Справа № 420/27594/25
20 травня 2026 року
Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі - 117799,74 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 23.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вказаної ухвали суду, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначає, що через введення воєнного стану в Україні у позивача не було можливості своєчасно реалізувати своє право на подання позовної заяви до суду.
Однак, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини першої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, питання, пов'язані з обчисленням строку звернення до адміністративного суду, його поновленням, а також наслідки пропуску такого строку чітко врегульовано вищевказаними положеннями законодавства.
Окрім цього, частина друга ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. На цьому ж наголошено і у ч. 1 ст. 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Отже, наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/22361/15.
Враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно виплачені кошти в сумі 117799,74 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок отримання грошових коштів, відповідно до довідки-розрахунку № 196 від 17.05.2024, щодо переплати грошового забезпечення (в т. ч. щомісячної премії) та винагороди військового стану за період з 31.08.2023 по 05.09.2023 включно. При цьому, дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 накладено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2024 № 255, то підстави для звернення суб'єкта владних повноважень до суду з цим позовом виникли щонайменше з 18.05.2024.
Питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
На думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти, як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Щодо посилання позивача на введення воєнного стану, що на його думку є підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, зауважила, що обставина повномасштабного вторгнення на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.
Доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку, позивачем не надано.
Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер і не позбавляли останнього можливості подати позов у встановлений строк.
З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними.
Відповідно до пункту сьомого частини першої ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 240 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.05.2026.
Суддя Олександр ХУРСА