пакувальному листі вказано наступні відомості:
Відправник: YONGKANG LINGDONG INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD Manufacturer: ULIX (NINGBO) SUPPLY CHAIN CO.,LTD;
Покупець: ТОВ «ДАНН.»;
Торгівельна марка: START PRO;
Контейнер: MRKU3672492;
Умови поставки: DPU Vinnytsia.
На зазначений у Специфікації від 01.08.2025 №48431 товар компанією Alltag und Geratetechnik AG складено та направлено ТОВ «ДАНН.» рахунок від 01.08.2025 №26/08/2025, в якому також зазначено умови постави DPU Vinnytsia та відправника YONGKANG LINGDONG INTERNATIONAL TRADE CO., LTD.
У Митній експортній вантажній декларації Китайської Народної Республіки від 28.08.2025 №310120250609823547 зазначено:
Відправник вантажу на території Китаю: «МІЖНАРОДНА ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЮНКАН ЛІНГДОНГ, ЛТД»;
Одержувач вантажу за межами Китаю: «Альтаг унд Герететехнік АГ»;
Найменування транспортного засобу та номер рейсу: MAERSK CANYON 524W;
Країна призначення: Україна;
Порт призначення: ЧОРНОМОРСЬК.
Згідно з Коносаментом №BW25060066B:
Відправник: «МІЖНАРОДНА ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЮНКАН ЛІНГДОНГ, ЛТД»;
Одержувач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДАНН.»;
Порт завантаження: НІНБО, КИТАЙ;
Порт розвантаження; ЧОРНОМОРСЬК, Україна;
Місце доставки: ЧОРНОМОРСЬК, Україна;
Морське судно, рейс№: MAERSK CANYON 524W.
Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЧНА ЕКСПЕДИЦІЯ» (Виконавець) укладено Договір комплексного обслуговування від 19.04.2025 №19042025/1, відповідно до п.1.1. якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за плату та за рахунок Замовника організувати транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, страхування вантажів, а також надати інші транспортно-експедиторські, митно-брокерські та/або організацію сюрвеєрських послуг Замовнику за згодою Сторін на умовах, визначених даним Договором.
З метою митного оформлення товару, поставленого на підставі Договору №AUG-00D/270824, декларант ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНА ЕКСПЕДИЦІЯ», який виступав представником ТОВ «ДАНН.», подав до Одеської митниці електронну митну декларацію №25UA500580006098U4, заявивши митну вартість імпортованого товару за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 Митного кодексу України, додавши до ціни товару складову митної вартості товару - витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, понесені ТОВ «ДАНН.».
У гр.44 Митної декларації зазначено серед додатків, зокрема пакувальний лист (Packing List) №06/08/2025 від 01.08.2025, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial Invoice) №06/08/2025 від 01.08.2025, коносамент (Bill of Lading) №BW25060066B від 09.06.2025, автотранспортну накладну (Road consignment note) №48431 від 11.08.2025; декларацію про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №06/08/2025 від 01.08.2025, статус особи, яка подає митну декларацію №2 від 23.04.2025, договір поставки №AUG - 00D/270824 від 27.08.2024; специфікацію №48431 від 01.08.2025 до договору поставки № AUG - 00D/270824 від 27.08.2024, договір про надання послуг митного брокера №ТЕ 19042025/1 від 19.04.2025.
12 серпня 2025 року ТОВ «ДАНН.» направлено до Одеської митниці лист від 12.08.2025 №48431/1, в якому вказано, що задля здійснення митного оформлення товарів відповідно до митної декларації від 12.08.2025 №25UA500580006098U4, контролюючому органу надсилається прайс від 31.07.2025 №б/н, експертне дослідження від 12.08.2025 №343/25, експорту декларацію від 09.06.2025 №310120250609823547 та комерційну пропозицію.
12 серпня 2025 року Одеською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 12.08.2025 №UA500580/2025/000125/2, в якому зазначено:
«За результатами перевірки, передбаченої ст.337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) відправник YONGKANG LINGDONG INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD (Китай), виробник ULIX (NІNGBO) SUPPLY CHAIN CO.,LTD (Китай), торговельна марка START PRO.
Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту згідно п.3.1.
Водночас, у специфікації №48431, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, технічних і якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У наданому комерційному рахунку №06/08/2025 відсутнє посилання на специфікацію №48431 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів.
На момент відвантаження товару 09.06.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ «ДАНН.» (інвойс від 01.08.2025 №06/08/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньо-економічної операції та даних товаросупровідних документів.
Заявлені комерційні умови поставки DPU Вінниця, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі SHENZHEN (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування NINGBO (Китай) - Chornomorsk (Україна).
Також, в наряді від 11.08.2025 №444/2 на контейнер MRKU3672492 зазначено, що вантаж прибув в Україну на морському судні HARRISON рейс 70, а в поданому до митного оформлення коносаменті зазначено інше судно - MAERSK CANYON 524W.
Зазначене свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов'язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту,- інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів.
Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформленнями транспортними документами.
Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.
Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.
Відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 6) виписку з бухгалтерської документації, 7) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
12.08.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 31.07.2025 б/н на умовах поставки EXW, в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, технічних і якісних характеристик та артикулів; копію митної декларації країни відправлення від 09.06.2025 № 310120250609823547; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 12.08.2025 №343/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.
12.08.2025 у своєму електронному повідомленні імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості.
Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МКУ - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МКУ - у митного органу немає документально підтвердженої інформації якості товару з заявленою торговельною маркою, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МКУ - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. Митний орган пропонує визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Оскільки імпортер надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч,1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом:
Тов.1 - з 1.61 дол.США/кг до 4,02 дол.США/кг (МД 25UA101020019261U6 від 11.06.2025 за ціною угоди партія товару 4697,3 кг- 4,02дол. США/кг товар «Фарбопульт пневматичний; Торгівельна марка INTERTOOL. Виробник LVM WHOLESALE L.L.C-FZ. Країна виробництва CN.);
Тов.2-3 3,35 дол.США/кг до 4,02 дол.США/кг та 11,96 дол.США/шт. до 14,352 дол.США/шт. (МД 25UA408020022240U5 від 12.06.2025 за ціною угоди партія товару 6453,54 кг- 4,02 дол.США/кг товар «Мийка високого тиску 1400Вт; Торгівельна марка INTERTOOL. Виробник AFINTRADE Sp. z.о.о. Країна виробництва CN.), - з урахуванням опису товару та розміру партії.».
У зв'язку з наведеним вище, Одеською митницею прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.08.2025 №UA500580/2025/000245, якою повідомлено ТОВ «ДАНН.» про відмову у митному оформлені (відпуску) товарів) з таких причин:
«Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню: не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Згідно ст. 55 МКУ від 13.03.2012р. №4495-УІ винесено рішення про коригування митної вартості від 12.08.2025 №UA500580/2025/000125/2. Рішення про відмову у митному оформленні UA500580/2025/000245 може бути оскаржено у порядку, визначеному главою 4 МКУ. Декларанту роз'яснено права викладені: у п.3 ст.52, ст.55 МКУ- щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантії відповідно до розділу X МКУ: у главі 4 МКУ - щодо оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня або у суді»
Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (надалі - МК України) визначає, зокрема
митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ( стаття 49 МК України);
декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. ( частина друга статті 52 МК України);
у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ( стаття 53 МК України);
перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України;
у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком). ( частина третя статті 53 МК України);
забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару ( частина п'ята - шоста статті 53 МК України);
митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( пункти 1 та 2 частини п'ятої статті 54 МК України);
митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.( частина шоста статті 54 МК України);
рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. ( частина друга статті 55 МК України);
у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. ( частина сьома статті 55 МК України);
протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. ( частина восьма статті 55 МК України);
визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ( частини перша-четверта статті 57 МК України);
у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. ( частини 5-6 статті 57 МК України);
метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.(частина друга статті 58 МК України);
митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. ( частини четверта - п'ята статті 58 МК України).
З аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
При цьому, наведені приписи МК України надають митному органу право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Щодо вищевказаного, то Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу суду, а саме, постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15).
Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Предметом оскарження у цій справі є рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийнято у зв'язку з неподанням декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.
Вказаний висновок митного органу ґрунтується на обставинах, викладених у пункті 33 оскаржуваного рішення №UA500580/2025/000125/2 від 12.08.2025, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною контракту.
Так, за позицією митного органу, у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: у специфікації №48431, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, технічних і якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Суд зазначає, що вказана інформація не є ціноутворюючим фактором. Крім того, відомості щодо найменування товару, кількості, його виробника, торговельної марки, ваги, артикулу містяться у графі 31 митної декларації №25UA500580006098U4 від 12.08.2025. Вказані відомості підлягали обов'язковій перевірці посадовими особами митного органу та не викликали будь-яких сумнівів. Відомості щодо опису, торговельних марок та артикулів товару містяться у пакувальному листі від 01.08.2025 №06/08/2025, який відноситься до договору поставки №AUG-00D/270824 від 27.08.2024.
Відомості щодо торговельної марки та виробника зазначені у МД №25UA500580006098U4: Торговельні марки: START PRO. Країна виробництва: CN. Виробник: ULIX (NINGBO) SUPPLY CHAIN CO.,LTD.
Опис товару зазначено в специфікації від 01.08.2025 №48431 до договору поставки №AUG-00D/270824 від 27.08.2024 та переданих продавцем до покупця документів.
Враховуючи вищевикладене, твердження митного органу про відсутність інформації щодо торгівельної марки, виробника, моделей та артикулів не відповідає дійсності, у зв'язку з тим, що така інформація міститься в документах, які були надані митному органу та ним же досліджені.
Щодо тверджень відповідача у п.33 оскаржуваного рішення про те, що у наданому комерційному рахунку №06/08/2025 відсутнє посилання на специфікацію №48431 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів, суд зазначає, що чинне законодавство України та положення міжнародного права не встановлюють суворої уніфікованої форми для комерційного рахунку.
Відсутність у комерційному рахунку певних характеристик, які не передбачені умовами самого договору як обов'язкові, не може бути підставою для відмови у визнанні митної вартості, якщо інші подані документи (пакувальний лист, декларація про походження тощо) у своїй сукупності дозволяють однозначно ідентифікувати товар та підтвердити його кількісні та якісні показники.
Щодо посилання митного органу на те, що на момент відвантаження товару 09.06.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ «ДАНН.» (інвойс від 01.08.2025 №06/082025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньо-економічної операції та даних товаросупровідних документів, суд наголошує, що оформлення інвойсу після фізичного відвантаження не суперечить ані положенням контракту, ані ст. 53-58 МК України, якщо документи в сукупності підтверджують угоду.
Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що заявлені комерційні умови поставки DPU Вінниця, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі SHENZHEN (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування NINGBO (Китай) - Chornomorsk (Україна). Також, в наряді від 11.08.2025 №444/2 на контейнер MRKU3672492 зазначено, що вантаж прибув в Україну на морському судні HARRISON рейс 70, а в поданому до митного оформлення коносаменті зазначено інше судно - MAERSK CANYON 524W. Зазначене свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов'язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту,- інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів.
При цьому, суд наголошує, що комерційні умови поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно з Інкотермс 2020 означають, що всі витрати і ризики, включаючи перевантаження, зберігання та доставку з розвантаженням, несе продавець.
Коносамент, на який посилається відповідач, є транспортним документом, який підтверджує морський етап перевезення, і зазначений в ньому маршрут не суперечить умовам DPU, а навпаки, підтверджує їх виконання - продавець забезпечує доставку до місця призначення з усіма супутніми логістичними витратами.
Щодо твердження про наявність додаткових витрат, пов'язаних з перевантаженням товару, суд зазначає, що відповідно до умов поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно Інкотермс 2020, продавець несе всі витрати та ризики до моменту доставки та розвантаження товару в місці призначення. При цьому, умови поставки DPU передбачають повне покриття витрат на доставку до місця розвантаження продавцем, а витрати, що виникають у проміжних логістичних пунктах, є частиною зобов'язань продавця за договором і враховані у вартості товару.
При цьому, чинне митне законодавство не встановлює обов'язку декларанта зазначати у митній декларації або підтвердних документах конкретне судно (чи всі судна), якими фактично здійснювалося перевезення вантажу, а також не пов'язує можливість визнання заявленої митної вартості із тотожністю таких відомостей у всіх поданих документах.
Щодо відсутності документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України суд зазначає, що страхування вантажу в рамках DPU не є обов'язковим.
Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються декларантом для підтвердження митної вартості лише у випадках, якщо здійснювалось страхування, про що зазначено в п.8 ч.3 ст.53 МК України.
Отже, позивач не підтвердив витрати на страхування товару, адже відповідно до умов поставки DPU, ані продавець, ані позивач не мали жодних зобов'язань щодо страхування спірного товару, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції.
Зважаючи на вказане, суд відхиляє доводи відповідача, щодо відсутність у наданих до митного оформлення документах інформації про додавання страхування до складових митної вартості.
Суд наголошує, що комерційні умови поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно з Incoterms 2020 означають, що всі витрати і ризики, включаючи перевантаження, зберігання та доставку з розвантаженням, несе продавець.
Коносамент, на який посилається відповідач, є транспортним документом, який підтверджує морський етап перевезення, і зазначений в ньому маршрут не суперечить умовам DPU, а навпаки, підтверджує їх виконання - продавець забезпечує доставку до місця призначення з усіма супутніми логістичними витратами.
Суд також звертає увагу, що відповідачем не наведено жодних доказів того, що зазначена ним різниця у найменуванні суден призвела до виникнення додаткових витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи поза межами митної території України або що такі витрати не були включені до заявленої митної вартості товару.
Отже, наведені відповідачем припущення ґрунтуються виключно на формальних розбіжностях у найменуванні транспортних засобів та не підтверджені належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим не можуть вважатися достатньою підставою для висновку про недостовірність заявленої митної вартості та правомірність її коригування.
За таких обставин, суд доходить висновку, що доводи відповідача у цій частині є необґрунтованими та підлягають відхиленню.
При цьому, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості. В свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак, суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.11.2018 року №815/4044/15.
До того ж, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не зазначив яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
У постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Зазначений висновок також підтримано Верховним Судом у постанові від 07.07.2023 у справі №803/718/17.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що надані декларантом документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Суд також враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16, але не виключно.
З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими.
Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом.
Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення, є кінцевими та позбавляє декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час, у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.
Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, суд дійшов до висновку, що витребуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення декларантом були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Відповідно до ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч,1 ст.55 МКУ, митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Як зазначено у спірному рішенні про коригування митної вартості, відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод.
Суд зазначає, що при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Натомість, у пункті 33 Рішення про коригування митної вартості митний орган лише констатує що коригування митної вартості буде здійснено до рівня митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено декларантом.
Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом ( постанови Верховного Суду від 8 лютого 2019 року у справі справа №825/648/17, від 20 липня 2023 року у справі №640/22572/20).
Верховний Суд сформував правову позицію, яку суд враховує при вирішенні цієї справи, відповідно до якої формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
Згідно з ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000125/2 від 12.08.2025 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000245 від 12.08.2025 за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв'язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи викладене, за наслідками судового розгляду справи, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 КАС України, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2442,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.08.2025 №502.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача, суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2442,40 грн.
Щодо витрат на підготовку перекладу на українську мову іншомовних документів, поданих позивачем на виконання ухвали суду, суд зазначає таке.
01 вересня 2025 представник позивача заявив клопотання про стягнення судових витрат на переклад документів у розмірі 2200,00 грн.
На підтвердження понесених витрат, представником позивача надано до суду рахунок-фактуру від 27.08.2025 №5768, платіжну інструкцію від 27.08.2025 №1832 та акт прийому-передачі виконаних робіт від 27.08.2025.
05 вересня 2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на послуги перекладача, яке обґрунтовано тим, що склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі.
Представник відповідача вказує, що на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку.
За твердженням представника відповідача, в своїй позовній заяві про розподіл судових витрат представник позивача зазначив, що понесені позивачем витрати із залученням перекладача у розмірі 2200,00 грн, пов'язані з перекладом документів, які були подані до суду у якості додатків до позову.
За висновком представника відповідача, сума витрат позивача із залученням перекладача, пов'язана із приведенням позовної заяви та доданих до неї письмових доказів у відповідність до вимог КАС України, тобто переклад документів замовлений позивачем до відкриття провадження у справі, тому понесені позивачем витрати безпосередньо не були пов'язані з розглядом цієї справи.
Відповідач зазначив, що Верховний Суд, розглядаючи справу №160/7049/19 (адміністративне провадження №К/9901/6449/20) у постанові від 31 березня 2020 року вказав: «Як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій, ухвалених за результатами розгляду адміністративного позову/апеляційної скарги, спірним питанням у справі не є мова документів, які подавались позивачем митному органу під час митного оформлення. З матеріалів справи вбачається, що переклад документів замовлений позивачем вже під час розгляду справи в суді першої інстанції та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи».
Крім цього, представник відповідача зазначає, що під час судового розгляду справи рішення про залучення до участі у справі перекладача не приймалося, ухвалою суду перекладач до справи допущений не був.
Суд зазначає, що відповідно до ч.6 ст.137 КАС України, розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Положеннями ч.7 ст. 137 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.8 ст.137 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання ухвали суду від 21.08.2025, організовано здійснення перекладу документів з мови оригіналу на українську мову, а саме:
експортної декларації від 12.08.2025 №310120250609823547 від 12.08.2025;
коносамента від 09.06.2025 №BW25060066B.
Згідно з рахунком-фактурою від 27.08.2025 №5768, платіжною інструкцією від 27.08.2025 №1832 та актом прийому-передачі виконаних робіт від 27.08.2025, позивачем були понесені витрати у зв'язку із залученням перекладача у загальному розмірі 2200,00 грн.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що переклад документів замовлений позивачем вже під час розгляду справи в суді першої інстанції та наданий до суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи.
Отже, суд вважає, що пов'язані з перекладом документів є судовими витратами у розумінні ст. 132 КАС України.
Під час розгляду справи, суд надавав оцінку документам, які складені іноземною мовою, та відповідно використовував їх переклад на державну мову, який здійснений на замовлення позивача.
Суд відхиляє твердження відповідача про те, що в межах даної справи, переклад документів замовлений позивачем до розгляду справи.
Так, як вже зазначено судом, суд ухвалою від 27 серпня 2025 року витребував у позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» належним чином засвідчені копії додатків до позову, викладених іноземною мовою, з офіційним перекладом.
На виконання ухвали суду від 27.08.2025, представник позивача 01.09.2025 подав до суду належним чином засвідчені копії додатків до позову, викладених іноземною мовою, з офіційним перекладом.
Здійснення послуг з перекладу та її оплата позивачем також підтверджено рахунком-фактурою від 27.08.2025 №5768, платіжною інструкцією від 27.08.2025 №1832 та актом прийому-передачі виконаних робіт від 27.08.2025.
Враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на залучення перекладача, вимоги позивача в частині стягнення з Одеської митниці на користь позивача витрат, пов'язаних із залученням перекладача у розмірі 2200,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.2, 72, 77, 78, 90, 120, 134, 139, 241-246, 258, 262, 295 КАС України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (вул.Солом'янська, буд.11, м.Київ, Київська обл., 03110, код ЄДРПОУ 40929000) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, Одеська обл., 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000125/2 від 12.08.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000245 від 12.08.2025.
Стягнути з Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» судові витрати, пов'язані із залученням перекладача, у розмірі 2200,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро БАБЕНКО