21 травня 2026 р. № 400/1888/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу,
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
24 лютого 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413), про його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі ведення бойових дій - в місті Миколаєві, Миколаївської області у період з 13.04.2022 по 31.12.2022;
зобов'язання відповідача оформити та видати мені довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 про мою безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі ведення бойових дій - в місті Миколаєві, Миколаївської області у період з 13.04.2022 по 31.12.2022;
зобов'язання відповідача направити до відповідної комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 про мою безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі ведення бойових дій - в місті Миколаєві, Миколаївської області у період з 13.04.2022 по 31.12.2022.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що під час проходження військової служби у відповідача в період з 13.04.2022 по 31.12.2022 він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі ведення бойових дій - у місті Миколаєві Миколаївської області. 10.06.2026 позивачу стало відомо, що відповідач не направив до відповідної комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413. У зв'язку з цим, він звернувся до відповідача із заявою про надання йому вказаної довідки, однак листом від 16.02.2026 № 1320 відповідач відмовив у її наданні. На думку позивача, така відповідь є протиправною, оскільки відповідач не заперечував факти перебування позивача у статусі військовослужбовця у місті Миколаєві Миколаївської області у період з 13.04.2022 по 31.12.2022 та його участі у відповідних заходах.
10.03.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що 10.02.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки за формою додатку 6 до Порядку № 413. За результатами розгляду заяви йому було надано письмову відповідь від 16.02.2026 № 1320. Цією відповіддю позивача було повідомлено, що під час проходження військової служби у відповідача він виконував завдання з охорони об'єктів, несення служби на постах та інші завдання забезпечення діяльності підрозділу. Водночас у розпорядженні відповідача відсутні первинні документи, які підтверджували б його безпосередню участь у виконані бойових (службових) завдань у розумінні вимог законодавства. Також позивача було повідомлено про можливість звернення до командування військової частини за місцем подальшого проходження служби для отримання відповідних документів.
У відповіді на відзив від 12.03.2026 позивач підтримав свої позовні вимоги, закцентувавши увагу на тому, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнав факт проходження ним військової служби у складі роти охорони відповідача та виконування завдання з охорони об'єктів, несення служби на постах та інші завдання забезпечення діяльності підрозділу, до яких відносяться, зокрема, інженерне обладнання позицій. Однак відповідач не вказав, чи визнає він ті обставини, що ці завдання виконувались позивачем у спірний період на підставі бойових розпоряджень коменданта оборони м. Миколаєва та командира НОМЕР_1 окремої бригади ТрО тощо. На переконання позивача, залишається незрозумілим з якої причини відсутні такі первинні документи: чи вони були втрачені, чи вони не створювались взагалі тощо. Відповідач після отримання відповідних бойових розпоряджень мав створити відповідні первинні документи, згідно з Методичними рекомендаціями, та вони мали бути в його розпорядженні. Їх відсутність свідчить лише про безпідставну бездіяльність з його боку внаслідок недотримання ним вимог вищевказаних нормативних актів.
Відповідач правом на надання заперечень не скористався.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
03.03.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі та про витребування у відповідача доказів.
10.03.2026 позивач подав до суду частину витребуваних доказів. Натомість щодо бойових розпоряджень, які були прийняті у період з 13.04.2022 по 31.12.2022, що стосуються безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, повідомив про їх відсутність, оскільки відсутні підтвердження безпосередньої участі позивача у виконанні бойових (службових) завдань.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Згідно з даних військового квитка позивача він проходив військову службу у відповідача, зокрема, у період з 13.04.2022 по 31.12.2022.
Відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.05.2022 № 37, від 02.06.2022 № 44, від 01.07.2022 № 52, від 04.08.2022 № 57, від 05.09.2022 № 63, від 03.10.2022 № 68, від 04.11.2022 № 78, від 01.12.2022 № 87 і від 05.01.2023 № 2 позивачу була виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану у розмірі 30000 грн за період з 01.04.2022 по 31.12.2022.
10.02.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати йому довідку за формою, встановленою додатком 6 до Порядку № 413.
У листі від 16.02.2026 № 1320 відповідач відмовив у наданні позивачу довідки за формою, встановленою додатком 6 до Порядку № 413, оскільки у нього відсутні документи які підтверджували б безпосередню участь позивача у виконанні бойових (службових) завдань в розумінні статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання йому вищевказаної довідки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 61 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Згідно з абзацом першим підпункту 4 пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.
Додатком 6 до Порядку № 413 встановлено, що вказана довідка підписується командиром (начальником) відповідної військової частини (органу, підрозділу), підприємства, установи, організації.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.
Таким чином, довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 надається:
по-перше, стосовно особи, яка брала безпосередню участь у бойових діях та інших відповідних заходах;
по-друге, виключно з метою надання такій особі правового статусу учасника бойових дій;
по-третє, вона видається командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншого керівника підприємства, установи та організації, в безпосередньому підпорядкуванні якого перебував військовослужбовець.
Суд встановив, що позивач проходив військову службу у відповідача, зокрема у період з 01.04.2022 по 31.12.2022, що підтверджується його військовим квитком та сторонами у заявах по суті справи.
У позовній заяві від 24.02.2026 позивач стверджує, що у період з 13.04.2022 по 31.12.2022 він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі ведення бойових дій - в місті Миколаєві, Миколаївської області. На його думку, це підтверджується тим, що розпорядженням Миколаївського міського голови від 12.09.2024 № 301р його було нагороджено почесною відзнакою «За оборону Миколаєва» (№ 0729).
У відзиві на позовну заяву від 10.03.2026 відповідач заперечив факт участі позивача у вищенаведених заходах.
Водночас пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пунктів 1.5 і 2.6 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, Миколаївська міська територіальна громада відносилась до території активних дій у період з 26.02.2022 по 11.11.2022, а з 12.11.2022 - територій можливих бойових дій.
Згідно з наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.05.2022 № 37, від 02.06.2022 № 44, від 01.07.2022 № 52, від 04.08.2022 № 57, від 05.09.2022 № 63, від 03.10.2022 № 68, від 04.11.2022 № 78, від 01.12.2022 № 87 і від 05.01.2023 № 2 позивачу була виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану у розмірі 30000 грн за період з 01.04.2022 по 31.12.2022.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) (у первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Водночас підставою для виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн Постановою № 168 (у первинній редакції) було визначено лише наявність дії воєнного стану у відповідному місяці, за який вона виплачується.
Натомість для виплати цієї винагороди у розмірі до 100000,00 грн Постановою № 168 (у редакції, чинній до 21.01.2023 - дата набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168») встановлено обов'язкові альтернативні підстави:
або безпосередня участь у бойових діях;
або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Та обставина, що позивачу в період з 01.04.2022 по 31.12.2022 виплачувалась додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, у розмірі 30000,00 грн, а не 100000,00 грн, свідчить про незалучення його до безпосередньої участі в бойових діях та / або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Сам факт перебування (несення військової служби) військовослужбовця на території, де ведуться бойові дії, не свідчить про його залучення до них або до відповідних заходів.
У матеріалах справи відсутні достатні докази того, що у період з 13.04.2022 по 31.12.2022 позивач брав безпосередню участь у бойових діях та інших вищенаведених заходах.
За таких обставин, відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні довідки за формою, встановленою додатком 6 до Порядку № 413.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
5. Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
6. Повний текст рішення суду складений 21.05.2026.
Суддя В.Г.Ярощук