21 травня 2026 рокусправа № 380/24477/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ;39; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22; код ЄДРПОУ 13322403) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.11.2025 № 134550008089 про відмову позивачу у перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 21.03.2025 (з дня призначення пенсії за віком) перерахунок позивачу пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 29.04.2020 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ. З 21.03.2025 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та здійснено перерахунок пенсії. При цьому, при призначенні пенсії за віком для розрахунку взято показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки, а не за три роки 2022-2024 роки, що передують зверненню за призначенням пенсії. Позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії за 2022-2024 роки, однак рішенням ГУ ПФУ у Вінницькі області прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії від 28.11.2025 №134550008089. Позивач з оскаржуваним рішенням не погоджується, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 18.12.2025 суддя Кисильова О.Й. прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження у справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи (звільнення судді з посади) справа розподілена до провадження судді Сподарик Н.І.
Ухвалою від 02.02.2026 прийнято до провадження адміністративну справу №380/24477/25, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.02.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
13.02.2026 за вх.№11706 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
18.02.2026 за вх.№12736 від представника ГУ ПФУ у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовуються при здійсненні первинного призначення пенсії, а в разі переведення залишається таким, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Пенсія за вислугу років, та за віком не є окремими видами пенсійної виплат, а є різновидом умов пенсійного забезпечення для можливості дострокового призначення пенсії за віком. Оскільки заява позивача до Пенсійного фонду фактично стосувалась призначення їй того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена в 2020 році, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески за 2021-2023 роки. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 19.02.2026 продовжено розгляд справи № 380/24477/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 09.04.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885).
Ухвалою суду від 20.04.2026 витребувано у позивача додаткові докази.
Ухвалою суду від 20.04.2026 строк розгляду справи №380/24477/25 продовжено на тридцять днів з метою отримання витребуваних доказів.
24.04.2026 за вх.№34177 від представника ГУ ПФУ у Львівській області надійшли пояснення щодо позову. Зазначив, що з 29.04.2020 позивачу було призначено пенсію за вислугу, відповідно до п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням віку та наявного трудового стажу, передбачених ст. 55 Закону України «Пенсійне забезпечення». За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 з 21.03.2025 переведено на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. При перерахунку пенсі позивачу застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії за три роки 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 гривень. Враховуючи, що у даному випадку має місце не первинне призначення пенсії в розумінні частини другої ст. 40 Закону №1058, а переведення з одного виду пенсії на інший, правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.
04.05.2026 за вх.№36919 від позивача надійшла заява про долучення доказів.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 з 29.04.2020 призначено пенсію за вислугу років, відповідно статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788).
На підставі поданої позивачем заяви, з 21.03.2025 його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії, взято для обчислення середньомісячного заробітку 23533,76 грн, показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки та становить 8913,73 грн, а не за 2022-2024 роки.
21.11.2025 ОСОБА_1 звернувся через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії за 2022, 2023, 2024 роки.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої позивачкою заяви, визначено Головне управління ПФУ у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №134550008089 від 28.11.2025.
Рішення мотивовано тим, що у ОСОБА_1 при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно з п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії за 2022, 2023, 2024 роки.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI (далі - Закон № 1058-VI) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 2 Закону №1058-IV перший рівень у системі пенсійного забезпечення в Україні складає солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону № 1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Отже, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вказані норми свідчать, що частиною 3 статті 45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
У відзиві відповідач вказав, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1788-ІV позивач звернувся вперше 21.03.2025, 21.03.2025 подав заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, що не заперечується сторонами.
Оскільки за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше в лютому 2025 року, відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення частини 3 статті 45 Закону № 1058-ІV.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону №1788-ХІІ передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з абзацом 2 пункту 2.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
На підставі викладеного, суд висновує, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Такий правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.01.2019 у справі №639/2751/17, від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а, від 17.01.2020 у справі №591/5266/16-а та від 19.01.2022 у справі №528/639/17.
Крім того, суд звертає увагу на те, що статтею 9 Закону №1058-IV взагалі не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Застосування відповідачем до даного спору положень статті 114 Закону №1058-IV є помилковим, оскільки зазначеною нормою Закону передбачено умови призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, а саме артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Позивачу була призначена пенсія за вислугу років, умови призначення якої передбачені пунктом «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ.
Враховуючи те, що до звернення позивача із заявою від 21.03.2025 йому була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Законом №1058-IV, суд висновує, що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо належного способу захисту порушеного права позивача.
З позовної заяви, судом встановлено, що позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 21.03.2025 (з дня призначення пенсії за віком) перерахунок позивачу пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо дати, з якої пенсія позивача підлягає перерахунку, суд зазначає таке.
У змісті позовних вимог позивач визначає такою датою 21 березня 2025 року (дата призначення пенсії за віком).
Своєю чергою, відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Ураховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 28 листопада 2025 року, тому з огляду на наведені вище приписи Закону № 1058, належною датою, з якої його пенсія підлягає перерахунку, є 01 грудня 2025 року (перше число наступного місяця, оскільки заяву подано позивачем після 15 числа.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати ОСОБА_1 з 01 грудня 2025 року пенсію за віком з урахуванням частини другої статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022, 2023, 2024 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом правил статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22; код ЄДРПОУ 13322403), за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії №134550008089 від 28.11.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати ОСОБА_1 з 01 грудня 2025 року пенсію за віком з урахуванням частини другої статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022, 2023, 2024 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна