з питань закриття провадження у справі
20 травня 2026 рокусправа № 380/751/26
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 7491), просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення з 04.11.2025 розміру пенсії у разі втрати годувальника з 10085,94 грн. до 3702,29 грн. та невиплати з 25.04.2024 ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 913060188764 від 08.10.2025 про проведений перерахунок пенсії на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі №380/22155/24 в розмірі 10085,94 грн;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 04 листопада 2025 року виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) пенсії у разі втрати годувальника згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №913060188764 від 08.10.2025 про проведений перерахунок пенсії на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі №380/22155/24 в розмірі 10085,94 грн. та виплачувати пенсію у нарахованому розмірі, не обмежуючи виплату пенсії максимальною величиною та з подальшим перерахунком пенсії без будь-якого обмеження її максимальною величиною, та виплатити з 25 квітня 2024 року заборгованість з пенсії по день повного фактичного розрахунку з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на те, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». З 19.05.2021 року їй призначена пенсія у зв?язку з втратою годувальника. Зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №380/22155/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 25.04.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 25.04.2024.
Позивачка зазначає, що на її звернення від 17.10.2025 щодо виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №380/22155/24, отримала лист від відповідача від 22.10.2025 №1300-5307-8/140468 в якому зазначено: «...На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 здійснено перерахунок пенсії з 25.04.2024, а саме індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 ; у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796. 3 25.04.2024 Ваш розмір пенсії в разі втрати годувальника почав становити 10085.94 грн».
Крім цього 31.12.2025, їй з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшли листи в яких відповідач зазначив, що в результаті проведено перерахунку на виконання зазначеної постанови суду розмір пенсії позивачки з 25.04.2024 не змінився та складає 3702,29 грн., з 01.03.2025 - 4055,25 грн., доплата пенсії з 25.04.2025 відсутня та надало рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №913060188764 від 04.11.2025 згідно з яким з 25.04.2024 розмір пенсії складає 3702,29 грн. Позивачка вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними та такими, що порушують її право на пенсійне забезпечення, а тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 20.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.10.2025 № 1300-5307-8/140468, ОСОБА_1 повідомлено, що на виконання постанови суду з 18.09.2025 розмір її пенсії у зв'язку з втратою годувальника становитиме 10085,94 грн. До листа було додано копію рішення про перерахунок пенсії (дата розрахунку 08.10.2025). На заміну листа Головного управління від 22.10.2025, листом Головного управління від 07.11.2025 № 1300-5307-8/149714, ОСОБА_1 повідомлено, що на виконання постанови суду від 18.09.2025, з 25.04.2024 розмір її пенсії у зв'язку з втратою годувальника становитиме 3702,29 грн., з 01.03.2025 - 4055,25 грн.. Також було повідомлено про те, що рішення № 913060188764 від 08.10.2025 вважати недійсним. До листа від 07.11.2025 позивачці додано копію рішення № 913060188764 від 04.11.2025.
Таким чином, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 380/22155/24 відповідач рішенням від 04.11.2025 здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 (копія рішення додається). Розмір пенсії після перерахунку з 25.04.2024 становив 3702,29 грн, з 01.03.2025 - 4055,25 грн. Доплата відсутня. З 25.04.2024 розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника становив 3702,29 грн (6492,58 x 50 % + 456,00 - компенсаційна виплата 75-ти річним ), в тому числі: 6138,43 грн - розмір пенсії за віком годувальника (15314,29 x 0,40083); 354,15 грн - доплата за понаднормовий стаж (за 15 років); 6492,58 грн - загальний розмір пенсії за віком годувальника; 456,00 грн - компенсаційна виплата 75-ти річним. Отже, середньомісячний заробіток станом на 25.04.2024 для обчислення пенсії становив 15314,29 грн (7994,47 x 1,91561), де: - 7994,47 (3764,40 - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії за 2014-2016 роки x 1,17 x 1,11 x 1,11 x 1,14 x 1,197 x 1,0796).
Також відповідач зазначає, що зазначений у рішенні суду показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні працівників зайнятих у галузях економіки України за 2022-2024 роки, що становить 15057,09 грн, застосовується для призначення та перерахунків пенсій з 01.01.2025, тому підстав для застосування вищезазначеного показника 15057,09 грн і проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів у розмірі 1,11; у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 немає. З огляду на вищенаведене у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
Позивачка подала відповідь на відзив
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №380/22155/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 в адміністративній справі № 380/22155/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 25.04.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 25.04.2024.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.03.2022 до 24.04.2024 включно залишено без розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.10.2025 № 1300-5307-8/140468 ОСОБА_1 повідомлено, що на виконання постанови суду з 18.09.2025 розмір її пенсії у зв'язку з втратою годувальника становитиме 10085,94 грн. До листа додано копію рішення про перерахунок пенсії (дата розрахунку 08.10.2025).
В подальшому на заміну листа Головного управління від 22.10.2025 відповідач, листом від 07.11.2025 № 1300-5307-8/149714 повідомив ОСОБА_1 , що на виконання постанови суду від 18.09.2025 розмір її пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 25.04.2024 становитиме 3702,29 грн., з 01.03.2025 - 4055,25 грн. Також повідомлено про те, що рішення № 913060188764 від 08.10.2025 слід вважати недійсним.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення з 04.11.2025 розміру пенсії у разі втрати годувальника з 10085,94 грн. до 3702,29 грн, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
За змістом ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким законом є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII ).
Згідно з положеннями ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
За змістом ч. 2 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналіз вищезазначених законодавчих норм дає підстави дійти висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Суд зазначає, що у ст. 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як: зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу за невиконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Таку позицію підтримано Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18), в якій Верховний Суд звернув увагу на те, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд наголошує, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Як встановлено судом, позивач у справі №380/751/26 просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 04 листопада 2025 року виплату ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №913060188764 від 08.10.2025 про проведений перерахунок пенсії на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі №380/22155/24 в розмірі 10085,94 грн. та виплачувати пенсію у нарахованому розмірі, не обмежуючи виплату пенсії максимальною величиною та з подальшим перерахунком пенсії без будь-якого обмеження її максимальною величиною, та виплатити з 25 квітня 2024 року заборгованість з пенсії по день повного фактичного розрахунку з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, вказана позовна вимога по суті спрямована примусити відповідача виконати судове рішення в іншій справі.
Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №380/22155/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 25.04.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 25.04.2024.
На виконання цього судового рішення відповідач рішенням від 08.10.2025 провів перерахунок пенсії позивачки, після чого розмір її пенсії становив10085,94 грн.
Водночас в подальшому відповідач вказав, що зазначений у рішенні суду показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні працівників зайнятих у галузях економіки України за 2022-2024 роки, що становить 15057,09 грн, застосовується для призначення та перерахунків пенсій з 01.01.2025, тому підстав для застосування вищезазначеного показника 15057,09 грн і проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів у розмірі 1,11; у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 підстав немає.
Отже, позивачка фактично не погоджується із застосованим відповідачем способом виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №380/22155/24 та вважає, що її розмір пенсії після виконання судового рішення повинен становити 10085,94 грн. З цих підстав просить зобов'язати виконати судове рішення у належний спосіб.
Однак суд зазначає, що по заявлених у цій справі позовних вимогах вже є судове рішення у справі №380/22155/24, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з ч. 1 п. 4 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд роз'яснює позивачці, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, у зв'язку з наявністю судового рішення у справі №380/22155/24 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, якими задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 238, 239, 243, 248, 250, 256, 293-295 КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.І.Кузан