21 травня 2026 рокусправа № 380/1345/26
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( Пустомити) про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 18.12.2025 року про закриття справи про адміністративне правопорушення та ненаданні відповіді;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву від 18.12.2025 по суті та прийняти процесуальне рішення відповідно до чинного законодавства (виключити/виправити відповідні відомості та привести облікові дані Позивача у відповідність до вимог закону (ст. 245 КАС України).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що згідно з відомостями, відображеними у застосунку «Резерв+», він перебуває у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_1 як порушник правил військового обліку.
Позивач зазначає, що правил військового обліку не порушував, жодних повісток йому не направлялося, повідомляє, що він є особою з третьою групою інвалідності та згідно з постановою ВЛК від 16.03.2022 визнаний непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку, у зв'язку з чим у нього також наявна відстрочка згідно з п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Звертає увагу, що відповідні відомості також відображені у застосунку «Резерв+», у зв'язку із чим він 18.12.2025 звернувся до відповідача зі заявою щодо закриття справи про адміністративне правопорушення щодо нього, зняття розшуку та відмітки про порушення правил військового обліку, а також просив привести відомості щодо нього в реєстрі у відповідність до фактичних обставин. Однак, жодної відповіді не отримав.
У зв'язку з вищенаведеним, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Однак, станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи від відповідача на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 від 04.06.1996.
Відповідно до інформації з електронного військово-облікового документу, сформованого 10.12.2025 в застосунку «Резерв+», позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_2 ), категорія обліку - «військовозобов'язаний», при цьому стоїть відмітка про порушення ним правил військового обліку. У графі «Причина звернення до нацполіції» зазначено - «не прибули за повісткою до ТЦК та СП», а в графі «Дата звернення» - 17.09.2025.
Також наявна інформація про те, що у позивача наявна третя група інвалідності (діє до 01.01.2999), про проходження ВЛК 16.03.2022 та визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Крім того в електронному військово-обліковому документі позивача стоїть відмітка про те, що дані уточнено вчасно та позивачу була надана відстрочка до завершення мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач звернувся до відповідача зі заявою від 18.12.2025 про закриття справи про адміністративне правопорушення, внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та виключення щодо нього відомостей про порушення правил військового обліку, а також припинення його розшуку. Просив привести відомості щодо нього в реєстрі у відповідність до фактичних обставин, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.
Згідно з трекінгом поштового відправлення №7905300293385, вказана вище заява була вручена відповідачу 22.12.2025, однак доказів розгляду такої заяви матеріали справи не містять.
Не погоджуючись з бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви від 18.12.2025, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За приписами ч.8 ст.2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Згідно з ч.1, 3 та 4 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Частиною 5 ст.33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Права та обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені ст.9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частинами 1, 3 ст.14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Відповідно до частини 3 статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
На виконання ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов'язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), п.2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов'язаних (п.6 Порядку №1487).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (п.20 Порядку №1487).
Відповідно до приписів п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов'язок вносити до Реєстру передбачені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Згідно з пунктом 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним.
Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через:
електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Як вже згадувалося вище, в матеріалах справи наявне фото електронного військово-облікового документа позивача, сформованого 10.12.2025 в застосунку «Резерв+», відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_2 ), категорія обліку - «військовозобов'язаний», при цьому стоїть відмітка про порушення ним правил військового обліку. У графі «Причина звернення до нацполіції» зазначено - «не прибули за повісткою до ТЦК та СП», а в графі «Дата звернення» - 17.09.2025.
Також наявна інформація про те, що у позивача наявна третя група інвалідності (діє до 01.01.2999), про проходження ВЛК 16.03.2022 та визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Крім того в електронному військово-обліковому документі позивача стоїть відмітка про те, що дані уточнено вчасно та позивачу була надана відстрочка до завершення мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,
Таким чином, в електронному військово-обліковому документі позивача наявні відомості, які не узгоджуються між собою, зокрема про визнання його непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку та одночасно перебування на військовому обліку як військовозобов'язаного.
Суд акцентує увагу на тому, що позивач звертався зі заявою від 18.12.2025 про закриття справи про адміністративне правопорушення, внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та виключення щодо нього відомостей про порушення правил військового обліку, а також припинення його розшуку. Просив привести відомості щодо нього в реєстрі у відповідність до фактичних обставин, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.
У вказаній заяві позивач серед іншого повідомляв, що є особою з інвалідністю та визнаний непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку, окрім цього має відстрочку від проходження військової служби до завершення мобілізації, тому жодних порушень правил військового обліку вичинити не міг.
Згідно з трекінгом поштового відправлення №7905300293385, вказана вище заява була вручена відповідачу 22.12.2025, однак доказів розгляду такої заяви матеріали справи не містять.
З аналізу вищенаведеного, необхідно дійти висновку, що відповідач жодних дій щодо встановлення обставин, вказаних у заяві позивача від 18.12.2025 не здійснив, заяви не розглянув та не надав жодної правової оцінки суті звернення позивача.
Отже, суд приходить висновку, що заяву позивача від 18.12.2025 про закриття справи про адміністративне правопорушення належним чином не розглянуто, наведеним аргументам не надана оцінка, та за наслідками її розгляду не прийнято рішення щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України, або ж відсутності підстав для їх внесення.
При цьому, вимогами пункту 4 Порядку № 559 не передбачено необхідності особистої явки особи до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При вирішенні цієї справи, суд враховує, що бездіяльність - це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме не розгляду заяви позивача від 18.12.2025.
З огляду на вищенаведене, суд, з урахуванням вимог частини 2 статті 9 КАС України, дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду по суті заяви позивача від 18.12.2025 про закриття справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, з огляду на те, що заява позивача не була розглянута по суті заявлених у ній вимог та відповідачем не було надано належної оцінки наведеним у ній аргументам, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Пустомити) розглянути по суті заяву позивача від 18.12.2025 про закриття справи про адміністративне правопорушення та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Поряд з цим, вимоги позивача про зобов'язання відповідача виключити/виправити відповідні відомості та привести облікові дані позивача у відповідність до вимог закону є передчасними, адже такі дії є виключною компетенцією відповідача, який у спірному випадку жодного рішення ще не приймав та наведені позивачем аргументи не оцінив.
Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи від 11.03.1980 «Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами», термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Таким чином, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Поряд з тим, суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
Враховуючи ту обставину, що відповідач не надав належної правової оцінки обставинам викладеним позивачем у заяві і не вирішив її по-суті, суд не може підміняти собою відповідача і вирішувати за нього викладені у такому зверненні позивача правові питання.
З огляду на вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Пустомити) щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 18.12.2025 про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Пустомити) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) розглянути по суті заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.12.2025 про закриття справи про адміністративне правопорушення та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (Пустомити) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна