Справа № 420/2687/26
20 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС в Одеській області (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості:
- по податку адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну - 17000 грн., на бюджетний рахунок UA628999980314000561000015626, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт. Окни/ 21081500;
- по податку адміністративні штрафи та штрафні санкції - 1020 грн., на бюджетний рахунок UA248999980313000106000015626, банк отримувача Казначейство України (ЕБР), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./отг смт Окни/21081100.
Позовні вимоги мотивує тим, що за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 18020 грн., з яких: по податку адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в розмірі 17000 грн., який виник внаслідок несплати штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 15.09.2022 р. № 0059350706 на суму 17000 грн.; по податку адміністративні штрафи та штрафні санкції в розмірі 1020 грн., який виник внаслідок несплати штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 15.09.2022 р. № 0059340706 на суму 1020 грн. Оскільки узгоджені грошові зобов'язання добровільно не сплачені відповідачем, просить стягнути їх суму в судовому порядку.
Ухвалою від 09.02.2026 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
23.02.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає про протиправність висновків акту фактичної перевірки від 11.08.2022 р. № 5061/15/20/РРО/ НОМЕР_1 , які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 15.09.2022 р. № 0059350706, № 0059340706, оскільки не здійснювала реалізацію та зберігання тютюнових виробів, а дві пачки сигарет належать їй та жодного відношення до магазину не мають. Крім того, під час перевірки надала перевіряючим всі документи, які були в наявності. Тому застосування штрафних санкцій у розмірі 17000 грн. та 1020 грн. за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є незаконним. Окремо зауважує, що її представником було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення, при розгляді якої разом з адвокатом брала участь у режимі конференц-зв'язку, але відповіді на скаргу не отримувала, у зв'язку з чим вважала, що податкові повідомлення-рішення були скасовані.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в письмовому провадженні.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 10.08.2022 р. № 5061/15/20/РРО/ НОМЕР_1 .
У висновку акту перевірки зазначено, що встановлено порушення ст.15 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, п.85.2 ст.85 ПК України.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 15.09.2022 р. № 0059340706, згідно якого до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 грн.;
- від 15.09.2022 р. № 0059350706, згідно якого до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 грн.
ФОП ОСОБА_1 оскаржила вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку і рішенням ДПС України від 30.11.2022 р. № 15669/6/44-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 15.09.2022 р. № 0059340706, № 0059350706 без змін.
Також відповідач оскаржила дані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 р. у справі № 420/5936/26, яка набрала законної сили 25.03.2026 р., відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.09.2022 р. № 0059350706, № 0059340706 повернуто позивачу.
Сума податкового боргу відповідача в загальному розмірі 18020 грн. підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст.36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Положеннями пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, врегульовано ст.56 ПК України. Так, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.2 статті 56 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв'язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.56.15 ст.56 ПК України).
Згідно п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Приписами п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оскаржувала податкові повідомлення-рішення від 15.09.2022 р. № 0059340706, № 0059350706 в адміністративному порядку і рішенням ДПС України від 30.11.2022 р. № 15669/6/44-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 15.09.2022 р. № 0059340706, № 0059350706 без змін.
Також відповідач оскаржувала зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку, однак ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 р. у справі № 420/5936/26, яка набрала законної сили 25.03.2026 р., відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.09.2022 р. № 0059350706, № 0059340706 повернуто позивачу.
Таким чином, визначені за податковими повідомленнями-рішеннями від 15.09.2022 р. № 0059340706, № 0059350706 штрафні санкції набули статусу узгоджених.
Оскільки узгоджені грошові зобов'язання не сплачено відповідачем у встановлений ПК України строк, вони стали податковим боргом платника податків у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог ст.59 ПК України позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 12..04.2023 р. № 0004246-1308-1532 на суму 18339,14 грн., яку отримано відповідачем 12.05.2023 р.
Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, контролюючим органом виконано вимоги ПК України, які характеризується сукупністю таких обставин, які мали місце на момент звернення до суду з позовом: наявність узгодженого грошового зобов'язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту несплати податкового боргу в добровільному порядку.
Стосовно тверджень відповідача щодо протиправності застосування до неї штрафних санкцій за порушення вимог ст.15 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, п.85.2 ст.85 ПК України, то суд зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, але не виключно, постанови від 13.02.2018 р. у справі № 826/18379/14, від 19.02.2019 р. у справі № 807/495/17, від 03.02.2022 р. у справі № 560/4343/19, від 14.02.2022 р. у справі № 826/9711/17, від 04.02.2020 р. у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 р. у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 р. у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 р. у справі № 160/7345/20 при їх системному аналізі) предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов'язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
При цьому, Верховний Суд наголосив, що при вирішенні позову про стягнення податкового боргу у відповідний спосіб здійснюється перевірка дотримання контролюючим органом вимог, передбачених ПК України, які надають право контролюючому органу звернутися до суду з відповідним позовом.
Таким чином в ході розгляду справи за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податків заборгованості по податках та зборах, суд не може надавати оцінку правомірності нарахування податкового зобов'язання, зокрема, згідно податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з несплатою якого виникла податкова заборгованість, враховуючи те, що відповідач не оскаржував вищевказані податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.10.2025 р. у справі № 640/25254/21, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
З огляду на викладене суд не приймає до уваги та не надає правової оцінки доводам відповідача про необхідність з'ясування обставин правильності застосування до неї штрафних санкцій за порушення вимог ст.15 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, п.85.2 ст.85 ПК України.
За приписами п.41.4 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Приписами п.87.11 ст.87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, оскільки узгоджені грошові зобов'язання по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в розмірі 17000 грн., по адміністративним штрафам та штрафним санкціям в розмірі 1020 грн., що набули статусу податкового боргу, не сплачені відповідачем добровільно в установленому законом порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67933, Одеська область, Подільський район, с.Дубове, рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67933, Одеська область, Подільський район, с.Дубове, рнокпп НОМЕР_1 ) суму заборгованості:
- по податку адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., на бюджетний рахунок UA628999980314000561000015626, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт. Окни/ 21081500;
- по податку адміністративні штрафи та штрафні санкції в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) грн., на бюджетний рахунок UA248999980313000106000015626, банк отримувача Казначейство України (ЕБР), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./отг смт Окни/21081100.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко