83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
31.01.11 р. Справа № 37/5
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Прокурора м. Слов'янська в інтересах Управління комунальної власності Слов'янської міської ради м. Слов'янськ, ідентифікаційний код 34411211
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМИ ЛЕНД”, м. Слов'янськ, ідентифікаційний код 35419955
про: стягнення неустойки в розмірі 6950,12грн., інфляційних витрат в розмірі 773,62грн. та 3% річних в розмірі 181,01грн.
за участю уповноважених представників:
від Прокурора - Кравцов (за посвідченням НОМЕР_1 дійсне до 14.07.2013р.);
від Позивача - Сильченко О.В. (за довіреністю №01-08 від 03.01.2011р.);
від Відповідача - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 17.01.2011р. на 31.01.2011р.
У судовому засіданні 31.01.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Прокурор м. Слов'янська (далі - Заявник позову) звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Слов'янської міської ради м. Слов'янськ (далі - Позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМИ ЛЕНД”, м. Слов'янськ (далі - Відповідач) про стягнення неустойки в розмірі 6950,12грн., інфляційних витрат в розмірі 773,62грн. та 3% річних в розмірі 181,01грн.
В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на припинення орендних правовідносин за договором оренди нерухомого майна №11/08 від 24.03.2008р. у зв'язку із відмовою в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України та ухиленням Відповідача від своєчасного повернення орендованого майна, внаслідок чого була нарахована стягувана неустойка, інфляційні витрати та 3% річних.
На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає правоустановчі документи, витяг із рішення Слов'янської міської ради №32-IV-5 від 23.06.2006р., договір оренди №11/08 від 24.03.2008р. з додатком до нього; рішення господарського суду Донецької області по справі №13/50 від 06.05.2010р., розрахунок неустойки, розрахунок інфляції, розрахунок 3% річних.
Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує п.2 ст.121 Конституції України, п.6 ч.2 ст.20, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 625, 785 Цивільного кодексу України, Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р., ст.ст. 1, 2, 5, 29, 54, 64 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач у поясненнях №01-08-92 від 26.01.2011р. (а.с.26) позовні вимоги Прокурора підтримав у повному обсягу та надав витребувані судом документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.27-39).
Відповідач у судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, своєї позиції по суті розглядуваного спору до відома суду не довів, доказів сплати або відсутності відповідного грошового зобов'язання з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.а.с.27, 28), достовірність яких презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи, оскільки до компетенції суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб.
У судовому засіданні 31.01.2011р. присутні Прокурор та Позивач наполягали на задоволені позовних вимог і вирішені спору в цьому судовому засіданні.
Суд вважає за можливе вирішити спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами, оскільки їх цілком достатньо для правильною юридичної кваліфікації обставин справи, а відсутність без пояснення причин Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.
Дійсно, судом надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті спору з наданням відповідних доказів (у разі наявності) і подальше зволікання із встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати свої процесуальні права.
Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
24.03.2008р. між Управління комунальної власності Слов'янської міської ради м. Слов'янськ (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади № 11/08 (а.с.а.с.8-10), згідно п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 10.2. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно:
- двоповерхову будівлю літнього кінотеатру із загальною внутрішньою площею приміщень 877,9кв.м.;
- одноповерхову будівлю літнього павільйону із загальною внутрішньою площею приміщень 271,3кв.м.;
- танцювальний майданчик (в тому числі площа замощення майданчика - 774,7кв.м., площа фундаменту допоміжної будівлі - 20,7кв.м.),
яке знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Слов'янська і перебуває на балансі Комунального підприємства „Парк культури та відпочинку” (далі - Балансоутримувач), для організації дозвілля дітей та юнацтва у вільний час, який знаходиться за адресою: м. Слов'янськ, вул. Лозановича,7, строком до 23.02.2011р.
Як вбачається із змісту п.п.1.1., 1.4. 3.1., 4.1.6. затвердженого рішенням Слов'янської міської ради від 23.06.2006р. №32-ІV-5 Положення про Управління комунальної власності (а.с.а.с.29,30) Позивач як виконавчий органі Слов'янської міської ради та юридична особа є належним орендодавцем майна комунальної власності.
Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування 100% орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - лютий 2008р. - становить 583,38 грн. без ПДВ), розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендарем шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць, на індекс інфляцій за поточний місяць, за винятком випадків дефляції на розрахунковий рахунок №3321287170075 ГУ ДКУ в Донецькій області м. Донецьк, код платежу 22080401, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686605 Фінансовому управлінню Слов'янської міської ради щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця.
24.03.2008р. об'єкти оренди були передані Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.11).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.07.2009р. №33/132пд за позовом Управління комунальної власності Слов'янської міської ради до Товариством з обмеженою відповідальністю „КОМИ ЛЕНД” договір оренди №11/08 від 24.03.2008р. розірвано та зобов'язано Відповідача повернути орендоване майно (а.с.а.с.33-35). Із змісту Постанови Вищого господарського суду від 08.02.2010р. (а.с.а.с.36,37) вбачається, що за результатами апеляційного та касаційного перегляду означене рішення залишено без змін, а отже - набуло законної сили 02.11.2009р.
В порядку виконання означеного рішення за актом державного виконавця від 22.01.2010р. (а.с.32) Позивачеві були повернуті лише одноповерхова будівля літнього павільйону із загальною внутрішньою площею приміщень 271,3кв.м. та танцювальний майданчик (в тому числі площа замощення майданчика - 774,7кв.м., площа фундаменту допоміжної будівлі - 20,7кв.м.).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. у справі №13/50 (а.с.а.с.12-14) позов Прокурора м. Слов'янська в інтересах Управління комунальної власності Слов'янської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМИ ЛЕНД” задоволений частково - стягнуто заборгованість з орендної плати за договором оренди № 11/08 від 24.03.2008р. у сумі 3703,86грн. за період з червня по 02.11.2009р., пеню в сумі 192,18грн. та неустойку за користування орендованим майном в сумі 4639,22грн. за період 03.11.2009р. по 15.02.2009р.
На виконання означеного рішення після набрання ним законної сили судом 24.05.2010р. був виданий відповідний наказ, за яким постановою від 09.06.2010р. (а.с.38) ВДВС Слов'янського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження.
За таких обставин Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення з Відповідача на користь Позивача неустойки за період з 16.02.2010р. по 30.11.2010р. в сумі Відповідачу 6950,12грн., інфляційної індексації за період з квітня 2008р. листопад 2009р. в розмірі 773,62грн. та 3% річних станом за період з 16.04.2008р. по 30.11.2010р. в розмірі 181,01грн.
Позивач заявлені Прокурором вимоги підтримав у повному обсягу, про що зазначив у поясненнях №01-08-92 від 26.01.2011р. (а.с.26).
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, з урахуванням такого:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до сплати неустойки за період неповернення орендованого майна після припинення орендних правовідносин у зв'язку із розірванням договору оренди №11/08 від 24.03.2008р., а також інфляції та 3% річних - за період прострочення сплати орендних платежів, що були нараховані до розірвання договору.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди №11/08 від 24.03.2008р.
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №11/08 від 24.03.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами, та права на володіння і користування орендованим майном впродовж дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, у Відповідача були відсутні правові підстави для ухилення від здійснення щомісячних орендних платежів не пізніше 15 числа наступного місяця впродовж дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, як було встановлено в межах справи №13/50, Відповідач несвоєчасно і не в повному обсягу здійснював орендні платежі, факт чого відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є преюдиціальним, що дозволяє суду констатувати наявність порушення грошового зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, розцінюючи Відповідача як такого, що прострочив його виконання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу з 22.08.2008р.
Суд, беручи до уваги приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно яких боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора окрім заборгованості, яка була предметом спору у справі №13/50, сплатити також 3% річних та інфляційну індексацію за весь час прострочення, перевіривши розрахунки (а.с.а.с.16, 17) за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення цих вимог у повному обсягу:
- щодо 3% річних - у сумі 181, 01грн;
- щодо стягнення інфляційної індексації - у сумі 773,62грн.
В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних орендних правовідносин, у тому числі - користуватися об'єктом оренди, до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб.
Частиною 6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди допускається застосування відповідних положень Цивільного кодексу України, а ст.ст. 611, 651 якого, в свою чергу, передбачають можливість у судовому порядку розірвання договору у разі порушення зобов'язань за ним (в даному випадку - грошових), що за змістом ч.2 ст. 653 цього Кодексу має наслідком припинення зобов'язань сторін.
Таким чином, орендні правовідносини між сторонами за договором №11/08 від 24.03.2008р. припинились 02.11.2009р. - в день набрання в порядку ст.ст. 85, 105 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі №33/132пд.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та безпосередньо визначені в договорі.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі від 22.01.2010р. орендоване майно було повернуте лише частково.За змістом ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, який визначається періодом з 16.02.2010р. по 30.11.2010р. включно.
Враховуючи наведену позицію і встановлені обставини, перевіривши правильність арифметичних розрахунків (а.с.15) позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та задоволення в сумі 6950,12грн. При цьому суд наголошує, що нарахування означеної неустойки не припиняється за спливом шестимісячного строку в силу загального правила ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у відповідності до неї ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлюють спеціальні правила для цього виду неустойки, які (правила) підлягають переважному застосуванню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з Відповідача в доход державного бюджету, скільки Прокурор звільнений від їх сплати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Прокурора м. Слов'янська в інтересах Управління комунальної власності Слов'янської міської ради м. Слов'янськ (ідентифікаційний код 34411211) до Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМИ ЛЕНД”, м. Слов'янськ (ідентифікаційний код 35419955) про стягнення неустойки в розмірі 6950,12грн., інфляційних витрат в розмірі 773,62грн. та 3% річних в розмірі 181,01грн. задовольнити у повному обсягу.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМИ ЛЕНД”, м. Слов'янськ (ідентифікаційний код 35419955) на користь Управління комунальної власності Слов'янської міської ради м. Слов'янськ (ідентифікаційний код 34411211) неустойку в розмірі 6950,12грн., інфляційні витрати в розмірі 773,62грн. та 3% річних в розмірі 181,01грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМИ ЛЕНД”, м. Слов'янськ (ідентифікаційний код 35419955) в доход державного бюджету державне мито в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 31.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2011р.
Суддя Попков Д.О.